ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Яна Павлюк

вчитель ІІ категорії

заступник директора з навчально-

виховної роботи

Ворзельського ліцею №10

Бучанської міської ради

Київської області

(Ворзель, Україна)

ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА

ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Анотація: дана стаття присвячена актуальній темі, розкриває поняття та використання педагогіки партнерства та психологічної підтримки у закладах освіти. Педагогіка партнерства є складником концепції Нової української школи, яка спрямована на побудову сприятливих і довірливих відносин між школою, дітьми та батьками, і суспільством загалом.

Ключові слова: партнерство, педагогіка партнерства, особистість дитини, робота з батьками, партнерські стосунки.

Освітній заклад НУШ сьогодні – це сучасні класи з новим обладнанням, одномісними партами та зручними стільцями, що учні легко переносять у

будь- яке зручне для них місце, матеріалами для дослідницької діяльності, місцем для ранкового кола з обов’язковими сімома осередками, куточком усамітнення та колірним вирішенням класних кімнат у теплі, спокійні кольори з додаванням яскравих акцентів – червоного, жовтогарячого та жовтого, метою якого є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України і здатна до життя в суспільстві в умовах цивілізованої взаємодії з природою. Основним завданням сучасного закладу є створення умов для порозуміння та співпраці [3, с.9].

На мою думку, Василь Сухомлинський за системою виховання особистості яскраво описав настанову педагогіки партнерства саме через тріаду «школа – сім’я – громадськість». У своїх працях класик педагогічної думки писав, цитую «Дитина – це активний і самодіяльний індивід, який не «вчиться на дорослого», а живе повноцінним і цікавим життям». З даної цитати можна зрозуміти, що до дитини слід ставитися доброзичливо і з розумінням.

На мою думку, риса сучасного учителя – це демократизм, адже особисто вважаю та впроваджую на власному досвіді, що сприятливі стосунки між учителем та учнями породжують дружні, партнерські відносини із здобучами освіти та підсилюють їх впевненість у власних знаннях та силах. Тому що місія вчителя, класного керівника – допомагати розкривати й розвивати здібності, таланти, можливості дитини на основі партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.

Поняття «партнерство» має чимало визначень, які взаємодоповнюють одне одного:

- система взаємовідносин під час певної спільної діяльності;

- спосіб взаємодії та взаємин, організованих на принципах рівності,

добровільності, рівнозначущості та доповнюваності всіх учасників;

- організаційна форма спільної діяльності, що передбачає об’єднання осіб

на відповідних умовах розподілу праці та активної участі в її реалізації;

- спосіб взаємин, за яких зберігаються права кожної зі сторін, дії учасників чітко узгоджені та злагоджені, грунтуються на взаємовигоді та рівноправності [2, с.5].

Під час війни стабільність та надійність зв’язків між усіма учасниками освітнього процесу — запорука ефективної підтримки та допомоги, яку може потребувати кожен з них. Саме тому налагоджена та ефективна співпраця батьків та вчителів може стати додатковою опорою для дітей в умовах невизначеності.

Найбільш актуальними напрямами роботи вчителів з батьками є:

• підтримка;

• просвіта;

• моніторинг стану дітей.

Учительський колектив є своєрідною експертною групою, до якої батьки можуть звернутися за підтримкою у кризових ситуаціях. Це не обов’язково мають бути питання щодо навчання дітей, але й потреба у порадах стосовно вибудовування стосунків з дитиною, можливостей для її розвитку, сфери її інтересів та потреб [1, ст.17].

Важжаю, що педагогіка партнерства – це процеси демократизації та гуманізації європейської школи, і вони мають витіснити прояви моральної та/або фізичної наруги над особистістю здобувача освіти. Завдання учителя полягає в тому, щоб створити умови для набуття дітьми вміння співіснувати з іншими людьми:

•   допомагати один одному;
•   дбати про імідж класу;
•   ставити спільне завдання та дбати про успішне його вирішення;
•   мати чітку особисту позицію;
•   проявляти емпатію, тощо.

Партнерська співпраця з батьками заради моральної зрілості дітей має ґрунтуватися на спільній зацікавленості, відповідальності, взаємоповазі, гуманності, рівноправності. І як класний керівник розумію це і впроваджую співпрацю з батьками, адже партнерство родини та школи має бути спрямоване на досягнення єдиної мети, виховні вимоги мають співпадати. Педагогіка партнерства є важливим чинником ефективної взаємодії учасників освітнього процесу «педагог-батьки-діти» за НУШ, головною метою якої є підтримка здобувачів освіти, сприяння розвитку їхніх можливостей і саме це все в сукупності дає нам сучасну освітню практику, і задовольняє освітні потреби.

Завдяки такому напрямку батьки можуть повною мірою включатися до освітнього процесу. Даний підхід дозволяє батькам з учителем визначити спільне бачення траєкторії розвитку дитини, усвідомити права та обов’язки один одного, мінімізувати непорозуміння. Саме партнерські взаємини між учителем і батьками дають можливість швидко реагувати на актуальні зміни, виклики та проблеми, і відстежувати зміни у поведінці дитини або вподобання на життєві орієнтири. У роботі з батьками ми як педагоги маємо використовувати різні методи, сучасні технології, які сприятимуть підвищенню рівня їхніх знань, умінь і навичок, які необхідні для виховання ціннісного ставлення до людини. Тому учитель з одного боку, має забезпечити зв'язок між школою та сім’єю, а з іншого – стимулювати батьків до підвищення власної педагогічної культури, щоб зробити їх рівноправними партнерами у процесі виховання своїх дітей.

Партнерські стосунки між учнем, батьками та учителем одна із ключових засад якісного реформування української, шкільної освіти. Особисто як учитель, класний керівник використовую «Педагогічний трикутник» (рис.1), адже вважаю, що саме завдяки співпраці, взаєморозумінню і підтримці можна досягти позитивного результату.

        Рис. 1

Щодо даної тематики провела опитування на тему «Педагогіка партнерства як основа формування освітнього простору Нової української школи», як класний керівник, серед батьків свого класу за допомогою Google-Форми.

 Опитування складалося із 11 запитань, які містили варіанти відповіді, коротку відповідь, висловлення пропозицій. У класі 21 учень, відповіді надали 16 респондентів.

Результати опитування за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1bwFeVTze3TYdtaUZnXLmJLRu26dElQBG/view?usp=sharing

Дане дослідження щодо опитування полягає в тому, що для формування повноцінних знань необхідно, щоб навчально-пізнавальна діяльність кожного здобувача освіти постійно спрямовувалась на спілкування, взаємодію та співпрацю між вчителем, учнем і батьками на основі сучасних методик і передових освітніх технологій.

Список використаних джерел:

1.                   Електронний посібник «Коли світ на межі змін: стратегії адаптації» Психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни, посібник розроблено експертною групою освітян та психологів, 52 с.

URL: https://drive.google.com/file/d/1Vw7kNEmOm8xiCZLNj31H1EkmLI5h-Cyt/view?usp=sharing (дата звернення 12.09.2024)

2.                   Пригодій Т.М. Електронний посібник (методичні рекомендації) «Формування ключових компетентностей здобувачів освіти на основі впровадження педагогіки партнерства», 47 с.

URL:https://drive.google.com/file/d/1c9DeMfgC3U_yJahHv4zV_wuHooUbvdPP/view?usp=sharing (дата звернення 16.09.2024)

3.                   Тіхонова Н. Г., Луценко М. П. Електронний навчально-методичний посібник «Педагогіка партнерства або Як простір дитинства заповнити взаєморозумінням та взаємоповагою», 136 с.

URL:https://drive.google.com/file/d/1RZ1KiHF0cDVcztL2Ky0odBV0GcRpy9x5/view?usp=sharing (дата звернення 21.09.2024)