Передумови і причини Української козацької революції. Події 1648 р. Події 1649 р. Зборівський договір. Події 1650–1651 рр. Берестецька битва

Тема - Передумови і причини Української козацької революції. Події 1648 р. Події 1649 р. Зборівський договір. Події 1650–1651 рр. Берестецька битва

Мета: з’ясувати причини, передумови та привід Національно-визвольної війни українського народу середини XVIIст., розкрити роль Богдана Хмельницького в підготовці та початку національно – визвольної війни, дослідити перебіг воєнно – політичної компанії 1648 – 1649 рр., визначити причини підписання, умови та наслідки Зборівського договору 1649 р; продовжити формувати в учнів навички роботи з історичними джерелами, історичною картою, візуальними та додатковими джерелами інформації розвивати пам'ять, аналітичне й критичне мислення, вміння робити висновки та аргументувати їх; виховувати повагу до історичних діячів України, патріотизм і любов до Батьківщини.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу

План

1. Причини і передумови та привід  Національно-визвольної війни.

3. Підготовка до боротьби.

4. Воєнні дії 1648-1649 рр.

5.Зборівський договір,

6. Події 1650–1651 рр. Берестецька битва

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Учитель. Доброго дня.

В історії нашого народу було багато героїчних сторінок. Наші предки змушені були вести боротьбу за свою державу і за свою свободу. За право бути вільними, за можливість самим вирішувати свою долю вони готові були віддати життя. Чим вражали багатьох іноземців.

Учитель: Сподіваюсь, що сьогодні на уроці ми з вами зможемо повною мірою, реалізувати всі очікування та відповісти на таке проблемне запитання «Національно-визвольна війна українського народу сер. 17 ст. була випадковим чи закономірним явищем?»

2 . Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями

1. До складу якої держави входила більшість українських земель на початку ХVІ ст.(Річ Посполита)
2. Який новий стан суспільства виник на цих землях (козацтво)

 

Учитель: Виникнувши наприкінці ХVcт та утвердившись наприкінці ХVІ ст. як стан, козаки почали активно залучатись до боротьби за свої права. Давайте пригадаємо як це було та напишемо історичний диктант.

 

 

Історичний  диктант

1. Коли відбулось повстання під проводом М. Жмайла? (1625 рр.)
2. Як називалась угода укладена внаслідок повстання 1630 р. (Переславська)
3. Вкажіть назву фортеці збудовану для запобігання втечам селян на Запоріжжя. (Кодацька)
4. Коли відбулась «Тарасова ніч» (17 травня 1630 р.)
5. Назвіть ватажка, що зруйнував Кодацьку фортецю (І. Сулима)
6. Який документ було укладено внаслідок повстання  1637-1638 рр. (Ординація Війська Запорізького)

 

Бесіда з учнями

•          Отже, який період в історії України  ми пригадали? ( Козацькі повстання 20-30 рр.17 ст.)

-    Чим закінчились всі ці повстання? (Поразкою)

-     А які причини цих повстань?

      Відповіді:

1. Обіцянки короля після Хотинської війни не виконані;
2. Масове покозачення;
3. Заборона урядом морських походів козаків;
4. Національний гніт;
5. Релігійний гніт;
6. Закріпачення селян.

 

Учитель: Отже, підведемо підсумок словами одного з поляків. Ім’я якого історія замовчує: « Славне Польське королівство  є небом шляхти, пеклом для селян»

 

Бесіда з учнями

Як поляки називали період 1638-1648 рр? (Десятиліття золотого спокою)

Чому? (Не було повстань)

 

3. Вивчення нового навчального матеріалу

Учитель:У лютому 1648 року « золотий спокій» поляків зруйнувала національно-визвольна війна українського народу, отже давайте з вами опрацюємо документи та визначимо як змінилась ситуація в Україні на середину 17 ст. та що змусило населення піднятись на боротьбу проти поляків.

Метод «Мозковий штурм»

Робота з поняттям

Учитель. Що таке «Національно-визвольна війна»? Як ви розумієте це питання?

Національно - визвольна війна – це боротьба українського народу під проводом Богдана Хмельницького за визволення проти польсько-шляхетського панування, за створення своєї незалежної держави.

Поняття учні записують в зошити.

§ 16  стр. 130 -140

1.ЯКИМИ БУЛИ ПЕРЕДУМОВИ І ПРИЧИНИ КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ стр. 130

ПОМІРКУЙТЕ

Визначте й поясніть передумови та причини початку революції. Перевірте попередньо висловлені вами припущення.

