Перший урок в 1 класі "Ми тепер не просто діти - українці-першачки"

 Тема:              "Ми тепер не просто діти -  українці-першачки"

                          (зародження   нового  колективу)

 Мета:               познайомити першокласників із поняттями «школа», «клас»,

                          «вчитель», «урок»; розповісти про правила поведінки учнів у школі;

                          дати перше уявлення про правила для учнів; сприяти формуванню у

                          дітей позитивної мотивації навчання, учнівської активності,

                          дисциплінованості; актуалізувати знання, отримані раніше (уміння

                          розгадувати загадки); вчити робити узагальнення та висновки;

                          виховувати бажання навчатись, дружити, вести здоровий спосіб

                          життя, а також комунікативні якості.

Обладнання: карта України, стенд «Україна – моя батьківщина», хмаринка з

                          написом, квіти з іменами дітей, лист, казковий герой лисичка, сонечко,

                          промінчики, дошка прикрашена у вигляді лісової галявини.

Методи навчання: бесіда, слухання, демонстрація, рефлексія.

                                                            ХІД  УРОКУ:

 І. Організація класу  до  уроку.

Вчитель:   Першокласники, мої любі діти!

                   Ви прийшли нині в перший клас.

                   Вчитись будете і радіти,

                    І рости кожен день і час.

Школа двері для вас відчинила

І запрошує вчитись вас.

Бо знання – це велика сила!

Тож навчайтеся! В добрий час!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів, повідомлення теми і мети уроку.

Учитель.

– Шановні батьки, любі діти! Я щиро вітаю вас зі святом — Днем знань. Від усієї душі бажаю вам міцного здоров'я та здійснення всіх бажань.

– Вже пролунав дзвоник на перший урок в житті наших малят. Вони стали першокласниками. Подивіться, шановні батьки, які в нас гарні діти: чепурні, веселі, жваві, непосидючі, розумні, кмітливі!

– А батьки? Я впевнена: кращих батьків просто не існує. Мені дуже приємно, що всі ми разом зібралися в одному класі.

Вірші:

    -Гарні класи, коридори,

     Школа світла і простора,

     Вчитель добрий. Все гаразд!

     Можна йти у перший клас!

-Тож радійте всі навколо,

Привітайте щиро нас.

Здрастуй, наша рідна школо,

Ми прийшли у перший клас!

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

1.  Ігровий момент

 Сьогодні всі вітають наших першокласників. А чи готові наші малюки стати

школярами? А хто знає, що школяр складає портфелі? Зараз перевіримо

 

·        Букви всі від А до Я живуть на сторінках…Букваря.

·        Для письма, сказати прошу, що потрібно взяти?...Зошит!

 

·        Малювать в альбомі всім допоможуть…олівці!

·        Ручки й олівці, щоб знали, ми складемо… у пеналі.

·        В сумці зошит і буквар. Хто до школи йде?...школяр!

                   Ну, дійсно, портфель ви складете. А як школярі готувались до свята?

 2. Дидактична гра «Я – не я»

А тепер давайте грати – треба вам відповідати.

 Рано – вранці хто піднявся?

 А хто сонечку посміхався?

 Не хотів хто одягаться?

 А зарядку хто робив?

 Свої ручки хто не мив?

 Добре зранку готувався. Хто?

 А ще досі не вмивався хто?

 Хто здоровим хоче стати?

 А знання хто хоче мати?

        Бачу, всім вам хочеться знання пізнати

        і справжніми школярами скоріше стати!

 

 3. Знайомство.

– Тож будьмо знайомі. Я – ваша вчителька Тетяна Василівна. А тепер познайомимося з вами.

Практична робота.

—  У вас на партах лежать квіточки, у серединках яких надруковані ваші імена.

 Візьміть квіточку, яка лежить у вас на парті, і будьте готовими назвати своє прізвище  і  ім’я голосно і чітко.

- Вийдіть до мене, жовті квіточки (дівчатка), назвіть своє ім’я, прізвище і «вплетіть» квіточку у наш віночок.

(За допомогою вчителя діти прикріплюють квіти на дошку, заздалегідь оформлену у вигляді віночка.)

- Тепер вийдіть сині квіточки…

—   Вийдіть до мене, червоні квіточки, назвіть своє ім’я, прізвище і «посадіть» квіточку на нашу «галя­вину».

4.Народження нової родини.

  - Погляньте, діти, на цей чарівний віночок. Чим квіточки схожі? Чим різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного, посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?

- Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос. Але тепер у нас буде багато спільного. Нас об’єднала наша школа, наш клас, ми будемо вчитися, співати, танцювати, веселитися. Тепер ми одна родина, один колектив. Цей віночок буде символізувати міцну дружбу нашого класу. Від сьогодні він буде з нами, щоб нагадувати про те, що наша дружба міцна й непорушна, всі ми житимемо у мирі й злагоді. Саме в цю хвилину народився наш клас.

                  ( Діти стають у коло і беруться за руки. Говорять слова за вчителем.)

      У нас немає ТИ.

      У нас немає Я.

      Ми - єдиний клас.

      Ми - одна сім'я.

 

• А без чого не буває дня народження?

Звичайно, без іменинного торта. (Вчитель дістає торт). Але  дуже  спекотно  тому  сьогодні  у  нас  іменинний  коровай. Кожен з вас має взяти свічечку і поставити  в торт. (Вчитель запалює свічки  і всі разом співають):

        

 

З днем народження, наш клас!

З днем народження, наш клас!

                                                     З днем народження, вітаєм!

З днем народження, наш клас!

 

1  вересня — день народження нашого 1-го класу. У школі з'явився новий клас — нова шкільна родина.

 Віднині, діти, ми одна дружна сім’я. Тому жити треба у мирі й злагоді, заступатися одне за одного, дружити, ділити з усіма радість і смуток, щоб наше шкільне життя було цікаве і змістовне, насичене хорошими вчинками і цікавими подіями.

       У кожної дитини є с щаслива    зірка.    Я    пропоную батькам взяти зірочки і записати побажання для своєї дитини. Вони  повинні обов'язково здійснитись!

(Батьки записують побажання на зворотному боці зірочки з іменем власної дитини і вивішують на макеті неба, хмаринок).

 

—  На аромат наших квітів злетілися… Відгадайте, хто?

                Що то в нас за гість?               

                Ніжок в нього шість.

                Аж чотири крильця має,  

                Між квіток собі літає.

                Не бджола, не джмелик.

                Зветься він … (метелик)

• Так, це яскраві метелики.

—   Давайте уявимо, що ми метелики і проведемо фізкульхвилинку.

5. Фізкульхвилинка.

Ми – метелики чудові.

(діти нахиляють голову вліво-вправо)

Є в нас крильця кольорові,

(Розводять руки в сторони)

Ними ми махаємо

(Виконують махи руками)

Над квітами літаємо.

(Кружляють навколо себе)

 

—  Метелики разом з вами кружляли і сіли у вас на партах. Прикріпіть їх на  галявину, щоб нашим квіточкам було веселіше.   (Діти прикріплюють метелики на галявину.)

 

–   Ми будемо сьогодні вчитися гарно поводитися, слухати уважно, давати відповіді на запитання. Адже сьогоднішній  урок присвячений  вам школярики, про те як поводити себе у школі, якими приладдями користуватися під час навчання. Отже, тема нашого першого уроку «Моя рідна школа».

 

ІV. Вивчення нового матеріалу. Подорож до Країни Знань.

Учитель.

Ранок розпочавсь цікаво,

Світить сонечко ласкаво,

В календарик заглядає

І від посмішки аж сяє.

Знає сонце гомінливе —

День сьогодні особливий!

— Яке ж сьогодні число? Місяць?  (1 вересня )

Учитель вивішує дату на хмаринках на дошці.

— Чим сьогоднішній день особливий? (Сьогодні  свято - День Знань)

— Як вас тепер називають? Чому? (Школярі, бо ми прийшли до школи)

—  Чого діти йдуть до школи? (Здобувати знання)

1. Робота з картою.   

Учитель.

-  Діти, а де ж знаходиться наш клас? (У школі)

-  У якому селі знаходиться наша школа? (Ялтушків)

- А як називається наша країна, у якій ми живемо? (Україна)

– 24 серпня – день народження нашої України.

Дітки, цього року виповнилося 26 років з Дня незалежності України. Давайте з вами ознайомимося, які ж символи має наша держава.

Ми є діти українські –

Хлопці і дівчата,

Рідний край наш – Україна

Велика й багата.

2. Ознайомлення з символами України.

Учитель.

Отже,  Батьківщина –   це  та  земля,  де  ми  народилися  і  живемо.

–  Тож  як   називається  наша  держава,  наша  Батьківщина?  (Україна)

 

–  А ми  хто?  (Українці)

–  Ми  любимо  неньку – Україну  і  зробимо  все,  щоб  вона  процвітала.

–  А  що  ви маленькі  школярики  можете  зараз  зробити  для  України?  (Добре  вчитись, 

добре  поводитись,  нести  радість  людям).

Вірші:

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

        Красивий, щедрий рідний край

        І мова наша солов’їна.

        Люби, шануй, оберігай

         Усе, що зветься Україна!

 3.Казка  про  символи  України.

     Послухайте казку.

 Давним давно жила одна жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. І за корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я – Тризуб.

Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім’я – Прапор.

 А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн.

 З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір.

 4. Складання  вірша.

Настав час скласти колективного вірша про Україну із щирих і теплих слів. Я почну, а ви будете добирати останнє слово другого рядка в риму.

 

На землі великій є одна країна:

Гарна й неповторна, мила…(Україна)

 

І живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й …(талановиті)

 

Землю засівають і пісні співають,

На бандурі грають і вірші…(складають)

 

Щоб жила й раділа кожная родина,

Щоб була щаслива наша…(Батьківщина)

 

Давайте разом пригадаєм і підсумуємо, що ж таке Батьківщина.

 Батьківщина – це рідний край!

Батьківщина – це ліс і гай!

Батьківщина – це рідна земля!

Батьківщина – це школа моя!

 

Наша мрія нам зіркою світить,

Кличуть вдаль нас дороги твої.

 

Україно! Ми всі твої діти,

Тож прийми нас в обійми свої!

 

5.Казкова інсценізація.

Стукіт у двері, учитель відчиняє, вибігає Лисичка .

Лисичка.

   Добрий  день, першокласники. Зі  святом  вас!

   (Читає загадки, діти відповідають хором.)

1. Є чарівник у школі в нас,

Дітей запрошує він в клас.

Щоб не спізнились на урок,

Нам голос подає ... (дзвінок).

 

2. Букви всі від А до Я На сторінках ... (букваря).

Буває в лінію й в клітинку,

У ньому пише кожна дитинка. (Зошит )

 

 3. Язика не має, а всіх грамоти навчає. (Книга)

 

 4.Спокою вона не знає, дітям креслить помагає.

 Різні лінії, фігури, щоб прямими вони були. (Лінійка)

 

5. Довгі палички кругленькі: сині, жовті, червоненькі.

На папері походили, кольори свої лишили.

Звуться палички оці кольорові… (Олівці)

 

6. Нею тільки поводи,

Залишаються сліди.

Що за дивна штучка?

Це звичайна ... (ручка).

 

7.Ручки й олівці, щоб знали,

Ми кладемо у ... (пенали).

      Молодці!

Учитель. Діти, зараз ми ознайомимося з основними правилами учнів.

6. Гра «Правила для учнів»

Учитель читає вірш С. Маршака, а діти виконують відповідні рухи.

— Заходить вчитель — треба встати. (Встають.)

—  Коли дозволить, тихо сядь. (Тихо сідають.)

— Спитати хочеш — не гукай (сваряться пальчиком),

—  А тільки руку піднімай. (Піднімають руку.)

—  У школі парту бережи. («Витирають» кришку парти.)

—  І на парті не лежи. (Схиляються на парти.)

— Щоб урок минув не марно,

-  Треба сісти рівно, гарно. (Випрямляються, кладуть руки на парту.)

— Не розмовляй  на уроках  як папуга чи сорока

       (Махають руками, ніби крилами птахи).

 7. Клятви.

Зараз настав час дати нам всім один одному клятви.

 

 

Клятва учителя

         Клянусь, не шкодуючи часу і сил, вести учнів по нелегкому, але цікавому шляху знань.

         Клянусь зробити все, що у моїх силах для того, щоб цей шлях був сповнений дивовижних відкриттів і радісних перемог.

         Клянусь відразу приходити на допомогу кожному, хто її буде потребувати.

         Клянусь, що жодний день, який проведуть діти у школі, не пройде марно.

 

Клятва учнів

         Текст читає одна особа (наприклад учитель), діти в кінці фрази хором говорять: «Клянемось!».

 Завжди приходити в клас на урок

 До того, як прокинеться в школі дзвінок –

                                                                      Клянетесь?

 Під час уроку дружно й активно 

 Працювати. Учити усе, що потрібно –

                                                                       Клянетесь?

 Речі удома не забувати.

 Старанно учитись читати й писати –                                 

                                                                       Клянетесь?

 Друзями добрими, вірними стати,

 Товаришам завжди допомагати – 

                                                                       Клянетесь?

 А лінь, неохайність, підказки, брехню

 Не пустите в клас ні за яку ціну –

                                                                       Клянетесь?

 

 

Клятва батьків

         (На місці крапок робити довгу паузу).

 Ніколи не заходити у школу…

                                                    Більше десяти разів на тиждень.

 Ніколи не дивитися щоденники своїх дітей…

                                                    У поганому настрої.

 Ніколи не ходити на батьківські збори…

                                                     Без привітної посмішки.

 Сварити своїх дітей…

                                     Тільки у крайніх випадках.

 Виконувати за дітей домашнє завдання…

                                                              Не будемо!

 Учитель:

 Від сьогодні наш клас, як одна сім'я.

Ми усі – одна сім’я,

Неповторні – ти і я!

Будемо усі дружити,

В злагоді і мирі жити.

Бо життя – це диво – казка!

В ньому є любов і ласка!

Ми прийшли у світ, щоб жити

Й на Землі добро творити!

 

Ми велика шкільна родина,

Мова і пісня у нас - солов'їна,

Квітне всюди червона калина,

Рідна земля для всіх нас - Україна!

 

Учитель.  В школу йдуть всі недарма,

Вчення — світ, невчення — тьма.

Всі прийшли знання здобути,

Хочуть, грамотними бути.

Знання дітям необхідні,

Й навіть вам вони потрібні.

Ну, а книжка всіх навчить,

Як у світі треба жить!

 

VІ. Підсумок уроку.

Учитель.    Діти, погляньте на нашу галявину. Чого там не вистачає? (Сонечка)

– У вас на партах лежать промінчики, які  розгубило  наше  сонечко.

– А для того, щоб промінчики причепити, потрібно згадати, що вам найбільше сподобалось на сьогоднішньому уроці.

– Чи сподобався вам урок? Чим?

– А які правила шкільної поведінки запам’ятали?

– Чим більше кожен пригадає, тим краще сонечко засяє!

(Діти відповідають.  Прикріплюють промінчики.)

– А тепер подивимося, що у нас вийшло!

      Наше Сонечко нам всміхається! Бо воно дуже задоволене дітками нашого класу. І нехай Сонечко всміхається вам, дітки, завжди, а я і ваші батьки будемо радіти за вас, пишатися вашими успіхами.

Нехай для наш першокласників роки навчання стануть щасливими!  А ми всі жили під мирним небом та хай завжди буде світити нам яскраве сонечко.

А завершимо наш урок молитвою.

 1.  Молитва

                                                       Боже! Дай нам силу й розум,

      Щоб ми в школі добре вчились,

                                                        Віру теплу, серце чисте,

Щоб неправді не корились.

 

Нам усім даруй здоров’я,

Згоду – учнівській родині.

      Дай твій захист, волю й долю

Нашим людям в Україні.

 

– Любі першокласники, наш  перший  урок добігає кінця. Дякую всім за роботу!