18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

ПЕРСОНАЛЬНЕ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ВЧИТЕЛЯ ЗЗСО ЯК ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ.

Про матеріал
У статті розглянуто основні елементи, переваги і недоліки використання дистанційної освіти в закладах загальної середньої освіти, а також використання персонального інформаційно-освітнього середовища вчителя як засобу організації дистанційної освіти.
Перегляд файлу

Томчак В.О.,

магістрант 2 курсу, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

(м. Вінниця, Україна)

Науковий керівник: к. п. н., професор Коношевський Л. Л.

 

ПЕРСОНАЛЬНЕ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ

СЕРЕДОВИЩЕ ВЧИТЕЛЯ ЗЗСО ЯК

ЗАСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ.

 

У статті розглянуто основні елементи, переваги і недоліки використання дистанційної освіти в закладах загальної середньої освіти, а також використання персонального інформаційно-освітнього середовища вчителя як засобу організації дистанційної освіти.

Ключові слова: дистанційна освіта; особисте інформаційно-освітнє середовище вчителя;  мережа Інтернет;  інформаційні технології; форма навчання.

 

Сучасна система освіти ставить перед учителем мету постійного самовдосконалення і освоєння нових педагогічних технологій. Для того щоб йти в ногу з часом вчитель повинен мати високий рівень ІКТ-компетентності, та повинен уміти працювати з комп'ютером і широко застосовувати його для стимулювання навчальної діяльності учнів.

Використання дистанційної освіти із залученням різних ресурсів мережі Інтернет може стати одним з інструментів вдосконалення педагогічних технологій і підвищення якості освіти. Інтенсивне впровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє вести активну проектну діяльність, реалізувати профільне навчання, проводити дистанційні заняття а також конкурси та олімпіади.

 

Дистанційна форма навчання в даний час продовжує залишатися інноваційною, викликає інтерес, як педагогів, так і учнів.

Аналіз останніх досліджень. Аналіз питань дистанційного навчання базується на методологічних працях С. Архангельського, Ю. Бабанського, С. Гончаренка, М. Махмутова, Є. Полота, В. Сагарди, Л. Виготського, П. Гальперіна, Г. Костюка, О. Матюшкіна, Н. Тализіної та інших. Значних зусиль до формування системи дистанційного навчання доклали вчені С. Батишев, О. Кірсанов, Ч. Куписевич, І. Огородніков, О. Пєхота, Л. Романишина, П. Сікорський, І. Харламов; психологи Б. Ананьєв, Г. Балл, В. Виготський, М. Данилов та інші, у творчому доробку яких аналізується процес індивідуалізації особистісно орієнтованого навчання.

На сьогодні не має одностайного рішення серед науковців, щодо визначення поняття «дистанційне навчання». Можна зустріти ще таке визначення як «дистанційна освіта», «технології дистанційного навчання», «електронна освіта», тощо. Також деякі зарубіжні науковці відводять особливу роль телекомунікаціям в організації дистанційного навчання і визначають його як «теленавчання». Та все ж таки у науковому оточенні часто вживається термін «дистанційне навчання».

Дистанційне навчання – це технологія, що базується на принципах відкритого навчання, широко використовує комп’ютерні навчальні програми різного призначення та створює за допомогою сучасних телекомунікацій інформаційне освітнє середовище для постачання навчального матеріалу та спілкування.

Мета статті. Розкрити поняття «дистанційне навчання», проаналізувати можливості використання персонального сайту вчителя як засобу організації дистанційного навчання, а також організації самостійної пізнавальної діяльності учнів.

Виклад основного матеріалу дослідження.  Сучасні інформаційно-комунікаційні технології надають можливість вдосконалити та підвищити ефективність освітнього процесу. В зв'язку з пандемією Covid-2019 у закладах загальної середньої освіти сьогодні активно використовуються різні форми дистанційної освіти,  це передбачає розробку різноманітних технологій, у тому числі технології змішаного навчання. За концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні дистанційна освіта – це форма навчання, рівноцінна з очною  [2].

В умовах карантину дистанційна форма навчання стала єдино можливою. У процесі навчання можуть застосовуватися різні види дистанційної освіти, а їх продумане, раціональне поєднання дозволяє зробити процес осмислення нового навчального матеріалу цікавим і продуктивним.

У Положенні яке було затверджено наказом МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224, йдеться про те, «що дистанційна освіта не може замінити справжнього очного навчання. Діти мають соціалізуватися. Через пандемію коронавірусу весь світ шукає альтернативні шляхи для економічного та соціального життя. І галузь освіти – не виняток, адже для нас важливо, щоб освітній процес тривав та був якісним і безпечним. Дистанційне навчання є перспективною сферою розвитку освіти в умовах її цифровізації. Водночас таке навчання у разі потреби дозволяє забезпечити індивідуальну освітню траєкторію здобувача освіти, а також неперервність освітнього процесу у випадках надзвичайних обставин, які об’єктивно унеможливлюють відвідування закладів освіти.» [4].

Форма дистанційного навчання має переваги перед іншими формами навчання, в тому що в будь якому місці і в будь який час за наявності інтернет зв'язку є можливість підтримувати регулярний зв'язок з вчителем за допомогою телекомунікаційних технологій. Є можливість спілкування через відео та аудіо зв'язок, можливе проведення відео-конференцій. Учні отримують структурований навчальний матеріал, представлений в електронному вигляді.

Міністерство освіти і науки України визначає, що «технології дистанційного навчання дозволяють продовжувати освітній процес під час карантину та інших надзвичайних обставин (без переведення учнів на дистанційну форму).

У документі також врегульовано можливість організації змішаного навчання. Заклад освіти може визначити такий режим роботи, за якого учні почергово відвідують заклад освіти для очних занять, решту часу навчаючись дистанційно.

Положення передбачає, що обов’язково мають враховуватися інтереси учнів під час дистанційного навчання:

  • організація освітнього процесу має забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію вчителів з учнями;
  • під час дистанційного навчання мають створюватися умови для забезпечення повноцінної участі в освітньому процесі осіб з ООП з обов’язковим урахуванням індивідуальної програми розвитку;
  • заклад освіти забезпечує регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також за потреби надання їм підтримки в освітньому процесі;
  • для учнів, які не можуть взяти участь у синхронному режимі взаємодії з поважних причин, заклад забезпечує використання інших засобів комунікації, доступних для учнів – телефонного, поштового зв'язку тощо;
  • організація освітнього процесу обов’язково здійснюється з дотриманням вимог щодо захисту персональних даних, а також санітарних правил і норм щодо формування розкладу навчальних занять» [4].

Сьогодення вимагає від сучасного вчителя вміння  ефективно працювати на відстані, добре розумітися на технологіях та бути медіаграмотним.

Змішане навчання - це освітній напрям, у рамках якого учні отримують знання, опрацьовуючи частину навчального матеріалу самостійно і частину безпосередньо спілкуючись з учителем.

Учні відвідують онлайн і офлайн заняття, але при цьому широко використовують Computer Mediate Activities, тобто медіатором освітньої активності виступають комп’ютер, мобільні пристрої і спеціальні навчальні програми або платформи.

Існує багато моделей змішаного навчання, найпоширенішими є поєднання двох моделей "Face-to-face" (обличчям до обличчя), "Rotation" (зворотній зв`язок). Змішане навчання - це динамічний процес і тут є простір, щоб  постійно експерементувати в пошуках оптимального шляху до ефективного навчання, яке б забезпечувало якість знань та дозволяло б формувати ключові компетентності в учнів. Звичайно,  уміння практично організувати якісне дистанційне навчання  і досвід використання сучасних освітніх інформаційних платформ не з’являються самі по собі,  на жаль,  одержаний досвід - результат наполегливої самоосвіти, бажання відповідати вимогам сучасності і бути професіоналом у своїй справі.

Для якісної організації дистанційного навчання, необхідно застосовувати різні форми подання нового навчального матеріалу, а їх продумане, раціональне поєднання дозволяє зробити процес осмислення нового навчального матеріалу цікавим і продуктивним, Таміла Яценко дає таку характеристику: « Чат-заняття – це навчальні заняття, що проводяться з використанням чат-технологій. Чат-заняття проводяться синхронно, тобто всі учасники мають одночасний доступ до чату. Кількість учасників таких занять може бути від 2 осіб і до значної кількості. Однак, як засвідчує практика, заняття онлайн буде ефективним за умови присутності 10–12 його учасників.  Веб-уроки – це дистанційні уроки, конференції, семінари, ділові ігри, віртуальні екскурсії, уроки розвитку мовлення та інші форми навчальних занять, що проводяться за допомогою засобів телекомунікацій та інших можливостей інтернету. Для їх організації та проведення використовуються спеціалізовані освітні веб-форуми як форма роботи користувачів щодо певної теми за допомогою записів, що залишаються на одному з сайтів із встановленою на ньому відповідною програмою. Веб-форуми, у порівнянні із чат-заняттями, не вимагають синхронної взаємодії всіх учасників освітнього процесу та передбачають достатню кількість часу для роботи. . Онлайн-конференція (веб-конференція, інтернет-конференція) –організації онлайн-зустрічей та спільної роботи в режимі реального часу через інтернет. Така форма організації навчальної діяльності буде вмотивованою на підсумкових уроках, оскільки дозволяє учням поділитися враженнями про прочитаний художній твір, презентувати творчі роботи, навчальні проекти, узагальнити вивчений матеріал тощо.  Аудіоконференція – це вид електронної конференції, у процесі проведення якої учасники використовують телефони або електронне обладнання, спеціально розроблене для голосового спілкування. Цей вид дистанційної освіти є доступним, оскільки не передбачає особливого технічного забезпечення. Його використання буде доцільним на вступних заняттях, тобто у процесі вивчення нового матеріалу. Відеолекція – презентація матеріалу, що передбачає послідовну трансляцію на екрані пояснення вчителя або ж його віртуального двійника (аватара). Як засвідчує практика, відеолекції на уроках української літератури будуть ефективними за умов, коли вони супроводжуються відеоматеріалами про життя та творчість письменника, демонстрацією фрагментів кіно, театральних вистав, музичних творів і творів живопису за мотивами літературних творів. Суттєва перевага такої форми презентації навчального матеріалу полягає в тому, що учні мають можливість самостійно регулювати хід відеолекції та повертатися до її складних, недостатньо зрозумілих моментів, а вчителі – можливість її багаторазового використання з корекції матеріалу.» [5]

Технології дистанційного навчання також передбачають контроль знань.

Оптимальною формою перевірки знань є онлайн тестування. Такий спосіб контролю знань не вимагає безпосередньої присутності учнів у закладі загальної середньої освіти. Окрім того, якісний добір завдань для перевірки буде відображати фактичні знання учнів, мінімалізуючи можливість вгадування відповідей.

Проте, система дистанційного навчання має і недоліки. По-перше, для успішної корекції навчання та адекватного оцінювання важливо мати безпосередній контакт із здобувачем. Крім того, неможливо точно перевірити, чи саме той учень працює, виконує завдання чи це робить хтось інший. Тому остаточний контроль якості знань все ж таки проводиться на очному навчаннії. Крім того, не у всіх населених пунктах є можливість доступу до мережі Інтернет зв'язку. І найголовніше, при дистанційному навчанні втрачається безпосередній контакт між викладачем та учнем [1].

При тривалому дистанційному навчанні учень перестає правильно формулювати свої думки, висловлюватись та проводити дискусійне обговорення. Разом з тим, така форма навчання потребує свідомого і мотивованого підходу до отримання освіти. Можливість навчатися у зручний час може перетворитися не на систематичне навчання. Саме тому дистанційна форма потребує особливої самоорганізованості та вміння розрахувати свій час. За умови дистанційного навчання активна роль викладача не зменшується, оскільки він має визначити рівень знань здобувача, та прийняти рішення щодо коригування програми навчання з тим, щоб домогтися найкращого засвоєння пройденого матеріалу.

Зважаючи на викладене вище, ми можемо спрогнозувати певні тенденції розвитку дистанційного навчання, такі як збільшення кількості масових відкритих дистанційних курсів, розробка програм дистанційного навчання, інтеграція ІКТ у навчальний процес дистанційної освіти, комбінування переваг дистанційного навчання із класичною формою освіти.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.                   Клокар Н. Методологічні основи запровадження дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації / Н. Клокар // Шлях освіти. – 2012. – № 4 (46). – С. 38-41.
  2.                   Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні (затверджено Постановою МОН України В.Г. Кременем 20 грудня 2000 р.)
  3.                   Кудрявцева С.П. Міжнародна інформація : навчальний посібник / С.П. Кудрявцева, В.В. Колос. – К. : Видавничий дім «Слово», 2005. – 400 с.
  4.                   Положення МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстровано в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224,
  5.                   Яценко Т. О. Дистанційне навчання в системі шкільної літературної освіти. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/720645/1.pdf
docx
Пов’язані теми
Інформатика, Інші матеріали
Додано
19 квітня
Переглядів
43
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку