Події 1652-1653 рр. Батозька битва. Жванецька облога. Україна за гетьмана Івана Виговського. Правобережна та Лівобережна Україна в останній третині XVII ст. Практична робота до Роз

Тема- Події 1652-1653 рр. Батозька битва. Жванецька облога. Україна за гетьмана Івана Виговського. Правобережна та Лівобережна Україна в останній третині XVII ст. Практична робота до Розділу 3

Мета: 

•        охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр.,
•        розглянути особливості внутрішньої і зовнішньої політики Івана Виговського, охарактеризувати основні причини, умови Гадяцької угоди та її наслідки для українських земель, а саме початок  нової доби під назвою Руїна;
•        з'ясувати причини і наслідки україно-московської війни 1658-1659рр.;
•        показати вплив певної історичної особистості на різні історичні процеси;
•        розвивати уміння учнів працювати з підручником,  атласом, історичними документами;
•        розвивати уміння давати оцінку діяльності історичної особистості, вміння висловлювати свою точку зору, підтверджуючи її фактами.

 

Хід уроку

1. Перевірка домашнього завдання

Опитування

1. Якими були причини Національно- визвольної війни?

Відповідь -  причини Національно-визвольної війни 1648-1657 років крилися в глибоких соціально-економічних, національно-релігійних  та політичних протиріччях, що загострилися під владою Речі Посполитої.

2.Встановіть хронологічну відповідність

а)      Битва на Жовтих Водах; б)      Битва під Корсунем; в)      Битва під Пилявцями; г)       Облога м. Львова; д)      Битва під Зборовом; е)       Вступ військ Б. Хмельницького

1)      16 травня 1648 р.; 2)      5-6 травня 1648 р.; 3)      11-13 вересня 1648 р.; 4)      червень- серпень 1649 р.; 5)      25 січня 1648 р.; 6)      5-6 серпня 1649 р.

Відповідь-  а) Битва на Жовтих Водах: 2) 5-6 травня 1648 р..

б) Битва під Корсунем: 1) 16 травня 1648 р..

в) Битва під Пилявцями: 3) 11-13 вересня 1648 р..

г) Облога м. Львова: 4) червень-серпень 1649 р. (Хоча Львів було обложено у жовтні 1648, цей варіант стосується періоду 1649 року в списку дат).

д) Битва під Зборовом: 6) 5-6 серпня 1649 р. (Ці дати ближчі до Зборівського договору та подій літа 1649 р., хоча битва під Зборовом завершилась 14 серпня 1649 р.).

е) Вступ військ Б. Хмельницького (на Запорожжя): 5) 25 січня 1648 р..

3.З якого договору Б. Хмельницького з Польським урядом взяті ці пункти:

—      збільшення реєстру до 40 тис. й підтвердження всіх козацьких привілеїв;

—      повернення до реєстру усіх виписаних з нього козаків;

—      амністію всіх учасників повстання;

—      передачу Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств під козацьке управління і виведення звідти польських військ.

Відповідь- Зборівського договору.

2. Актуалізація опорних знань учнів

Завдання
1. Пригадайте умови Білоцерківського договору.
2. Які зміни у політичному становищі Української держави він передбачав?

Відповідь- Білоцерківський договір 1651 року був значним кроком назад для Української держави, оскільки він обмежував територію Гетьманщини лише Київським воєводством, скорочував реєстр до 20 тисяч козаків, позбавляв права самостійної дипломатії та змушував розірвати союз із Кримським ханством, фактично знижуючи статус козацької автономії та повертаючи шляхту у володіння, що призвело до погіршення політичного становища української держави та нової хвилі повстань. 

3. Мотивація навчальної діяльності

Учитель.
Білоцерківський договір завдав тяжкого удару по Українській державі та інтересам козацтва. В Україні розпочалися антигетьманські виступи, а також масові переселення селян і козаків на територію Російської держави.
Б. Хмельницький розумів, що виконання умов Білоцерківського договору підштовхує козацьку Україну до прірви. Гетьман почав енергійно готуватися до відновлення війни з Річчю Посполитою.

4. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель.
Велике патріотичне піднесення охопило всю Україну.
У травні 1652 р. українська армія і загони татар підійшли до урочища Батіг (у теперішній Вінницькій обл.) на Поділлі, біля якого табором стояло військо поляків. План Б. Хмельницького був розрахований на те, щоб оточити й ударити по табору противника одночасно з різних сторін.

Робота в групах з документами
З допомогою джерел інформації учні повинні розглянути основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр. і дати їм історичну оцінку.

Завдання групам:

1-а група. Складіть розповідь про битву під Батогом, використовуючи дані історичні джерела.

2-га група Які результати й наслідки мала ця битва?
Відповіді на завдання 2 груп

1-ша група (Розповідь про битву):

• Дата: 22-23 травня 1652 р. (за новим стилем).
• Місце: Біля урочища Батіг (сучасна Вінницька область).
• Учасники: Козацьке військо Богдана Хмельницького та татарські союзники (під проводом Тугай-бея) проти польського війська під командуванням Мартина Калиновського.
• Хід: Козаки, виманивши поляків у степ, оточили їх у глибокому таборі-«таборі» з возів (табірній обороні), а крила їх прикривали татари. Після затятої, але короткої битви, польське військо було розгромлене.
• Результат: Повна перемога козаків, знищення польської армії, загибель Калиновського, звільнення турецьких полонених з татарського полону (які поверталися з Польщі).

2-га група (Результати й наслідки):

• Військово-політичні: Зміцнення авторитету Хмельницького, відновлення наступального духу козаків, деморалізація польської шляхти, зрив планів польського командування щодо придушення повстання.
• Стратегічні: Відкриття шляху на Правобережну Україну для козаків, підрив польської могутності в регіоні.
• Міжнародні: Посилення впливу козацької держави на міжнародній арені, демонстрація здатності до великих перемог.
• Соціальні: Звільнення тисяч полонених українців, які були в таборі поляків.

 

2.Події 1652-1653 рр. Батозька битва стр. 144

& 17 стр. 144-146
Внаслідок Батозької битви майже всю територію України було визволено з-під польського ярма. Білоцерківський договір втратив свою чинність. Б. Хмельницький розумів, що для того, щоб остаточно розбити Річ Посполиту й досягти її цілковитої ізоляції, потрібно мати надійних союзників.

Насамперед, він звертає увагу на придунайські країни — Валахію, Трансільванію,Молдову.
Ще влітку 1648 р. Гетьман удавався до спроб схилити молдовського господаря Василя Лупула до встановлення добросусідських відносин із Гетьманщиною. Проте польський уряд також планував використати Молдову у своїй боротьбі проти козаків.
Аби завадити цьому, Богдан Хмельницький почав готувати воєнний похід на Молдову, у якому також брав участь кримський хан Іслам-Гірей III.

Учитель.
Воєнні дії тривали також і на території України. Перемога під Батогом не означала швидкого завершення війни проти Польщі. Від лютого 1653 р. польські загони постійно здійснювали спустошливі набіги на українські території. А восени 1653 р. польський король із 40-тисячною армією вирушив з-під Львова до Галича, а звідти — до Кам’янця-Подільського й отаборився під містечком Жванець, між річками Жванчик і Дністер. Туди підійшли й основні сили українсько-татарського війська. Польський табір було взято в тривалу облогу.

Жванецька облога (стр. 145)

На початку весни 1653 р. польські та литовські війська розпочали нову хвилю нападів на українське прикордоння. Ситуація була непростою. Українське військо збиралося повільно. Давалася взнаки втома від війни, яка точилася вже шостий рік. Кримський хан також не поспішав на допомогу.

Тим часом на Поділля йшло польське військо на чолі з королем Яном II Казимиром. Б. Хмельницький, вміло керуючи українсько-кримським військом, змусив поляків на початку жовтня зупинитися і стати табором поблизу м. Жванець (нині Хмельницька область). Тут гетьман своїми полками оточив противника.

Свідчать документи

Григорій Граб’янка, козацький літописець

Дізнався Хмельницький про синову смерть і вирішив відплатити ляхам. Коли зібрав велику силу, пустив слух, що ніби нічого не знає ні про загин сина, ні про штурм Сучави, і що нібито вирушає туди своїм на виручку. Цією хитрістю він заманив короля і поляків під Жванець... А король..., став біля Жванця, ні сном, ні духом не відаючи, де Хмельницький. Ось тоді Хмельницький разом з ханом і підійшли до польського війська і так облягли його, що поляки не могли з табору і голови виткнути. Почався голод серед поляків, із п’ятнадцяти тисяч... залишилося тільки чотири... Тоді поляки здалися на ласку переможців.

Запитання

1. Чи достовірно, на вашу думку, літописець зображує перебіг подій?

2. Висловіть припущення щодо наслідків загибелі Т. Хмельницького для подальшого перебігу подій.

Відповідь- 1. Цей уривок — яскравий фрагмент з "Літопису" Григорія Граб'янки, що описує Жванецьку облогу 1653 року, де Богдан Хмельницький хитрощами заманив польське військо під командуванням короля Яна Казимира під Жванець, оточив його та змусив до капітуляції через голод, що стало блискучою перемогою козаків і татар над поляками, які були загнані в пастку.

2. Загибель Богдана Хмельницького, ключової постаті Козацької революції та Гетьманщини, призвела б до глибокої кризи, політичної нестабільності, боротьби за владу між старшиною та наростання Московського впливу, що розкололо б Україну на Лівобережну й Правобережну, посилило б іноземне втручання і врешті-кон-це призвело б до Руїни та втрати державності, адже його авторитет і дипломатія утримували крихкий баланс між Польщею, Московією та Туреччиною.

Розповідь вчителя

Від остаточної поразки коронне військо вкотре врятував кримський хан. Іслам Гірей III і Ян II Казимир 16 грудня 1653 р. уклали Кам’янецьку угоду. Крім того, король зобов’язувався виплатити в ханську скарбницю 100 тис. злотих. Гетьман зняв облогу Жванця, при цьому заявивши, що Кам’янецької угоди не визнає.

Воєнні кампанії 1652-1653 рр. велися з великим напруженням сил Української козацької держави. Речі Посполитій не вдалося знищити молоду державу.

Бесіда

Якими були наслідки Жванецької облоги для українців, кримських татар і поляків?

Відповідь- Жванецька облога (1653) закінчилася тактичною перемогою козаків і татар над поляками, що призвела до укладання Жванецького договору 1653 року, який по суті скасував Білоцерківський договір, повернув умови Зборовського, посилив гетьманську владу, дозволив татарські набіги на Україну (крім польського населення) та дав козакам більше автономії, але не приніс остаточного миру. 

Україна за гетьмана Івана Виговського. Правобережна та Лівобережна Україна в останній третині XVII ст.

& 19,  стр. 156-163

Десь на заході дотлівало сонце. Червінною барвою засвітилося небо над Конотопом. Згасав день, та не вщухала битва. Смертоносним градом сипали гармати, тонко голосили кулі. Гетьман Виговський намить спинився, витер спітніле чоло. Раптом зовсім поряд важко гупнуло гарматне ядро. Нажаханий кінь несамовито смикнув вуздечку, проте замість стрибка хитнувся і впав, залитий кровю. « і цього разу я не твій, смерте…», -  тільки встиг подумати гетьман, швидко схоплюючись на ноги.

Часто на хвилі визначних подій тієї чи іншої епохи із глибин світового океану історії виринали талановиті постаті, які виділялись із маси народу, справляли відчутний вплив на хід історичного розвитку. Такою особистістю, без сумніву, був визначний діяч Української держави середини ХУІІ ст.: полководець, дипломат, герой Визвольної війни українського народу -  Іван Виговський.

21 жовтня 1657 р. була скликана генеральна козацька рада у Корсуні, яка обрала Виговського повноправним гетьманом.

В атмосфері гострих суперечностей та посилення московського тиску Івана Виговського було обрано гетьманом України . В особі Виговського Українська держава мала досвідченого політика, вмілого адміністратора та дипломата, хороброго й талановитого воєначальника. І все ж він поступався Богдану Хмельницькому, хоча вмів гнучко проводити центристську лінію, особливо у гострих соціальних питаннях. Щоправда, і перехід булави до Виговського припав на складний час, коли міжнародне та внутрішнє становище України погіршувалося буквально на очах.

Гетьман Іван Остапович Виговський своєю внутрішньою та зовнішньою політикою  та всім своїм єством  намагався зберегти авторитет і престиж гетьманської влади та автономію України, зібравши в ній всі етнічні українські землі, він намагався зберегти осередок української державності, створений Богданом і якого ніколи раніше не мав український народ.

Метод «Кластер»

Записали посередині І. Виговський та роки правління, оскільки політика є внутрішньою і зовнішньою занотуйте ключові слова.

Складання кластера «Правління Івана Виговського»

Внутрішня політика гетьмана

Своєю внутрішньою політикою Іван Виговський прагнув задовольнити  інтереси козацької старшини. Він їм дарував земельні наділи, кращі луки та сіножаті. Селян   примушували виконувати повинності. Тому селяни та козаки вважали, що це несправедливо і хотіли помститися гетьманові. Та вони ніколи не любили Виговського за його служіння польському королю.          Зростанням  невдоволення скористалися полтавський полковник Мартин Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш, які самі не проти бути гетьманами

Барабаш на Запоріжжі і Пушкар підняли заколот проти законно обраного гетьмана. Пушкар зібрав на Полтавщині так званих «дейнеків» — бездомних і безземельних наймитів, «гультяїв» — робітних людей із промислів. До них приєдналися запорожці на чолі з Барабашем, їх об’єднувала спільна мета — помста старшині, заможним козакам, маєтки і садиби яких вони громили і грабували, а власників убивали, вони оволоділи територією Полтавського та Лубенського полків.  Чи хотів гетьман проливати кров? Звісно ні. Але Виговський марно шукав шляхів мирного порозуміння, а й згодом удався до блокади Запорожжя й Полтави, не допускаючи туди зброї та харчі. На кордонах Запорожжя були поставлені Ніжинський, Чернігівський, Прилуцький та Іркліївський полки. Було дано наказ: хапати і карати на смерть кожного, хто пробирався на Запорожжя. Однак це не вгамувало повстанців. Заколот поширився на все Подніпров’я. 40 тисяч заколотників на чолі з Пушкарем і Барабашем виступили проти Виговського. Вони розбили направлені гетьманом війська під проводом полковників Івана Богуна та Івана Сербина.

Повідомлення про зовнішню політику

У закордонній політиці Виговський бажав утримати дружні стосунки з усіма сусідніми державами, не допускаючи жодної до особливої переваги.

     На Генеральну козацьку раду в Корсуні 25 жовтня 1657 р. прибули посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансильванії, Молдавії, Валахії.

Рада ухвалила також відновити союзи з Туреччиною і Кримським ханством та укласти перемир'я з Польщею.

У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.

Стосунки із Москвою у Івана Остаповича були не прості, ще з часу. Коли він отримав гетьманську булаву. Московський посол заявляв, що цар вимагає, щоб булаву Івану Остаповичу вручали від його імені. В українських містах, щоб стояли російські війська, податки, щоб надходили до Москви з України. А митрополит київський освячувався у Москві. Тому і недолюблював Іван Остапович пузатих московських бояр.

Міні-проект «Гадяцька угода. Так чи не так?» Матеріал вивчається шляхом застосування елементів технології «перевернутий клас».

Робота з документом

Чому Виговський розриває союз з Москвою?

 Відповіді учнів:

1.Виговський на гіркому досвіді переконався, що, незважаючи на його лояльне ставлення до Москви, союз з нею веде його особисто, а головне — Україну до згуби. Гетьман вирішує розірвати союз із Москвою. Це змусило Виговського вкотре замислитися над пошуком іншого союзника. Після довгих вагань він вирішив звернутися до Речі Посполитої.

Як би до цього поставився Хмельницький, він віддав майже 10 років боротьби проти польщі, віддав сина і тепер союз з Ворогом?

Що спонукало гетьмана до цього? (Віленське перемиря )

У м. Гадячі 6 вересня 1658 р. між Гетьманською Україною та Польщею було укладено договір, що дістав назву Гадяцького.

Зміст гадяцького договору.

- передбачалося,українські землі під назвою «Велике Руське князівство» увійдуть до складу до складу нової Речі Посполитої – держави, де б усі мали однакові права та обовязки. Виговський та його прихильники вважали,що саме таку державу хотів створити і  Богдан Хмельницький свого часу. Вони вважали, що історично Польща до України ніж Росія і саме в ній вбачали гарантію незламності Гетьманщини.

 

Які положення  вам подобаються , а які ні?

Гадяцькі пункти не судилося втілити у життя, дотого ж польський сейм їх істотно урізав.Чому на Моску напав жах? Чому російський цар розпочав війну проти України?

