26 серпня о 18:00Вебінар: Навчання в умовах пандемії: рекомендації ООН та світовий досвід

Перша медична допомога при переломах хребта, таза і нижніх кінцівок.

Про матеріал
Перша медична допомога при переломах хребта, таза і нижніх кінцівок. 1. ПМД при переломах хребта. 2. ПМД при переломах таза. 3. ПМД при переломах нижніх кінцівок..
Перегляд файлу

Тема:                        Перша медична допомога при переломах

                                     хребта, таза і нижніх кінцівок.

 

 

Мета:    поглибити знання учнів про різні види переломів( переломи хребта,   

                  таза та нижніх кінцівок); згадати з учнями

                про будову хребта, таза, нижніх кінцівок.

 

Очікувані результати:  учні повинні знати надавати першу медичну

                                          допомогу при переломах хребта, таза і нижніх

                                           кінцівок.

 

Тип уроку: засвоєння нових знань

 

 

 

Обладнання: підручник, робочий зошит, схема « Переломи - класифікація» .

 

 

Структура уроку

 

І. Організаційний  етап……………………………………………2хв.

 

ІІ Актуалізація опорних знань ………………………………….10хв.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності  …………………………2хв.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу …………………………………20хв.

  1. ПМД при переломах хребта.
  2. ПМД при переломах таза.
  3. ПМД при переломах нижніх кінцівок.. 

V. Узагальнення й систематизація знань учнів ………………5хв.

 

VІ. Висновки ……………………………………………………..3хв.

 

VІІ. Домашнє завдання …………………………………………3хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційний  етап

Повідомлення теми та мети уроку.

 

 

ІІ Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

1). Які види переломів вам уже відомі?

2) Які основні причини виникнення переломів?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Проблемне питання

Чи може людина без медичної освіти визначити наявність переломів у себе та іншої людини?

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя  з елементами бесіди.

 

 

V. Узагальнення й систематизація знань учнів.
 

При переломах потерпілому необхідно забезпечити іммобілізацію (нерухомість) пошкодженої ділянки тіла. Це зменшує біль і запобігає подальшому зсуву кісткових уламків та повторному пораненню ними кровоносних судин і м'яких тканин.

 

 

VІ. Висновки

При іммобілізації використовуються стандартні шини або будь-які підручні засоби (вузькі дошки, палиці і т.д.) За відсутністю інших засобів знерухоміти верхню кінцівку можна фіксацією її до тулуба, а нижню – до здорової ноги.

Фіксують не менше двох суглобів з обох боків від перелому. На плечовій і стегновій кістках –не менше трьох. Суглоби і кісткові виступи у всіх випадках обкладають ватяно-марлевими прокладками і закріплюють бинтом. Потім накладають шини.

 

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити зміст даного конспекту та відповідний параграф даного підручника.

М.М. Бака « Захист Вітчизни» 10-11 клас стр.  372.

Я. В. Косенко « Основи медичних знань» 10-11 клас стр. 41.

" Захист Вітчизни. Основи медичних знань".- підручник для загальноосвітніх навчальних закладів-Гудима А.А., Пашко К.О., Герасимів І. М., Фука М.М. -  стр.32.

 

 

Транспортна іммобілізація — заходи щодо забезпечення нерухомості кісток у місці перелому. Здійснюється накладанням відповідних шин, виготовлених з табельних чи підручних матеріалів, фіксацією двох розміщених поряд суглобів тощо. Такі заходи зменшують біль, що попереджає розвиток шоку.

 

Промисловість випускає кілька видів табельних шин:

 

драбинчаста шина Крамера — виготовляється з гнучких металевих дротів і використовується для іммобілізації верхніх кінцівок;

 

сітчаста металева шина — застосовується для іммобілізації верхніх кінцівок, під час переломів у ділянці гомілкового суглоба, їй легко надати необхідну форму;

 

фанерна шина — виготовляється різної довжини, не піддається моделюванню, у випадку використання обгорта­ється ватно-марлевими серветками;

 

транспортна шина Дитеріхса — виготовляється з деревини; складається з двох розсувних планок різної довжини, рухомої підошви і палички-закрутки для витягування кінцівки. Використовується для іммобілізації нижніх кінцівок.

 

Підручними засобами можуть слугувати відрізки фанери, картону, палички, різні побутові предмети, використовуючи які, можна забезпечити нерухомість кісток у місці перелому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подання першої медичної допомоги при переломах

 

Способи та черговість застосування окремих прийомів подання допомоги визначаються тяжкістю та місцем перелому, наявністю кровотеч, супутніх ушкоджень, загальним станом організму. Накладання шини потрібно проводити безпосередньо на місці травмування, виявляти обережність, щоб не допустити зміщення відламків. Вправляти відламки кісток категорично забороняється, оскільки це може, наприклад, закритий перелом перетворити на відкритий, збільшити біль і створити умови для розвитку шоку.

 

Під час іммобілізації кінцівок пошкодженій частині тіла намагаються надати шинами чи підручними засобами, якщо це можливо, найбільш природного положення. Якщо ж ні, то зайві маніпуляції забороняються. Також не дозволяється формувати та моделювати шини безпосередньо на потерпілому.

 

Якщо є переломи хребта у шийному відділі, хворого кладуть спиною на рівну тверду поверхню. Транспортування без спеціальних заходів не рекомендується.

Переломи хребта в грудному або поперековому відділах не можуть бути іммобілізовані, тому постраждалого вкладають животом донизу на рівний твердий щит. Якщо вкрай необхідне транспортування, твердий щит або широку дошку кладуть на ноші.

 

Переломи тазових кісток можуть виникнути під час сильного здавлювання, наїзду транспортних засобів, падіння. При цьому травмуються внутрішні органі— сечовий міхур, кишечник (їх травмування може спричинити інтоксикацію сечею чи каловими масами), статеві органи, нирки тощо. Головними ознаками є біль в місці перелому, неможливість стати на ноги. Надавлювання на лобкову кістку і крила таза викликають хрустіння.

 

Під час подання допомоги треба несильно стягнути таз на рівні крил бинтом, рушником або гумовим джгутом для запобігання подальшого розходження кісток та їх відламків, а також травмування внутрішніх органів гострими осколками. Потерпілого слід покласти на твердий щит спиною, ноги трохи розвести і під коліна підкласти валик з одягу чи подушки так, щоб підняти їх на висоту 25—30 см. Транспортування проводять так само, як і під час переломів хребта. В цьому випадку доцільне зв'язування нижніх відділів стегна і обох гомілкових суглобів. Підколінний валик прив'язують до нош.

 

Переломи стегнової кістки дуже тяжкі, оскільки це найбільша кістка в людському організмі. Вона оточена великим масивом м'язів, тут проходять нервові стовбури і магістральні кровоносні судини, їх пошкодження спричинює сильні кровотечі і крововиливи, розтрощення м'яких тканин, а сильний біль — шоковий стан.

У цьому разі потрібні заходи для знеболювання та надання нерухомості нижнім кінцівкам. Правильна іммобілізація перешкодить здавлюванню кровоносних судин, нервів, поліпшить кровообіг. Для іммобілізації найкращою є шина Дитеріхса (мал. 27). Якщо її немає, таку шину імпровізують. Для цього беруть дві дошки: одну від п'ятки до паху, а другу — від п'ятки до пахвинної ямки. Обидві «шини» надійно прив'язують за допомогою будь-яких засобів до травмованої ноги та тулуба. У ділянці кісточки, колінного суглоба та пахвинної ямки підкладають м'які валики з вати.

У крайньому разі, коли немає ніяких підручних засобів, травмовану ногу прибинтовують до здорової.

 

Переломи гомілки також спричинюють сильний біль, деформацію гомілки, потовщення в місці перелому. Спостерігається патологічна рухомість і хрустіння в місці травми. Під час

подання допомоги забезпечують нерухомість колінного та гомілкового суглобів. Для цього шини накладають від стопи до верхньої третини стегна. Стопа має бути зігнута під прямим кутом.

 

Коли ушкоджено кістки стопи та травмовано гомілковий суглоб, використовують драбинчасту чи сітчасту шину або підручні засоби. Шину згинають таким чином, щоб її можна було накласти на підошву стопи, а задню поверхню гомілки прикріпити до верхньої третини шини. Для п'ятки роблять заглиблення і підкладають вату. Шину прикріплюють до кінцівки, починаючи вісімкоподібними турами бинта через нижню третину гомілки і стопу, а закінчують спіралеподібне на верхній третині гомілки. Стопа повинна бути зафіксована під прямим кутом.

 

У разі іммобілізації фанерними рейками чи ціпками їх прикладають від верхньої частини гомілки до підошви стопи по боках: одну — з внутрішнього, другу — з зовнішнього, і прибинтовують до кінцівки.

 

У випадках, коли потерпілий має кілька переломів, у першу чергу зупиняють кровотечу, дають знеболювальний засіб, потім обробляють найнебезпечніпіі відкриті переломи, а вже потім — закриті.

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Захист Вітчизни (рівень стандарту, академічний, профільний, для дівчат – Основи медичних знань) 11 клас (Гудима А.А., Пашко К.О., Герасимів І.М., Фука М..М.)
Додано
25 лютого
Переглядів
290
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку