Перехід речовин з одного агрегатного стану в інший.

Урок № клас дата

Тема уроку: Перехід речовин з одного агрегатного стану в інший. Плавлення і тверднення. Легкоплавкі та тугоплавкі тверді тіла. Врахування цієї властивості в техніці та побуті.

Задачі уроку:

Корекційно-розвивальна: розвивати індивідуальні та творчі здібності учнів.

Навчально-корекційна: ознайомити учнів з  поняттям «плавлення» і  «твердіння» твердих тіл; формувати уявлення про легкоплавкі та тугоплавкі тверді тіла та врахування цієї властивості в техніці та побуті.

Корекційно- виховна: виховувати наполегливість у досягненні мети, інтерес до вивчення педмету.

Тип уроку: формування нових знань.

Обладнання: відеофрагменти «Процес танення льоду», «Процес тверднення льоду»

Хід уроку:

І Орг.момент: НПП.

Загадка. А до мене зірка біла     На долоню теплу сіла.

    Сіла, й в мить таки розтала -     Крапелька водиці стала.

ІІ. Актуалізація опортних знань: Фронтальне опитування.

• У яких агрегатних станах може перебувати речовина? (Твердому, рідкому і газоподібному)
• Як влаштовано тверде кристалічне тіло? (Має строгий порядок розташування молекул, тобто кристалічну решітку.)
• Які особливості будови рідин? (Молекули розташовані близько одна до одної, але без певного порядку.)
• Які особливості будови газів? (Відстані між молекулами набагато більші від розмірів власне молекул.)

Усі речовини за певних умов перебувають у певному агрегатному стані — твердому, рідкому чи газоподібному. За звичайних умов деревина, граніт, залізо, інші метали — це тверді тіла; вода, бензин, ацетон — це рідини; повітря, метан, кисень — гази.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, завдань уроку.

Зміна фізичних умов, зокрема температури, може спричинити якісні перетворення їхніх властивостей: тверді тіла можуть стати рідинами, а рідини — газоподібною парою; і навпаки, гази можуть зріджуватись, а рідини — тверднути. Ці перетворення відбуваються внаслідок дії температури.

Відео – лабораторія: Дослідіть танення льоду, нагрівання та випаровування

води. Обладнання: грудка льоду; металева посудина; спиртівка.

Хід досліду. Покладімо грудку льоду в посудину й почекаймо, доки вона розтане, тобто лід перетвориться на воду. Підігріймо воду, що утворилася. Продовжуймо нагрівати — вода закипить і почне випаровуватися.

Висновки. У звичайному стані лід — тверда речовина. Під дією температури він розтанув — утворилася вода. Унаслідок подальшого нагрівання вода закипає й перетворюється на пару. Отже, ми спостерігали три агрегатні стани речовини: лід — твердий стан, вода — рідкий стан, пара — газоподібний стан.

VI. Фізкультхвилинка

Розгляньмо приклади зміни агрегатних станів речовини в природі. З поверхонь океанів, морів, озер, річок випаровується вода а під час охолодження водяної пари утворюються хмари, роса, туман, сніг, град, тобто відбувається кругообіг води Річки й озера взимку замерзають, а навесні лід і сніг тануть. (відео кругообіг води в природі.)

 Перехід речовин з одного агрегатного стану в інший широко використовується на практиці. Наприклад, у металургії плавлять метали, щоб одержати з них сплави: чавун, сталь, бронзу, латунь тощо. Пару, що утворилася під час нагрівання води, використовують для опалення будинків, на електростанціях у парових турбінах і для багатьох інших технічних потреб. Зріджені гази використовують у холодильних установках.

Робота в зошитах:

Речовини за певних умов перебувають у певному агрегатному стані: твердому рідкому або газоподібному. Під дією температури речовини можуть змінювати свій агре-

гатний стан. Речовина, яка може перебувати в трьох агрегатних станах, — це вода.

Приклад зміни агрегатних станів у природі — кругообіг води. Цю властивість речовин широко використовують на практиці.

Групова робота: Кругообіг води в природі.

Рефлексія: Мені сподобалося…. В мене вийшло… Сьогодні я пригадав…

Підсумок розділу.

1. В яких агрегатних станах можуть перебувати одні й ті самі

речовини?

2. Який дослід показує можливість переходу речовин з одного

агрегатного стану в інший?

Оцінюання навчальної діяльності учнів.

ІІ. Актуалізація опортних знань: Фронтальне опитування.

Наведіть приклади зміни агрегатних станів речовини.