Гадяцьку угоду не підтримала переважна більшість козацької старшини, не говорячи уже про козаків та селян, які мали яскраво виражені антипольські настрої. Невдоволенням народу політикою Виговського скористалася опозиція при підтримці  царського уряду. Тому громадянська війна в Україні переросла у війну із Московською державою. Ще наприкінці 1658 року і.Виговський зібрав козацьку раду аби затвердити план розгрому опозиції та царських військ він закликав на допомогу кримського хана Магомет-Гірея із 60-ти тисячним військом. На Україні в той час стояло 100 тисячне московське військо під командуванням О.Трубецького.У травні 1569 року  московська армія взяла в облогу місто Конотоп.

Відео Конотопська битва (продовжують запис у зошитах).

 

біля річки Соснівка 24-28 червня відбулася грандіозна битва, яка закінчилася розгромом московського війська. Відкрийте атласи і знайдіть   місто Конотоп. У цій битві виявився блискучий талант Івана Остаповича як блискучого полководця.

Вчитель.Та як виявилося розгромити зовнішнього ворога було легше, ніж побороти внутрішніх ворогів. Особливо у той час, коли почалося повстання проти гетьмана .  Гадяцький договір швидко призвів до народного повстання проти Виговського. Ця битва не призвела до перемоги у війні, а в Україні піднялася нова хвиля виступів опозиції, яка зробила своїм лідером молодшого сина Богдана Хмельницького — Юрія. Хоча останній був ще зовсім молодим, але за його спиною стояли досвідчені полковники Іван Богун, Іван Сірко, Яким Сомко й ін. Війни на два фронти, та ще громадянської, Виговський не витримав і, не бажаючи подальшого кровопролиття, після однієї з Чорних рад, що відбулася 11 вересня 1659 р. в містечку Германівка, склав булаву і подався на Волинь. На його місце обрали Юрія Хмельницького. Ось так закінчилося гетьманування видатного Івана Виговського.Після цих подій період в історії України називають Руїна.

Було козакам воювати за віщо –
За ними стояла кохана Вкраїна.
Жаль, мертва настала пізніше тут тиша:
Занепад Вкраїни назвали «Руїна».

Руїна — термін, який позначає процес занепаду й спустошення України в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за 
владу й постійної агресії сусідніх держав. 

 4. Закріплення набутих знань та вмінь.

Робота у трійках

І-  КолоВена (Визначити що спільне і відмінне у політиці гетьманів)

ІІ – метод Кроссенс

           А зараз ми з вами повернемося до вирішення проблемного завдання нашого уроку і з׳ясуємо  хто для вас Іван Виговський «підлий зрадник» чи все ж таки щирий патріот України, тонким політик і захисник прав українського народу.

Хвилинка творчості

З якими кольорами у вас асоціюється правління Виговського?

Чорний – колір смутку, горя, переживання

Жовтий – колір Сонця, тепла і поваги.

Синій – колір правди, вірності

Помаранчевий – колір величі, гідності

Червоний – колір краси , радості та любові

Зелений – колір надії, спокою , молодості

Білий – колір чистоти, радості і невинності.

Кожен із вас висловив свою думку. Приємно. Що наші думки перекликаються із думкою М. Грушевського, який  характеризував Виговського так: "Чоловік дуже освічений, розумний, бувалий, не кепський політик, при тім без сумніву – патріот український…"

5.Підсумок уроку

Перевір себе стр. 163

1.Якими були основні політичні цілі Івана Виговського. (Основні політичні цілі Івана Виговського полягали у досягненні повної незалежності України, зміцненні її державності через Гадяцький договір (створення конфедерації з Річчю Посполитою з широкою автономією), розбудові аристократично-олігархічної республіки на чолі з старшиною, формуванні національної еліти та активній зовнішній політиці для забезпечення суверенітету, що призвело до розриву з Москвою, Конотопської битви та громадянської війни. 

4. Що таке Руїна і коли вона розпочалася (Руїна — це трагічний період в історії України (друга половина XVII століття, приблизно 1657–1687 рр.), що характеризувався розпадом козацької державності, громадянськими війнами, боротьбою старшини за владу та розчленуванням українських земель між Річчю Посполитою, Московським царством, Османською імперією та Кримським ханством. Вона розпочалася одразу після смерті Богдана Хмельницького (1657 р.) і тривала до початку гетьманства Івана Мазепи (1687 р.), охопивши Гетьманщину з поділом на Лівобережну та Правобережну).

6.Домашнє завдання

Опрацювати & 17, & 19, виконати завдання 6  стр. 163  письмово, підготуватися до узагальнення та оцінювання  з теми