Передумови й початок Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування

Про матеріал
Передумови й початок Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування.
Перегляд файлу

Розробка уроку з історії України для учнів 8 класу

Тема: Передумови й початок Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування.

Мета: з'ясувати причини та характер війни; показати роль Богдана Хмельницького в підготовці та проведенні Національно-визвольної війни; розвивати вміння працювати з картою та схемами, виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: підручник, історичні атласи,

Основні поняття: національно-визвольна війна, жовнір, еволюція, коронний гетьман, польний гетьман, партачі.

Головна проблема: чи потрібна була українська національна революція, чи була їй альтернатива?

План

  1. Причини Національно-визвольної війни, її характер.
  2. Богдан Хмельницький. Підготовка до війни.
  3. Початок збройної боротьби з Річчю Посполитою.
  4. Битва на Жовтих Водах, під Корсунем.

Хід уроку 

І. Історична п'ятихвилинка. Проводиться у формі  експрес-огляду подій у світі.

ІІ. Повідомлення теми.

Ні, як немає кращого неба, ніж небо України,

Так і немає кращої землі, ніж наша Україна.

М.Грушевський

Сьогодні ми продовжимо знайомство з історичним минулим нашої країни і познайомимося з Національно-визвольною війною українського народу проти польського панування.

Запис теми та плану в зошитах.

1. Вправа «Дерево очікувань». Напишіть на листочках, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку. А в кінці уроку ми  дізнаємося, чи здійснилися ваші сподівання.

2. Пояснення вчителя.

Питання №1.

Українські землі не мали своєї державності, і Україна, як держава, не існувала, частина українських земель входила до складу Речі Посполитої. На межі ХVІ-ХVІІ ст. виникають козацько-селянські повстання. Давайте пригадаємо причини виникнення цих повстань та ватажків селянських повстань в Україні:

  • невдоволення селян, козацтва;
  • посилення влади феодалів (зростання панщини, податків);
  • національний гніт;
  • посилення залежності селян від феодалів (феодал міг продати, вбити, обміняти, подарувати селянина);
  • переслідування польською владою української культури і православної церкви.

Гра «Впізнай історичну постать»:

  • 1591 р. – зібрав військо, захопив Білу Церкву,Трипілля, Переяслав. 1592 р. – повстання розпочалося на Волині. 1593 р. – його було вбито під час переговорів, козаки нічого не добилися.

Відповідь: Кшиштоф Косинський.

  • 1594 р. – повсталі захопили міста Брацлав, Луцьк, підняли повстання на Волині. 1596 р. – були оточені біля Лубен, розбиті, частина повсталих загинула  в оточенні. Цей ватажок після надзвичайно жорстоких тортур був страчений у Варшаві.

Відповідь: Северин Наливайко.

  • Український шляхтич, освічена людина, багато воював. Набув слави завдяки походам на Кримське ханство, в ході яких його військо зруйнувало татарську фортецю – Кафу. У 1621 р. допоміг розбити турецьке військо під Хотином.

Відповідь: Гетьман Петро Сагайдачний.

  • Належав до помірної течії козацтва, реорганізував реєстрове козацтво. У 1621 р. розбив велику кримську орду. Походи на чолі з ним наводили жах на турків і принесли йому славу по всій Україні.

Відповідь: Михайло Дорошенко.

  • Очолив козацько-селянське повстання на Лівобережній Україні. Найкровопролитнішим був бій 15.05.1630 р., названий «Тарасовою ніччю». Повсталі домоглися поступок – реєстр було збільшено до 8 тисяч.

Відповідь: Тарас Федорович.

  • Брав участь у морських походах. Взяв і зруйнував фортецю Кодак. Внаслідок зради реєстрових козаків його схопили і відправили до Варшави. Там був страчений.

Відповідь: Іван Сулима.

 

Після повстання минуло десятиріччя, яке польською елітою  було названо часом «золотого спокою», але жарини народного гніву жевріли весь час. Саме перші козацькі повстання відкрили добу жорстокої збройної національно-визвольної боротьби українського народу проти поляків.

Поняття: Історики називають цю війну Національно-визвольна - від слів «національна», тобто всенародна, «визвольна» - оскільки її мета була визволити Україну від польського панування.

Хронологічні рамки: 1648-1657 рр.

Рушійні сили: усі верстви українського суспільства середини XVII ст. Роль лідера виконувало козацтво, під керівництвом якого згуртувалося селянство, міщанство, православне духовенство, а також дрібна українська шляхта, яка також потерпала від свавілля польських магнатів.

 

Робота зі словником. Знайдіть визначення поняття «національно-визвольна війна» у словнику: 

Національно-визвольна війна - війна народу, спрямована на знищення іноземного панування, завоювання національної незалежності, створення незалежної держави, знищення експлуатації.

Отже, до середини ХVІІ ст.  в Україні визріли умови для загального повстання. У зв’язку з цим Іван Франко правдиво підкреслював, що визвольна війна виникла не з природної  національної ворожнечі, а була історично зумовлена суспільним і економічним протиріччями.

Доведіть, що це була справедлива війна українського народу за своє існування і розвиток. Робота з історичними документами:

Визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу.

Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645–1646 рр.

«...Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах». 

 

Документ 2. Із записок польського публіциста середини ХVІІ ст.

«Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі податки, незвичайні роботи, часті, поволовщини, оренди, рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки своїх панів... Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий реєстр кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців».

 

Документ 3. З листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.)

«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровільні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям знущатися з нас». 

 

Опрацювавши дані джерела, учні складають таблицю.

Причини та передумови Національно-визвольної війни

Причини

Передумови

1. Загострення національно–релігійних утисків українського населення під владою Польщі.

2. Посилення соціально-економічного гніту селян, міщан, козаків.

3. Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва.

1. Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства.

2. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти.

3. Початок формування української нації.

 

Довідка для вчителя:

На  середині  ХVІІ ст. у різних сферах розвитку українського суспільства визріли гострі суперечливості, викликані існуючим становищем України в складі Речі Посполитої. Передусім у цей час надзвичайно ускладнилась соціально-економічна ситуація українських земель. Польща стає одним із головних експортерів хліба, що вплинуло на еволюцію поміщицьких господарств в напрямку їх перетворення у фільварки з ринковою орієнтацією. Залучення до їх керівництва євреїв-орендарів, які по-хижацькому вели фільваркове господарство, самовільно збільшували податки, різко посилило експлуатацію селян: панщина була доведена до 5-6 днів на тиждень. Селянство стало повністю безправним, доведеним до становища робочої худоби у фільварковому господарстві пана.

Очевидець Г.Боплан писав: «багатим селянам в Україні в цей час жилось гірше, ніж галерним невільникам».

Влада пана (шляхтича), його сваволя була безмежна. Важливою причиною повстання було також скрутне становище міського населення – посилювалося його гноблення з боку польської і української шляхти, а також верхівки міста.

Життя основної маси козацтва було тяжким. Вони зазнавали постійних утисків з боку шляхти, магнатів і королівської адміністрації. Достатньо послатися на наказ коронного гетьмана Польщі Конецпольського: «Якщо не можна віднайти козаків, то слід карати їх жінок, дітей, а будинки знищувати, краще на тому місці росте кропива, чим ці зрадники будуть розмножуватись».

Після Берестейської унії 1596 року польська шляхта планомірно і цілеспрямовано здійснювала національний гніт, релігійні переслідування українського народу, забороняла вживати українську мову, намагаючись винищити все українське.

Критичним було становище в політичній сфері:

  • відсутність власної держави;
  • масове ополячення української еліти.

Отже, виникла пряма загроза існуванню українського народу, як етнічної спільноти. Окрему суспільну верству складало православʼя, духовенство; церква шукала захисту в самому громадянстві, мусила наближатись до масс.

Антифеодальний і національно-визвольний рух взаємо перепліталися, оскільки іноземні феодали (польські магнати і шляхта) виступали носіями соціального і національно-релігійного гноблення.

 

Питання №2

В надрах суспільства вже визрів великий вибух повстання українського народу проти польських гнобителів: що український народ, який відчув свою громадську і людську гідність, не міг залишатися в рабстві й приниженні, що революція стала неминучою. Але для початку повстання мусить бути така подія, яка б стала поштовхом до нього, а також людина, з ім’ям якої пов’язана підготовка й початок визвольної війни. В цей час в Україні жила і діяла така людина. Ним  став Зиновій Богдан Хмельницький.