Відповідь- Передумовами Національно-визвольної революції стали соціально-економічний та національно-релігійний гніт, обмеження прав козацтва, слабкість польської влади та зростання національної свідомості українців. Приводом до війни стала особиста кривда, завдана Богдану Хмельницькому польським шляхтичем Данилом Чаплинським, який зруйнував його хутір, пограбував майно та образив сім'ю, що стало поштовхом до повстання.

 

Українська козацька революція — складний історичний процес (1648-1649 рр.), що охопив значну частину українських земель, поєднав усі верстви суспільства під гаслами національного визволення та захисту православ’я, прав і свобод Війська Запорозького та руського народу і супроводжувався кардинальними змінами всіх сфер життєдіяльності суспільства.

ДОСЛІДІТЬ стр. 131

Про які причини масового невдоволення українського населення свідчать документи? Інтереси яких верств населення порушувалися?

Із записок польського публіциста середини XVII ст.

Мусимо визнати, що ненависть поширюють великі податки, роботи... оренди та інші подібні тягарі, що вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів...

З листа Богдана Хмельницького до польського короля, 1647 р.

Пани, державці та старости нестерпно кривдять нас, позбавляючи не тільки майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, поля, ставки, млини, бджоляні десятини... І що тільки комусь із них у козаків сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, б’ють, до в’язниць кидають, багато кого з нашого товариства поранено й знівечено.

Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645-1646 рр.

Таких утисків не терплять і в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі, заборонено провадження відправ, православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах.

Нехтування урядовців правами місцевого населення викликало наростання спротиву в українському суспільстві й назрівання передумов національно- визвольної війни.

Вправа «Фішбоун»

Сформулюйте причини та передумови національно-визвольної війни за допомогою вправи «Фішбоун»

Завдання. Зробіть припущення, виходячи  зі сформульованих причин війни, які верстви населення взяли участь у виступі (селяни, міщани, козаки, українська шляхта, духовенство) та  який характер мала  Національно-визвольна війна( війна мала національно-визвольний,релігійний, соціальний характер.)

Учитель: У середині 17 ст. напруга в українському суспільстві наскільки зросла , що навіть незначний привід міг призвести до війни. Цією останньою краплею в чаші терпіння українського народу став конфлікт чигиринського сотника Богдана Хмельницького з чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським.Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів , захопив його дружину та жорстоко побив малолітнього сина.

  Звернення Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результату. Не знайшовши справедливості, він приєднується до козацької старшини, яка обговорювала план повстання проти польської влади.

Бесіда з учнями

1.               Що ж стало приводом до Національно-визвольної війни? (Приводом до Національно-визвольної війни стала особиста кривда, завдана Богдану Хмельницькому чигиринським підстаростою Даніелем Чаплинським. У 1647 році Чаплинський напав на хутір Суботів, пограбував його, забрав дружину, а малолітнього сина Хмельницького жорстоко побив).
2.               Якими на вашу думку мали бути дії Хмельницького? (Дії Хмельницького слід оцінювати, виходячи з його мети — створення української держави. Він мав би зміцнити самостійність Гетьманщини, уникнувши залежності від сусідніх держав, особливо Московського царства).

 

Робота з термінами стр. 132

Передумова — попередня умова існування, виникнення чого-небудь.

Причина — явище, яке зумовлює або породжує інше явище.

 

2 . Воєнні дії 1648-1649 рр.

Розповідь вчителя

У середині XVII ст. напруга в українському суспільстві настільки зросла, що будь-яка подія могла стати приводом для повстання. Такою подією багато істориків уважають місцевий конфлікт чигиринського сотника Богдана Хмельницького з тамтешнім підстаростою Данилом Чаплинським. Відомо, що 1647 р. Чаплинський захопив хутір Суботів, який належав родині Б. Хмельницького, та ще й побив його малолітнього сина, який невдовзі помер. Коли ж Хмельницький пішов шукати правди в короля, той, як стверджують перекази, відповів: «Хіба в тебе, дурню, немає шаблі?». Тоді, наприкінці грудня 1647 р., разом із товаришами Хмельницький вирушив із Чигирина на Запорожжя. Там же 1648 р. козаки обрали Богдана Хмельницького гетьманом Війська Запорозького.

ДОСЛІДІТЬ стр. 133

Яким побачила Богдана Хмельницького сучасна українська художниця Наталія Павлусенко?

Відповідь - Наталія Павлусенко побачила Богдана Хмельницького як могутнього гетьмана та мудрого полководця, а його характер був суперечливим і багатогранним, поєднуючи запальність і м'якість, простоту і лукавство.

Богдан Хмельницький — український військовий і політичний діяч, гетьман, очільник Гетьманщини (1648–1657), керівник і ініціатор повстання, що переросло у Національно-визвольну війну.

Перед початком походу на українські землі, на відміну від попередніх ватажків козацьких повстань, Хмельницький вирушив у Крим, де домовляється про допомогу у війні з Річчю Посполитою. Обережний хан Іслам Ґірей ІІІ не поспішав оголошувати війни, проте дозволив ордам ногайських кочовиків під проводом Тугай-бея долучитися до повсталих козаків. Для обох сторін такий союз був вигідним: татари здобували військову здобич, а козаки вирішували питання кінноти, якої у них на той час у потрібній кількості не було.

Робота з підручником стр. 132- 138

Учитель: Опрацюйте матеріал підручника на стр. 132- 138  та визначте заходи Богдана Хмельницького по підготовці до війни.

Заходи Хмельницького по підготовці до війни:

 

1. Напав на Микитинську Січ.

2. Вмовив реєстровців перейти на свій бік.

3. Був обраний гетьманом.

4. Розсилав по Україні універсали з закликом до захисту православ’я.

5. Скуповував зброю та провіант.

6. Досяг домовленостей з Туреччиною та Кримським ханством про військову допомогу проти Речі Посполитої

7. Вів дипломатичне листування з коронним гетьманом М. Потоцьким, щоб затягнути час.

8. Залучив до козацької армії своїх соратників, видатних полководців

Учитель: Ці подї стали початком Національно-визвольної війни Українського народу.

  Наприкінці 1648 року, дочекавшись татарської кінноти на чолі з Тугай-  беєм, Хмельницький вивів своє військо з Січі. Пропоную перенестися в ті часи та пройти разом з Хмельницьким шляхами козацького війська.

 

Перші битви та походи Хмельницького

Приклад заповненої таблиці

	на Жовтих Водах	під Корсунем	Пилявецька
Дата	5–6 травня 1648 р.	16 травня 1648 р.	11-13 вересня 1648 р.
лідери	Б. Хмельницький –             М. Потоцький		Хмельницький – Заславський, Конецьпольський, Остророг
причини	боротьба за територію України
тактика козаків	«кліщі»	пастка із заваленими деревами		«стратегія повного знищення»
наслідки	перемога Хмельницького

 

 

Учитель:23 грудня 1648 року Богдан Хмельницький урочисто в’їхав до Києва.

Робота з історичним джерелом

    З промови Б. Хмельницького перед польськими послами: «Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я є одновладцем і самодержцем руським. Виб'ю з лядської неволі ввесь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру. За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться мені нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні; а схоче котрий з нами хліб  їсти, хай буде послушний Запорозькому Війську».»

Запитання до документа:

1. У чому Хмельницький вбачав остаточну мету війни з поляками? (створення власної держави в межах етнічних кордонів України)
2. Якими засобами гетьман намагався досягти війни?  (силовими, примусовими)
3. Про що свідчать слова Хмельницького «перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру»  (Гетьман спочатку не ставив за мету утворення власної держави)
4. Урочистий в’їзд Хмельницького до Києва порівнювали з подвигом пророка Мойсея. Чому?   (Мойсей-це біблійний герой, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі, європейські мислителі в подальшому витлумачували подвиг Мойсея як символ боротьби підкорених народів за свою свободу)

 

3. Зборівський договір стр. 139

18 серпня 1649 р. було підписано Зборівський договір. Угода мала 12 статей і форму привілея короля своїм підданим. Згідно зі Зборівським договором Річ Посполита визнавала існування української козацької автономії на території Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

Хоч офіційно Військо Запорозьке (офіційна назва держави) залишалося у складі Речі Посполитої, проте сучасники розуміли, що на карті світу з’явилася нова держава. Серед українців дедалі частіше Б. Хмельницького називали «самодержцем Русі».

ЗБОРІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1649 р.: основні положення

• Король визнавав самоврядність Війська Запорозького в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.
• На землях Війська Запорозького влада належала гетьману; урядові посади мали обіймати лише православні.
• На контрольованій козаками території не мали права розміщуватися коронні війська.
• Чисельність реєстрового війська мала становити 40 тисяч козаків, усі інші повинні були повернутися під владу панів.
• Проголошувалася амністія (помилування) усім учасникам повстання.
• Заборонялася уніатська церква на території козацької автономії.

Історичні подробиці

Зборівський договір, вигідний для козацької верстви, повертав у підданство селянську масу, яка долучилася до повстання, проливала нарівні з козаками кров у боях і нині вважала себе вільною. Утім, її інтересів під час мирних переговорів до уваги ніхто не брав, а полковник Антон Головацький прямо казав селянам під Зборовом, що їм уже годі воювати з панами, пора йти гречку сіяти. Проте сам Б. Хмельницький заявляв, що «і я народу не відступлю, бо то права рука наша».

Запитання до документа :

1. Чи відповідав Зборівський договір вимогам Національно-визвольної війни? (Ні, не відповідав)
2. Яке значення мало його укладення? (дав змогу зберегти українську державу та продовжити боротьбу за незалежність)

Перевір себе стр. 139

4. Коли й на яких умовах було укладено Зборівський договір?

Відповідь -  Зборівський договір був укладений 8 серпня 1649 року між Військом Запорозьким на чолі з Богданом Хмельницьким і Річчю Посполитою. Договір визнавав українську козацьку автономію на території Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств, обмежував чисельність козацького реєстру до 40 тисяч осіб, встановлював, що на цих землях мали перебувати тільки православні шляхтичі, і забороняв присутність військ Речі Посполитої та євреїв.

7. Що свідчить про те, що Б. Хмельницький поступово почав усвідомлювати себе очільником загальнонаціонального руху?

Відповідь - Б. Хмельницький поступово усвідомив себе лідером загальнонаціонального руху завдяки перетворенню особистого конфлікту в широку боротьбу, створенню власної держави, формуванню регулярного козацького війська та укладанню міжнародних союзів, що перетворило його з гетьмана Війська Запорозького на лідера українського народу. 

 

6. Події 1650–1651 рр. Берестецька битва

§ 17  стр. 140-147

1.Битва під Берестечком

Річ Посполита, хоча й зазнала відчутних втрат, мала більші ресурси, ніж Військо Запорозьке. У лютому 1651 р. 15-тисячне коронне військо під керівництвом Мартина Калиновського порушило Зборівський договір й атакувало Поділля. У боях за м. Красне загинув брацлавський полковник Данило Нечай. Сторони зазнали значних втрат.

У Речі Посполитій розгорнули масштабні мобілізаційні заходи. Зібрали військо в 150 тис., у якому, крім шляхетського ополчення, була велика кількість найманців. Командував цим військом особисто король Ян Казимир. З півночі на допомогу полякам насувалося 30-тисячне литовське військо Януша Радзивілла.

На зустріч королю рушили українське та кримське війська на чолі з Б. Хмельницьким та Іслам-Гіреєм III. Вирішальна битва відбулася на полі під Берестечком (нині Волинська область) у червні—липні 1651 р.

28-29 червня військо Речі Посполитої зазнало серії поразок. Було навіть захоплено прапор М. Потоцького. Тільки шляхти загинуло кілька сотень осіб. 30 червня відбулася головна битва, яка стала найбільшою в тогочасній історії України.

Але в ході битви хан полишив поле бою і до того ж полонив Б. Хмельницького. Козаки, відбиваючи атаки ворога, відступили до річки Пляшівка і українське військо опинилося в облозі.

За відсутності Б. Хмельницького виявилося складно встановити тверду дисципліну і розробити чіткий план оборонних дій. Командування оточеним українським військом взяла на себе старшина. Виходом із оточеного табору керував Іван Богун. Однак, коли всі козацькі полки вже залишили табір, селянські загони охопила паніка. Цим скористався противник, який увірвався в табір і влаштував різанину. Лише мужні дії тилових підрозділів врятували основні сили від катастрофи. Результат битви під Берестечком перекреслив наміри Б. Хмельницького довести до завершення війну проти Речі Посполитої. Події під Берестечком також показали ненадійність Кримського ханства як союзника.

2.Білоцерківський договір

     Б. Хмельницькому вдалося звільнитися з татарського полону, і він почав готуватися до оборони. Було проведено мобілізацію військ. Кримський хан відновив союз із козаками й надав їм військову допомогу. Основною базою Б. Хмельницького стало місто Біла Церква. Тут відбулось кілька запеклих бойових зіткнень із противником.

Розпочалися перемовини між сторонами. 28 вересня 1651 р. між Українською козацькою державою і Річчю Посполитою було укладено Білоцерківський договір. У ході перемовин українська сторона вимагала підтвердження Зборівського договору. Уряд Речі Посполитої, навпаки, виступав за обмеження козацьких прав і скорочення реєстру до 12 тис. Сторони пішли на компроміс.