Відгадайте загадку. І у вогні не горить, і у воді не тоне. (Лід)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, завдань уроку.

Вивішена на мороз волога білизна за кілька хвилин замерзає й стає твердою, як картон або фанера. Проте через дві-три доби вона вже повністю звільняється від льоду — стає м'якою, еластичною і практично сухою. Лід перетворився на пару, оминувши танення. Таке «сухе» випаровування називають сублімацією.

У повсякденному житті ми можемо спостерігати дивні речі.   Наприклад,    холодне і тверде морозиво, якщо воно не лежить у морозильній камері, через деякий час перетвориться на рідину — тобто розтане. Парафінова свічка у звичайних умовах тверда. Та якщо ми запалимо її, то парафін почне плавитися й перетворюватися на рідину. Якщо через деякий час загасити полум'я, то рідкий парафін знову перейде у твердий стан. Ці перетворення називають плавленням і твердненням. І, як ви зауважили, вони відбуваються внаслідок зміни температури.

VI. Фізкультхвилинка.

Дослід.     Обладнання: шматочки олова; сталева ложка; спиртівка.

Презентація:  Хід досліду. Покладімо шматочки олова в ложку й нагріймо над полум'ям спиртівки. Через деякий час олово почне плавитися й перейде в рідкий стан. Приймімо ложку з рідким оловом із полум'я спиртівки. Олово почне тверднути й перетвориться на тверде тіло, яке матиме форму ложки.

Висновки. У звичайному стані олово — тверда речовина. Під дією температури воно розплавилося й перейшло в рідкий агрегатний стан. Унаслідок охолодження рідке

олово знову перетворилося на тверде тіло.

Робота в зошитах.

Плавлення — перехід речовини з твердого стану в рідкий.

Тверднення — перехід речовини з рідкого стану в твердий.

Коли температура повітря опускається нижче від 0 °С, річки покриваються льодом, а навесні, коли температура повітря піднімається вище за 0 °С, лід плавиться.

Щоб речовина в твердому стані почала плавитись, її потрібно нагріти до певної температури, яку називають температурою плавлення.

У різних речовин різна температура плавлення (табл. презентація).

Наприклад, лід плавиться (тане) за температури 0 °С.

Спочатку речовина нагрівається, а потім починає плавитися (рис. презентація).

Деякі речовини не мають певної температури плавлення. Наприклад, скло, асфальт переходять у рідкий стан поступово.

Щоб речовина в рідкому стані почала тверднути, її потрібно охолодити до певної температури, яку називають температурою тверднення.

У різних речовин температура тверднення також різна.

• Уважно розгляньте табл. і визначте легкоплавкі речовини (для плавлення потрібна невисока температура) та тугоплавкі речовини (для плавлення потрібна висока температура).

Підсумок розділу:

В яких агрегатних станах може перебувати одна й та сама речовина? За якої умови речовини переходять з одного агрегатного стану в інший? 

Оцінюання навчальної діяльності учнів.

ІІ. Актуалізація опортних знань: Фронтальне опитування.

Що треба зробити, аби розплавити тверду речовину?

Що називають плавленням? Що називають твердненням? (відео)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, завдань уроку.

Перехід речовин з одного агрегатного стану в інший широко використовується на практиці. Наприклад, у металургії плавлять метали, щоб одержати з них сплави: чавун, сталь, бронзу, латунь тощо. Пару, що утворилася під час нагрівання води, використовують для опалення будинків, на електростанціях у парових турбінах і для багатьох інших технічних потреб. Зріджені гази використовують у холодильних установках.

Легкоплавкі речовини використовують у машинобудуванні, енергетиці, ливарній справі, для виготовлення датчиків температури, термометрів, запобіжників, а також у сучасній медицині (фіксація кісток у разі переломів, протезування тощо). Більшість тугоплавких речовин використовують у вигляді сплавів як жаростійкі матеріали, насамперед у літакобудуванні, ракетній і космічній техніці, атомній енергетиці, високотемпературній техніці. Деталі зі сплавів тугоплавких речовин при цьому

VI. Фізкультхвилинка.

V. Робота в парах.

Який із металів, наведених у табл. найбільш легкоплавкий? А який найменш тугоплавкий?

Рефлексія: Сьогодні я дізнався…  Було цікаво…  Мене здивувало… Урок мені дав для життя…

Підсумок уроку: Що впливає на зміну агрегатного стану речовини?

Де використовують властивість переходу речовин з одного агрегатного стану в інший? 

Що називають плавленням?

Що називають твердненням?

Оцінювання навчальної діяльності учнів.