Первинні поняття про кресленик загального виду.складальний кресленик

Первинні поняття про кресленик загального виду.складальний кресленик

кресленик загального виду

Кресленик загального виду  кресленик (вид графічного конструкторського документа), що визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин і пояснює принцип роботи виробу. Код кресленика за ГОСТ 2.102-68 — ОВскладальний кресленик, на якому зображено всі групи та деталі готового виробу. Кресленик загального виду розробляється на таких стадіях проєктування: на стадії технічної пропозиції, ескізного та технічного проєктів.

Зображення з кресленика загального виду першого судна на повітряній подушці Hovercraft SR-N1

Стадія розробкитехнічної пропозиції

Стадія розробки технічної пропозиціїВимоги. Кресленик загального виду в технічній пропозиції в загальному випадку повинен містити:-зображення варіантів виробу, текстову частину і написи, необхідні для порівняння варіантів, що розглядаються і встановлення вимог до виробу, а також дозволяють отримати уявлення про компонувальні і основні конструктивні виконаннях виробу, взаємодію його основних складових частин та принцип роботи виробу;-найменування, а також позначення (якщо вони є) тих складових частин виробу, для яких необхідно вказати дані (технічні характеристики, кількість тощо) або запис яких необхідний для пояснення зображень кресленика загального вигляду; опису принципу роботи виробу, вказівки про його склад та ін.;

- розміри та інші дані, що наносяться на зображення (за необхідності);-схему, якщо вона потрібна, але оформляти її окремим документом недоцільно;-технічні характеристики виробу, якщо це необхідно для зручності зіставлення варіантів по кресленню загального виду. В цьому випадку технічні характеристики в пояснювальній записці можна не наводити, а зробити посилання на креслення загального вигляду.

Особливості виконання. Зображення виконують з максимальними спрощеннями, передбаченими стандартами ЄСКД для робочих креслеників. Допускається також:-зображати контурними обрисами будь складові частини виробу;-зображати тільки ті складові частини виробу, які розглядаються при порівнянні варіантів;-не показувати зв'язки між складовими частинами виробу, якщо вони не розглядаються при порівнянні варіантів.

Найменування і позначення складових частин виробу на кресленику загального виду вказують одним з таких способів:-на полицях ліній-виносок;-в таблиці, що розміщується на тому ж аркуші, що і зображення виробу. У цьому випадку на полицях ліній-виносок вказують номери позицій складових частин, що внесені у таблицю. Таблиці, у загальному випадку, складається з граф «Поз.», «Позначення», «Кількість», «Додаткові вказівки».

Стадія розробкиескізного проєкту

Стадія розробки ескізного проєкту. Вимоги. Кресленик загального виду ескізного проєкту у загальному випадку повинен містити:-зображення виробу (види, розрізи, перерізи), текстову частину і написи, необхідні для розуміння конструкції виробу, взаємодії його складових частин і принципу роботи;-найменування, а також позначення (якщо вони є) тих складових частин виробу, для яких необхідно вказати дані (технічні характеристики, кількість, вказівки щодо матеріалу, принципу роботи тощо) або запис яких необхідний для пояснення зображень кресленика загального виду, опису принципу роботи виробу, вказівок про склад та ін;

-розміри та інші дані, що наносяться на зображення (за необхідністю);-схему, якщо вона потрібна, але оформляти її окремим документом недоцільно;-технічні характеристики виробу, якщо це необхідно для зручності порівняння варіантів по кресленику загального виду.

Особливості виконання. Зображення виконують з максимальними спрощеннями, передбаченими стандартами ЄСКД для робочих креслеників. Складові частини виробу, в тому числі і запозичені (раніше розроблені) і покупні, зображують із спрощеннями (іноді у вигляді контурних обрисів), якщо при цьому забезпечено розуміння конструкції виробу, що розробляється, взаємодії його складових частин і принципу його роботи. Окремі зображення складових частин виробу розміщуються на одному загальному аркуші із зображеннями всього виробу або на окремих (наступних) аркушах кресленика загального виду. Найменування і позначення складових частин виробу на кресленниках загального вигляду вказують одним з таких способів:-на полицях ліній-виносок;

-у таблиці, яка розміщується на тому ж аркуші, що й зображення виробу;-у таблиці, виконаній на окремих аркушах формату А4 за ДСТУ ISO 5457:2006 як наступних аркушах кресленика загального виду. Запис складових частин у таблицю рекомендується здійснювати в такому порядку:-запозичені вироби;-покупні вироби;-вироби, що розробляються.

Стадія розробкитехнічного проєкту

Стадія розробки технічного проєкту. Кресленик загального вигляду для технічного проєкту виконують як і на стадії ескізного проєкту за ГОСТ 2.119-73. Крім того, на кресленику загального виду при необхідності наводять:-вказівки про обрані посадки деталей (наносяться розміри і граничні відхилення поверхонь, що сполучаються за ГОСТ 2.307-68);-технічні вимоги до виробу, наприклад, про застосування певних покриттів, способів просочення обмоток, методів зварювання, що забезпечують необхідну якість виробу (ці вимоги повинні враховуватися при подальшій розробці робочої документації);-технічні характеристики виробу, які необхідні для подальшої розробки креслеників.

Складальний кресленик

Складальний кресленик. Складальний кресленик (кресленик складальної одиниці) — конструкторська документація у вигляді креслення, яке являє собою зображення складальної одиниці та інші дані, необхідні для її складання (виготовлення) і контролю. Складальний кресленик — кресленик, який зображує взаємне розміщення і/або конфігурацію групи складан

Кресленик складової частини виробу — кресленик, який зображує одну складову частину виробу та містить усю інформацію, потрібну для її визначення. них одиниць вищого рівня. Кресленик складанної одиниці — складальний кресленик нижчого структурного рівня, який показує лише обмежену кількість груп чи деталей

Загальні вимоги

Загальні вимоги. Складальний кресленик виконується на стадії розробки робочої документації — на підставі кресленика загального виду виробу. Згідно з ГОСТ 2.109-73 складальний кресленик повинен містити:-зображення складальної одиниці, яке дає повну уяву про розташування і взаємні зв'язки складових частин та дає можливість здійснити складання й контроль складальної одиниці;-розміри, граничні відхилення та інші параметри і вимоги, які потрібно виконати або проконтролювати за цим складальним креслеником;

вказівки про характер з'єднання і методи його здійснення, якщо точність сполучення забезпечується не заданими граничними відхиленнями розмірів, а підбором, припасуванням і т.п., а також вказівки про виконання нерознімних з'єднань (зварних, паяних та ін.)-номери позицій складових частин, що входять у виріб;-розміри: габаритні, установні, приєднувальні, а також необхідні довідкові розміри.-технічну характеристику виробу (за необхідності).

Вимоги до зображень

Вимоги до зображень. На складальному кресленику допускається не показувати:-фаски, заокруглення, рівці, виступи, накатки, насічки та інші дрібні елементи;-зазори між стрижнем та отвором;-кришки, маховики, ручки, кожухи тощо, якщо необхідно показати закриті ними частини виробу. При цьому над зображенням роблять відповідний напис, наприклад: «Маховик поз. 3 не показаний»;

-видимі складові частини виробів та їх елементи, розташовані за сіткою чи прозорими деталями, а також частково закриті складовими частинами, що розташовані попереду. Вироби з прозорого матеріалу зображують як непрозорі;-написи на табличках, фірмових бланках, шкалах тощо із вказанням тільки їхнього контуру. На складальних креслениках використовують такі способи спрощеного зображення складових частин виробів:-на розрізах зображують нерозрізаними ті складові частини, на які оформлені самостійні складальні одиниці;

типові, покупні та інші широко використовувані вироби зображують зовнішніми обрисами, які, як правило, потрібно спрощувати (не зображати дрібні виступи, впадини тощо). На складальних креслениках, що містять зображення декількох однакових складових частин, допускається виконувати повне зображення однієї складової частини, а зображення решти частин — спрощено у вигляді зовнішніх контурів.-Зварні, паяні, клеєні тощо вироби з однорідного матеріалу, що як складові частини входять до складу складальної одиниці, штрихують у розрізах та перерізах в один бік, вказуючи межі між деталями суцільними лініями. Допускається не вказувати ці межі, тобто зображувати конструкцію як монолітне тіло.

Правила позначення номерів позицій

Правила позначення номерів позицій-На складальному кресленику всі складові частини нумерують згідно з номерами позицій, вказаними в специфікації цієї складальної одиниці. Номери позицій наносять над поличками ліній-виносок, які проводять тонкими суцільними лініями від зображень складових частин і які починаються крапкою на зображенні. Номери позицій вказують на тих зображеннях, де ця складова частина проєктується як видима, в найнагляднішому вигляді, причому перевагу надають основним виглядам або розміщеним на їх місці розрізам. Номери позицій повинні бути розташовані паралельно основному напису кресленика поза контуром зображення, їх групують у рядок або стовпець, якщо можливо на одній лінії. Номери позицій проставляють на кресленику як правило один раз.

Допускається повторно вказувати номери позицій однакових частин виробу. Розмір шрифту, яким виконують номери позицій, повинен бути на один–два номери більший від шрифту, прийнятого на кресленику для розмірних чисел. Лінії-виноски не повинні перетинатися між собою та по можливості не повинні бути паралельні осьовим лініям, лініям штрихування розрізів та перерізів. Можна проводити загальну лінію-виноску з вертикальним розташуванням номерів позицій для групи кріпильних деталей (наприклад: болт, гайка, шайба), що належать до одного місця кріплення, або групи деталей з виразним взаємозв'язком, якщо лінію-виноску від кожної складової частини провести неможливо. У цих випадках лінію-виноску відводять від закріплюваної складової частини

Правила вказання розмірів

Правила вказання розмірів. На складальному кресленику проставляють такі розміри:-габаритні розміри, що характеризують висоту, довжину і ширину виробу або його найбільший діаметр. Якщо один з цих розмірів є змінним внаслідок переміщення складових частин, то на кресленику вказують розміри в крайніх положеннях рухомих деталей;-монтажні (складальні) розміри, що потрібні для правильного з'єднання між собою деталей, розташованих у безпосередньому зв'язку у виробі, наприклад, відстань між осями валів, розміри монтажних проміжків тощо;

-встановлювальні та приєднувальні розміри, що визначають розміри елементів, за якими виріб встановлюють на місце його монтажу або приєднують до іншого виробу, наприклад, відстань між осями отворів у фланцях, між осями під фундаментні болти, розміри центрових кіл отворів тощо;-експлуатаційні (виробничі) розміри, які характеризують граничні положення рухомих частин виробу, або вказують на розрахункову та конструктивну характеристику виробу, наприклад, розміри під ключ, позначення різі на приєднувальних штуцерах, модуль зубчастого колеса тощо

розміри, за якими оброблення потрібно виконати під час складальної операції або після неї. Наприклад, розміри отворів під болти, штифти, якщо їх виконують під час складання, відстань від базової поверхні до шліфованої поверхні, якщо останню обробляють після складання тощо. Перелічені перші чотири типи розмірів належать до довідкових, про що вказано в технічних умовах, які виконуються над основним написом. Якщо необхідно, там само наводять дані про термооброблення, покриття, контроль тощо.

Позначення

Позначення. Код документа за міждержавним стандартом ГОСТ 2.102-68 (який в Україні скасований від 01.01.2020) — СБ. Згідно ДСТУ ГОСТ 2.104:2006 основному написі складального кресленика у графі познаки документа вказують познаку кресленика та код документа «СБ». У графі найменування: назву складальної одиниці, а під нею запис «Складальний кресленик»