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДОГОВІР 1651 р.: основні положення

• Територія Української козацької держави зменшувалася до меж Київського воєводства.
• Гетьман Війська Запорозького мав бути підпорядкований польським гетьманам.
• Союз із Кримом у разі неможливості привернути хана на бік Польщі розривався.
• Козацький реєстр скорочувався до 20 тис. осіб.
• Шляхта мала право повернутись у свої володіння.
• Військо Запорозьке позбавлялося права на самостійні дипломатичні відносини.

 Зіставте умови Білоцерківського і Зборівського договорів. Який із них більш вигідний для Б. Хмельницького?

 

Кожна зі сторін розуміла, що ця угода вимушена, і не поспішала її виконувати. Більшість козацтва і селянство були налаштовані на продовження боротьби. Те саме відбувалося і у владних колах Речі Посполитої.

№	Договір, ознаки	Зборівський 1649 р.	Білоцерківський 1651 р.
1.	територія	існування козацької України в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств	Київське воєводство – козацька територія
2.	кількість реєстру	збільшення до 40 тис. вояків	скорочення до 20 тис. вояків
3.	інші умови	-          влада належала гетьманові та козацькій старшині -          державні посади мали обіймати лише православні -          шляхта поверталася до своїх володінь	-          відновлювалася влада польських панів -          гетьман позбавлявся права зносин з іншими державами -          підтверджувалися права православної церкви

 

4. Закріплення нових знань

 Для того щоб краще запам’ятати умови договорів, ми поділимось на дві групи. 1-ша запише умови Зборівського договору із помилками, а 2-га – Білоцерківського. Потім групи обмінюються договорами та виправляють помилки.

ПЕРЕВІР СЕБЕ  стр.  146

1.Назви дати й опиши основні битви Національно-визвольної війни 1651-1653 рр.

Відповідь-  Основні битви Національно-визвольної війни в 1651-1653 рр. включають битву під Берестечком (червень-липень 1651 р.) та битку під Батогом (травень 1652 р.). Крім того, варто згадати битви під Монастирищем (березень 1653 р.) та розгром польських військ під Уманню (1653 р.). 

3.               Розкажи про молдовські походи Богдана Хмельницького.

Відповідь-  Молдовські походи Богдана Хмельницького — це низка військових походів козацьких військ у 1650, 1652 та 1653 роках проти Молдавського князівства, яке було союзником Речі Посполитої. Основні цілі походів полягали в тому, щоб не допустити союзу Молдови з Польщею, зміцнити українсько-молдовський союз, а також реалізувати династичні плани, зокрема через шлюб сина Богдана, Тимоша, з донькою молдовського господаря Василя Лупула, Розандою.

1. Перший похід (1650 р.)

• Мета: Укласти союз із Молдовою та не допустити її союзу з Річчю Посполитою.
• Події: Козацько-татарське військо під проводом Богдана Хмельницького зайняло Ясси.
• Результат: Молдовський господар Василь Лупул уклав союз із Хмельницьким, зобов'язавшись не допомагати Польщі. Гарантією союзу мав стати шлюб Тимоша та Розанди. 

2. Другий похід (1652 р.)

• Причина: Після поразки під Берестечком Василь Лупул розірвав союз.
• Події: Після перемоги під Батогом, Тимош Хмельницький із військом вирушив до Молдови.
• Результат: Українсько-молдовський союз було поновлено, і 31 серпня відбулося весілля Тимоша з Розандою Лупул. 

3. Третій похід (1653 р.)

• Причина: Внаслідок державного перевороту в Молдові Василь Лупул втратив владу.
• Події: Богдан Хмельницький направив до Молдови 8-тисячний загін козаків на чолі з Тимошем, щоб допомогти Лупулу повернути владу.
• Результат: Їм вдалося повернути владу, але згодом, під час прориву до Сучавської фортеці, Тимош був смертельно поранений, що призвело до припинення боротьби та відмови від подальших планів щодо Молдови. 
• 4. Схарактеризуй зміст Білоцерківського договору.

Відповідь-  Білоцерківський договір (1651) суттєво погіршив умови порівняно з Зборівським договором, зменшив територію Гетьманщини до Київського воєводства, обмежив реєстрове козацьке військо до 20 тисяч, зобов'язав гетьмана розірвати союз із Кримським ханством, заборонив козацькій державі проводити самостійну зовнішню політику, а також повернув польську владу і маєтки шляхти у Брацлавському та Чернігівському воєводствах. 

5.Домашнє завдання

Опрацювати & 16, & 17, виконати завдання 6 стр. 139 та завдання 5 стр. 146 письмово