Стаття "Методи стилізації в процесі формування предметної компетенції студентів"

Вступ. У сучасному житті, одним з основних завдань модернізації української освіти є забезпечення сучасної якості освіти. На тлі мінливих умов роботи у всіх галузях діяльності людини висувають високі вимоги до професійного рівня підготовки майбутніх фахівців.

Реформи освіти припускають потребу перегляду змісту освіти, розробки нових предметів і методів викладання в підготовці висококваліфікованих кадрів для установ культури та мистецтва, здатних до творчої діяльності.

Тому одним з найважливіших завдань сучасної системи художньої освіти є розвиток предметних компетенцій, відповідних видів професійної діяльності, на яку орієнтована програма бакалаврату.

Так, однією з визначальних компетенцій є здатність збирати, аналізувати і систематизувати підготовчий матеріал при проектуванні виробів декоративно-прикладного мистецтва і народних промислів. Відомо, що вироби декоративно-прикладного мистецтва мають важливі ознаки декоративності та стилізації. У зв'язку з цим ми у своєму дослідженні розглянемо потенційні можливості методу стилізації в процесі формування предметних компетенцій студентів художнього вузу.

Виклад основного матеріалу статті. Одним з ефективних засобів у процесі формування предметних компетенцій є метод стилізації, який сприяє трансформуванню реальних форм навколишнього світу щоб змінити їх естетичне функціональне значення, створити новий художній образ.

Проблемі стилізації в образотворчому мистецтві присвячувалися праці таких вчених: Г.М. Логвиненко, М.С. Кухта, В.М. Польовий, В.Г. Власов, Е.Н. Устюгова.

В.М Польовий розглядає стилізацію як художній твір, що представляє собою стилістичне, жанрове або інше наслідування чогось [3].

Г.М. Логвиненко розкриває стилізацію як метод ритмічної організації цілого, завдяки якому зображення набуває ознак підвищеної декоративності і сприймається своєрідним мотивом візерунка [5].

Тому одним їх складових комплексу умінь, навичок і знань в підготовці студентів бакалаврів 1 курсу, на наш погляд, можна розглянути навик стилізації.

До проблеми формування навичок зверталися такі вчені як С.Л. Рубінштейн, Л.М. Фрідман, В.Н. Прудаєва, Н.С. Пуришева, М.А. Данилов, І.В. Афанасенкова, К.К. Платонова, А.В. Петровський.

Так, С.Л. Рубінштейн розглядає навички як повністю автоматизовані компоненти умінь, реалізовані на рівні несвідомого контролю [4]. К.К.Платонов наполягав на тому, що «педагогу-практику важко говорити про навичку як про абстрактний спосіб дії чи компонент. Для нього навичка – це конкретна дія учня» [4, с. 99].

Афанасенкова І.В. зазначає, що навички трактується як «проявлена (доведена) готовність до досягнення мети у відповідній діяльності шляхом здійснення її без суворого контролю з боку мислення, з усвідомленням з усієї системи складових дій тільки вихідного» [1].

Проаналізувавши праці, ми прийшли до висновку, що навички розглядається як здатність здійснювати дію або як знання в дії. Таким чином, навички стилізації – це здатність організовувати цілісний декоративний твір. Тому розвиток навичок стилізації переплітається з декоративною художньою творчістю.

Одним з яскравих жанрів, що сприяє розвитку навичок стилізації виступає декоративний натюрморт, тому що основним завданням при виконанні його студентами є розкриття декоративних якостей форми предметів, створення художнього образу з новою естетичною функцією.

Таким чином, розглянувши два поняття таких як «стилізація» і «навички» стає очевидним, що навички стилізації – це оволодіння діями творчого процесу, заснованого на раніше отриманих знаннях, які представляють декоративне узагальнення і виділення характерних особливостей предметів в створенні творчого продукту.

Метод стилізації ми будемо розглядати як сукупність художніх прийомів, за допомогою яких можливо перетворити, спростити, трансформувати існуючу форму. Головна умова – щоб творчі завдання були доступні і посильні для студентів 1 курсу.

Для ефективного розуміння процесу стилізації, педагоги використовують такі методи як:

Аналіз робіт художників. Метод художнього аналізу є основним, тут широко використовується аналіз окремих елементів. Його демонструють перед початком створення роботи або використовують в процесі діяльності, як наочність.

Таким чином, відбувається підготовка до подальшого аналізу художнього твору, роблячи акцент на ті чи інші особливості виразних компонентів.

Питання для аналізу твору:

1. Автор;

2. Назва роботи, жанр;

3. Техніка виконання і матеріал;

4. Прийоми стилізації і декоративності.

Так, в роботі Сальвадора Далі «Натюрморт з кавуном» за основу були взяті фрукти і ягоди, серед яких солодкий, соковитий, яскравий кавун, який художник не обійшов стороною. Кавун на даному панно органічно заповнює простір картини і створює чарівність повноти, насиченості, завершеності і в цій складній композиції з великої кількості предметів є центром і ключовою фігурою. Незважаючи на те, що у вазі зображені виноград, груша, лимон [6].

Завдання стилізації в роботі вирішуються як спрощення і узагальнення зовнішньої форми деталей відповідно до її меж. Декоративна композиція натюрморту вибудовується за принципом архітектонічності, що робить натюрморт стилізованим. Натюрморт складається з рубаних композиційних форм з динамікою ліній і контрастними колірними поєднаннями, що наповнюють їх спрощеним геометричним декором.

Кілька насичених кольорів (у кавуна і винограду) акцентують на собі увагу глядача. Використане поєднання кольорів дозволяє передавати емоційні стани і настрої художника картини. Вони складають виразний акорд, викликаючи в душі відгук.

За характером натюрморт є авангардним, гармонійним. За місцем розташування натюрморт представлений в інтер’єрі. За способом освітлення, на наш погляд, картині характерно пряме попадання світла. Спосіб виконання декоративного натюрморту на наш погляд – конструктивний, тому що головне значення в картині надається швидше побудові форм і конструкцій. Про це свідчать промальовані широкі лінії предметів.

Таким чином, найголовніше в декоративному натюрморті С. Далі – це гармонія, яка створюється за допомогою мінімуму графічних знаків, що дозволяє тим самим створювати характер натури, середовища, при цьому відбувається вичленовування характерних для реального предмета форм, окремих його частин відповідно до існуючих геометричних форм (коло, квадрат, трикутник).

Питання для аналізу форми і виділення характерних особливостей предмета можуть звучати в якості завдань:

1. Визначити загальну форму;

2. Визначити колір;

3. Виділити характерні елементи форми предмета;

4. Виявити характерні особливості предмета (фактура, текстура, матеріал).

Матісс на відміну від Сальвадора Далі для стилізації реальних предметів натюрморту використовував локальний колір, що привертає увагу глядача емоційністю і чутливістю.

Прикладом подібної стилізації є відома робота Матісса «Червоні рибки», які за жанром відносяться до стику імпресіонізму і фовізму, на що вказують такі ключові моменти: простота і відходження від рамок; легке накладення фарб; незвичайні переходи світла і тіней; шалено яскраві кольори, які були додані для вираження емоцій. Технікою написання є масло. Стиль роботи – постімпресіонізм.

Картина Матісса «Червоні рибки» - не віддалений від реальності, а цілком зрозумілий і адекватний твір автора. Відзначимо, що сюжет картини є цілковито простим. Перед глядачем з’являється досить-таки невеликий мальовничий куточок, схожий скоріше на терасу або на оранжерею. В очі кидаються червоні акваріумні рибки, яскраві плями квітів і соковита зелень листя, які разом служать фоном для невеликого столу. Зліва можна помітити ажурну деталь, що нагадує скоріше частину садової лавки або як варіант - елемент огорожі [2].

Композиція виконана в контрастних і яскравих тонах, що дозволяє створити піднесений настрій. Варто відзначити, що в цій картині можна спостерігати порушення правил перспективи. Все в цій картині не так - занадто яскраві нереалістичні кольори, дивна композиція, абсолютне нехтування пропорціями.

Поверхня столу є ідеальним колом, що вказує на те, що він зображений зверху, але раптом Матісс домальовує витончену ніжку, якщо б стіл зображувався збоку, та й акваріум відповідає боковому зображенню, інакше ми б бачили рибок лише зверху, а так можемо милуватися ще й їх яскравим відображенням на поверхні води. Дивно, але ця нелогічність ні в якій мірі не спотворює полотно, навпаки вся композиція відрізняється надзвичайною гармонійністю.

Якщо до всіх елементів придивитися уважно, можна помітити, що ритм всієї картині задає форма кола. Одним з основних елементів-символів в картині є саме коло. Глядач може помітити цю фігуру не тільки в формі столу, але і в формі акваріума, листках рослин, ніжок столика. Незважаючи на використання динамічної форми кола, художник зумів висловити в натюрморті умиротворення, передати той стан спокійного споглядання, яке зазвичай охоплює людину, яка споглядає за рибками в акваріумі. Якщо придивитися до води, в якій плавають рибки, можна сказати, що вона є настільки прозорою, що на її поверхні ми бачимо їх відображення – таке ж яскраве, хоча і позбавлене чіткості.  Врівноважують композицію два горщика з кімнатними рослинами, які, як і акваріум, стоять на столі, завдяки яскравим зеленим листям на світло-ліловій стільниці, які перегукуються зі схожими відтінками у верхній і нижній частині картини художника.

Так, приходимо до висновку, що Анрі Матісс при створенні полотна використав переважання кольору над формою; порушення перспективи, стилізацію предметів; площинність зображення і яскраві соковиті кольори.

В аналізі художніх творів нерідко використовується метод порівняння який дозволяє порівняти досліджувані об’єкти, прийоми і методи подачі використовувані різними художниками. Завдяки чому студенти можуть «приміряти» до свого сприйняття досвід роботи маститих художників і спробувати ці прийоми на практиці.

Цей метод можна використовувати в процесі аналізу творів художників, що працюють в жанрі декоративний натюрморт, за допомогою порівняння студенти зможуть відрізнити прийоми стилізації. При цьому необхідно правильно ставити питання, такі як:

1. Порівняйте декоративний натюрморт від реалістичного;

2. Порівняйте декоративний натюрморт двох авторів.

Метод демонстрації –  це сукупність дій, що полягає у поетапному показі роботи, при якому у студентів формується конкретний зразок стилізації декоративного натюрморту, якому вони наслідують і з яким порівнюють свої дії.

Важливим методом у розвитку навичок стилізації є метод вправи. Під вправами розуміють повторне (багаторазове) виконання практичної дії з метою оволодіння або підвищення його якості. Він включає в себе постановку образного завдання, використання широкого спектру мальовничих матеріалів, різноманітності технік. Практичне використання виразності художніх матеріалів і техніки в роботі. Коли студенти отримали теоретичні знання про стилізацію та проаналізували і порівняли можна застосовувати метод вправи. Цей метод потрібен, для закріплення отриманих знань.

Відповідно до завдань практичного заняття вправи можуть бути, наприклад, - узагальнення простої форми яблука, груші, до найпростіших геометричних форм – площинне рішення об’ємних предметів в локальних кольорах.

Метод творчих завдань. Творче завдання – це завдання, що містить творчий компонент, для вирішення якого необхідно використовувати знання, прийоми стилізації, способи вирішення. Метод творчих завдань сприяє розвитку навичок стилізації. Педагог ставить певну творчу задачу, а цілі кінцевого результату – творчого продукту, кожен студент вже досягає по-різному. Наприклад, творче завдання може бути – виконати декоративний натюрморт, застосовуючи різні прийоми стилізації.

Висновки. Таким чином, при навчанні потрібно приділяти увагу ефективним методам (метод аналізу робіт художників; метод аналізу форми і виділення характерних особливостей предмета; метод порівняння, метод вправи; метод творчих завдань; метод демонстрації) для формування предметних компетенцій студентів художнього вузу, які можуть застосовуватися як по одному, так і в комплексі.

Література:

1. Афанасенкова І.В. Зміст і ієрархія понять «знання», «вміння», «навички» / І.В. Афанасенкова // Ломоносовське читання. - 2013. - С. 99-105.

2. Матісс А. «Червоні риби». - Режим доступу: https://www.pushkinmuseum.art/data/fonds/europe_and_america/j/2001_3000/zh_3299/index.php

3. Петровський А.В., Ярошевський М.Г. Психологія // А.В. Петровський, М.Г Ярошевський. - М .: Академія, 2000. - 501 с.

4. Платонов К.К. Про знання, навички і уміння / К.К. Платонов // Радянська педагогіка. - 1963. - № 11. - С. 98 - 103.

5. Рубінштейн, С.Л. Основи загальної психології / С.Л. Рубінштейн. - Санкт-Петербург [та ін.]: Пітер, 2015. - 705 с.

6. Сальвадор Далі «Натюрморт з кавуном». - Режим доступу: https://artchive.ru/salvadordali/works/316308~Natjurmort_s_arbuzom