Перша світова війна: на скрижалях історії, сторінках поезії, на крилах стрілецьких пісень

Тема.  Події Першої світової війни: на скрижалях історії, сторінках поезії, на крилах стрілецьких пісень

Мета:  повторити  та  узагальнити  матеріал  з  теми;  розвивати  в  учнів  вміння

            аналізувати    матеріал,   робити   висновки,  встановлювати  причинно -

             наслідкові зв’язки, висловлювати свою  точку зору;  виховувати  почуття  

            патріотизму, наполегливості, відданості своїй справі.

Тип уроку: інтегорований

Форма проведення: урок-дослідження

Обладнання:  мультимедійна дошка, старі фотокартки, вирізки із газет, книжкова полиця із щоденниками очевидців І світової війни,

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

Добрий день, дорогі учні! Сьогодні у нас незвичайний урок. По-перше – сьогодні у нас в гостях учителька зарубіжної літератури, ваш класний керівник, і найцікавіше – дослідниця історії нашого села – Федевич Надія Іванівна. По-друге – наш урок буде інтегрований, тобто поєднаний із зарубіжною літературою. По-третє, сьогодні ми не тільки поринемо у минуле нашої землі, а й спробуймо відтворити певні події, заочно познайомитись із ключовими постатями того часу, послухати поезію і навіть заспівти патріотичні пісні.

ІІ. Давайте розпочнемо наш урок із невеличкої історичної розминки. Я вмикаю вам слайди із запитаннями, а ви даєте на них відповіді. Домовились?

(слайди 1.)

Завдання 1.  Історична розминка

 

(с л а й д и    на    е к р а н і)

 

 

Завдання 2.  Знайди відповідність(робота на картках) Вчитель роздає учням картки

Команда 1  

 А) СВУ                   1) М.Галущинський; Г. Коссак;

 Б)  ГУР                   2) Д.Донцов; М.Меленевський;

 В) УСС                   3) К.Левицький; М.Ганкевич;

Команда 2  

 А)  О.Бобринський       1) генерал-губернатор Галичини

    Б) О. Брусилов              2) Голова ГУР;

 В) К. Левицький;          3) Командуючий російським  Південно-Західним     

                                                      фронтом.

 Відповіді:  Команда 1.     А 2;    Б 3;    В 1;

                    Команда 2.    А 1;     Б 3;    В 2;   

 

 

Завдання 3.    Правда чи ні? (Учитель роздає учням картки зеленого і червоного кольору). Читає речення. Якщо воно правильне – учні піднімають зелену картку, якщо ні – червону )

1. У війну було втягнуто 89 держав світу (ні, 38)
2. Кожна з воюючих держав обстоювала власні інтереси (так)
3. Українці у війні воювали тільки на боці Австро-Угорщини (ні, на боці Російської імперії теж)
4. Анексія – це НЕ насильницьке приєднання чужої території (ні, це насильницьке приєднання)
5. Організація ГУР підтримувала у війні Австро-Угорщину. (так)
6. Головою ГУР був Михайло Грушевський (ні, Андрей Шептицький )
7. Організація СВУ підтримували у війні Російську імперію (ні, Австро-Угорську)
8. Галицька битва – одна з наймасштабніших у І світовій війні (так)
9. Евакуація – це організоване вивезення людей, підприємств, установ та матеріальних цінностей з небезпечної місцевості рід час війни, стихійного лиха. (так)
10.  Усуси  - перше в новітній історії національне військо. (так)

 

Дякую, любі учні. Бачу, що ви добре засвоїли матеріал. Давайте зараз ми переглянемо унікальні фото Львова початку 20 ст.               Фотографія зафіксувала для нас ті моменти, які дозволяють побачити, як живе місто у часи війни у своїй повсякденності і щоденних турботах. Отож пропонуємо вам поглянути на образи міста в часи війни більш як столітньої давнини

                        

                            ( ф о т о      д а в н ь о г о       Л ь в о в а)

1. Вояки російської армії біля залізничного вокзалу. Австрійська армія залишила місто 3 вересня 1914 року і Львів зайняла 42 піхотна дивізія, якою командував генерал-лейтенант Василь фон Роде, який незважаючи на очевидно німецьке походження, служив таки в російській армії. З цього часу розпочався період російської окупації міста, який тривав до 22 червня 1915 року. Деяким містам Галичини пощастило менше, так, Тернопіль залишався у складі Російської імперії аж до 1917 року.
2. Вояки однієї з козацьких частин на Краківському ринку. Можливо фотограф вловив мить коли козацький патруль робив об’їзд ринку або ж виступає на фотографії в якості покупців. Оточуючі досить спокійно реагують на військових. Варто відзначити, що серед вояків російської армії було чимало українців, серед них зокрема і військові частини Кубанського козацького війська, які брали участь і у боях в Галичині. У свою чергу, більшість українців мобілізованих у австрійську армію (близько 300 тисяч) брали участь у боях на Італійському фронті. Певним винятком є частини УСС, які були добровольчим
3. Віце-президент Львова Рутовський передає місто генералу фон Роде. Під час вступу російських частин до міста, на Личаківській рогатці відбулася символічна передача міста російському командуванню. Президент міста Нойман утік з міста, тому на себе цю функцію взяв Тадеуш Рутовський. У подальшому, він докладатиме максимальних зусиль, щоб в умовах війни місто жило у нормальних умовах.
4. Перший патруль козаків на Площі Ринок. Фото зроблено 3 вересня 1914 року, коли о 10:30 ранку, з боку вулиці Зеленої, у місто в’їхав розвідувальний патруль.
5. Російські вояки на Краківському ринку. Зима 1914-1915 років. Фото О. Набокова.
6. Так звана “дешева кухня”. Фото 191-1915. З метою допомоги малозабезпеченим громадянам міста і родинам мобілізованих солдатів, у Львові з ініціативи міської влади були створені так звані “дешеві кухні”, де за символічну плату ці люди могли харчуватись. Їхніми послугами користувалась значна кількість людей, при населенні Львова у 212 тис. осіб станом на серпень 1914 року, до кінця зими 1915 року, щоденно такі обіди отримувало до 40 тисяч осіб.
7. Російський військовий цвинтар на сучасній вулиці Пасічній для поховання загиблих під час бойових дій вояків російської армії, з ініціативи дружини губернатора Галичини, графині Бобринської на узгір’ях над парком Гловацького, на місці сучасного розташування радянського “Пагорбу Слави”. Тут було поховано більше 2 тисяч вояків. У 1915 році, після того як місто зайняли австрійські війська, ці поховання перенесли на Личаківський цвинтар.
8. Палата резервного шпиталю Червоного Хреста. Фото Вітольда Шрайбера, 1915 рік. Шпиталь було відкрито після відходу російських військ. У місті існувало 6 шпитальних павільйонів Червоного Хреста. Тепер у приміщенні, де біло зроблено фото, розташована львівська школа №37 з поглибленим вивчення французької мови.

 

9. Інтер’єр дерев’яної військової польової церкви. 1916 рік, фрагмент експозиції австрійської військової виставки, яка була розташована на верхній терасі Стрийського парку.

ІІІ

Давайте ж перейдемо до головної частини нашого уроку. До презентації ваших міні-досліджень. Ми з вами поговоримо про те, як змінилося повсякденне життя людей в час війни і після неї, як змінилася доля жінок, познайомимося із знаковими жінками та чоловіками того часу, а також з’ясуємо, якою була медицина початку ХХ століття.

І. Доля жінки. Вплив війни на моду

     Перша світова змінила хід української історії. Проте дуже часто цей конфлікт розглядається виключно з чоловічої точки зору. Але війна не була війною лише чоловіків. Чоловіки пішли на фронт, а працювати на заводах, фабриках, у банках та кав’ярнях, у трамваях та на пошті лишилися жінки. Тотальна мобілізація призвела до дефіциту робочих рук. Цю порожнечу неможливо було заповнити тими чоловіками, що не пішли на фронт через вік або інші обставини.