Ми зупинимось на важливих моментах у біографії Б.Хмельницького. 

Виступи учнів з підготовленими  історичними повідомленнями про життя Богдана Хмельницького по групах:

1 група – родина Б.Хмельницького

2 група – дитинство Б.Хмельницького

3 група – перші відомості  про службу

4 група – набуття військового та політичного досвіду.

Робота з підручником: ознайомтеся із записками венеціанського посла Альберто Віміно. На які важливі риси Б. Хмельницького як державного діяча звернув увагу венеціанський посол?

Із записок венеціанського посла Альберто Віміно про Б. Хмельницького (1650)

Росту він скорше високого, ніж середнього, широкий в костях і міцної будови. Його мова і спосіб правління вказують, що він володіє розсудливою думкою і проникливим розумом. У поведінці він м’який і простий, і цим з’єднує в собі любов вояків, але, з другого боку, він тримає їх у дисципліні гострими вимогами. Усім, хто входить до його кімнати, він простягає руку і всіх просить сідати, якщо це козаки...

Гетьман Конецпольський був змушений сказати про нього,що ніколи не було серед козаків чоловіка такого розуму і здібностей. Ці позитивні якості ніяк не врятували його від переслідувань з боку польської адміністрації. Магнатське та польське свавілля було безмежним (Підстароста Чаплинський привласнив собі хутір Суботів, до смерті забив канчуками меншого сина Б.Хмельницького, захопив його жінку). Ситуація, яка склалася навколо Б.Хмельницького: в драматичних обставинах, в яких він опинився, як у краплі води віддзеркалилося трагічне становище українського народу. Його доля подібна до долі українського народу.  Історична заслуга полягає в тому, що він піднявся до розуміння необхідності боротьби проти польського гніту., в чому була переконана більшість українського народу. Усвідомлення трагічної долі України підштовхнуло Б.Хмельницького почати повстання і стати на чолі Національно-визвольної війни.  Особливої підготовки до повстання не було. Історичний розвиток подій починався з помсти, з ненависті до гнобителів. Потрібна була тільки іскра. За короткий час Б.Хмельницький збирає велике військо.

Довідка для вчителя:

Богдан Михайлович Хмельницький — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Українського гетьманату (1648–1657). Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Протягом свого гетьманування укладав союзи зі Швецією, Московською державою, Османською Портою. 

 Цікаві факти про Богдана Хмельницького

Богдан Хмельницький народився близько 1595 року (Чигирин) у сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького. Ті, кому пощастило спілкуватися з ним, звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю гетьмана.

Богдан Хмельницький був одружений тричі:

  • Ганна Сомківна  - перша дружина— донька багатого переяславського купця, мати всіх його дітей. З нею Богдан взяв шлюб біля 1625–1627 років. Померла передчасно (малюнок 1);
  • другий шлюб на початку 1649 року зв’язав його з колишньою жінкою його ворога Чаплинського — Мотроною, найбільшим коханням гетьмана, яка була страчена його сином Тимошем у травні 1651 року за підозрою у зраді (малюнок 2);
  • влітку 1651 року Богдан Хмельницький одружився втретє з Ганною Золотаренківною, міщанкою з Корсуня, вдовою полковника Пилипа (Пилипця). Радниця Хмельницького і розпорядник сімейного скарбу, вона надовго пережила його, і в 1671 році стала черницею з ім’ям Анастасія Києво-Печерського жіночого монастиря (малюнок 3).

Діти Богдана Хмельницького:

Хмельницький мав двох синів (малюнок 4) і чотирьох доньок (за деякими даними семеро дітей):

-старший син Тимофій (Тиміш), народився 1632 року, був одружений в 1652 році з донькою молдавського господаря Василя Лупула — Розандою (Роксандою). Його Хмельницький вважав своїм спадкоємцем, але Тиміш загинув 15 вересня 1653 року, смертельно поранений під час облоги молдавської фортеці Сучави, яку він боронив зі своїм козацьким військом, захищаючи тестя — Василя Лупула. Він залишив двоє дітей-близнят, доля яких невідома;

-молодший син Хмельницького — Юрій (Юрась) народився 1641 року, навчався в Києво-Могилянській Колегії, і 1657 року, ще за життя батька, був обраний гетьманом-наступником, при реґенті Івані Виговському, який 27 серпня 1657 року перебрав булаву. Згодом Юрась ще двічі був гетьманом (раз від поляків на Лівобережній Україні, а вдруге після 9 років турецької в’язниці Семи Веж, був в інтересах султана проголошений гетьманом 1678 на Україні). Загинув 1679 в битві під Кизикерменом.

- донька Хмельницького — Катерина (Олена) була одружена з Данилом Виговським, і після його смерті в московському полоні стала другою дружиною гетьмана Павла Тетері. Померла у 1668 році;

-друга донька — Степанія була дружиною Івана Нечая. Їхнє весілля відбулося у середині 1650 року. 4 грудня 1659 року під час облоги Бихова Степаниду разом з чоловіком взято у полон. Припускають, що її заслано в Сибір;

- імена двох інших доньок гетьмана — одна з них була за корсунським сотником Глизьком (Улезком), який загинув у війні з Польщею в 1655 році, а друга вийшла за новгород-сіверського козака Л. Мовчана (1654), — лишилися невідомими.

 Незважаючи на те, що Богдан дуже любив свого старшого сина Тимоша і бачив у ньому свого наступника на гетьманській посаді, він виховував його в спартанському дусі. Очевидці відзначали, що, прагнучи наставити свого молодшого нащадка на «путь істини», старший Хмельницький «наказав прив’язати його до гармати і м’щно бити, поки той не поклявся йому, що буде добрим, статечним, і тільки потім наказав відкувати його.

Часто Хмельницький за шаблю хапався, так що [Тиміш] не хоче потрапляти йому на очі». А втім, не було меж батьківському розпачу після загибелі Тимоша у молдавській кампанії 1653 р. Гетьманський рід Хмельницького згас у кінці XVII століття. Пізніші Хмельницькі, яких чимало було на Лівобережній Україні і в Росії у XVIII–XIX століттях, були іншого походження.

Цікаві перекази про Богдана Хмельницького

Сильний і вольовий характер гетьмана проявлявся у багатьох життєвих ситуаціях. Коли в червні 1657 р. до Чигирина приїхали посли від Шведського королівства, то вже тяжко хворий Б. Хмельницький, як свідчить сам посол, «незважаючи на свою слабість, велів перенести себе туди (до кімнати переговорів.), щоб мати зі мною (шведським послом. розмову». Далі представник Швеції дивувався тому, що Хмельницький у такому важкому стані «привітав мене дуже люб’язно і випив бокал за здоров’я Вашої Королівської  Милості (Карла X Густава. — Авт.)». Невибагливість у побуті та скромність в етикеті Б. Хмельницького підкреслювали багато сучасників, зокрема венеціанський посол Альберто Віміна, який зустрічався з гетьманом у 1650 та 1656 рр. Підсумовуючи свої враження від зустрічей, він писав: «Всім, хто входить до його (Хмельницького) кімнати, він тисне руку і всіх запрошує сідати, коли вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни позбавлені прикрас, за винятком місць для сидіння. У кімнаті знаходяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками… Дамаський килим простягається перед невеликим ліжком гетьмана, в головах його висить лук і шабля, єдина зброя, яку він звичайно носить… Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам’ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Може, в цьому він наслідує Агафокла, який, бувши сином гончара і досягши царської влади, звелів зробити собі стіл і поставець з глиняним посудом».  У повсякденному житті гетьман був дуже скромною людиною. Він носив простий козацький одяг і лише під час урочистостей чи дипломатичних прийомів одягав коштовне вбрання. Гетьманський палац у Чигирині не вирізнявся якоюсь особливою пишністю. Хмельницький вживав ту саму їжу, що й інші козаки, не відмовлявся від міцних напоїв. Його захопленням були голуби, у різновидах яких він розбирався досконало. Після смачного обіду чи вечері гетьман курив турецьку люльку, міг заграти на бандурі. Як більшість людей того часу, Хмельницький не мислив свого життя поза Богом. «Все на світі, і добре і лихе, діється з волі Божої», — говорив гетьман. Шведський посол Гетгард фон Велінг, який був на прийомі у гетьманському палаці у січні 1657 р., звітував своєму королеві Карлу Х: «Другого дня по тім (по приїзді. —Авт.) призначив мені авдієнцію гетьман і, обмінявшись чемностями, запросив мене до столу, як се у них прийнято. По тім обіді було спом’януте з похвалами ім’я і діла Вашої Королівської Величності. Оскільки гетьман живе просто і скромно, так, що у тім же покою, де він давав авдієнцію, їсть, спить і всю свою родину при собі тримає…… 

В іншому документі, залишеному сучасником, зазначалося: «Якщо траплялося, що хтось приходив до нього (Б. Хмельницького.) із скаргою під час обіду або звертався до нього з промовою, то він звичайно говорив потихеньку, щоб ніхто не чув». Венеціанський посол Віміна після перебування в Чигирині писав, що вино до гетьманського столу подавалося лише по прибутті іноземних гостей, але навіть у присутності поважних представників інших держав «за столом і при випивці не бракувало веселості й дотепних жартів».

Одного разу така «весела» історія трапилася під час приймання у гетьманській столиці чергового посла від шведського короля. Згідно з дипломатичним церемоніалом, після напружених переговорів представника Швеції запросили на вечерю разом з гетьманом та старшиною. Урочистість вечері підкреслював дорогий посуд, який був виставлений на стіл з нагоди присутності посла. Серед нього вирізнялися великі кришталеві келихи ручної роботи. Очевидно, того разу вино в гетьманських льохах закінчилося, а тому у келихи розлили звичайнісіньку горілку місцевого виробництва — оковиту. Після виголошення першого тосту всі присутні випили за здоров’я шведського монарха. Однак, о, диво! Посол Швеції навіть не пригубив міцного напою. Хмельницький відразу ж відреагував на це і наказав генеральному писарю Івану Виговському, який сидів поруч, попередити шведа про необхідність пити разом з усіма. Другий тост пили вже за здоров’я українського гетьмана. І знову впертий дипломат не підняв келиха. Це ще більше розізлило Богдана, який наказав писарю передати шведському послу своє невдоволення та погрозу — мовляв, якщо він не вип’є, то всі домовленості, досягнуті між ним та гетьманом, не матимуть жодної сили. Саме тому швед, якому дуже не хотілося пробувати незвичного для нього напою, запропонував Хмельницькому і старшині під час третього тосту, що, замість того, щоб випити келих, він його… з’їсть. У відповідь всі дружно посміялися з дивакуватого шведа, але той справді виявився йогом. Він вилив з кришталевої чари горілку і поступово з’їв її на очах у всіх присутніх. Однак яким же було його здивування — Богдан Хмельницький залишився незворушним! Більше того, гетьман страшенно розлютився, адже, по-перше, кришталь на той час дуже цінувався, а приборів, вироблених з нього, було обмаль; по-друге (і це найголовніше!) — королівський посол знову не випив. Інцидент якось вдалося погасити, але козаки ще довго жалкували за з’їденим шведським йогом келихом. Хоча, треба зазначити, українсько-шведські стосунки від цього не постраждали.

Вшанування пам’яті Богдана Хмельницького

В 1954 році місто Проскурів було перейменовано на Хмельницький, а в 1943-му місто Переяслав — на Переяслав-Хмельницький.

У Києві існує пам’ятник Богдану Хмельницькому, якого зображено верхи на коні. (малюнок 5). Також пам’ятники встановлені у містах Чигирин на Богдановій горі, Хмельницькому, Черкасах, Нікополі, Скалаті та у селі Суботові.

 У Запоріжжі пам’ятник встановлено на вул. Б.Хмельницького , а також пам’ятний знак Б. Хмельницькому на острові Хортиця. Напис на камені: «У січні 1648 р. біля о. Хортиця запорізькі козаки на чолі з Б. Хмельницьким вперше розгромили загін польських гнобителів».

 Іменем Богдана Хмельницького названі вулиці і площі в багатьох містах і селах України, воно присвоєне академії Державної прикордонної служби України в місті Хмельницькому та університету в Черкасах.

Також у Чигирині діє музей Богдана Хмельницького. Портрет Богдана Хмельницького зображено на банкноті номіналом 5 гривень (малюнок 6). Також Національний банк України випускав в обіг пам’ятні монети номіналом 200000 карбованців з 19 липня 1995 року та номіналом 1000000 карбованців з 21 червня 1996 року.

 За часів СРСР існував Орден Богдана Хмельницького, призначений для нагородження як офіцерського, так і солдатсько-сержантського складу. Також Орден Богдана Хмельницького встановлений у сучасній Україні для нагородження громадян України за особливі заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, у зміцненні обороноздатності та безпеки України (малюнок 7).

Питання №3

Чутки,які ходили навколо змісту листа, впали на сприятливий грунт. Досить лише тільки поштовху. Ним стала поява Б.Хмельницького в грудні 1647 р. з групою однодумців на Запоріжжі, в околицях Січі (у Січі стояв польський гарнізон). Б.Хмельницький ознайомив козаків з листом короля, сказав про його образу (про маєток, сина, жінку). В короткий строк кількість однодумців Б.Хмельницького зростає. 24 січня 1648 р. повстанці визволили Микитинську Січ (адміністративний  і військовий центр запорозького козацтва 1638-1652 р.р.). Польські жовніри повтікали, а реєстрові козаки перейшли на бік Б.Хмельницького.

Хмельницького обрали гетьманом. З Січі у різні кінці України були відправлені посланці з гетьманськими універсалами – із закликами  підніматися на боротьбу. На Січ рушило багато реєстрових козаків, а за ними велика кількість селян, міщан. Б.Хмельницький розумів, з яким жорстоким ворогом доведеться йому боротись. тому шукав союзників. В цей час він як досить досвідченим козацьким ватажком, так і мудрим дипломатом.

Дипломатична заслуга в тому, що на початку війни він ефективно використав кримсько-татарський фактор (залишивши своїх товаришів, він таємно подався до Бахчисарая, щоб привернути на свій бік хана, він використав весь свій хист, спритність. він знав звичаї татар і говорив їх мовою. він розсіяв їх недовіру. Залишив у хана сина Тимоша).

Отже, Микитинська Січ була початковим вогнищем визвольної війни: тут Б.Хмельницького обрали гетьманом, звідси 22 квітня 1648 р. він вирушив проти поляків.

 

За характером- це була національно-визвольна, антифеодальна боротьба українського народу, в якій значну роль відігравало і релігійне протистояння (католицизм – православ’я).

Очільник: Богдан Хмельницький

Сподвижники Б.Хмельницького: як установив відомий український історик І.Крипякевич, ними були Федір Вишняк, Сава Москаленко, Філон Джеджалій, Максим Кривоніс та ін.

 

Робота з картою: Знайти і показати Микитинську Січ.

Питання №4

На початку квітня 1648 р. Б.Хмельницький,  вимагаючи від коронного гетьмана Потоцького вивести з України урядові війська і скасувати «Ординацію Війська Запорозького», виступив на чолі козацького війська  із Запорожжя.

Робота з підручником: для дійсного уявлення місця бойових дій розглянемо карти-схеми у підручнику (стор.141, 143).

Жовтоводська битва завершилась 5-6 травня  повною поразкою польських військ. Далі головні польські сили були відведені на нові позиції між Корсунем і Стеблевим.

Перемога під Жовтими Водами та Корсунем мала величезне значення. Внаслідок цих переможних битв була знищена польська окупаційна армія, створилися умови для широкого розгортання національно-визвольної боротьби українського народу.

3. Підведення підсумків

  • Вправа «Дерево очікувань»: якщо ваші очікування справдились, почепіть листочок на дерево.
  • Вправа «Закінчи речення». Речення виголошуються вчителем, а учні їх завершують.
  • У середині 17 століття розгорнулася війна українського народу проти ……….
  • Вона проходила у …… - …… роках.
  • Через те, що у війні взяли участь усі верстви населення України, що бажали

звільнитися з-під влади Польщі, вона отримала назву …….. …….

  • Очолив український народ у цій боротьбі ….. ………….
  • Найбільшими битвами початку війни були ……., …..,.
  • Головною рушійною силою національно-визвольної війни було……

4. Домашнє завдання: опрацювати параграф підручника, підготувати проект на тему «Б.Хмельницький – гетьман України» (за пам’яткою – схемою вивчення постаті історичного діяча).

 

 

docx
До підручника
Історія України 8 клас (Сорочанська Н.М., Гісем О.О.)
Додано
19 лютого
Переглядів
242
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку