17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

"Пейзаж в теплій колірній гамі"

Про матеріал
Матеріали розробки будуть у нагоді викладачам художніх шкіл та ВНЗ на заняттях з живопису. Студенти навчяться відчувати і аналізувати конкретну постановку у всіх її деталях, зможуть побачити колірні відносини у всьому різноманітті і багатстві кольорів натури, навчаться кольором передавати світло і тінь (тепло-холодність) та простір.
Перегляд файлу

РОЗРОБКА УРОКУ

“НАТЮРМОРТ В ТЕПЛІЙ КОЛІРНІЙ ГАМІ”

 

Мета: вчитися відчувати і аналізувати конкретну постановку у всіх її деталях. Розвиток здібностей бачити колірні відносини у всьому різноманітті і багатстві кольорів натури.

Завдання:

- зобразити предмети за допомогою конструкції, перспективи (пропорції, характер)

- передача тональних і колірних відносин

- навчитися кольором передавати світло і тінь (тепло-холодність)

- передача простору.

 

Схема (етапи) ведення роботи: (акварель)

1. Ескіз-начерк.

2. Компонування, розміщення групи предметів на площині листа (побудова).

3. Визначення тональних і колірних відносин. Передача форми предметів.

4. Опрацювання деталей. Узагальнення.

 

1 етап. Ескіз-начерк.

Підготовча стадія: з натури виконується невеликий ескіз – начерк в кольорі, мета якого знайти загальне колірне рішення композиції. Треба правильно вибрати положення формату листа по горизонталі або вертикалі, відповідне постановці і обраної точки зору, вірно визначити масштаби предметів до розмірів листа. Розглядаючи натюрморт, потрібно визначити наявні в ньому контрасти: найсвітліші і найтемніші місця, ділянки постановки, пофарбовані холодними кольорами, і ті, які сприймаються теплими.

 

2 етап. Компонування, розміщення групи предметів на площині листа (побудова).

Вирішивши в ескізі-начерку загальний колірний стан постановки, можна приступати до підготовчого малюнку.

При побудові великої форми предметів по опорним точкам за допомогою допоміжних осей і ліній необхідно знайти межі розподілу світлотіні на формі в залежності від конструкції предмета. Детальний малюнок необхідний для вирішення основних тональних і колірних відносин: світло, відблиск, півтінь, власна тінь, рефлекс, тінь, що падає в межах встановлених меж форми, а також положення її в просторі, на предметній площині.

 

3 етап. Визначення тональних і колірних відносин. Передача форми предметів.

Холоднуваті відтінки в теплій гамі легше скласти, ніж в холодній. Якщо освітлення холоднувате, отже, поверхні на які падає світло, холодніші. Який би теплий за колоритом не був натюрморт, в ньому треба шукати відносно холоднуваті відтінки, інакше не буде повноцінного живопису (якщо світло – тепле, від електролампи, то освітлені частини мають теплий відтінок, а тіньові – холодний).

Починається живопис з першого плану, з найяскравішого предмета. Потрібно подивитися на весь натюрморт: якими здаються кольори інших предметів по відношенню до найяскравішого, один до одного, фону. Проаналізуємо: на верхню частину падає світло, відбивається холоднуватим світлим відтінком, відблиск білий, а ось в півтоні самий зрозумілий колір, він близький до локального кольору предмета, взятого без оточення, тепліше, ніж колір в яскраво освітленому місці предмета, і щільніше по тону, так як світло просковзає по цій частині предмета. Область власної тіні ще щільніша, теж тепла, багатобарвна, і в ній добре видно рефлекси від горизонтальної площини, яка відображає падаюче світло. Рефлекси мають колір горизонтальної площини плюс колір предмета в тіні, але темніше півтону. Падаюча тінь дуже складна для живопису. Під самим предметом вона темніша, у переднього краю чіткіша, у мірі віддалення контраст її слабшає – змінюється тон, колір же залежить від освітлення, кольору тканини, на якій лежать предмети, і від забарвлення предметів, вони також відображають легке світло на горизонтальну площину. Якщо розглядати один предмет, то в ньому ділянки світла, тіней, півтіні і рефлекси мають свої відтінки основного кольору.

Розглянувши уважно натюрморт і розібравшись в світловій і колірній характеристиці, можна почати писати зі світла на самому яскравому і самому близькому предметі першого плану, біля відблиску покласти в повну тональну силу колір півтону (напівсвітло). Мазки потрібно накладати за формою предмета, як би обмацуючи пензлем його в просторі. Має велике значення масштаб, напрямок, ритм мазків, спосіб накладання. Він здатний передати фактуру матеріалу: блискучу поверхню скла, гладку, матову поверхню. Щоб зрозуміти, як передати обєм предметів та їх колірний взаємозв'язок, потрібно уявити об'єкт як би він складався з окремих площадочок, по-різному повернених до світла і один до одного, кожна така площадочка – умовно і є мазок.

Потрібно намагатися не змішувати більше трьох фарб.

Далі черга писати предмет, на тлі якого самий яскравий предмет знаходиться, тобто пишемо оточення цього предмета таким, яким воно нам здається.

Цей яскравий предмет є центром композиції, тому його необхідно докладніше розібрати. Предмети другого плану пишуться дещо ширше, більшими мазками. При роботі над обємом потрібно порівнювати найближчі частини предмета з краями. Те, що тепліше, дзвінкіше за кольором і контрастніше по тону, здається ближче, а те, що холодніше, спокійніше за кольором і м'якше по тону, - далі.

Масштаб мазку також впливає на побудову простору в площині листа. Першопланові предмети пишуться докладно, з детальним опрацюванням, фон пишеться широко, м'яко, цілісно. Фон потрібно писати у взаємозв'язку з предметами натюрморту. Його пишуть таким, яким він представляється по відношенню до всього натюрморту. Легкі зміни відтінків фону спостерігаються біля предметів, що входять в натюрморт і стоять на цьому тлі, але відтінки треба відчути, дивлячись цілком на весь натюрморт.

Передаючи в живописі колір натури, не треба прагнути точно підібрати кожен з них. Сприйняття кольору залежить від того оточення, в якому предмет знаходиться. Тому, щоб передати колір натури, необхідно порівнювати кольори один з одним, прагнучи, щоб вони сприймалися у взаємозв'язку.

Слід враховувати, що на глянцевих, блискучих поверхнях чітко проглядаються відблиски і рефлекси. Їх сила і яскравість здатна передати фактуру, матеріальність зображуваних предметів, їх поверхонь: матових, глянцевих, гладких і т. д.

 

4. Опрацювання деталей. Узагальнення.

На цій стадії більш ретельно опрацьовуються деталі. Після основної прокладки кольором від загального повертаємося до дрібних виправлень. Де форма непереконлива, прописуємо її лесировками, промиваємо кінчиком пензлика і додаємо пропущені рефлекси, помякшуємо жорсткі краї. Закінчуючи, прибираємо зайву строкатість, в міру узагальнюємо роботу.

 

 

 

 

 

docx
Додано
10 травня
Переглядів
123
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку