Презентація "Гетьманування Івана Виговського. Розкол України"

Гетьманування Івана Виговського

Прихід до влади – 15 вересня 1657 рік(Корсунь)

Внутрішня політика гетьмана• підтримував козацьку старшину і шляхту, нехтуючи інтересами простих козаків, селян, міщан;• для боротьби з антигетьманськими виступами запросив допомоги Москви й кримського хана

жовтень 1657р. – червень 1658р. – виступи козаків проти політики І. Виговського початок громадянської війни/доба Руїни. Яків Барабаш. Мартин Пушкар

16 вересня 1658 р. – Гадяцька угода Україна в межах Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств під назвою Руське князівство входить до складу Речі Посполитої як третя складова федерації — нарівні з Польським королівством і Великим князівством Литовським; Федерація об’єднувалася особою спільного короля, обраного представниками всіх трьох держав; на чолі Руського князівства був гетьман, якого затверджував король із чотирьох кандидатів, що були представниками козацької старшини; гетьман обирався довічно;гетьману заборонялися будь-які зовнішньополітичні відносини з іншими державами; польські й литовські війська не мали права перебувати в Україні; козацький реєстр мав становити 30 тис. осіб; гетьман мав право представляти королю щорічно по 100 козаків із кожного полку для надання їм шляхетської гідності; церковна унія мала бути скасована; водночас п’ять православних ієрархів отримували місце в сенаті;дозволялося заснувати в Руському князівстві дві академії й необмежену кількість гімназій, шкіл і друкарень.

8—9 липня 1659 р. – БИТВА під Конотопом

21 вересня 1659  р. – Новим гетьманом обирають Юрія Хмельницького

Переяславські статті 1659 р. старшина була позбавлена права без дозволу царя переобирати гетьмана; гетьман втрачав право самостійно призначати, звільняти або засуджувати до страти старшину й полковників; московське військо, крім Києва, розміщувалося в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані; Київська митрополія підпорядковувалася московському патріарху (цю статтю пізніше було скасовано); українському уряду було заборонено підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами й організовувати військові походи без дозволу Москви.

1660 рік – Чуднівська битва польсько-татарська армія завдала поразки українсько-московській

Слободищенський трактат 1660 р. Його було укладено на основі Гадяцької угоди, але з деякими змінами: було вилучено статтю про руське князівство; гетьман був зобов’язаний надавати військову допомогу речі посполитій у її війнах з іншими державами; підтверджувалася заборона гетьману вести самостійну зовнішню політику; польській шляхті й магнатам поверталися всі маєтності на українських землях.

на Правобережжі в січні 1663 р. козацька рада в Чигирині обрала гетьманом Павла Тетерю (1663—1665 рр.) 27 червня 1663 р. на Чорній раді в околицях міста Ніжина гетьманом обрали Івана Брюховецького (1663—1668 рр.).

Петро Дорошенко – гетьман Правобережної україни1665 - 1676

1663 р. - Батуринські статті Між Україною та москвою утримувати коштом місцевого населення московське військо в Україні;повертати в Московію втікачів;упорядкувати козацький реєстр, визначений попередніми договорами;заборонити українським купцям продавати збіжжя на Правобережжі;вивозити горілку й тютюн в московські міста, аби не порушувати державної монополії, тощо.

1665 рік – Московські статтіМіж Україною та Москвою

Битва під Браїловом (19 грудня 1666 р.)Петро Дорошенко рогромив польське військо, не давши йому розміститися на Правобережжі

30 січня 1667 р. – Андрусівське перемир’я. На підписання Андрусівського перемир’я не запросили ні лівобережного гетьмана І. Брюховецького, ні новообраного правобережного гетьмана П. Дорошенка, що вкотре засвідчувало ставлення Москви й Варшави до України. Згідно з умовами перемир’я закріплювався поділ України: Правобережна Україна (без Києва) відійшла до Польщі, а Лівобережжя та тимчасово Київ (на два роки) залишилися за Московією. Запорожжя мало визнавати владу обох держав.