Перші перемоги війська Богдана Хмельницького

Тема: Перші перемоги війська Богдана Хмельницького (14.12.2023, історія України, 8 клас)

Мета: охарактеризувати становище українських земель у складі Речі Посполитої станом на  середину  XVII столітті, дослідити політичну ситуацію у Варшаві, визначити мету підписання Бахчисарайського договору, показати військову стратегію козацького і польського військ, зобразити основні битви на карті, опрацювати історичні документи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, контурна карта, історичні джерела, презентація.

Основні терміни: реєстр – список козаків, що були на службі в короля, «золотий спокій» - період в Речі Посполитій, який характеризувався відсутністю повстань 1638 – 1648 рр., «Ординація війська запорізького» - документ, який обмежує права козаків, психологічна війна— сукупність різних методів і засобів впливу на людину, а також групових норм, масових настроїв  в цілому, універсал – офіційний документ, який видавав гетьман.

Основні дати: 1646р. – захоплення родинного маєтку Хмельницьких Данієлем Чаплинським, 1648р. – лютий – захоплення Січі Богданом Хмельницьким та обрання його гетьманом, лютий – березень – підписання Бахчисарайського договору між козаками та кримськими татарами, 5 – 6 травня – битва під Жовтими Водами, 15 – 16 травня – битва під Корсунем, 11 – 13 вересня – битва під Пилявцями, вересень – облога Львова, листопад – облога Замостя, грудень – тріумфальний вхід до Києва.

Історичні персоналії: Даніель Чаплинський, Владислав IV, Ян ІІ Казимир, Богдан Хмельницький, Іслам ІІІ Гірей, Миколай Потоцький, Миколай Калиновський, Тугай-бей, Максим Кривоніс, Домінік Заславський  "перина», .ихайло Остророг «латина»  і Олександр Конєцпольський  «дитина", патріарх єрусалимський Паїсій, київський митрополит Сильвестр Косів.

Очікувані результати: учні характеризують становище українських земель у складі Речі Посполитої, називають основні битви козацької революції 1648р.,  показують їх на карті, аналізують історичні джерела, визначають причинно – наслідкові зв’язки.

Компетенції: спілкування державною мовою, математична (культура логічного і алгоритмічного мислення), інформаційно – цифрова (критичне застосування ІКТ), загальнокультурна.

План

1. Підготовка до воєнних дій

2. Події травня – вересня 1648р.

3. Події кінця 1648р.

Хід уроку

 І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.  Вкажіть причину невдоволення козаків, яка сприяла революційним настроям серед їхнього оточення?

2. Охарактеризуйте становище селян. Визначте, що таке фільварок та панщина.

3. Що таке «Статті для заспокоєння руського народу». Визначте наслідки скасування документа.

4. Хто такий Богдан Хмельницький? Визначте його роль в історії України за допомогою купюри 5 гривень.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Підготовка до воєнних дій

Розповідь вчителя.

 Після нападу Даніеля Чаплинського на родинний маєток Хмельницьких в  Суботові у 1646р та не здатність захистити права Хмельницького королем  Владиславом  IV дало поштовх до початку великого повстання. У лютому 1648р. Богдан Хмельницький і сином Тимошем захоплює Микитинську Січ, де його було проголошено гетьманом. Через брак кінноти, а також  забезпечити мир і відсутність татарських нападів на підконтрольних йому територіях було вирішено шукати союзників, було підписано Бахчисарайський договір з татарами. Щоб забезпечити виконання договору Тиміш залишився в ролі заручника в кримського хана.

Бесіда з учнями:

1. Визначте, скільки часу пройшло від першого козацького повстання до обрання Хмельницького гетьманом?

2. Позначте на карті розташування Микитинської Січі.

3. Позначте територію Кримського ханства та місце підписання Бахчисарайського договору.

Розповідь вчителя

2. Події травня – вересня 1648р.

З Січі у різні кінці України було відправлено посланців з гетьманськими універсалами із закликами підніматися на боротьбу проти польських магнатів і шляхти.

Польський уряд намагався зразу ж придушити повстання. Проти козацьких загонів було вислано 30-тисячне польсько - шляхетське військо на чолі з гетьманами М. Потоцьким і М. Калиновським. Один польський загін рухався суходолом, інший — на човнах по Дніпру. Б. Хмельницький вирішив розгромити ці загони поодинці і це сталося  5—6 травня 1648 р. біля Жовтих Вод.

Поблизу Корсуня військо Б. Хмельницького оточило залишки армії великого коронного гетьмана М. Потоцького і гетьмана М. Калиновського, поляки змушені  покинути вигідні позиції та прийняти бій на невигідній дня польської кавалерії місцевості — в Гороховій Діброві. Б. Хмельницькому допомагав 4-тисячний татарський загін Тугай-бея. Шеститисячний резерв М. Кривоноса вдарив із засідки і завершив розгром поляків. М. Потоцький і М. Калиновський потрапили в полон.

Робота з документами

Як послав гетьман коронний Микола Потоцький у Запороги на самовольних козаків запорозьких черкас на козацького гетьмана Хмельницького сина свого Степана, а з ним послав польських ратних усяких людей і лестрових козаків. <…> Ті польські ратні люди прийшли з гетьманським сином Степаном до урочища Жовтих Вод, і тих польських ратних людей біля Жовтих Вод самовольні козаки, об’єднавшись разом із татарами, усіх побили, а деяких у полон забрали, а гетьманського сина Потоцького взяли в полон живого. <…> Лестрові козаки <…> перейшли до тих самих козаків і до татар. І після <…> того бою пішов обозом сам гетьман коронний Микола Потоцький, та пани Калиновський і Синявський, а з ними було польських і всяких ратних людей тисяч із десять і більше. Гетьман Микола Потоцький, і калиновський, і Синявський пішли з польськими ратними людьми з міста Корсуня, і відійшли десь десять верст і були в тісному місці між лісів, і в тих місцях зустріли Хмельницького з козаками і з татарами <…>. І був у них у той час між собою бій невеликий <…>. Козаки й татари, між лісів на проходах у тісних місцях виконали рови великі тієї ж ночі. І на тих місцях у ровах і в лісах по обидва боки дороги наперед завели піхоту, запорозьких козаків <…>; у гетьмана Миколи Потоцького <…> з татарами й козаками був бій. І козаки зміркували, понадивши невеликою кількістю людей, наче від тих польських ратних людей побігли, і <…> гетьман Потоцький зі своїм військом пішли за ними. І коли були в тих тісних місцях між лісів, а козаки й татари у великій кількості зайшли позаду гетьмана й польських ратних людей з усіх боків, і гетьмана <…> козаки в тих тісних місцях і з ровів усіх побили й у полон забрали. [Чтоб вовек едины были. Век XVII. — М., 1987. — С. 450—451]

Запитання до документа

1. Яким був результат битви під Жовтими Водами?

2. Чому реєстрові козаки перейшли на бік Б. Хмельницького? Яке значення мала ця подія?

3. Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунській битві?

4. Визначте причини перемог козаків у битвах під Жовтими Водами та під Корсунем. Поміркуйте, який вплив на ці перемоги мало військове мистецтво козаків.

Наслідки битв

1. Перші успіхи, сприяли зростанню визвольної боротьби, переростанню її на загальнонародну.

2. Навесні — влітку 1648 р. повстання перекинулося на Поділля, Київщину, Волинь і Лівобережжя.

3. Селяни виганяли польських панів і оголошували свободу, населення переходило на бік повсталих.

Розповідь вчителя

  Після перемоги під Жовтими Водами і під Корсунем Б. Хмельницький перейшов під Білу Церкву, де стояв реєстровий козацький полк, і козаки вважали Білу Церкву "старою границею" своїх земель. Тут гетьман відсвяткував свою перемогу і дав військові відпочити. На початку війни Б. Хмельницький та козацька старшина прагнули лише відновлення привілеїв, і тому почалися переговори з поляками.Б. Хмельницький домагався: 12-тисячного реєстру; поновлення прав і привілеїв козацтва; захисту православної віри; повернення православним їхніх церков, захоплених уніатами. Поляки на поступки не йшли, а збирали нові сили. Були скликані шляхетські сеймики, на чолі з Д. Заславським, М. Остророгом і О. Конєцпольським.

Обидві армії (польська і козацька) зустрілися біля містечка Пилявці на Поділлі. Б. Хмельницький на березі річки Іква (Пилявка) наказав спорудити табір, який було укріплено ровом і возами, що стояли в шість рядів. Польське військо було велике (100 тисяч), добре озброєне (100 гармат), з великим обозом (120 тис. возів), ним командували Д. Заславський, О. Конєцпольський, М. Остророг, але вони не змогли втримати дисципліну й лад у війську. Тричі поляки йшли в наступ, але козаки відбивали атаки. Через три дні Б. Хмельницький дав наказ до головного наступу. Козакам допомагали 3 тис. татар. Козацька артилерія завершила розгром ворога. Поляки в паніці тікали, покинувши корогви, зброю і вози. Повстанці взяли великі трофеї: рушниці, 80 гармат, шаблі, військове спорядження, весь польський обоз (120 тис. возів з кіньми), на 10 млн злотих усякого добра, багато оздоблені карети, золотий та срібний посуд тощо.

Наслідки битви:

1. Битва закінчилася  розгромом польської армії.

2. Правобережну Україну було визволено з-під польсько  панування.

3. Відкривалася перспектива визволення західноукраїнських земель

Робота з документами

Хмельницький, зосередивши військо, пішов з України в напрямку до польських міст. Прибувши під Пилявці, не доходячи до Костянтинова Великого, зустрівся з коронним військом під командуванням князя Домініка Острозького та пана Сенюти, якого була безліч. Також і козацького війська при гетьмані Хмельницькому було більше, ніж сто тисяч, і їх коронне військо стримувало, так що мало не в облозі опинилися козаки. Але Хмельницький анітрохи не турбувався, оскільки послав по допомогу до орди. І тільки-но орда прибула великою силою, одразу ж зачепили коронне військо, і так орда з козаками те військо розбили, що довелося йому тікати до Великого Костянтинова, залишивши обоз із самими бойовими возами. Як і раніше, також це прибрали до рук козаки й татари, бо вони рубали тих, кого наздогнали на дорозі, а які прийшли до Костянтинова, проклали міст під самим містом, але, утративши переправу, мали там загинути. Але й ті, хто ввійшов до Костянтинова, там не встояли, і до Польщі пішли розрізнені залишки розбитого війська. А багато з панів та шляхтичів потрапили в неволю, багатьох порубали, бо орда не брала в полон, щоб не обтяжувати себе. [Чтоб вовек едины были. Век XVII. — М., 1987. — С. 386—387]

Запитання до документа

1. Яким було співвідношення сил ворогуючих сторін у битві під Пилявцями? Хто виступив союзником Б. Хмельницького в цій битві?

2. Якими були результати та наслідки Пилявецької битви?

Бесіда з учнями:

1. Опишіть ставлення поляків до подій початку травня 1648р.

2. Визначте роль Максима Кривоноса у битві під Корсунем.

3. Позначте на карті місця основних битв у травні – вересні  1648р.

4. Хто був основним союзником козаків на цьому етапі війни?

Розповідь вчителя

3. Події кінця 1648р. 

  Перемога під Пилявцями дала можливість козацькому війську зайти на території західноукраїнських земель.  Загони М. Кривоноса взяли штурмом фортецю Високий Замок, і місто було приречене. Не бажаючи віддавати Львів на руйнування і пограбування татарам, обмежився викупом від міських лихварів в розмірі 200 тис. злотих. Гетьман  вирушив до Замостя, облога якого тривала 6-21 листопада 1648 р.  Дізнавшися про вибори нового польського короля, Б. Хмельницький  повернув козацьку армію назад в Україну.

Причини укладення перемир'я під Замостям:

1. Втрата боєздатності козацького війська внаслідок осінньої негоди, труднощі із постачанням війська, епідемія чуми, від якої  помер Максим Кривоніс.

2. Послаблення підтримки з боку татар.

3. Перехід польського кордону означав би воєнні дії на території Польщі без підтримки місцевого населення.

4. Гетьман та козацька старшина  обстоювали ідею "козацької автономії' в межах Речі Посполитої, вони  ще не бачили перспективи створення незалежної Української держави.

Після переможних битв 13 (23) грудня 1648 р. козацьке військо урочисто вступило до Києва, гетьмана вітали як українського визволителя. Сам патріарх єрусалимський Паїсій, що тоді перебував у Києві, та київський митрополит Сильвестр Косів виїхали назустріч Б Хмельницькому.

Робота з документами

«Сам патріарх [єрусалимський, Паїсій] із тисячею вершників виїжджав до нього [Б. Хмельницького] назустріч з міста, і тутешній митрополит [С. Косів] дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польського рабства, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його Богом даним. Патріарх надав йому титул найсвітлішого князя. З усіх гармат та іншої зброї в замку і в місті лунала стрілянина». (Зі щоденника В. Московського, члена посольства від польського уряду до Б. Хмельницького на початку 1649 р.)

Запитання до документа:

 1. Яка основна мета появи патріарха в Києві?

2. Як вітали гетьмана кияни? Чому?

Значення козацького  наступу:

1. Станом на  1648 р. майже всі українські землі були визволені з-під польського панування, а перемоги над поляками дали змогу українцям збагнути свою силу.

2. Діяльність Хмельницького у західному регіоні України став важливим етапом у розробці політичної програми державного будівництва.

IV. Закріплення опорних знань

1. Охарактеризуйте тріумфальний в’їзд Хмельницького до Києва за допомогою картини М. Івасюка.

2. Хто такий Максим Кривоніс? Яка його роль у перемогах козаків 1648р.?

3. Визначте ставлення польського короля до подій в Україні станом на середину  ХVІІ століття?

V. Підсумки.

Розв’язати кросворд.

VІ. Домашнє завдання опрацювати § 20