Стаття "Розвиток композиційних здібностей на уроках образотворчого мистецтва"

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку художньої освіти особливої ​​актуальності набуває пошук шляхів удосконалення і розвитку методів навчання дітей з метою розвитку композиційних здібностей в учнів, а також підвищення якості виконання творчої частини роботи на уроках образотворчого мистецтва.

Проблемою розвитку композиційних здібностей займалися багато художників-теоретики: М.М. Волков, І.Б. Вєтрова, Б.А. Дехтерев, Е.В. Шорохов та інші [1], [2], [3], [7]. Всі вони давали своє трактування поняття «композиційні здібності», тим не менш, існує необхідність уточнення даного поняття щодо розвитку композиційних здібностей в учнів на уроках образотворчого мистецтва, а також пошук найбільш ефективних методів розвитку даної якості у дітей в загальноосвітній школі.

Для вирішення даної проблеми ми вивчили поняття «композиція» та «здібності». На думку Е.В. Шорохова, композиція в образотворчому мистецтві визначається як будова художнього твору, структурний взаємозв'язок його елементів який обумовлений ​​змістом, характером і призначенням художнього твору і багато в чому визначає цілісність його сприйняття [7].

Е.А. Кибрик вважає, що композиція неможлива без двох компонентів, таких як ідейність і інтуїція. Ідейність мистецтва полягає не в темі, або не тільки в темі, а в першу чергу, відношення художника до життя, а воно проявляється в будь-якій темі, за яку береться художник, і становить зміст його мистецтва. А інтуїцією автор називає перший етап творчості, який в тандемі з аналізом роботи дозволяє зробити закінчений і вдало скомпонований твір [4].

Сачкова Е.С. визначає композиційні здібності як художньо-образотворчі здібності, що визначають створення цілісної структури художнього твору, єдність якої забезпечується встановленням просторово-смислових зв'язків між її елементами [5].

У свою чергу, поняття «здібності» розглядав Б.М. Теплов. Він відзначав, що здібності є індивідуально-психологічними особливостями особистості, наявність яких визначає відмінність одного індивіда від іншого. Вони визначають успішність реалізації тих чи інших видів діяльності, однак не зводяться до знань, умінь і навичок [6].

Так само Теплов Б.М. відзначав, що здатність – це динамічне поняття, і існує воно тільки в співвідношенні з рухом і розвитком. У психологічному аспекті не можна сказати, що здібності існують до початку свого розвитку, існують тільки природні задатки, які розвиваються в певному виді діяльності.

Однією з головних проблем на початковому етапі розвитку в учнів композиційних здібностей є утруднення в створенні зв'язку художнього образу і основ композиції. Для цього недостатньо знань композиційних законів. Композиція включає в себе безліч форм, типів і ознак, прийомів і засобів. Для розв'язання цієї проблеми необхідно розвивати:

- художнє сприйняття кольору і форми;

- здатність створювати художній образ за допомогою прийомів композиції;

- здатність аналізувати художні твори;

- здатність застосовувати теоретичні знання з композиції в практичній частині виконання творчих робіт.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проаналізувавши літературу по темі дослідження, ми уточнили робоче визначення поняття «композиційні здібності», на яке спиралися у виявленні та розробці методів розвитку композиційних здібностей у школярів.

Композиційні здатності ми трактуємо як специфічні здібності, що дозволяють успішно вибудовувати гармонійну структуру художнього твору на основі єдності образно-логічного (знання законів композиції), емоційно-образного (засоби композиції для відображення настрою), образно-дієвого елементів (здатність створити в роботі образ на основі засобів композиції) створюваної композиції.

З практичної точки зору нами були визначені методи розвитку композиційних здібностей школярів на уроках образотворчого мистецтва. Виявлені методи спрямовані на освоєння теоретичних знань законів композиції, на здатність аналізувати художні твори на основі їх сприйняття, а також на розвиток спроможності розробляти ескізи на задану тему, втілювати їх в якості підсумкової творчої роботи. Таким чином, виявлені методи спрямовані на розвиток всіх зазначених у визначенні елементів композиційних здібностей.

Композиційні здатності можна розвивати за допомогою таких методів:

- метод тестування;

- метод аналізу художніх творів;

- метод індивідуальної роботи;

- метод колективної роботи;

- метод творчих завдань;

- метод повторення;

- метод порівняння.

Зупинимося на описі деяких розвиваючих методів і завдань для школярів.

Метод тестування спрямований на виявлення теоретичних знань і умінь вибудувати композицію відповідно до законів композиції: прийомів, засобів і їх застосування. (Ритм, контраст, нюанс, угруповання, текстура, фактура, колір, тон). Розроблений тест пропонує співвіднести картинки, позначають засоби виразності в композиції і їх характеристики, а також визначити з наданих двох композицій, в який із запропонованих, композиція збудована більш цілісно і гармонійно.

В одному стовпці наведені картинки, у другому їх характеристики. Наведемо приклад тесту.

Необхідно співвіднести літери з картинками.

   А) Контраст

     Б) Ритм

     В) Динаміка

   Г) Метр

   Д) Нюанс

   Е) Статика

Метод аналізу художніх творів (на основі їх сприйняття) передбачає наявність знань про засоби композиції, за допомогою яких виражається емоційна складова художника, його стан і настрій. У завданні пропонується розглянути запропоновані роботи сучасних художників і визначити, яка їм більше подобається і чому? Школярам необхідно пояснити, чи допущені композиційні помилки в якійсь із робіт? Які?

Метод колективної роботи має на увазі виконання однієї, або декількох (в залежності від кількості учнів) робіт, виконаної спільно на одному робочому полі (аркуші) на задану тему. Школярам пропонується розділитися на 2-3 команди, і в формі плаката виконати роботу в техніці колаж (за допомогою малюнків, вирізок з журналів, доповнень текстом, замальовками і кольоровими плямами) на тему «Сучасне місто». Даний метод направлений на розвиток образно-дієвого елемента композиційних здібностей (здатності створити в роботі образ на основі засобів композиції).

Метод творчих завдань спрямований на знайомство з різними способами передачі в площині задуму та ідеї; придбання знань про види і способи зображення, а також на розвиток уяви, що важливо в творчої складової художника для створення творчих робіт. У завданні пропонується познайомитися з методом стилізації, навчитися застосовувати набуті знання про закони композиції різними способами узагальнення зображуваних форм, їх загостренням, деформацією форми і т.д. Даний метод допоможе закріпити знання про основи композиції у творчій роботі і застосувати їх на практиці.

Метод індивідуальної роботи включає в себе відображення композиційних знань про використання та застосування художніх матеріалів з метою передати всі його можливості, і підкреслити зв'язок між станом, яке планувалося відобразити і властивістю художніх матеріалів. У завданні пропонується виконати композиційні пошуки – ескізи на тему «Міський пейзаж» з використанням графічних матеріалів.

Висновки. Проаналізувавши літературу і розглянувши безліч визначень поняття «композиція», «здібності», ми уточнили робоче визначення «композиційні здібності». Виявлені і описані нами методи розвитку композиційних здібностей школярів досить ефективні, так як сприяють розвитку всіх позначених в уточненому визначенні поняття елементів: придбання знань про закони композиції, спрямовані на аналіз засобів композиції для відображення настрою у творчій роботі і сприяють створенню гармонійного образу на основі вивчених засобів композиції.

Література:

1. Волков М.М. Композиція в живописі. - М .: Мистецтво. - 1977. - 264 с.

2. Вєтрова І.Б. Неформальна композиція: від образу до творчості. Навч. посібник. - М .: Вид-во «Іжиця», 2004. - 174 с.

3. Дехтерев Б.А. Теорія композиції в образотворчому мистецтві // Проблеми композиції: Збірник наукових праць. М .: Образотворче мистецтво, 2000. - С. 51-76.

4. Кибрик, Е.А. Об'єктивні закони композиції в образотворчому мистецтві // Питання філософії. - 1967. - № 106. - С. 3-10.

5. Сачкова Е.С. Психолого-педагогічний аспект проблеми формування композиційних здібностей у студентів кафедри декоративно-прикладної творчості // Звістки Самарського наукового центру Російської академії наук. - 2015. - №1 (2). - С. 341.

6. Теплов Б.М. Проблеми індивідуальних відмінностей. - М., 1961. - С. 9-20.

7. Шорохов, Е.В. Основи композиції: навч. посібник для студентів пед. ін-тів / Е.В.Шорохов. - М .: Просвещение, 1979. - 303 с. - С. 12.