"Перша світові війна"

Тема.   Причини, привід та початок Першої світової війни.

(Слайд 1)

Мета: З’ясувати    причини, привід  та початок Першої світової війни; розглянути  стратегічні плани супротивників; розповісти про основні та другорядні театри воєнних дій; розвивати навички самостійної роботи з підручником , роботи в групах;  продовжувати формувати вміння складати схеми та працювати з історичною картою; виховувати  неприємлиме ставлення до війни.

Завдання: (Слайд 2)

1. Зрозуміти  причин та обставин, які призвели до розв’язання війни.

2. Охарактеризувати настрої в суспільствах провідних країн світу напередодні та в перші місяці війни.

3. Використовуючи карти, пояснити плани воюючих держав та їх втілення або провал під час воєнних кампаній 1914 р.

4. Сформувати переконання, що розв’язання війни насправді було вигідним лише групі багатіїв та політиканів, а народи світу стали заручниками їхніх амбіцій і жаги збагачення будь-яким шляхом.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

1. Пояснювати причини та обставини розв’язання Першої світової війни.

2. Використовуючи карти, аналізувати плани воюючих держав та їх втілення в перші місяці війни.

3. Розуміти та застосовувати терміни: Перша світова війна, стратегічні плани, ультиматум, бліцкриг,  агресія, військовий союз.

4. Характеризувати настрої в суспільній свідомості різних соціальних верств на початковому етапі війни.

5. Висловлювати свою думку щодо можливості використання війни як засобу вирішення міжнародних конфліктів.

Основні поняття: Перша світова війна, стратегічні плани, ультиматум, бліцкриг, агресія, військовий союз.

Основні  дати  і  події: (Слайд 3)
28 червня 1914 р. – убивство в м.Сараєво  спадкоємця австрійського  престолу   ерцгерцога  Франца  Фердинанда;
28 липня 1914р. – оголошення  Австро-Угорщиною  війни  Сербії;
1  серпня 1914  р. – початок Першої  світової  війни;
3  серпня 1914 р. – Німеччина  оголошує  війну  Франції;
4  серпня 1914 р. -  Англія  оголошує  війну Німеччині;
Серпень 1914 р. -  наступ   Росіян  у  Східній  Пруссії Галичині;
5-12  вересня 1914 р. -  битва  на р.Марна;
29  жовтня 1914 р. – Османська  імперія вступає  у  війну  на  боці  Німеччини;
Листопад – грудень  1914 р. – перехід на всіх  фронтах  від   маневреної до  позиційної  війни.

Обладнання:  Полянський  П.Б. Всесвітня  історія: підручник для 10 класу  загальноосвітніх  навчальних  закладів: рівень  стандарту, академічний рівень.-К.:Генеза, 2010;  історичний  атлас «Новітня  історія.1900-1939рр.10 клас»;  стінна  карта «Перша  світова  війна»; презентація  по  темі  уроку.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

                 Структура уроку.

1. Організаційний  момент.
2. Актуалізація  опорних знань учнів.
3. Вивчення   нових знань.

(Слайд 4)

1. Причини  Першої світової війни.
2. Стратегічні плани супротивників.
3. Привід до початку Першої світової війни
4. Основні та другорядні театри воєнних дій, початок Першої світової війни.

4. Закріплення нових знань.
5. Підсумок  уроку.
6. Домашнє  завдання.

         Хід  уроку.

І .  Організаційний  момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. 

Мозковий штурм. (Слайд 5)

• Поясніть терміни:  «військово-політичний блок»,  «гонка озброєнь», «мілітаризм», «шовінізм»,  «анексія».
• Схарактеризуйте  витоки  та природу міжнародних криз і конфліктів на початок  ХХ століття.
• Опишіть  процес створення  Антанти.
• Опишіть  процес створення  Троїстого союзу.

Робота з історичною картою. (Слайд 6)

• На карті показати місця, де відбувалися міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст.

Метод –ПРЕС (Слайд 7)

• Чи можна було уникнути збройного конфлікту між двома військово-політичними блоками?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Причини Першої світової війни.

Вчитель (за відповідною презентацією). Боротьба за новий переділ світу — за перерозподіл чужих земель, колоній, за захоплення ринків збуту товарів, сировини й ринків, накопичення капіталів — було основною причиною і війни, що спалахнула в 1914 р.

Грабіжницька, загарбницька війна 1914 р. зачіпала інтереси всіх європейських країн. Проте протиріччя між Англією й Німеччиною зіграли основну роль у виникненні й розвитку війни. З початку XX в. суперництво й боротьба між цими державами стали головними протиріччями у світі.

(Слайд 8)

Англо-німецький конфлікт розвивався з неймовірною силою в багатьох напрямках. Насамперед протиріччя між Англією й Німеччиною виникли в області промислової конкуренції. Німецька буржуазія за допомогою військових контрибуцій і найжорстокішої експлуатації робітничого класу створила до початку XX в. передову промисловість. За рівнем промислового виробництва Німеччина перегнала Англію й посіла перше місце в Європі. На європейському ринку німецькі товари усе більше витісняли англійські. У той час як на ринках Європи Німеччина реалізувала 76% свого експорту, Англія — тільки 38%. До того ж у самій Англії німецькі капіталісти реалізували 11% усього свого експорту. Подібне положення не могло довго тривати. Власники бірмінгемської металургійної індустрії й манчестерської текстильної промисловості не мирилися з успіхами своїх німецьких конкурентів. Англійські промисловці наполегливо жадали від свого уряду, щоб він швидше поклав кінець німецькому промисловому просуванню , і в першу чергу заборонило б ввіз в Англію німецьких металургійних і текстильних товарів.

(Слайд 9)

Не менш серйозним був конфлікт між Німеччиною й Англією питанню про колонії. Площа англійських колоніальних володінь перевершувала площу самої метрополії майже в 100 разів, у Франції — майже в 25 разів, у той час як колоніальне володіння Німеччини були більше площі метрополії тільки в 5 разів, і до того ж вони перебували в пустельних місцевостях Африки з дуже рідким населенням.

Німеччина, перетворившись у могутнього промислового суперника Англії, завзято почала домагатися розширення й своєї колоніальної могутності. Зміцнившись в 80—90-х роках XІХ ст. у Центральній Африці, Німеччина неухильно намагалась приєднати до своїх володінь лежачі поруч із ними італійські колонії. На початку XX в. Німеччина, побудувавши залізницю Берлін — Багдад, наблизилася до Індійського океану.

Не менш напруженим був і франко-німецький конфлікт. Німеччина цілком розуміла, що пятиміліардна контрибуція, стягнена нею із Франції по закінченні війни 1870-1871 р., і відірвані від її найбагатші провінції - Ельзас і Лотарингія створюють постійну напругу у франко-німецьких відносинах. Політика реваншу за 1871 р. була майже для всіх французьких урядів незмінним (хоча й схованим) пунктом їхньої зовнішньополітичної програми.

У суперництві між Німеччиною й Францією додалися нові фактори. Конкуренція металургійних концернів, очолюваних у Німеччині Круппом і у Франції Шнейдером, зросла в XX в. до небачених розмірів. Ця боротьба загострювалася ще й тим, що Франція, володіючи 25% (у той час відомих у світі) покладів залізної руди, мала мізерно малу кількість кам'яного вугілля. Її багаті запаси вугілля після війни 1871 р. виявилися в руках Німеччини. У силу такого положення німецькі металургійні королі на чолі із Круппом рвалися відняти у Франції її запаси залізної руди, а їхні конкуренти - французькі промисловці з не меншою силою направляли свої зусилля на те, щоб повернути собі эльзасський кам'яновугільний район.

(Слайд 10-11)

Боротьба між Німеччиною й Францією розпалювалася й навколо колоній. Німеччина додавала чимало сил до того, щоб відняти у Франції її деякі колонії. Між Францією й Німеччиною йшла суперечка, через Марокко. Німецькі політичні й військові діячі, а також фінансисти й промисловці зробили багато для того, щоб витиснути Францію з Марокко.

(Слайд 12)

Таким чином, десятиліттями франко-німецьке зіткнення, що зріло, так як і німецько-англійські протиріччя, сприяли виникненню війни в 1914 р.

Висновок. Жодна з країн не бажала йти на поступки, що ще більше загострювало обстановку у світі.

2. Стратегічні плани супротивників. (Слайд 13)

Випереджальне завдання у формі міжнародної конференції, робота з історичною картою (Кожний учасник представляє плани своєї держави).

Виступ учнів з доповідями.

3. Привід до початку Першої світової війни (Слайд 14)

Перегляд відео-фрагменту.

Запитання до відео-фрагменту

• Яка подія стала  приводом до Першої світової  війни?
• Що стало основною причиною Першої світової  війни?
• Як розвивалися події від 28 червня по 4 серпня 1914 р.

Робота з документами
Учні отримують роздавальний матеріал, в якому містяться історичні документи, що допоможуть краще охарактеризувати дипломатичні відносини напередодні війни.
З повідомлення у лондонській «Таймс» за липень 1914 р.
«Бєлград. 18.00. Посол Австро-Угорщини Гізль вручив МЗС Сербії ультиматум свого уряду з вимогами:
— заборона в Сербії діяльності усіх антиавстрійських організацій;
— припинення пропаганди, спрямованої проти Австро-Угорщини;
— виведення зі складу сербської армії офіцерів за австрійським списками;
— покарання винуватців переходу Г. Принципом кордону;
— допуск представників Австро-Угорщини до участі у розслідуванні на території Сербії сараєвського убивства 28.06.1914 р. спадкоємця австрійського престолу та до ліквідації на території Сербії руху, спрямованого проти територіальної цілісності Австро-Угорщини.
Строк для відповіді — 48 годин, в іншому випадку — розрив дипломатичних
відносин».
Витяг із протоколу засідання австро-угорського уряду 7 липня 1914 р.
«…Суто дипломатичний успіх, коли б він закінчився цілковитим приниженням Сербії, не мав би цінності. Тому треба висунути Сербії настільки радикальні вимоги, щоб можна було заздалегідь передбачити їх відхилення та вдатися до радикального розв’язання питання через воєнне втручання».
З повідомлення австро-угорського посла у Берліні про зустріч з Вільгельмом ІІ 5 липня 1914 р.
«Кайзер сказав мені, що ми можемо покластися на цілковиту підтримку Німеччини. На думку кайзера Вільгельма, не варто зволікати. Якщо між Австро-Угорщиною та Росією вибухне війна, то Німеччина стане на наш бік. Кайзер шкодуватиме, якщо ми не скористаємося теперішньою ситуацією, яка тепер усім нам на користь…»
Запитання до документів
1. Чи дотримався австро-угорський уряд своїх позицій щодо радикальності вимог до Сербії? Свою думку обґрунтуйте.
2. З якою метою Відень висував ультиматум Сербії?
3. Що надавало Австро-Угорщині впевненості у конфлікті з Сербією?
Складання хронологічного ланцюжка (робота з підручником  С. 78)
Питання про вступ європейських країн у війну вивчається шляхом складання хронологічного ланцюжка. (Слайд 15)

Висновок.

Сараєвське вбивство ерцгерцога Фердинанда  стало приводом до Першої світової війни. Потім події почали  дуже стрімко: одна за одною країни вступали у конфлікт і 1 серпня 1914  р. почалася Перша світова війна, яку Німеччина оголосила Росії.

4. Основні та другорядні театри воєнних дій, початок Першої світової війни. (Слайд 16)

У ч и т е л ь. Щоб з’ясувати, на яких фронтах розгорнулися основні бойові дії, учні об’єднуються в групи та працюють з інформаційними текстами.
Робота в групах
1-а група
Текст 1
Бойові дії на Західному фронті було відкрито 4 серпня німецьким вторгненням до Бельгії та Люксембургу в обхід фортифікаційних споруд на франко-німецькому кордоні. Німці ж, відповідно до розробленого у 1905 р. начальником німецького генерального штабу Альфредом фон Шліффеном плану («план Шліффена»), обминули французьку оборону, яка перетворилася на нікому не потрібний своєрідний «музей бойової техніки»…
На розгром Франції, за «планом Шліффена», відводилося не більше одного місяця. Після цього німецькі війська залізницею мали перекинути на Схід і розгромити російську армію. Проте події для німців розгорталися не зовсім так, як вони передбачали.
Наприкінці серпня їхні війська опинились у 25 милях від столиці Франції. Президент та уряд 2 вересня залишили Париж і вирушили до Бордо. Німецькі війська вийшли на р. Марна з метою оточити французів. Тут і сталася перша битва на західному театрі воєнних дій, що тривала з 5 по 12 вересня. У ній з обох боків взяло участь 1,5 млн вояків. Обопільні втрати сягнули 600 тис. убитими й пораненими.
Німецьке командування виявилося неспроможним координувати дії своїх наступальних сил, які швидко просувалися вперед.
Скориставшись із цього, французький головнокомандувач генерал Жоффр стрімко перекинув свіжі сили з інших фронтів і, знайшовши слабке місце в обороні німецьких військ, завдав контрудару.

Маючи значну перевагу над німцями, які до того ж були виснажені тривалим наступом, Жоффр примусив їх, починаючи з 9 вересня відходити до р. Ена.
Результатом битви на Марні став остаточний провал «блискавичної війни» — основи плану Шліффена.
Після цього німецькі війська на Західному фронті зарилися в окопи, розпочалася позиційна війна. Фронт розтягнувся від протоки Ла-Манш до швейцарського кордону і наприкінці 1914 р. стабілізувався.
Текст 2. Із французького офіційного повідомлення від 12 вересня 1914 р. про поразку німецьких військ на Марні
«З 24 серпня відбувається бій на фронті Париж — Верден. Від самого початку правий фланг німців під командуванням фон Клука, що просунувся 24 серпня до міста Провена, почав відходити, зважаючи на небезпеку обходу французами; йому пощастило уникнути небезпеки, і він кинувся на наш фланг, що обходив його на півночі з боку Марни і з заходу з боку Урка.
Проте франко-англійські війська спромоглися завдати ворогові значних втрат і затримати його, оскільки це було потрібно для успіху нашого наступу в інших місцях.
Тепер ворог відступає до річок Ена та Уаза, іншими словами, він відійшов за чотири дні на 60–70 кілометрів…
Отже, перша фаза на Марні схиляється на користь союзників, бо правий фланг і центр нині відступає».
Завдання
1. На якому фронті були розпочаті військові дії військ Троїстого союзу проти військ Антанти?
2. За яким планом німці розпочали свій наступ? Коротко охарактеризуйте цей план.
3. Назвіть основні місця битв на Західному фронті.
4. Через що, на вашу думку, німецькі війська зазнали поразки в битві на Марні?
2-а група
Текст 3
Інакше розгорталися події на східному театрі, де сторони застосували тактику швидких маневрених дій. Російська армія була вимушена розпочати наступ на Східну Пруссію через відчайдушне прохання про допомогу з боку своєї союзниці Франції, коли німецькі війська рвалися до Парижа. Східнопрусська операція для російських військ виявилася невдалою через неузгоджені дії 1-ї та 2-ї російських армій.
Новий командувач німецьких військ генерал Гінденбург, використовуючи розгалужену систему залізниць, оточив ударні сили 2-ї російської армії, розгромив їх і примусив російські війська в середині вересня залишити Східну Пруссію.
Натомість наступ російських армій під командуванням генерала Брусилова в Галичині та на Буковині виявився вдалим. Битва в Галичині відбувалась одночасно з битвою у Східній Пруссії у вересні 1914 р. Російські війська в перші дні наступу (битва тривала з 5 серпня по 13 вересня 1914 р.) відкинули австрійські війська від Львова, а потім примусили їх залишити територію Галичини. Австрійці залишили лише сильний гарнізон в обложеному росіянами Перемишлі. Вони втратили 400 тис. вояків, у тому числі 100 тис. полоненими; російські війська — 230 тис.
Текст 4. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про воєнні дії в серпні 1914 р. на Східному фронті та їх вплив на перебіг війни.
«Наприкінці серпня не можна було заперечувати скрутного становища австро-угорських армій, що мали проти себе переважаючу більшість росіян. Начальник австро-угорського генерального штабу генерал фон Конрад цілком мав рацію, коли вимагав від нас наступу через Нарев. Проте оскільки 8-ма німецька армія поступалася Ранненкамфу, це неможливо було здійснити. Будь-який рух у напрямі на Млаву і Пултуськ у будь-який момент міг зупинити наступ Рененкамфа на лінію Алленштейн–Ельбінг. Нічого іншого не залишалось, ніж спочатку покінчити з російською Неманською армією…
Австро-угорська армія була повністю розгромлена і відійшла з величезними втратами за річку Сян. Росіяни йшли за нею; російське вторгнення в Моравію, а згодом у Верхню Селезію стало можливим. Треба було допомогти австро-угорській армії, в іншому разі їй загрожувало знищення… Підкріплення мало ось-ось підійти, і треба було додати їм якомога більшої сили. Західний же фронт зміцнити ми були не спроможні…
Запитання
1. Про бойові дії на яких фронтах йдеться?
2. Де сталися основні битви?
3. Як німецький генерал оцінював операцію у Східній Пруссії?
3-я группа

Текст 5
Третім фронтом у Європі був Балканський. На Балканському фронті бойові дії точились між Австро-Угорщиною, Сербією та Чорногорією.
Спершу тут було три австрійські армії, але з початком воєнних дій між Росією та Австро-Угорщиною в Галичині остання була вимушена терміново перекинути одну з армій (2-гу) на Російський фронт. Сербія розгорнула свої збройні сили у складі чотирьох армій, на допомогу їй прийшла чорногорська армія. 16–24 серпня 1914 р. австро-угорські війська зазнали поразки від сербів у горах Цера. Австро-угорські війська в 1914 р. так і не просунулись на територію Сербії.
Мужні сербський та чорногорський народи, які чудово знали місцеві умови й поєднували боротьбу польових військ з партизанськими методами, могли тривалий час вести війну, навіть не отримуючи допомоги союзників. Так і сталося. Більше року, до осені 1915 р., невеликі сили Сербії та Чорногорії самостійно захищали свої території від австро-угорських військ, незважаючи на брак озброєння та боєприпасів.
Кавказький фронт виник після вступу у війну Туреччини на боці Німеччини 1 листопада 1914 р. Воєнні дії проти Росії Туреччина розпочала ще 29 жовтня. Того ж дня турецькі міноносці потопили російський канонерський човен «Донець», а 30 жовтня німецько-турецький флот розпочав обстріл портів Севастополя, Феодосії, Новоросійська. У відповідь на це російський уряд оголосив Туреччині війну, російська Кавказька армія 2 листопада 1914 р. перетнула кордон і вирушила в глиб турецької території. Турецькі війська, у свою чергу, вторглися до Батумської області. Найбільш значною подією того періоду на Кавказькому фронті була Сарикамиська операція, що тривала з 22 грудня 1914 р. до 7 січня 1915 р. Турки прагнули розгромити головні сили російської Кавказької армії. Російські війська чинили гідний опір турецьким атакам, а 3 січня перейшли у наступ. Сарикамиська операція закінчилася повним знищенням 3-ї турецької армії.
Запитання
1. Які фронти бойових дій були ще відкриті на початку війни?
2. Яким чином розгорталися військові дії на Балканах?
3. За яких умов Туреччина вступила у Першу світову війну?
4. На чиєму боці була ініціатива на початку війни?

Висновок. Для ведення військових дій Німеччина розробила «План Шліффена», за яким на розгром Франції відводилося не більше одного місяця. Після цього німецькі війська  мали бути перекинуті залізницями на Схід  і завдати поразки Росії. Але з перших днів все пішло не так і план зазнав краху,  значить  і всі стратегічні плани Німеччини.

4. Закріплення нових знань учнів. (Слайд 17)

Бесіда за запитаннями.

1. Що стало причиною Першої світової війни?
2. Яким був привід до війни?
3. Коли і за яких обставин розпочалася Перша світова війна?
4. Яким були стратегічні плани супротивників?
5. Де були основні та другорядні театри воєнних дій?
6. Де велися воєнні дії на морі?

5. Підсумок уроку. (Слайд 18)

Вцілому воєнна кампанія 1914 р. завершилася на користь Антанти. Німцям в ході бліцкригу не вдалося завдати поразки Франції та перекинути війська проти Росії. Австрійці зазнали поразки в Галичині і Сербії. Були захоплені африканські колонії німців.

6. Домашнє завдання. (Слайд 19)

1. Опрацювати параграф 6 (стор. 74-81); дати відповіді на запитання в кінці параграфа; повторити параграф 5.
2. . Позначити на контурній карті.
   а) країни-члени Антанти і Троїстого союзу;
3. б) нанести лінії Західного і Східного фронтів у 1914 р.;
   в) позначити дати і місця основних битв у 1914–1915 рр.
4. Підготувати повідомлення «Підводна війна».