Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.

Кобижча Ірина, вчитель історії

Урок історії України у 8 класі

Тема: Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.

Мета розвивати:

історичні компетентності – навчатись визначати причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана Хмельницького та його сподвижників;

інформаційно-комунікаційну компетентність - розвивати в учнів уміння аналізувати та порівнювати історичні події, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі; на прикладах героїчної історії українського народу.

 Громадянські, соціальні та культурні компетентності - виховувати в учнів національно-патріотичні почуття, вміння працювати у групах, відстоювати свою позицію та точку зору.

Основні поняття: «Національно-визвольна війна».

Основні дати: 1595 – 1657 рр. – роки життя Б.Хмельницького; січень 1648 р. -1657 рр–роки національно-визвольної війни; лютий, 1648 р. – укладення союзної угоди з кримським ханом про надання військової допомоги.

Обладнання: підручник, карта «Визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького», атласи, портрет Богдана Хмельницького та його сподвижників, дидактичний матеріал для груп, презентація, мультимедійне забезпечення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

• застосовувати та пояснювати на прикладах термін «Національно-визвольна війна»;
• визначати причини та передумови Національно-визвольної війни;
• складати історичний портрет Богдана Хмельницького та сподвижників Богдана Хмельницького – Івана Богуна та Максима Кривоноса;
• визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі;
• висловлювати та аргументувати власну точку зору.

Педагогічні прийоми та методи навчання: евристична бесіда, «мозковий штурм», презентації, метод проблемного навчання, групова робота, робота з картою, робота з документами, робота з ілюстраціями.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя: Напевне, якщо запитати з чим у вас асоціюється Японія, то ви скажите з сакурою, самураями, Китай  Нідерланди – з тюльпанами, Єгипет – з пірамідами, Індія – поділ на варни та касти, так для більшості іноземців Україна асоціюється з козаками, з Богданом Хмельницьким. Тому ми зобов’язані добре вивчити історію українського козацтва та видатних діячів. І коли нас хтось запитає, ми не опускали очі від сорому, що не знаємо, а навпаки відповідали з гордо піднятою головою!

ІІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів

На попередніх уроках ви вивчили тему «Українські землі у першій половині ХVІІ століття».  Перш ніж перейти до вивчення нової теми, нам необхідно пригадати попередній матеріал.

Фронтальна бесіда за запитаннями, робота з картою атласу ( на ст. 2-3):

1. Між якими державами були розділені українські землі на початку ХVІІ ст.? 
2. Яким був політичний статус українських земель за умовами Люблінської унії? 
3.  Які суспільно-політичні зміни відбулися в українських землях після 1569 року? 
4.  Чи були спроби національної боротьби українського народу наприкінці ХVІ- на початку ХVІІ ст.. на території України?  
5.  Що передбачала «Ординація Війська Запорізького реєстрового…», підписана козацькою старшиною піля поразки повстання 1638 р. на чолі з Я. Острянином, Д. Гунею та К. Скиданом? 
6. Яким було значення козацьких повстань кінця ХVІ- початку ХVІІ ст.? 
7. Коли тривало «Десятиліття «золотого спокою»? 

 ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми розглянемо одну із найгероїчніших сторінок українського козацтва – боротьбу за національне визволення від Речі Посполитої під проводом Б. Хмельницького.Сьогодні ми починаємо вивчати одну із найграндіозніших найцікавіших, найтрагічніших сторінок з історії нашого народу. Це Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування. До цього часу вчені-історики ведуть дискусії: ця подія – це повстання, чи війна, чи революція. Чому український народ, який мовчав і терпів 10 років під час „золотого спокою”, піднявся на боротьбу грізною силою, яка змітала все на своєму шляху. Богдан Хмельницький – хто він? Шляхтич, який зазнав знущань з боку польської адміністрації  і вирішив жорстоко помститися всім полякам, чи керівник і організатор народної війни за волю своєї країни.

Учні записують тему уроку на дошці «Передумови, причини і початок Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники»

План.

1. Причини та передумови національно-визвольної війни.

2. Б. Хмельницький та його сподвижники.

3. Підготовка до початку війни.

Постановка проблемного питання уроку:

                 Чи відбулась би національно-визвольна війна без Б. Хмельницького?

Відповідь на це питання ви зможете дати в кінці уроку.

1. Причини та передумови національно-визвольної війни.

На  мультимедійній дошці слайд:

Національнo-визвольна війна – війна народу проти іноземного панування за створення незалежної держави.

Національно-визвольна війна українського народу1648-1657 рр– це війна українського  народу під проводом Б. Хмельницького за визволення від польсько-шляхетського панування.

Згадайте найважливіші характеристики історичних подій:

Передумови - встановити умови, що уможливили здійснення повстання (поширення ідей чи настроїв у суспільстві; чи існувала сила або особа, яка б могла очолити повстання; становище груп, верств населення).

Причини – встановити, що відбулося в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу; що могло викликати незадоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків.

Отже, визначимо передумови та причини Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, працюючи в групах з джерелами інформації.

Робота з історичними джерелами в в групах:

Перша група – Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645-1646рр.

«...Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі,  Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».

Завдання: навести докази із історичних джерел, що вказують на посилення національно-релігійного гніту на українських землях під владою Речі Посполитої;

Друга група - Документ 2. Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, що працював на Україні, в своєму творі «Опис України» писав, що селяни

«… в край бідні, тому що повинні тричі на тиждень відбувати панщину, використовуючи своїх коней і працю власних рук. Крім того, в залежності від розмірів наділу, повинні давати відповідну кількість зерна, велику кількість каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Трійцею та на Різдво. І до того ж повинні возити своєму пану без сплати дрова, та відбувати багато інших робіт… Ще стягують з них грошові податки. Крім того, десятину з баранів, поросят, меду, різних плодів, - а через три роки і третє теля».

Завдання: Навести докази із історичних джерел, що вказують на погіршення становища селян та міщан.

Третя група – Документ 3. З листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.) «Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ріки, млини, бджоляні десятини, хоч  усе це й належать до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків. сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б'ють, мордують,  до в'язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашою товариства поранено й знівечено, наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, шість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати допомагають  рам урядовцям знущатися з нас».

Завдання: Навести докази із історичних джерел, що вказують на обмеження прав козацтва.

Четверта група – Документ № 4. Серед чинників, які сприяли активній національно-визвольній боротьбі, була певна втрата контролю польської королівської влади над реєстровим козацтвом. Козацтво створювалось для оборони коронних земель, а перетворилось на впливову самостійну силу. Селянсько-козацькі повстання сприяли накопиченню воєнного досвіду, зростанню національної свідомості українського народу, формуванню психологічної свідомості боротися до переможного кінця.

Завдання: вказати передумови війни.

Завдання усім групам: Опрацювавши джерела, скласти таблицю.

Підводимо підсумки цього завдання – слайд «Причини та передумови Національно-визвольної війни»

Ми визначили передумови та причини Національно-визвольної війни. Наступним кроком є визначення рушійних сил та характеру Національно-визвольної війни.

Метод «Мозковий штурм»

1. Що таке рушійні сили? (Це соціальні верстви і групи, які брали участь у повстанні чи війні).
2. Назвіть рушійні сили Національно-визвольної війни (Козацтво, селяни, міщани, вихідці з дрібної української православної шляхти, представники православного духівництва)
3. Який характер мала війна? (Національно-визвольний, релігійний, антифеодальний)
4. Яка ж була мета повстання? (Знищити польське панування, створити Українську державу, ліквідувати кріпацтвл)

Повідомлення про біографію Богдана Хмельницького

Приводом до війни стала особиста кривда, завдана Б. Хмельницькому польським шляхтичем Д. Чаплинським, який пограбував його маєток у Соботові, викрав його дружину та жорстоко побив його сина Тимоша. Розгніваний Б. Хмельницького спробував знайти захисту у короля, та ледь уникнув арешту. Тоді він вирушив на Січ, де у січні 1648 року загальна козацька рада обрала його гетьманом.

2. Б. Хмельницький та його сподвижники.

Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів -козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами. До найближчого оточення гетьмана належали Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий; Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Антон Жданович, Федір Вешняк та інші. Про деяких з них ми дізнаємось зараз.

Учні коротко розповідають повідомлення про сподвижників.

1. Підготовка до початку війни.

Робота з картою. Січ знаходилася на мисі Микитин Ріг .Там згідно з «Ординацією…» стояла Польська урядова залога. Тому Б. Хмельницький зайняв  о. Томаківку, куди почали прибувати козаки. 25 січня 1948 р. Б. Хмельницький захопив Микитинську Січ. Значна частина реєстровців перейшла на його бік. На козацькій раді Хмельницького було обрано гетьманом.

1. Розіслав універсали до українського народу із закликами вступати до лав козацького війська;
2. Налагодив виробництво пороху, організував закупівлю зброї та боєприпасів
3. Досяг домовленостей про перехід реєстровців на бік повстанців;
4. Вів переговори з Туреччиною та Кримським ханством (лютий 1948 р. – угода з Іслам-Гіреєм ІІІ, бо: недостатність власної кінноти, уникнення несподіваного нападу)

Робота з документом. Із листа коронного гетьмана Миколи Потоцького королю Владиславу про ситуацію в Україні (березень 1648 р.)

Згубне полум’я так розгорілося, що не було жодного села, жодного міста, у якому б не лунали заклики до сваволі й де б не чинилися замахи на життя й майно своїх панів... Козацькі старшини бажають також самостійно володарювати в Україні, укладати угоди з іноземцями і сторонніми господарями і робити все, що лише завгодно їх волі й бажанню.

Спочатку піднялось 500 бунтівників — сама по собі це — жалюгідна сила, але проти них слід рушити цілу армію, бо ці 500 підняли бунт у змові зі всіма козацькими полками і зі всією Україною. За короткий час повстанців збільшилося до 3 тис. Але боронь Боже, щоб він (Хмельницький) пішов із ними в Україну. Тоді ці 3 тис. швидко зросли б до 100 тис. і нам вистачило б діла з цими.

Запитання до документа:

§     Які факти наводить автор документа?

§     Чи можна стверджувати, що козаки, розпочавши повстання, відігравали роль національної еліти, яка відображала настрої більшості українського народу? Чому?

На відміну від козацьких виступів попередніх років, у 1648 р. боротьба проти польського шляхетського панування в Україні набула великого розмаху і ставала всенародною.

VІ. Закріплення нових знань та вмінь учнів

Закінчіть речення:

1). Національно – визвольна війна – це…

2). Приводом до НВВ послужив…

3). Соратника Б. Хмельницького у НВВ були…

4). Гетьманом Б. Хмельницький став у… (січні 1948 р.)

Викинь зайве:

1). М. Кривоніс, Ф. Жеджалій, І. Богун, Владислав IV.

2). Селяни, козаки, магнати, православна шляхта.

3). Фільварок, панщина, мануфактура, кріпацтво.

4). Лютеранство, православ’я, католицизм, уніатство.

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання

                 Відповідь на проблемне питання уроку.

Чи відбулась би національно-визвольна війна без Б. Хмельницького?

Україна, натерпівшись польського панування, стримувала свій гнів протягом доби «золотого спокою». Але достатньо було невеликого поштовху, появи  людини, що спромоглася б стати організатором боротьби, щоб український народ піднявся на війну. І така людина на Україні була – Богдан Хмельницький. Завдяки  Б. Хмельницького національно-визвольна боротьба переросла у війну. Сам перебіг Національно-визвольної війни  і її наслідки для українського народу ви вивчатимете на наступних уроках. Пам’ятаєте , ми на початку уроку з вами говорили про те, які асоціації викликає Україна, я думаю, що тепер вам не тільки не страшно дати відповідь на питання іноземця про наше минуле, а навпаки ви самі захочите поділитися  здобутими знаннями.

VІІІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф та дати усні відповіді на питання після параграфу.