Сьогодні ми поговорими про таких собі перших леді Галичини.

Невелике дослідження про роль галицьких жінок у час війни підготувала Івановська Юлія. Юля, запрошуємо тебе до слова

Івановська Ю.

Життя галицької жінки змінилося так само, як змінилося життя жінки, наприклад, у Франції. Вона брала на себе подвійні ролі. Якщо спочатку жінка виконувала чисто мирну роль, як-то охоронниця вогнища, доглядальниця за дітьми, то з початком війни вона мала забезпечувати сім’ю харчами, елементарними речами. Тобто галицька селянка брала на себе подвійні ролі. Говорячи про Австро-Угорщину, варто сказати, що там жінки ще в 1913 року почали готуватися до війни. У Львові наприклад існувала організація «Жіноча громада» , яка створила фонд для фінансування українського війська. Потім ці гроші пішли на формування Легіону українських січових стрільців. Тож і галицька селянка, і галицька міщанка були свідомі того, що беруть на себе певну відповідальність.

Дякуємо, Юлю.

                        Галичина була багатою на відомих жінок.

                                         (презентація «Галицькі перші леді»)

Климентину Авдикович-Глинську – першу бізнес-леді, засновницю кондитерської фабрики “Фортуна нова”;

 Наталію Кобринську – письменницю, чия культурно-громадська феміністична діяльність є вагомим внеском у суспільно-демократичний рух;

 Соломію Крушельницьку – видатну оперну співачку, першу жінку, яка сіла за кермо автомобіля;

Олену Кульчицьку – художницю, яка першою здобула професійну мистецьку освіту;

Леонтину Лучаківську – авторку першої україномовної кулінарної книги;

Костянтину Малицьку – першу українську вчительку, авторку слів пісні “Чом, чом земле моя”;

 Софію Окуневську – першу жінку-лікарку в Австро-Угорщині та першу українку з Галичини, що здобула університетську освіту;

 Мілену Рудницьку – правозахисницю, журналістку, яка першою з жінок розповіла про Голодомор 1932-33 роках в Україні;

Олену Степанів – першу з жінок, яку зарахували на військову службу у званні офіцера;

 Софію Яблонську – першу українку-мандрівницю, що здійснила навколосвітню подорож.

 

 

• Одна із цих жінок сьогодні прибула до нас із минулого. Це мужня та смілива Олена Степанівна. Давайте познайомимось із нею.

Христина Пищак (5 хв.)

ПРЕЗЕНТАЦІЯ, Музичний фон «Лиш вона…»

Дякуємо, пані Олено. А зараз я хочу зачитати вам джерело, як тогочасні чоловіки ставились до того, що жіноцтво ішло воювати.

                   Д Ж Е Р Е Л О     П Р О      О Л  Е Н У        С Т Е П А Н І В Н У

 

• Сьогодні присутня бойова подруга Олени Степанівни – Софія Галечко. Давайте познайомимось і з нею.

Сьогодні присутність дівчат у лавах української чи світової армії вже нікого не здивуєш. Бо дівчата не хочуть втрачати, тому подають набої. Наші гості мають для вас невеликий подарунок

                                          (Звучить пісня «Дівчата»)

Вчитель. Ці жінки були дійсно відомими в тогочасній Україні. А чи знаємо ми жінок Європи чи Америки початку ХХ століття, які під впливом І світової війн змінили не тільки себе, а й багатьох жінок у світі? Однією із таких жінок була неймовірна Коко Шанель. Французький письменник Ромен Ролан писав «Я хотів би подивитися через сто років після своєї смерті як зміниться суспільство, але не в трактатах вчених, а в журналах мод». Як ви думаєте, що він мав на увазі?

Відповіді учнів.

