Перший урок "Подорож до Країни цінностей"

Про матеріал
Урок-формування загальнолюдських цінностей, людини-патріота, просто хорошої людини. Любов до Батьківщини починається з поваги один до одного, любові до батьків, знань про історичні та культурні пам*ятки краю. Саме на це опирається укладачка уроку, формуючи соціальні компетентності учнів через власну призму пережитого, побаченого, усвідомленого...
Перегляд файлу

Перший урок в 2 класі

 

Подорож до Країни цінностей

 

Мета: закріпити знання учнів про загальнолюдські цінності; розвивати

вміння використовувати слова ввічливості, взаємоповаги; учити поважати

старших; розвивати увагу, пам’ять; виховувати в учнів культуру поведінки, прагнення жити в Україні – єдиній державі.

Обладнання. Картки для роботи в парах,   назви країн, міст України,  плакати «Єдина Україна», мікрофон, Грамота з міста Камʹянець-Подільська, презентація.

 

                                                 Зміст уроку

  1. Організація класу

Слайд

2. Коло радості

-  Доброго дня, дорогі мої діти! Я запрошую вас  в коло радості і пропоную висловити побажання. Я перша почну, а ви продовжите:

Бажаю всім миру і добра! (Діти передають   по колу стилізований букетик квітів.)

Діти.

– Я бажаю всім здоров’я.

– Я бажаю всім радості.

– Я бажаю всім сонячного дня.

– Я бажаю веселих ігор, добрих друзів…

 

Учитель.

Пропоную взяти весь багаж побажань і наш перший урок в 2 класі здійснити у вигляді  подорожі  до Країни Цінностей.  Тим паче, що подорожувати ви любите.

– Що таке цінність?

– А, які цінності, на вашу думку, повинна мати людина, щоб її поважали,

любили, хотіли бути на неї схожими? (Відповіді дітей)

Сьогодні, подорожуючи по Країні Цінностей, ми відвідаємо цікаві міста.

Отже, в дорогу!

3.Основна частина

Слайд Звучить пісня «Про дружбу»

3.1. Зупинка «Місто ввічливості»

Слайд

3.2. Вправа «Мікрофон».

-  А як ви думаєте, яку людину вважають ввічливою? (Відповіді дітей.)

Слайд

Вчитель.  Ввічливість - це один з неодмінних компонентів спілкування людей, що  є ознакою культурності. Ввічливість робить людину привабливою, викликає до неї почуття симпатії. Недарма ввічливість вважають однією з ознак вихованості.

3.3. Читання вірша.

Учениця. Я теж дуже ввічлива дівчинка, знаю багато чарівних слів:

Я коли прокинусь вранці,

То замість «добрий ранок»

Кричу на кухню мамі з спальні:

«Готовий вже сніданок?».

Як із ліжка я зіскакую, –

Кричу бабусі: «Дякую!».

А потім, з’ївши свій сніданок,

Усім кажу я: «Добрий ранок!».

 

– Що переплутала дівчинка?

– А ви вмієте користуватись чарівними словами?

 

3.4. Рекламне агенство   «Smile»

 

Слайд

- Увага! Увага! Для всіх, хто хоче бути вихованими –

рекламна пауза!

1. Ввічливість – уміння поводити себе так, щоб іншим було приємно з

тобою.

2. Будь завжди привітним: вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, ідучи-

прощайся.

3. Не примушуй за тебе хвилюватись. Ідеш – скажи, куди й о котрій

годині повернешся.

4. Не капризуй, не бурчи. Твоє капризування може зіпсувати настрій

іншим.

5. Найбільш ввічливим днем у році є 11 січня, адже саме в цей день у всьому світі за ініціативою ООН та ЮНЕСКО відзначається Міжнародний день слова«дякую» ...

 

3.5. Театр «Веселий вулик» . Новий сезон.

Слайд

-  Бути ввічливим, це не лише говорити чарівні слова, це також і вміння

поводити себе культурно, виховано. От послухайте.

 

1) Вірш «На іменинах».

В їжачка, в їжачка,

Іменини край струмка.

За столом сидять рівненько,

Зайчик, Білочка руденька,

І пухнастий Хом’ячок,

І рогатий Слимачок.

 

П’ють чайок, торт їдять,  

Не шумлять і не кричать.

Всі чемненько розмовляють,

 Їжачка поздоровляють.

Бо в гостях, мої малята,

Їм не личить пустувати.

 

-  Чи правильно вели себе гості?

 

2) Вірш-інсценізація «Некультурні хазяї».

Автор.

У неділю із гостей хлопчики вертались.

А дружок у них питає:

 «Як вам гостювалось?».

І. Та нічого, все, як слід…

ІІ. Тільки бачиш, друже.

В тому домі хазяї – некультурні дуже.

І. Некультурні хазяї, грубі, нехороші, –

З нас при вході не зняли шапки і калоші.

ІІ. Навіть з наших кожушин снігу не струсили,

Тому так, як увійшли, і до столу сіли.

 

– Чи дійсно хазяї були некультурні?

– Що ж, повчимо цих хлопців чемності.

 

 

3.6. Гра-руханка «Мовчанка».

-  Якщо погоджуєтеся зі мною, то плескаєте в долоні, а  якщо не згідні, то сильно крутите головою в різні боки. Зрозуміло? Тож будьте уважні!

-  Ви вдома мамі помагаєте?

 -  Ліжко зранку застеляєте?

-  Посуд миєте?

-  Чашки б’єте?

-  А стареньких поважаєте?

-  А маленьких ображаєте?

-  Йдеш по вулиці – сміти, буде тьоті що мести.   

- Назбирай камінців і кидай у горобців.

-  Не топчи травинку, не зірви рослинку.

-  Упіймаєш кота – покрути за хвоста.

-  А прийдеш до школи – ні з ким не вітайся.

-  У транспорті місцем старшим поступайся.

 Учитель. Я дуже рада, що наші діти знають, як треба себе поводити. Подорожуємо далі.

 

3.7.Зупинка «Місто історичної памʹяті»

Слайд

- Ви любите подорожувати.

- Яке з міст, де ми з вами побували, ви можете назвати містом історичної памʹяті?

Слайд-відео про подорож

  • З якою метою ми з вами відвідали ці місця?
  • Отже, ми маємо памʹятати свою історію(вивішую грамоту з фортеці).

 

3.8. Зупинка «Місто здоровʹя»

Слайд

5.1. Мозковий штурм «Що таке здоров’я».

Здоров’я – це…

  •  Як ми можемо зберегти здоров’я?
  •  Ми можемо сказати, що здоров’я – головне в нашому житті?
  •  Усі ви хотіли б мати успіх у житті, мати професію, виховувати дітей.

Для досягнення всіх цих бажань нам потрібно здоров’я.

3.9. Зустріч з Карлсоном.

Слайд

Учитель. Ой, а хто це нас зустрічає. Так, Карлсон. Я тебе не впізнаю.

  • Ти захворів?

Карлсон

Я безталанніший у світі чоловік!  

Мене врятує тільки літр варення! 

А я ж вступив у свій квітучий вік! 

Нотуйте вже солодкі одкровення! 

 

Лимонних тістечок, мигдальних пиріжків, 

Халви, рахат-лукуму, шоколаду, 

Тортів, бісквітів, печива, коржів 

Від вас, як ліки, прийму дуже радо! 

 

Я – хворий! І нездужаю весь час, 

Якщо солодке хтось сховав від мене! 

Цукерки, мов пігулки, вже не раз 

Мені здоров’я врятували достеменно! 

 

  • Але щось мені ці ліки вже не допомагають!
  • А що ти їси щодня?
  • Та ось моє меню!

Слайд

(показ малюнка меню).

- Що ви можете сказати? Що б ви порадили йому?

3.10. Обговорення порад для правильного харчування Карлсона.

- Карлсон тепер постарається дотримуватись правил здорового харчування.

 

3.11. Робота в парах. Складання порад для Карлсона .

Учитель. Щоб Карлсон не забув ваші поради, занотуємо  в документах, що шкідливо для нашого здоров’я, а що корисно.   Якщо ви  вважаєте правильним те, що написано на листках, прочитайте  нам усім і вивішуйте на дошку. (роздаю заготовки)

Матеріал для гри.

 Займатися фізкультурою,

обходитися без сніданку,

дбати про гігієну,

їсти на ходу,

дотримуватися режиму дня,

читати лежачи,

обідати цукерками,

 умиватись без мила,

грати в спортивні ігри,

довго спати,

провітрювати приміщення,

вживати  овочі та фрукти,

постійно пити солодкі газовані напої.

Учитель. Молодці! Карлсон дуже вдячний вам. І бажає вам здоров’я.

Отже, ви повинні турбуватися про своє здоров’я, тому що ранок починає

день, а дитинство починає життя людини.

  

3.12. Зупинка «МІСТО ДОБРОТИ»

Слайд

3.13.Прослуховування пісні про доброту (Н. Май «Пісня про добро»).

Учитель. Послухайте пісню і скажіть, про що в ній співається?

Слайд

  • Ми потрапили до міста Доброти. У цьому місті проживають лише добрі

люди.

  • З чого видно, що людина добра? (З її добрих вчинків.)
  • Отже, ми можемо зробити висновок, що добро – це щастя для всіх

людей.

Слід зауважити, що в українських родинах завжди виховували дітей

таким чином, що кожна людина невіддільна від близьких, сусідів, громади і

повинна чинити за законами добра, совісті, допомоги. В Україні здавна

існувала традиція: дівчинка-сирота вплітала в коси блакитні стрічки. Кожний,  хто мав добре серце, вважав за святий обов’язок допомогти такій дитині. Також під час свят заможні українці намагалися нагодувати старців, роздати милостиню, вирушали в притулки, лікарні, розносячи подарунки.

 

Задумайся:

Слайд

Один рік має 365 днів.

Кожен день – 24 години.

Кожна година – 60 хвилин.

Отже, рік має 525600 хвилин.

  • Як багато часу нам дано! А яку частину цього часу ми витрачаємо на

добрі справи?

  • Час — не хвилини, Час — віки і вічність (Л. Костенко).
  • Послухайте невелику притчу.

Один дуже набожний чоловік кожен день молився, стоячи на колінах у

храмі. Він молився, щоб Бог послав благополуччя, добробут усім слабким,

нужденним. Раптом двері храму відкрились і ввійшли декілька брудних,

обірваних, голодних людей.

– Боже, – почав благати чоловік, – я ж так наполегливо молився тобі,

зроби для них що-небудь.

– Я уже зробив, – почувся голос Бога. – Я послав їм тебе!

 

– У чому мудрість цієї притчі?

– Так, кожна людина може зробити добро, для цього вона на землі.

– А як потрібно робити добро? Давайте поміркуємо над цим.

3.14. Робота в групах.

1 ряд. Що можна зробити один для одного в класі, щоб жилось краще,

щасливіше?

2 ряд. Що можна зробити для рідних, щоб життя в них стало кращим?

3 ряд. Як стати доброю людиною? Запишіть свої правила життя.

(Діти записують відповіді на листочках у вигляді квітів. Потім

прикріплюють їх на дошку.)

Добрі серця – це сади.

Добрі слова – коріння.

Добрі думки – квіти.

Добрі справи – плоди.

  • Саме таких плодів чекають від вас ваші батьки. Так ми підійшли ще до одного міста – міста сімʹї.

 

3.15. Зупинка «Місто рідної сімʹї»

Слайд

 

У світі всі малята —
і хлопчики й дівчата —
повинні право мати
щасливими зростати.
 

В турботливій країні,
у люблячій родині
мужнітимуть здорові
біляві й чорноброві.
 

Бо очі карі й сірі
у злагоді та мирі
не плачуть, а сміються,
що «дітками» зовуться.

                      Леся Вознюк

Родина 

Мені бабуся казку розкаже,
І зробить солодкий пиріг,
І дасть мені трошечки пряжі,
Щоб з кішкою побігати я міг!

 

А дід мені подарує рубанок,
Цвяхів принесе, молоток,
І буде готовий спозаранок
Шпаківня у нас і совок!

 

А тато візьме на рибалку,
Розповість про лісові трави...
Ми поруч, трохи перевальцем,
підемо повз ялин грибні.

 

Грибів наберемо на узліссі,
Вигадливий корінь знайдемо,
В забутій лісничій хатинці
З малиною чаю поп'ємо...

 

А мама, схилившись над ліжком,
Колискову мені  заспіває,
Навшпиньки вийде з кімнати
І добрі сни покличе!

 

А у вікна вривається вітер,
Я думаю, довго не сплю:
Ну що мені на це відповісти?
Я просто їх дуже люблю!

                           М. Тахистова

 

 

- Ви – дуже щасливі діти, бо маєте батьків, рідних і близьких.  

 

Я - українка! І я горда цим званням!
Іду. Пишаюся. Заквітчана барвінком
Моя душа. І прадідів земля
Веде мене в майбутнє. На хвилинку
Я зупинюся, щоб напитися життя
З криниці, щоб набратись сил від сонця,
Відчути серцем пісню солов'я,
Спіймати долю у свої долонці.

Я - українка! Це моє ім'я!
Моє покликання! Моя болюча туга...
Ступаю боса... Зорана рілля
Димить у полі під залізним плугом.
Цвіркун скликає гучно на обід,
У пелюстках квіток бджола працює.
Я хочу відродити славний рід,
Де мир, любов і щастя запанують!

Я - українка! Горді куполи
Повстануть брамою. Земля моя священна
Воскресне з першим паростком з землі.
Повстане. І вогнем благословенна,
Очиститься, умиється від сліз,
Відродиться, вдихне на повні груди.
На сцену гордо вийде з-за куліс!
Я - українка! І ніколи не забуду
Цього звання!..
                Катерина Лук'яненко

Вчитель.

Ми усі різні – кожен із нас особливий та неповторний, своєрідний та унікальний. Бог наділив нас різними талантами та здібностями, мріями та прагненнями. У нас різний колір обличчя та волосся, індивідуальний характер і свій, ні з ким не зрівняний світогляд. Ми живемо  зі своїми родичами на різних територіях, розмовляємо різними мовами, але водночас розуміємо один одного, бо ми – одна сімʹя, єдиний народ, одна Україна, і це те, що нас обʹєднує.

Слайд з укр. мелодією

         Діти виносять написи – назви міст і сіл України:Ужгород, Чернівці, Київ, Одеса, Донецьк, Херсон, Харків, Камʹянець-Подільський, Іванівці

 

Учениця

О Боже єдиний, здійсни мою мрію:

Не діли Україну на західну й східну.

Бо всі ми – єдині, усі ми - сімʹя,

В Усіх нас одна Батьківщина  - одна.

Одну і єдину, як вічна любов -

За неї ще пращури лили свою кров.

За волю, за єдність боролись вони,

Щоб в вільній країні ми з вами росли.

За неї Шевченко ще в Бога благав,

У віршах своїх він про неї писав,

Писав і благав у свого народу,

Щоби не проспав України свободу,

Бо звір стоголовий уже не дрімає,

І пазурі гострі у серце впинає.

Не дай йому, Боже, не дай розірвати!

Не дай, щоб війною ішов брат на брата!

Прожени той туман, що окутав усіх,

Щоб жити народ наш у спокої міг,

Щоби Україна завжди була вільна,

Завжди залишалась одна – неподільна,

І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба,

І більше для щастя нічого не треба.

3.16. Патріотичний флешмоб

            Виходять діти з плакатами і по черзі виголошують

  • Я хочу, щоб Україна була сучасною і багатою.
  • Я люблю свою Україну, вона – моя рідна Батьківщина.
  • Я – за Україну, я – хочу миру!
  • Я люблю Україну, війні скажу – ні!
  • Україна – єдина нація!
  • Хай буде мама, сонце, мир!
  • Хай кожен ранок починається з привітної посмішки моїх рідних і близьких!
  • Я не хочу війни!
  • Я хочу вчитися в рідній школі і щодня зустрічатися з однокласниками.
  • Україна – це велика сімʹя, яку не можна розʹєднувати!
  • Я хочу спокою на своїй рідній землі.
  • Я хочу, щоб моє дитинство було щасливим.
  • Україна – єдина,  вільна, квітуча країна,  я – за мир.
  • Я хочу жити в могутній  та єдиній державі.
  • Моя бабуся живе в Сумах і я переживаю, щоб їй не загрожувала небезпека.
  • Наша країна -  вільна та непереможна держава.
  • Я хочу, щоб народи не ворогували між собою, ми – брати, єднаймо Україну.
  • Україна – єдина, ми - за мир.
  • Де б я не була, якою мовою я б не говорила, але я знаю:

Разом: Україна – єдина держава!

 

                  Всі співають Гімн України

 

Слайд

  • Я щиро мрію про те, щоб наша Україна стала для всього світу країною цінностей, зразком держави єдності і любові, в якій могли мирно і щасливо жити люди різних національностей, віросповідань, політичних поглядів. Бо обʹєднувало б їх щире почуття вдячності і прихильності до держави, яка є рідною Батьківщиною для кожного, хто вважає себе українцем.

4. Підсумок. Рефлексія

  • Наша подорож не закінчилася. Попереду нас чекає ще не один рік спільної творчої праці і ми обовʹязково будемо говорити про милосердя, співчуття, повагу, толерантність, вміння прощати, забувати і памʹятати – про все те, що я разом з батьками прагну виховати, закласти у ваші душі, адже саме це ми візьмемо з собою у вічність. Ви  отримали  в дар  життя , то   проживіть його якнайкраще!
  • Бажаю вам у наступному навчальному році здоровʹя,  успіхів у навчанні, наполегливості, хороших і вірних друзів, злагоди і достатку у ваших сімʹях і миру в нашій Україні, як державі єдності  і любові.

Слайд

  • Дякую за гарну роботу на уроці.

 

docx
Додано
26 липня
Переглядів
114
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку