Педагог. Професія чи стиль життя?

Міністерство освіти й науки України

Чернігівський професійний ліцей залізничного транспорту

Підготувала:

методист Корж

Наталія Миколаївна

Чернігів, 2020

Мета тренінгу: 

- сприяти усвідомленню необхідності вироблення кожним педагогом своїх позитивних ціннісних орієнтирів, внутрішніх установок на свою професію педагога і людини, прагнення будувати своє життя у відповідності з цими цінностями й установками.

«Ми вбачаємо свою роль у розвитку учнів не тільки в тому,

щоб допомогти  їм набути певних знань, а й у тому, щоб виховати в них бажання набувати знання

  протягом усього життя, це і є наше покликання».  

  (В.О.Сухомлинський)

Хід тренінгу:

І. Організаційний момент.

Вступне слово методиста:  Доброго дня, шановні колеги! Я рада вітати всіх, хто зібрався сьогодні для участі в тренінгу. Робота, що пов’язана з навчанням,  завжди вважалася дуже складною, але в той же час поважною діяльністю. Від педагогів завжди  вимагалося і вимагається багато чого: бути компетентними та  коректними, уважно ставитися до учнів, якого б віку вони не були, виявляти цікавість до своєї роботи та предмету, професії.

Тож пропоную сьогоднішню зустріч провести за такими правилами:

Відкинути всі неприємності, які існують в реальному житті.

Відчути стук свого серця, поривання душі.

Настроїтись на творчу атмосферу, співпрацю і додати трішечки романтизму.

Все сказане Вами сьогодні має бути щирим.

       Отримати максимум задоволення від спілкування з колегами + пізнання крапельки нового.

1. Вправа «Я працюю у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту і …»

Кожен учасник чіпляє на дерево паперового метелика і висловлює свою думку про переваги або недоліки власної педагогічної діяльності саме у цьому ліцеї.

Підсумок вправи:

Незалежно від того, у якому навчальному закладі ви працюєте, куди б не закинула вас доля, важливо пам’ятати, що не місце красить людину, а людина - місце.

2. Вправа «Мозковий штурм»

Методист. Зараз об’єднаємося в п’ять груп, кожна з яких протягом 2-х хвилин складе асоціативний кущ до терміну «навчальний кабінет (майстерня)».

Терміни зачитує одна з груп. Однакові з них закреслюються та доповнюються новими інших  учасників груп, залишаються найбільш оригінальні або неповторні.

Методист. Не потрібно багато говорити, адже всі ми розуміємо, що навчальний кабінет для викладачів, а лабораторія чи майстерня для майстрів виробничого навчання – це наш другий дім…. де кожний готується та проводить уроки, позаурочні заходи, години спілкування, консультації, індивідуальні заняття з учнями здібними та такими, що мають невисокі успіхи в навчанні, розробляє дидактичний матеріал. І цей дім є дзеркалом його професіоналізму і  навіть стану душі.

3. Вправа «Визначення  індивідуальних моральних якостей педагога, який більшу частину робочого часу проводить саме у своєму кабінеті (майстерні).

  Методист. Кожна група  протягом однієї хвилини виконує завдання. Представники команди по черзі презентують свої напрацювання, методист записує на       фліп-чарті, визначається важливість даної якості та порівняється з тими, що попередньо визначили учні шляхом анкетування.

Далі визначається, які моральні якості є пріоритетними для педпрацівників і учнів у порівнянні.

Образ сучасного педагога                       Образ сучасного педагога

очима ліцеїстів:                                   очима самих педпрацівників:                   

1. справедливий

2. поважає учнів

3. розуміє учнів, чесний

4. розділяє  погляди учнів

5. творчий, терплячий

6.допомагає вирішувати проблеми

7. добрий, терплячий

8. сучасний, прагне до нового в

     науці, професії

9. гарний співрозмовник

10.  має гарний настрій

11. культурний, відповідальний

12. має почуття гумору.

   Методист. Моральні оцінки будь-якої діяльності педагогічного працівника в  порівняльній формі надають нерідко значно більший вплив, ніж чітко виписані в педагогічній літературі «моральні норми педагогічної діяльності вчителя».

4. Вправа  Дискусійна карусель « Учитель: хто він?»

«…Хочеш усвідомити для чого ти служиш? Тоді порівняй свою службу з погляду суспільних цінностей із професійною службою інших. І ти відчуєш, яке важливе і неповторне твоє життя для суспільства…»

Ш.О.Амонашвілі

Учасники пояснюють чи погоджуються вони з почутим і чому; відповіді аргументуються або спростовуються, висловлюється своє сприйняття даної інформації.

Отже, учитель: хто він?

Учитель – завжди лікар…

Учитель – художник…

Учитель – актор…

Учитель – скульптор…

Учитель – великий психолог…

Учитель – талановитий режисер…

Учитель – щодня суддя…

Учитель – ілюзіоніст…

Учитель – творець…

Учитель – поет і письменник…

Учитель – інженер…

Учитель – менеджер…

Учитель – іноді буває клоуном…

Учитель – мудрий філософ…

Учитель – бухгалтер і економіст…

Учитель – священник…

Учитель, на жаль, буває дресирувальником…

Учитель – кат…

Учитель – будівельник…

Учитель – військовослужбовець…

Учитель – садівник…

Обговоривши дані судження, методист зачитує уривок із праці Ш.О.Амонашвілі.

    «…Раніше я порівнював свою професію з професією лікаря. Чи має право лікар помилитися, коли оглядає свого пацієнта і ставить діагноз? Ну звичайно, не має такого права, це зрозуміло!

    …Потім я порівнював  професію педагога з професією актора. Певна річ, педагог повинен володіти перевтілюванням, умінням входити в роль.

…Спробував я порівняти свою професію з професіями архітектора, будівельника, геолога, астронома. Уявляв, що я так само проектую та будую дитячу душу, як проектують та зводять будинки архітектори і будівельники. Але незабаром я відмовився від таких думок, оскільки люди цих професій мають справу з неживою дійсністю, яка без опору підкорюється їхній багатій уяві і практичній творчості. Мені ж доводиться спілкуватися з маленькою людиною, яка сама виношує у собі власні плани, мрії і прагне їх здійснити, самоутвердитися. Ні, вчитель не архітектор, інженер і будівельник дитячої душі, бо ця душа не являє собою набору будівельних матеріалів. Вона насправді є живою душею, пристрастю, життєдайною і творчою силою. Її потрібно не будувати, а збагачувати, розвивати, наповнювати ідеалами, переконаннями, прищеплювати їй любов до людей, природи, життя.

Отак кожне порівняння моєї професії  з професіями  залишало  мені  якесь правило і пам'ятку. Потім я згрупував їх і отримав пам'ятку такого змісту:

Будь обережний!

Не помилися!

Не зашкодь!

Будь надією для учня!

Даруй себе дітям!

Знай, чого прагнеш!

Постійно шукай у дитині багатство її душі!

Будь терплячим в очікуванні дива і будь готовий до зустрічі з ним у дитині!

 5. Вправа «Педагогічна майстерність в ідеях педагога М.М. Палтишева».

Методист. Педагог-новатор Микола Миколайович Палтишев пише: "Учитель – це образ, створюваний століттями, тому він шанується усіма. Всі чекають від цієї професії саме Учительства! Учитель – це майстер. Майстер слова, Майстер звуку, Майстер думки, Майстер емоцій і настроїв. Тому, щоб стати Учителем, кожен повинен розуміти, що урок – це не лише 45 хвилин спілкування з учнями, а все життя, прожите людиною. І в залежності від того, як він її прожив, 45 хвилин уроку в кожного пройдуть по-різному.

Знайомлячись на засіданнях методичних комісій з педагогічними ідеями Миколи Миколайовича, кожен  педагог щось почерпнув для себе, для своєї педагогічної діяльності.

Пропоную кожній групі поділитись своїми  думками.

  Методист. Можна впевнено сказати, що учитель створює майбутнє країни, оскільки від його праці багато в чому залежить різнобічність розвитку знань молодого покоління, його переконання, світогляд, моральні якості. Тому педагогічна діяльність вимагає особливого покликання, а також вміння здійснювати самооцінку та позитивну внутрішню установку на свою професію.

6. Вправа-тест «Я надаю перевагу…»

Методист. Правила виконання вправи: Всі учасники тренінгу на аркушах паперу ½ А-4 виконують три міні-завдання протягом двох хвилин:

№1 - записати свій улюблений колір, який необхідно описати трьома словами (наприклад, «синій» – прохолодний, відсторонений, розслабляє).

№2 – відповісти на питання: «Перебуваючи в зоопарку,  з якою твариною Ви б хотіли сфотографуватися? Опишіть цю тварину трьома словами (наприклад, тигр – сильний, небезпечний, хижий).

№3 – записати  назву свого улюбленого міста і охарактеризувати  його трьома влучними словами (наприклад, м. Одеса – культурне, ділове, неспокійне).

Методист.  А тепер дізнайтеся трохи більше про себе, перевіривши тест:     
• Три характеристики кольору – це те, як бачать Вас оточуючі;

• Три характеристики тварини – як Ви бачите себе самі в спілкуванні з учнями;
• Три характеристики міста – якими Ви хотіли би бачити себе в освітньому процесі.

 Чи може хтось повідомити про те, що  виконані  Вами тести є Вашою самооцінкою?

Позитивна внутрішня установка на свою професію дуже важлива. Ми є тим, що ми постійно думаємо про себе.

  Давайте думати про себе по-доброму та виявляти все найкраще і світле в нашій професії; відчути, яке важливе і неповторне наше життя для суспільства.

Методист.

Учителю, дитяче серце - у твоїх долонях,

Допитливе, відкрите і просте,

Тобі довірив Бог його наповнить

Святим зерном, що згодом проросте,

І стане нивою зеленою з роками,

І принесе багатий урожай!

Ти сій і там, де не земля, а камінь,

Сій щедро і тоді, коли буває жаль.

Живи, як вчиш, учи, як Боже слово,

Люби свій труд, як найцінніший дар,

Ти для дітей -  як зірка світанкова,

Вони для тебе, як святий нектар.

Наша професія вимагає повної самовіддачі. Світячи іншим – згораю сам.... Як зберегти свою душу від «професійного вигорання»? Де взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки в усвідомленні величі своєї справи.

7. Вправа   «Рука допомоги»

Методист. У професійній діяльності будь-якої людини бувають складні ситуації, труднощі, непорозуміння. І тут важливою є допомога та підтримка досвідчених колег.

Учасникам роздаються картки у вигляді «руки допомоги», на яких пропонується записати прізвища та імена тих колег, до яких вони найчастіше звертаються по професійну допомогу. Результати вправи озвучуються. Картки з іменами , які повторюються кілька разів (більше 3-5) закріплюються навколо «дерева пізнання» ( як символ праці на ниві знань). Тренер акцентує увагу на тому, що у складних ситуаціях кожному члену колективу не слід замикатися у собі, залишатися сам на сам з проблемою, що у колективі є люди, котрі завжди радо прийдуть на допомогу, нададуть консультацію, мудру пораду, підтримають.

8. Вправа «Поле вражень»

Методист. Пропоную  висловити свої враження від заходу, коротко записати їх на картках. Результативні, позитивні враження (сподобалося, задоволений, цікаво, пізнала нове, змістовно тощо) пропоную записати у вигляді плодів яблук (як символ того, що робота на занятті була плідною, ефективною), негативні враження (розчарований, не сподобалося, не цікаво, пригнічений тощо) зазначаються на картках у вигляді опалого листя.

Картки з враженнями закріплюються на дереві знань.

Рефлексія «Побажання»

Методист. Пропоную учасникам по черзі один одному висловити побажання щодо професійної діяльності.

Підсумок

Методист. Не відкрию Америку, сказавши, що ми з вами обрали важливу професію. Педагогічна стезя дуже благородна і відповідальна, але часто виснажлива і невдячна.

Отже, всі ми разом дослідили, що педагог – це  і професія, і стиль життя тих, хто обрав нелегку, проте одну з найнеобхідніших професій теперішнього і майбутнього суспільства.

Хочу  побажати всім нам  бадьорості духу, щоб частіше збувалися наші заповітні бажання, а кожний день ніс радість,   любов та повагу, нових творчих звершень та  успіхів всім, хто обрав таку професію, що стала способом життя!

І на останок я розповім вам притчу «Недаремні зусилля». Одного разу берегом моря йшов чоловік. День був чудовий. Яскраво світило сонечко, тихо плюскотіли хвилі, з гучними вигуками кружляли чайки. Милувався чоловік краєвидом, озираючись навкруги, і раптом помітив незрозуміле видовище. Прямо перед ним невеличка людська постать виконувала дивний танок. Це була маленька дівчинка, яка почергово нахилялася  і щось брала в руки, підводилась і кидала «щось» якомога далі у море. Вона бігала навколо себе, явно поспішаючи. Чоловік зацікавився, підійшов ближче і питає: «Що ти робиш?». «Рятую маленьких морських зірок від палючих променів сонця. Якщо їх не кинути у воду, вони не доживуть до припливу», – відповіла дівчинка, ні на хвильку не перериваючи роботи. «Ти робиш марну і невдячну справу, – відповів чоловік, – цих зірок тут тисячі, сонце пече немилосердно, час летить дуже швидко, ти все одно їх усіх не врятуєш!». «Ну то й що?! – знизала плечима дівчинка, – принаймні ОЦЮ я встигла врятувати!», – і з цими словами вона взяла до рук чергову морську зірку і кинула її далеко в море.

 Наші з вами зусилля не даремні!

 Наші учні — чуйні й розумні, здібні, талановиті й старанні.

 Вони — найкращі!

 Дякую!