Педагогічний тренінг для МО класних керівників

Семінар – тренінг

«РОЛЬ ОСОБИСТОСТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА У ФОРМУВАННІ ТВОРЧОГО ПРАЦЕЗДАТНОГО УЧНІВСЬКОГО КОЛЕКТИВУ»

Мета: шляхом створення творчого колективного учительського проекту з’ясувати, яким має бути учитель у сучасній школі; надати допомогу педагогам з питання формування творчого працездатного учнівського колективу; визначити елементи педагогічної майстерності сучасного вчителя.

Завдання:

• активізувати знання вчителів із проблеми формування творчого працездатного учнівського колективу;
• виробити практичні стратегії партнерської взаємодії учителя й учнівського колективу.

Обладнання: інформаційний матеріал (додатки), скотч, ножиці, кольорові стікери, фломастери, плакати.

Хід семінару-тренінгу

1.      Відкриття педради (2 хв.)

-          Сьогодні ми з вами зібрались на засіданні МО класних керівників, що проводиться у формі тренінгу. Тренінг – це дуже цікавий процес. Він допомагає пізнавати себе й навколишній світ, змінювати своє «Я» через спілкування, перебуваючи в неформальних і довірливих умовах. Одночасно з отриманням нової інформації на тренінгу можна обговорити незрозумілі моменти, задавати питання, формувати навички поведінки, тобто накопичувати власний досвід, чим ми і будемо з вами сьогодні займатися.

  Тема тренінгу: «Роль особистості класного керівника у формуванні творчого працездатного учнівського колективу». 

 Гаслом нашої роботи будуть слова: «Почни з себе!».

Тільки навчившись працювати творчо, ми зможемо цього навчити дітей.

2.      Вправа на активізацію «Овації» (3 хв.)

Мета: сприяти створенню атмосфери доброзичливості та довіри для конструктивної роботи.

Хід вправи: учасники сідають у коло. Завуч пропонує підвестися тим, у кого, наприклад, гарний настрій. Якщо такі учасники є, то вони встають, а інші «нагороджують» їх оваціями. Після оплесків ті, хто встав, сідають на свої місця, а завуч продовжує: «Прошу встати тих, хто…»:

·         любить гратися з дітьми;

·         любить розповідати повчальні історії;

·         любить дітей;

·         вміє малювати;

·         уміє танцювати;

·         уміє співати;

·         має цікаве хобі.

3.      Мотивація. Притча про старого чорного верблюда. (2 хв.)

 

     Помирав старий дервіш. Покликав він до себе трьох своїх синів і сказав, що залишив їм у спадок 17 своїх верблюдів. Старшому синові він заповів одну другу усіх верблюдів, середньому – одну третину, і, нарешті, молодшому – одну дев'яту частину цих 17 верблюдів.

Після смерті батька брати ніяк не могли поділити спадщину.

У той час повз їх селища їхав старець на облізлому чорному верблюді. Дізнавшись причину їх спору, він сказав: “Я вже старий для подорожей. Візьміть собі мого облізлого верблюда, і ви зможете поділити спадщину".

Брати так і вчинили. Верблюдів стало 18. І старший брат відвів свій сарай 9 верблюдів, середній – 6, а молодший – двох. Після цього в стороні залишився стояти облізлий чорний верблюд...

“Вам уже не потрібен мій верблюд? – запитав старець. – будь ласка, поверніть мені його назад, може, він слугуватиме ще й мені, і іншим..." І старець поїхав далі...

Безсумнівно, ця притча – про суть діяльності класного керівника:

• приєднатися;

• допомогти;

• вчасно відійти в сторону, дозволяючи дітям йти своїм шляхом;

• слідувати далі, щоб допомогти іншим.

4. Ділова гра.  Педагогам запропоновані аркуші   ватману, фломастери, маркери. (5 хв.)

Завдання гри – намалювати  портрет класного керівника (яким класні керівники хотіли б бачити себе й колег, якими батьки хотіли б бачити класних керівників тих класів, у яких навчаються їх діти).

5. Значимість роботи класного керівника (2 хв.)

Часто дитина зустрічається у школі з класним керівником, для якого, в силу його завантаженості, важливо виконати функціональні обов'язки. Не більше того. Однак ситуацію розвитку такий "функціонер" створює для дітей з зусиллям. Причина цього - брак часу. Але, незважаючи на свою зайнятість, класний керівник - це та людина, яка поряд з виконанням своїх функціональних обов'язків, має можливість "Бути поруч" з дитиною і всією своєю поведінкою показувати їй зразки культурної поведінки.

* Саме класний керівник здатний показати учневі та його батькам, що вони є в житті один одного, так як більша частина про це забуває, і організувати їх зустріч в контексті взаєморозуміння і взаємодовіри...*

* Саме класний керівник здатний, наприклад, показати вчителям -предметникам, що сукупний обсяг домашніх завдань, який задається ними, перевищує всі мислимі і немислимі норми...

* Саме класний керівник здатний допомогти дитині у вирішенні труднощів, з якими та з причини свого віку або відсутності відповідних умінь ще не здатна впоратися самостійно.

* Саме класний керівник здатний спільно з дитиною та її батьками створити умови для реального самостійного вирішення зростаючою людиною її особистих проблем, розуміння себе та інших, особистісного та професійного самовизначення

* Саме класний керівник здатний створити умови для розвитку у дітей творчої ініціативи, громадянської позиції, відповідальності та всіх якостей, що затребувані суспільством.

 * Робота класного керівника базується на визнанні ним необхідності формувати і у себе, і у дітей позитивну "Я-концепцію" і вміння жити "Тут і тепер". В цьому і полягає кредо класного керівника. 

6. Домашнє завдання класних керівників (30 хв.)

    Впровадження у навчально-виховний процес здоров’язберігаючих технологій – початкова ланка і практичний психолог

 

Асоціативний кущ «Здоров'я»

Групи на ватманах пишуть слово «здоров'я» і свої асоціації

Пр. психолог. На жаль, сьогодні проблема збере­ження здоров'я як серед дорослого населення, так і серед дітей постає надзвичайно гостро.

Хочу вас ознайомити з презентацією, що свід­чить про гостроту зазначеної проблеми.

У школі наші діти не лише здобувають знання, але й цілий букет недуг. Так, згідно зі статисти­кою, в Україні практично здоровими закінчують школу тільки 5-7 % учнів. За даними Національ­ної академії медичних наук України, захворюва­ність дітей шкільного віку за останні кілька ро­ків зросла майже на 27 %. Якщо в першому класі нараховується більше ніж ЗО % учнів, які мають хронічні захворювання, то до п'ятого класу їхня кількість зростає до 50 %, до дев'ятого — до 64 %, одинадцятого — до 70 %. Загалом тільки у 7 % українських школярів спостерігається задовіль­ний функціональний стан організму.

За роки навчання дітей у школі у 2,3 рази збільшується частота порушень гостроти зору, в 1,5 — постави. Утричі частіше діагностують за­хворювання серцево-судинної системи, у 2,6 — ен­докринної, в 1,4 — органів травлення.

Невтішні цифри, чи не так? Отже, саме на шкільні роки припадає катастрофічне погіршення стану здоров'я дітей, виникнення у них численних захворювань.

Які саме основні причини виникнення шкіль­них недуг? Пропоную це з'ясувати разом.

2. Практичне завдання

Вправа для груп «Дорога до втрати та надбання»

Завдання. Візьміть по два маркери. Чорним на­пишіть по 4 фактори, які, на вашу думку, ма­ють найбільший негативний вплив на здоров'я дітей м шкільного віку, тобто шлях від здоров'я та зеленим маркером — 4 фактори, що ведуть до здоров'я. На виконання завдання — до 3 хв.

 Вправа «Коло ідей»

Кожен учасник озвучує по одній причині (по колу), без повторень. Тренер записує причини на дошці.

►► Висновок

Тренер. Отже, ми склали перелік факторів шкільного життя, що є причинами виникнення хвороб у школярів. Ми здебільшого назвали ті самі причини, про які говорять і медичні праців­ники:

• зниження фізичних навантажень і рухової активності дітей;
• перевантаження учнів шкільними програ­мами;
• нераціональне харчування;
•     наявність шкідливих звичок.
•     Найголовнішою причиною виникнення шкіль­них недуг фахівці вважають катастрофічне зни­ження фізичних навантажень і рухової активно­сті дітей (наприклад, при рекомендованій нормі 10 тисяч кроків на добу, деякі учні роблять тільки 500, а то й менше). Замість того, щоб займатися спортом чи фізичною працею, школярі просиджу­ють за партами або біля комп'ютера вдома.

Другою причиною лікарі називають невідповід­ність шкільних програм віковим і функціональним особливостям дітей, надмірну інтенсифікацію (прискорений темп і збільшений обсяг наванта­ження) навчального процесу, що врешті призво­дять до формування синдрому хронічної втоми, нервового виснаження, стресів.

Третя причина. Незадовільний стан здоров'я школярів зумовлений нераціональним харчуван­ням та неможливістю повноцінного оздоровлення дітей.

Четверта причина. Важливе місце у зростанні рівня захворюваності школярів посідають шкідли­ві звички.

Отже, збереження здоров'я дітей у шкільні роки — одне із найголовніших завдань вчителя, особливо вчителя початкових класів, оскільки основи здорового способу життя закладаються саме у дошкільному і молодшому шкільному віці.

Не варто забувати, що на 50 % здоров'я дітей залежить від способу життя та умов навчання. Тому надзвичайно актуальним є сьогодні питан­ня використання у школі здоров'язбережувальних технологій.

Тренер. Ми накреслили шляхи до здоров'я, якими потрібно йти заради зміцнення здоров'я на­ших учнів.

Вітчизняні та зарубіжні науковці вважають, що здоров'язбережувальні освітні технології — це всі педагогічні технології, що не шкодять здоров'ю учнів.

3. Вправа «Коло знань»

Завдання. Пригадати відомі здоров'язбережувальні технології.

Здоров'язбережувальні технології — це:

• необхідний достатній та раціонально органі­зований руховий режим (фізичні вправи, фізкультхвилинки, енергетичні вправи, динамічні перерви, лікувальна фізкультура, рухливі ігри та ін.);.
• сприятливі психологічні умови навчання дити­ни у школі (без стресових ситуацій);
• оптимальна організація навчального процесу (вибір методик навчання, відповідних до віко­вих та індивідуальних особливостей дітей);
• використання оздоровчих сил природи (соняч­ні та повітряні ванни, водні процедури, фітоте­рапія, інгаляція, вітамінотерапія та ін.);
• виконання санітарно-гігієнічних вимог (осо­биста та загальна гігієна, дотримання режиму дня та режиму рухової активності, режиму харчування та сну та ін.).

4. Руханка «Ураган для тих, хто...»

Під час цієї вправи учасники тренінгу повинні швидко помінятися місцями з колегами.

• Щоранку робить зарядку?
• Загартовується?
• Дотримує режиму дня?
• Має шкідливі звички?
• Час від часу дотримує дієти для схуднення?
• Відвідує фітнес-клуби?

5. Вправа в групах « Улюблені вправи»

Завдання. Кожній групі продемонструвати

вправи, що практикуєте у своїй роботі. На під­готовку — 3 хв.

Ділимось на 5 груп  на 1,2,3,4,5  Готуємо динамічні паузи, які необхідно проводити на 1-5 уроці.

 

6. Діагностика 

— Пропоную зараз пересвідчитися, як «пра­цює» мнемотехніка, коли потрібно активізувати пам'ять для запам'ятовування певної інформації.

Гра-тест «Чи гарна у вас пам'ять?»

Ви зараз отримаєте 10 слів, що потрібно за­пам'ятати.

Прочитайте їх і намагайтеся запам'ятати. На це дається 1 хвилина. Якщо вам важко запам'ятовувати — прочитайте тихенько. Читати можна тільки раз.

Потім пригадайте слова і запишіть їх. Нама­гайтеся не переплутати послідовність слів. Порів­няйте свою відповідь із написаним. Якщо бракує слова або воно не на своєму місці,— це помилка. Підрахуйте свої відповіді. За табличкою визначте кількість балів, що ви набрали.

1	Рушник	б	Панчохи
2	Заєць	7	Дірка
3	Телевізор	8	Насіння
4	Лампа	9	Пігулки
5	Виноград	10	Настрій

 

 

Немає помилок	10 балів	5 помилок	5 балів
1 помилка	9 балів	б помилок	4 балів
2 помилки	8 балів	7 помилок	3 балів
3 помилки	7 балів	8 помилок	2 балів
4 помилки	6 балів	10 помилок	1 бал

— Не засмучуйтеся, якщо маєте низький бал. Це завдання виконати значно легше, якщо ви­користати мнемотехніку, зокрема, акровербаль- ний метод. Пересвідчимося в цьому!

7. Арт –терапія

Вправа «Танцюємо разом».

Завдання.  Танцювальна терапія являє собою особливий вид психотерапії, в якому для розвитку емоційної, фізичної, когнітивної або соціального життя людини використовуються руху. Перш за все, така методика спрямована на тих людей, які переживають серйозні емоційні стреси, важкі захворювання або періоди зниження здібностей. Існують як групова танцювально-рухова терапія, так і індивідуальна. Це дозволяє і допомогти людині сформувати навички спілкування, і побачити власний позитивний образ, і нарешті знайти емоційне заспокоєння. Розглянемо варіанти танцювальної-арт терапії. Танцювальна терапія: вправа «Відображення» Дана техніка займає 5  хвилин і ставить метою виникнення емпатії. Члени групи повинні виконувати рухи за ведучим Включається музика для танцювальної терапії, і ведучий починає робити повільні рухи, під тип танцювальних, усіма частинами тіла – і руками, і ногами, і торсом, і головою. У час руху важливо звернути увагу на власні відчуття і почуття, при цьому не відриваючись від зорового контакту з партнером.

    В цей же час ведений починає повторювати кожне з рухів партнера, як дзеркало: якщо ведучий витягує праву руку, то ведений – ліву. Цьому учаснику важливо зберігати думки порожніми, ні про що не думати і відчувати, як вас ведуть власні думки. Через п'ять хвилин партнери повинні помінятися ролями і спробувати себе в новій якості.

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

1.               Вправа «Я про це знаю»

Завдання. Закінчіть речення: «Щоб виховати здорове покоління, необхідно...». Кожен уча­сник висловлює свою думку. Тренер. Ми завершуємо наш тренінг. Гадаю, всі ми переконалися у необхідності.

Додатки для груп

Фахівці рекомендують на першому уроці проводити комплекс вправ для пробудження організму, а також гімнастику для кистей рук.

На другому уроці — гімнастику для плечових: суглобів.

На третьому — гімнастику для шиї та профілактику короткозорості.

На четвертому уроці — масаж очей та гімнастику для верхнього грудного відділу хребта.

На п'ятому-сьомому уроці проводять динамічні вправі для очей та гімнастику для всього хребта. Учені розробили стандартний комплекс динамічних пауз на різних уроках.

1)Динамічні паузи або фізкультхвилинки.

Традиційно на кожному уроці ми проводимо з дітьми динамічні паузи або фізкультхвилин­ки, тобто невеликий комплекс рухливих вправ, складених таким чином, щоб задіяти всі групи м'язів.

Після фізкультхвилинки увага учнів активізується, вони стають більш сприйнятливими де навчання.

2. Дихальна гімнастика.

Сьогодні дедалі більше фахівців рекомендують у режимні моменти уроку вводити дихальну гімнастику. Дихальні вправи добре очищують дихальні органи, поліпшують їхню роботу.

 Виконання практичної вправи «М'яч»

Хід вправи

• Уявіть, що у вас у руках м'яч. Зробіть гли бокий вдих і виконайте команду «М'яч проби тий!» — зі звуком «с-с-с» починайте випускат потроху повітря з легенів, одночасно показуюч руками, як зменшується м'яч.

3)Психологічні фізкультхвилинки.

Здібність людини до саморегуляції стану, до психічної перебудови забезпечує її ефективну адап­тацію у довкіллі, у стосунках з іншими. Навчати управляти своїм психофізичним станом необхідно починати з дитячих років. Наприклад, психологіч­ні фізкультхвилинки: «Морозиво», «Комплімент», «На кого я схожий?», «Настрій».

4)Вправи-енергізатори.

Енергізатор — це коротка вправа, що віднов­лює енергію учнівського колективу. Призначення енергізаторів на уроці — створення позитивної пси­хологічної атмосфери у класі, відновлення енергії та посилення групової активності. Крім того, вони дають змогу учням проявити рівні здібності — тілесно-кінестетичні, візуально-просторові, між- особистісного спілкування.

Енергізатори корисні для послаблення моно­тонності, збудження активності учнів й заохочен­ня їх до подальшої праці. Це «Австралійський дощ», «Цифри», «Шалене курча», «Світлофор», «Один до одного» та ін.

5) Кінесіологічні вправи.

Кінесіологічні вправи — це вправи, що дають можливість використовувати природні рухи тіла для гармонізації роботи правої та лівої півкуль голов­ного мозку, активації його природних механізмів.

Засновниками освітньої кінесіології є амери­канські вчені в галузі практичної психології Пол і Гейл Деннісони. Вони створили спеціальну про­граму «Гімнастика мозку», що дає змогу переорі­єнтувати «електричну схему» мозку й тим позба­витися стресового напруження, тобто очистити за­блоковані проводи й повернути здатність учитися.
Практичне завдання

Виконаймо дві вправи із кінесіологічної «гім­настики мозку».

Вправа «Ковпак мудреця»

Ця вправа загострює слух, допомагає роботі ко­роткочасної пам'яті, сприяє підвищенню розумо­вих та фізичних здібностей, поліпшує рівновагу.

На думку психологів, вправу «Ковпак мудреця» варто проводити на початку уроку, оскільки вона допоможе дітям швидко сконцентрувати увагу. Можна виконувати стоячи і сидячи.

2. Тримайте голову прямо, не напружуючи шию і підборіддя.
3. Візьміться руками за вуха так, щоб великий палець опинився з тильного боку вуха, а ре­шта пальців — спереду.
4. Масажуйте вуха зверху донизу, трохи розгор­таючи їх у бік потилиці.
5. Дійшовши до мочки, м'яко промасажуйте її. Повторіть вправу 4 рази.

Вправа «Перехресні кроки»

1. Ліктем лівої руки тягнутися до коліна правої ноги. Легко торкаючись, сполучати лікоть і коліно.
2. Цей самий рух повторити правою рукою і лі­вою ногою. Виконувати стоячи або сидячи.
3.     З'єднати ліву ногу і праву руку за спиною, і навпаки. Повторити 4-8 разів. «Перехресні кроки» потрібно робити в повіль­ному темпі й відчувати, як працюють м'язи живота.

Тренер. Поговоримо про використання мне­мотехніки.

Навчання молодших школярів супроводжуєть­ся значним навантаженням на пам'ять, оскільки їм потрібно засвоїти значний обсяг знань. Учені давно дійшли висновку, що міцна пам'ять людини пов'язана з уявою, а не із зазубрюванням. Цьому допоможе мнемотехніка.

 

 

8. Слово ЗДВР

               Змінюються умови, форми й засоби навчання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути «Людиною».

Стати справжнім вчителем, духовним наставником своїх вихованців, чудовим класоводом чи класним керівником, дуже нелегко. Діяльність учителя як організатора учнівського колективу багатогранна, коло обов’язків дуже широке, прикрощів і невдач набагато більше, ніж радощів і перемог. Але водночас – це радість спілкування,  це бажання бути потрібним кожному своєму учневі й досягнення маленьких чи  великих перемог у навчанні та вихованні. Кожен  намагається відшукати свої шляхи вирішення, здавалося б, одних і тих же завдань. І чим вища майстерність вчителя, тим результативнішим є процес навчання і виховання: менше конфліктів, більше доброти і взаєморозуміння у відносинах між педагогом та його учнями.

 Африканська приказка: “Щоб зробити що-небудь, потрібно не так вже багато сил. От щоб вирішити, що саме потрібно зробити, потрібна дійсно величезна сила".

 

10. Педагогічна майстерність.

     Кожного з педагогів-майстрів характеризує постійне прагнення до вдосконалення своїх знань, умінь, навичок, творчий підхід до відбору найбільш ефективних методів і засобів впливу на учнів.

            Вчителю доводиться наполегливо працювати на свій авторитет і ще більше сил витрачати на його постійне підтвердження і підтримку.

Складові авторитету з різних поглядів

Вчителі часто кажуть, що авторитет складається з людяності, обізнаності в предметі, вмінні викладати, вмінні працювати з дітьми та вміння розуміти дитину, бажання працювати з дитиною індивідуально (не за гроші) та ін. Це їм так хочеться, щоб авторитет складався саме з цього. Проте вчителі зовсім інакше сприймають ці поняття, ніж учні.
А якщо спитати учнів, то вони скажуть: вміння викласти матеріал – не є критерієм. Учень будь-який матеріал знайде в мережі Інтернет швидше за те, як вчитель його пояснить. Скоріш, авторитет залежить від того, наскільки вчитель може спілкуватися з дітьми, поважаючи їх, без приниження та публічного невизнання.

    У чому ж полягає майстерність педагога, що володіє істинним авторитетом. 
1. Боротьба не з дитиною, а за дитину. 
2. Володіти всіма стилями і застосовувати в залежності від специфіки дитячого колективу, конкретної ситуації і відповідно до поставленої педагогічної завданням. 
3.Уміння досягати успіху. 
4. Здійснення особистісно-орієнтованого підходу. 
5. Володіння результативними педагогічними технологіями 

     Як результат - виховання зрілої особистості. Особистості, яка знає, навіщо вона живе, як вона ставиться до людей і історії людства і надходить відповідно до цього. 
     Отже, важливо не тільки завоювати, але й утримати цей істинний авторитет. Завоювати його можна різними способами, але утримати - тільки спираючись на свою педагогічну майстерність, творчість, своїми особистими зусиллями. 
     Авторитет — вплив, який має людина в різних формах життя. У його основі — певний досвід, моральні риси, статус людини.

  Авторитет учителя — загальновизнана учнями та їхніми батьками значущість чеснот учителя й заснована на цьому сила його виховного впливу на дітей. 
Авторитет входить складовою частиною в імідж учителя.

     Можна також відзначити, що манера поведінки, зовнішній вигляд учителя - один з найважливіших чинників формування системи педагогічних відносин, серед яких відношення «учитель-учень» грає не останню роль. 

Одяг вчителі - теж не тільки його особиста справа. Усвідомлює учитель чи ні, але неохайний зовнішній вигляд буде йому заважати. 

 

10.2. Імідж педагога.  (3 хв.)

   Імідж має потужний психологічний вплив на його цільову аудиторію і на самого вчителя. Він несе певне повідомлення про особистості оточуючим.

 Існують 5 основних «точок опори» іміджу:
1) одяг
    Пам'ятайте:
Червоний колір збуджує, сприяє підвищенню активності, але учень при цьому швидко втомлюється.
Рожевий - м'який, ніжний, чуттєвий.
Коричневий - символізує силу, енергію, вселяє довіреність до вчителя, заспокоює.
Синій - діловий, авторитетний.
Блакитний - колір відпочинку, іноді сприймається як нудний і холодний.
Зелений-колір лідерства, разом з жовтим він збуджує, з синім - заспокоює.
Жовтий - колір радості і веселощів, але якщо його багато, то стомлює.
Кремові і бежеві тони - найбезпечніші і заспокійливі.
Сірий - навіває нудьгу.
Білий - колір чистоти помислів, однак шкідливий для психіки.

2) зачіска, макіяж.
Слід зазначити, що довжина волосся бажано коротка або середня. Причому світлий колір волосся уособлює популярність, а темний підкреслює солідність. Косметика малопомітна.
3) міміка, погляд.
Радимо: з ранку «приміряйте» доброзичливу посмішку і не знімайте її до самого вечора.
4) хода, жести, поза.
5) манера спілкування.
Завжди пам'ятайте, учитель (класний керівник) повинен бути привабливим, відкритим, викликати симпатію. Він повинен випромінювати впевненість і твердість.

10.3. Тренувальні вправи. (5 хв.)

Дружній шарж (зображення дійсності, перебільшене відповідно до дійсності з комічними цілями)
Кожній команді пропонується придумати і зобразити за допомогою міміки і жестів одного з педагогів іншої команди (не більше 1 хвилини).

 

Виразність мови (3 хв.) Завдання: •  Прововте слово "МОЛОДЕЦЬ!" «РОЗУМНИЦЯ!»: 1 команда                                                                                        2  команда тихо                                                                                                 голосно нІжно                                                                                                 здивовано іронічно                                                                                           захоплено ласкаво                                                                                                 вимогливо

 

 

Конструкторське бюро «Імідж вчителя»

З геометричних фігур скласти «модель» вчителя, за допомогою кольорового паперу, фломастерів, клею «одягнути», враховуючи складові  іміджу:

- одяг

- зачіска, макіяж;

- міміка, погляд.

 

 

 

11.  «Кодекс гідності вчителя школи» 

Вчись бачити і поважати в іншій людині особистість.

Вчись бачити в собі недоліки і пробачати їх іншим 

Щедро ділися своєю педагогічною майстерністю, бо «не збідніє рука, що дає».
Вчися радіти успіхам колег. 

Не дозволяй собі поганого настрою, це не пристойно.
Повніше використовуй свої сили і можливості в роботі.

Підвищуй свій інтелект.
Прагни до професійного майстерності.

 

12. Інтерактивна вправа «Мікрофон» (3 хв.)

