Підготовка до ДПА. 9 клас. Квітковий розмай. Узагальнення вивченого з основних розділів мовознавства.

Підготовка до ДПА

 

9 клас

 

 

Квітковий розмай

 

 

 

 

 

 

 

 

Узагальнення й систематизація вивченого

з основних розділів мовознавства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Квітковий розмай

Узагальнення й систематизація вивченого з основних розділів мовознавства (підготовка до ДПА)

 

Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості з основних розділів мовознавства; удосконалювати навички правильного вживання розділових знаків; розвивати усне й писемне мовлення, творчі вміння, навички виконувати різні види мовних розборів, логічне мислення, уміння зіставляти й узагальнювати; виховувати почуття краси, естетики, шанобливого ставлення до рослин-символів українського народу.

 

Тип уроку: урок захисту знань.

 

Засоби навчання: презентація «Види мовного розбору», роздатковий матеріал, картки, аудіозапис («Вальс квітів» П. Чайковського), репродукції картин К. Білокур, тести.

 

Епіграф.  Квіти – улюблені супутники людини з давніх часів.

 Вони не лише милують зір, але й облагороджують              душу.

Д. Хімчук

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перебіг уроку

І. Емоційне налаштування на урок.

Вступне слово вчителя.

У безводній пустелі вмирав від голоду і спраги мандрівник. Раптом перед його очима з гарячого марева виринули дві юнки, тримаючись за руки. Запашними поцілунками перша з них повернула силу страднику, а друга, що мала непоказне, хоч і миле обличчя, простягла йому їстівні зерна, вилущивши їх зі своїх кіс. Урятований мандрівник першим склав величальну пісню на честь двох сестер – Троянди і Пшениці, Краси і Доброти, однаково потрібних на землі. Скільки творів мистецтва вже складено про них! І хай вибачить нам щедра Пшениця, що не про неї поведемо сьогодні ми мову, а про дивовижний світ краси – квіти.

Гра «Обери букет».

Учитель.

Ними кожен свою радясть,

Власне щастя назива –

Квітичасто нам говорять

Втричі більше, ніж слова…

(Учні під музику П. Чайковського вибирають букет, який подарували б найкращому другу).

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Квіти допоможуть нам створити квіткову композицію з різних розділів мовознавства, зокрема з фонетики, будови слова, лексики, орфографії, пунктуації, синтаксису.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод «Незакінчене речення».

Закінчити думку, дати визначення мовознавчих термінів.

1. Фонетика – це …

2. Орфоепія – це ..

3. Графіка – це …

4. Орфографія – це …

5. Лексика – це …

6. Пунктуація - це …

7. Синтаксис – це …

IV. Закріплення практичних навичок.

1. Інтелектуальне знайомство.

Прочитати текст. Пояснити вживання розділових знаків.

Мова квітів

Слово «букет» увійшло в побут у XVII столітті. Спочатку букети складали з прянощів: кропу, селери, петрушки, кмину. Гості дарували їх господині, а вона прикрашала ними страви. Згодом букети почали робити з квітів. Зародилася і мова квітів. З’явився і словник, що містив необхідні дані для з’ясування стосунків мовою квітів. Так, азалія означала сум, кількість бутонів гіацинтів указувала день зустрічі, а число дзвіночків – час побачення.

Мова квітів стає відомою у Франції, Англії, поширюється по Європі. Ротики символізують славу, волошки – довіру, конвалії і бузок – оновлення, лілія – чистоту, гвоздика – пристрасть, троянда – кохання.

В англійців незабудка означає любов, в Україні – пам’ять. Червоний колір – символ життя, любові, рожевий – молодості, зелений означає надію, спокій, синій – вічність, жовтий – шлюб, щастя, білий – то чистота (З календаря).

 

2. Лексична пауза.

З’ясувати лексичне значення слів: букет, композиція, аранжувати, ікебана.

Букет (фр.) – квіти чи інші рослини, дібрані і складені у жмут.

Композиція (лат. compositio – «складання», «створення») – аранжування квітів.

Аранжувати (фр. – «упорядковувати») – добір окремих рослинних елементів, квітів, вази і складання з них композицій букетів.

Ікебана (з яп.) – мистецтво складання квітів та гілок у вазі.

 

3. Фонетичний практикум.

Записати фонетичною транскрипцією слова: оновлення, лілія, любов, троянда, життя.

Зробити фонетичний розбір одного слова на вибір

(робота з презентацією «Види мовного розбору).

 

4. Орфографічне побачення (за варіантами). У запропонованих текстах про квіти-символи України зняти скісні риски та вставити пропущені букви. Пояснити орфограми.

Варіант І.

Барвінок мав ш..роке визна(н, нн)я у багатьох народів. В українців він є рослиною/символом.  Його вважали провісником в..сни. Через свою пр..красну синю барву барвінок був навіть суперником не/забудки.

Бл..скучо/з..лене тверде листя не/гинуло від холоду й з..мою й під снігом зб..рігало свій колір. Не/забаром квітку перен..сли з лісу в сади як символ радісної ж..ттєвої сили.  Дехто вважає, що барвінок відганяє всіляку неч..сть. (З журналу)

 

Варіант ІІ.

Не/забудка – окраса нашої в..сняної флори. Це не/в..лика квіточка з ніжно/голубими п..люсточками, з яскраво/жовтою, золотою серед..нкою.

Особливо в..ликі та яскраві так звані болотяні не/забудки, що ростуть на вологих луках. (З журналу) 

 

 

 

Варіант ІІІ.

Волошка – не/показна польова квітка. Про її походж..ння існує багато л..генд.

За однією, якось на (З, з)..лені свята заманила в поле русалка хлопчика. Серед хлібів вона залоскотала його і перетворила на яскраво/блакитну квітку.

Волошки с..мволізували ч..стоту, любовну пр..хильність, сором’язливість. Подарований букетик волошок говорить про скромність і ніжність. (З журналу)

 

5. Лексичний практикум:

- дібрати спільнокореневі слова до слів барвінок, незабудка, волошка (за варіантами) та розібрати їх за будовою;

- зробити (за варіантами) морфологічний розбір слів барвінок, святковий, прикрашати

 (робота учнів із презентацією «Види мовного розбору»).

 

6. Творче конструювання.

Учитель. Квіти любила малювати народна художниця Катерина Білокур. Вони зображені на багатьох її картинах (репродукції картин учні бачать на дошці).

Варіант І – дібрати епітети до слова квіти.

Варіант ІІ – утворити метафори зі словом квіти.

Варіант ІІІ – дібрати порівняння до слова квіти.

 

7. Поетична хвилина.

Виразно прочитати уривки віршів В. Симоненка «Квіти» та І. Савицької «Квіти України», визначити їх головну думку. Пояснити пунктограми та вказати види речень (просте неускладнене, просте ускладнене, складне, його тип).

В щирім серці, в чесних грудях – вірю, знаю! – квіти є!

Щастя їх коріння поїть, радість барв їм додає.

 

В них красується, ясніє мрій дитинна чистота,

 Золотими пелюстками в них кохання розцвіта.

 

Щоб вони не помарніли в душах чистих і ясних,

Завжди ніжністю й любов’ю поливайте, люди, їх.

В. Симоненко

 

А у нашому садочку

Квітнуть квіти і в холодочку,

Матінка їх доглядає,

Кожний вечір поливає.

Ось стоїть, мов на сторожі,

Соняшник стрункий та гожий,

Рожа по драбині пнеться,

Біля неї бджілка в’ється.

Хто лиш гляне, той зрадіє:

Сонечко крізь віти гріє.

Щастя в наш садочок лине,

Це ж бо квіти України.

І. Савицька

8. Лови помилку.

Відредагувати текст, виправивши пунктуаційні помилки.

 Троянда цариця квітів, її любили, перед нею схилялись, її оспівували, з давніх-давен. Про неї створено багато переказів, і легенд.

Араби наприклад  вірують, що біла троянда має очисну силу. В Індії, навіть, існував закон, котрий дозволяв кожному, хто приносив цареві троянду просити у нього все чого тільки зажадає.

Прикрашали нею храми, вистилали шлях по якому під час урочистостей несли богів. (Із журналу)

 

9. Лінгвістична ікебана.

Скласти ікебану із улюблених квітів-символів, використовуючи речення різних видів.

 

10. Діалогічна композиція.

Розіграти діалог за казкою «Чиї квіти найгарніш?». Повторити розділові знаки при діалозі.

Одного разу засперечалися пори року – чиї квіти найгарніші?

Тупнула чобітком Весна – і де сніг лежав, - струмки задзюрчали. Земля вкрилася пролісками, квітами мати-й-мачухи, анемони, нарцисами…

- Мої квіти – найкращі, - мовила Весна.

- Ні, твої квіти, Весно, гарні, а мої – гарніші, - заперечило Літо.

Змахнуло Літо сонячним капелюшком – і враз заквітчало ліс і поле. Різнобарв’ям квітнуть доли, гаї, луки. Тут побачиш волошку, материнку, іван-чай. Ніжно визирають із трави зірочки гвоздики.

Аж холодом від заздрощів війнула Осінь. І зблякли килими літа.

- Мої квіти не гірші, - так сказала Осінь і повела багряним рукавом.

Зацвіли верес, цикорій, гусячі лапки. Удруге кульбаба і конюшина розквітли.

А що ж Зима? Засипала снігом і ліс, і луки, і поле. Її квіти живуть за склом оранжереї: цикламени, бегонія, орхідеї.

- Мій сад  - зимовий, мої квіти в ньому – найкращі, - каже Зима.

Отак і досі сперечаються пори року – у кого квіти гарніші?

 

11. Тестова перевірка знань (див. Додатки)

V. Рефлексія «Букет»

Учитель. У народі кажуть: «Хто тримає в руках квітку, той не може зробити нічого поганого». Хочеться вірити, що ми не будемо бездушно винищувати квіти для миттєвого задоволення, а насолоджуватимемося їх незайманою красою в природі.

- Чи допомогли нам квіти повторити лінгвістичний матеріал?

- Що нового про квіти-символи ви дізналися?

 

Домашнє завдання.

Написати цікаву розповідь із власного досвіду, пов’язану із квітами, або підготували повідомлення про лікувальні властивості квітів.

 

 

 

Додаток 1.

 

Квіти на картинах Катерини Білокур

 

 

          

 

 

 

          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Українські рослини-символи

 

      

 

 

 

      

 

Додаток 3

 

Тестова перевірка знань

І варіант

1. У прямому й переносному значенні вживаються

А Багатозначні слова.

Б Професійні слова.

В Діалектні слова.

Г Терміни.

 

2. Слова, які мають однакову звукову форму, але різні за значенням, називаються

А Паронімами.

Б Омонімами.

В Синонімами.

Г Антонімами.

 

3. Підрядні сполучники як, ніби, мов, немов, наче є

А Причинові.

Б Часові.

В Порівняльні.

Г Умови.

 

4. Слова (дит)ясла, (пів)ящика, (пів)яблука пишуться

А Окремо.

Б З апострофом.

В Через дефіс.

Г Разом і без апострофа.

 

5. У сталих висловах холодний мов лід, блідий як сніг, почервонів як рак звороти з як, мов

А Виділяємо комами.

Б Не виділяємо комами.

6. З великої літери треба писати лише перше слово у власній назві

А Р(р)іздвяні С(с)вята.

Б З(з)апорозька С(с)іч.

В В(в)ерховна Р(р)ада

Г Є(є)вропейський С(с)оюз

 

7.Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Зривалися в небо ластівки… вибрати

А коли вибігав у двір старий кіт.

Б  різко тараном падали вниз.

В та вимальовували в ньому арфу.

Г і розбивали небо блискавки.

 

8. Тире треба поставити між частинами складносурядного речення (розділові знаки пропущено)

А Тепло було й вишні цвіли рясно.

Б Заснули доли й полонина в тиші спить.

В Ураз труснуло всю світобудову і тиша впала на свічадо плес.

Г Чи то мій сон чи просто чорна магія чола.

 

9. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити кому в рядку (розділові знаки пропущено)

А Міцна сім’я міцна держава.

Б Світали ночі вечоріли дні.

В Ловив рибку впіймав рака.

Г Подивлюся серце защемить.

 

10. Виділене слово є сполучником у реченні

А Щасливий той, хто сни має милі.

Б Скільки голів, стільки й умів.

В Виспівує та щебече, поки місяць зійде.

Г Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали.

 

11. Складним із сполучниковим і безсполучниковим зв’язком є речення

А Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

Б Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша, садок ніби відпочивав.

В. Планета сива над віками крутиться, минають дні, і пахне сіножать.

Г Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся вересневий.

 

12. Якщо друга частина складного безсполучникового речення називає причину того, про що говориться в першій, то між частинами ставимо

А Тире.

Б Двокрапку.

В Кому.

Г Крапку з комою.

 

 

Тестова перевірка знань

ІІ варіант

1. Самостійні і службові частини мови розрізняються

А За будовою.

Б За лексичним значенням.

В За граматичними ознаками.

Г За синтаксичною роллю.

 

2. Орфографія вивчає

А Систему правил літературної вимови.

Б Систему правил грамотного письма.

В Морфологічну будову слова.

Г Морфемну будову слова.

 

3. Додаткову інформацію вносять у речення

А Вставні слова, словосполучення.

Б Звертання.

 

4. З великої літери треба писати прикметник словосполучення

А Ш(ш)евченківський стиль.

Б Ш(ш)евченківська премія.

В Ш(ш)евченківська земля.

Г Ш(ш)евченківська тематика.

 

5. Власну назву треба брати в лапки в усіх рядках, окрім

А цукерки Карпати.

Б видавництво Свічадо.

В урочище Нечимне.

Г кінофільм Земля.

 

6. Складні слова, утворені від підрядних словосполучень будова нова, сніг білий, пишуться

А Разом.

Б Через дефіс.

В Окремо.

 

7. Якщо друга частина безсполучникового речення виражає наслідок із того, про що говориться в першій, то ставиться

А Тире.

Б Двокрапка.

В Кома.

Г Крапка з комою

 

8. Не треба ставити тире між частинами складносурядного речення

А Чимось зарадиш людині і на душі легко весь день.

Б Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа.

В Давно закінчилася злива і хмари розійшлися.

Г Квітує жито і ячмінь колос викидає.

 

9. Після речення Гамір умить стих… треба поставити двокрапку, якщо серед варіантів його продовження вибрати

А стало чутно навіть політ бджоли.

Б навіть дерева стоять безшелесно.

В пролунав дзвоник на урок.

Г усе навколо принишкло.

 

10. У реченні Усяке птаство як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок можна було викосити косою в траві (О. Довженко) пропущено пунктограму

А Кому.

Б Тире.

В Кому і тире.

Г Двокрапку.

11. Складним із підрядним і сурядним зв’язком є речення

А На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули, замовкло поле стоголосе в обіймах золотої мли.

Б Коли тебе в саду стрічаю, сад квітне знову і цілий світ пісні вплітає в твою розмову.

В Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини, і вишні чорноокі стоять до холодів.

Г Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним.

 

12. Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку в рядку

А Весна іде красу несе.

Б Я знаю мова мамина свята.

В Боятися вовків у ліс не ходити.

Г Будеш сіяти з сумом  вродить печаль.