Історична довідка. Питання дитиноцентризму як у зарубіжній, так і вітчизняній педагогіці не є чимось новим. Наукового змісту воно набуло з виникненням нового педагогічного напряму педоцентризму (від грец. pais – дитина і лат. centrum - центр), згідно з яким організація та методи навчання визначаються безпосередніми, спонтанними інтересами й потребами дітей. «Дитиноцентризм – це забезпечення процесу виховання і навчання кожної дитини на основі розвитку її природних здібностей», – писав видатний педагог О. А. Захаренко.
На рубежі ХІХ–ХХ-го століть дитиноцентризм стає одним із найбільш важливих постулатів, що були визначальними для більшості тогочасних педагогічних напрямів. Він увійшов в історію виховання як педагогічна течія або своєрідний світогляд щодо виховання дитини. Ідею дитиноцентризму на засадах гуманізму вивчали П. Блонський, А. Венцель, С. Гессен, А. Дістервег, Д. Дьюї, І. Зязюн, Я. Коменський, В. Кремень, Я. Корчак, А. Макаренко, І. Песталоцці, К. Роджерс, В. Сухомлинський, К. Ушинський.
Нове значення дитиноцентризм в наші дніУ сучасному трактуванні термін дитиноцентризм – особистісно-орієнтована модель виховання дитини, призначення якої розширення її можливого життєвого шляху та саморозвитку на засадах гуманізації реального буття дитини, посилення уваги до системи її цінностей та інтересів задля формування в неї основ життєвої компетентності. Сучасна школа орієнтована на дитину, яка прагне до знань. А ми, вчителі, повинні створити сприятливі умови для саморозвитку, розвитку індивідуальних творчих можливостей та самореалізації особистості.
Головні нормативні документи Міністерства освіти та науки України визначають принцип дитиноцентризму як ключовий принцип сучасної школи1. Концепція НУШ (2016р.) ставить на перший план психологічний комфорт учнів, підтримка їх педагогами, розкриття потенціалу та здібностей кожної дитини.2. Закон України «Про освіту» (2017) декларує дитиноцентризм та індивідуальну освітню траєкторію. Це означає, що спільно вчителі, батьки та учні зможуть обирати темп навчання, ступінь складності та заглиблення в той матеріал, який найбільш цікавий дитині.3. Закон України «Про Повну загальну середню освіту» (2020)встановлює принципи дитиноцентризму та педагогіки партнерства на законодавчому рівні
ПРИНЦИПИ дитиноцентризму:• повага до особистості;• доброзичливість і позитивне ставлення;• довіра у відносинах, стосунках;• діалог – взаємодія – взаємоповага;• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей
Напрямки дитиноцентризму:свобода педагогічної творчості;активність учнів у навчально-виховному процесі,інтереси учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;практична спрямованість навчальної діяльності,обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;виховання “вільної незалежної особистості”, яка “запалюється любов’ю та керується розумом” (за Д. Дьюї);забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності,урахування її вікових та індивідуальних особливостей,забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.
Практична частина педради1. Повідомлення експертів за методом «Прес» з власного досвіду.2. Тренінг. Розподіл на групи: (зірочки холодного, теплого кольору, різнокольорові)1. Інтерактивна вправа з цеглинками " Закінчити кольорового вірша".2. Врава «Поміняйтеся місцями…», 3. Вправа « Розмова крізь скло»,4. Складання історії за допомогою кубиків Рорі. «Один день із життя учителя»5. Гра «Політ на повітряній кулі»6. Практична вправа «Сім разів відміряй, а один-відріж7. Вправа “Блобси”.
Рефлексія. Вправа «Сердечко» (записати 2# по темі) Притча«Якось равлик почав підніматися на верхівку вишневого дерева у холодний день весни, що ніяк не наставала. Горобці на сусідньому дереві від душі сміялися, спостерігаючи за равликом. Один із них підсів ближче і запитав: -Гей, невже ти не бачиш, що на цьому дереві немає вишень?Не перериваючи руху равлик відповів: - Будуть, коли я туди дістануся.» Тож, нехай кожна дитина зуміє дістатися своєї верхівки, зі своєю швидкістю та з вірою у себе.І в цьому допоможемо їй ми.
Притча«Якось равлик почав підніматися на верхівку вишневого дерева у холодний день весни, що ніяк не наставала. Горобці на сусідньому дереві від душі сміялися, спостерігаючи за равликом. Один із них підсів ближче і запитав: -Гей, невже ти не бачиш, що на цьому дереві немає вишень?Не перериваючи руху равлик відповів: - Будуть, коли я туди дістануся.» Тож, нехай кожна дитина зуміє дістатися своєї верхівки, зі своєю швидкістю та з вірою у себе.І в цьому допоможемо їй ми.