 «Заповіді педагогічного спілкування» (поради бувалих)
(пропоную прочитати по фразі заповіді)
- Ти за увагу борись, не будуй спілкування «зверху вниз».
- Намагайся вивчати настрій дітей, їх міміку, жести і вираз очей.
- Які вони вчора і сьогодні, які з ранку і які опівдні. Як вони кажуть: сміхом, слізьми...
- Вчися бачити себе очима дітей!
- Любите дітей, будьте ввічливі з ними.
Вони в будь-якому віці дуже ранимі...
- Щоб поваги дітей домогтися, слово з ділом не повинно розходитися!
- Ставте себе на місце дітей і зможете зрозуміти їх мерщій!
- Діти не люблять грубі фрази: виконають прохання, але не накази.
- До дітей своїм ставитеся люблячи.
Злитися ви можете лише на себе!
- «Любимчиків» не заводите, за гріхи не мстіть.
- Наодинці не з'ясовуйте і перед всіма не лайте.
Не принижуйте їх при всіх. Адже вбиває навіть сміх!

 

13. Підсумки семінару-тренінгу.  Вправа на завершення «Емоційний ланцюжок» (3 хв.)

 

Мета: систематизувати інформацію, отриману на семінарі,  закріпити позитивні результати тренінгу.

Завуч пропонує учасникам осмислити спільну роботу та прокоментувати, чи збулися їхні очікування, визначені на початку семінару.

- Покладіть ліву руку на плече сусіда і по черзі один за одним подякуйте сусідові ліворуч за хорошу роботу, позитивні емоції, висловіть побажання.

 

   Висновок На сьогоднішньому тренінгу ви краще усвідомили роль учителя у формуванні творчого працездатного учнівського колективу, визначились з головними рисами сучасного учителя та орієнтирами у повсякденній педагогічній практиці. Бажаю вам самоствердитися на обраному шляху.

Які б власні завдання не вирішував класний керівник, він завжди є організатором, наставником і майстром педагогічного впливу. 

На закінчення мені хотілося б нагадати наступне.

Педагогічний колектив, його досвід, знання, згуртованість у дружній цілеспрямованій роботі - ось головне джерело успіху класного керівника, його майстерності в організації колективу та впливу колективу на особистість кожного школяра.

 

Вправа 7  «Відро для сміття.»

Мета. Навчитися сприймати стан іншого, культувати вміння керувати своїми емоціями.

 

   На середину ставиться відро для сміття і дається змога учасникам поміркувати на тему: навіщо людині відро для сміття і чому його потрібно постійно звільняти? Долі тренер говорить:

   «Уявіть собі життя без відра для сміття, коли сміття поступово заповнює кімнату, стає неможливо дихати, неможливо рухатись, люди починають хворіти. Так само і з почуттями – у кожного з нас накопичуються почуття, не завжди потрібні. Часто люди люблять накопичувати в собі такі почуття як образа, страх.

   Я пропоную вам викинути старі непотрібні образи, гнів страх у відро для сміття.»

 

   Для цього учасники пишуть на папері почуття, від яких вони бажають позбутись, наприклад:

 „Я ображаюсь на...”

„Я злюсь на...”

   Потім згорніть ці папірці в кульку і викиньте у відро. Пізніше ми його викинемо у смітник.

 

Рефлексія.

1. Які відчуття виникли у вас, коли уявили себе відром для сміття?
2. Чи відбулися якісь зміни з вами, коли викинули разом із сміттям неприємні відчуття?

Підсумкове слово тренера.

 

 Щоб не допускати глибокого розладу дитини із самою собою і оточуючим світом, щоб уникати конфліктів  з дітьми, потрібно постійно підтримувати їхню самооцінку або відчуття самоцінності. А це можна зробити такими способами:

 

1. Безумовно приймати дитину.
2. Активно слухати її переживання і потреби.
3. Бувати (читати, займатися, гратись тощо) разом.
4. Не втручатися в її заняття, з якими вона справляється.
5. Допомагати, коли просить.
6. Підтримувати успіхи.
7. Ділитися своїми почуттями (значить довіряти).
8. Конструктивно вирішувати конфлікти.
9. Використовувати у повсякденному спілкуванні привітні фрази. Наприклад:

• Мені добре з тобою.
• Я рада тебе бачити.
• Добре, що тим прийшов.
• Мені подобається, як ти…
• Я за тобою скучала…
• Давай (посидимо, зробимо…) разом
• Ти, звичайно, справишся.
• Як добре, що ти у нас є.

10. Частіше використовувати «Я – повідомлення»