 

 

Вчитель. Давайте запросимо до нас із далекої Франції Коко Шанель, яка детальніше розповість нам про те, як війна вплинула на тогочасну моду

(виходить учениця в чорній сукні, капелюшку, білому намисті)

                                             К О К О     Ш А Н Е Л Ь

         Бонжур усім! Мене звати Коко Шанель. Я жила в далекому ХХ ст. у Франції. А чи знаєте ви столицю моєї країни???

Народилася я у 1883 році у в невеличкому містечку Сомюрі.

             У 18 років влаштувалася продавчинею у магазин одягу, а у вільний час співала у кабаре. Там я познайомилася із одним чудовим чоловіком, який допоміг відкрити мені магазин із капелюшками…Правда, у 1914 році, коли почалася світова  війна, я змушена була закрити свій магазинчик. Які це були важкі часи…Зруйновані будинки, зруйновані душі…

       – У цей важкий період відбувається переворот, якого ніхто не очікував. Чоловіки йдуть на фронт, а жінки займають їхні місця та починають працювати, будинки мод закриваються і тоді жінки вимушені щось вигадувати самі.

     Одяг почався змінюватися так, щоб ставати зручним. Застібки зі спини перейшли наперед, щоб жінка могла самостійно роздягатися та бути самостійнішою. З початком війни завужені до низу спідниці почали навпаки розширюватися, адже у жінок вже не було можливості так повільно ходити та нікуди не поспішати, як раніше, тому що вони почали активно жити та займатися різними справами.

       Війна також вплинула на волосся жінок. Якщо раніше це були об’ємні, пишні зачіски, то під час війни від цього почали відходити, та збирали волосся нашвидкоруч у щось менш виразне або навіть обрізали. Ви знаєте, До Першої світової війни жодній жінці не могло прийти в голову взяти ножиці і обстригти волосся. Кінчики волосся трошки обпалювали вогнем, щоб їх оновити, але щоб його обрізати – не було навіть такого розуміння.В час війни було важко із водою, волосся мішало рутинній роботі, тому жінки його почали обрізати. Так само зробила і я…

      Після війни, вже у 20-х роках, жіноча мода пережила стрімкий розвиток та кардинальні зміни. Якщо раніше жінка вважалась тендітною «музою» у довгих сукнях, то після Першої світової жінки почали носити все коротший одяг та використовувати яскравий макіяж, який раніше використовували артистки.

      Ще один момент, який я змінила – я вперше вділа штани замість незручних широких спідниць. Коротке волосся, штани. Хм…. Чоловіки після фронту не впізнавали своїх тендітних муз…Жінки зрозуміли, що ми варті більшого. Що ми можемо більше.

           

• Медсестра

 

Щиро дякуємо дівчатам за такі цікаві розповіді.

 

• В історії України є імена, які несправедливо забуті. Одним із таких є ім’я Василь Вишиваний. Чули колись про нього? Пропоную переглянути невеликий відеоролик про цього діяча.

 

                               П Р Е З Е Н Т А Ц І Я       В И Ш И В А Н О Г О

 

Що ви дізналися про Василя Вишиваного?

 Наші хлопці Васюта Дем’ян і Фарйон Роман хочуть зачитати поезію Василя Вишиваного.

А ще на слова Вишиваного сучасні артисти співають пісні. Давайте послухаємо пісню гурту «Друже музико» на слова Василя Вишиваного «До збруї»

 

• Звучить пісня «До збруї»

 

.

Запрошуємо до слова Надію Іванівну

 

 

 

Завдання 4. Метод «Ромашка Блума.»

1. Пелюстка проста – Коли відбулася Перша світова війна? Скільки країн було в неї втягнуто?

2. Пелюстка уточнювальна – Ви вважаєте цю подію справді знаковою у житті суспільства?

3. Пелюстка пояснювальна – Як саме Перша світова війна змінила суспільство?

4. Пелюстка творча – Як ви вважаєте, чи можна було уникнути цієї війни? Як саме?

5. Пелюстка оцінювальна – Які уроки із Першої світової війни винесло людство? Чи були вони ефективні?

6. Пелюстка практична – Для чого нам сьогодні знати про Першу світову війну?