Урок "Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення".

Тема: Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення.

Мета: пояснити предмет вивчення фразеології, дати основні відомості про фразеологізми, формувати вміння визначати їх у тексті, розкривати їхнє лексичне значення; пояснити роль фразеологізмів у мовленні; розвивати логічне й образне мислення школярів; сприяти  збагаченню та уточненню їхнього словника; виховувати пошану до скарбниці усної народної творчості.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: підручник з української мови для 6 класу (Єрмоленко С. Я., Сичова В.Т., Жук М.Г.), роздатковий матеріал, презентація.

Епіграф:           Фразеологізми - це перли, самородки і самоцвіти рідної

                            мови.

                                                                О.В. Єфимов

 

Перебіг уроку

 

1. Організаційний момент.
2. Ознайомлення з темою, метою уроку.
3. Актуалізація опорних знань.

( Учень читає напам’ять вірш  Д. Білоуса «По саму зав’язку»)

ПО САМУ ЗАВ'ЯЗКУ

Цікаві вирази народні

Ось каже чоловік один:

      «В провулок напхано сьогодні

по саму зав'язку машин».

 

А другий  каже, що у нього

по саму зав'язку турбот.

Звідкіль тут зав'язка? У кого

Дізнатись учням про зворот?

 

— Так, певно, говорити стали, —

сказав Олесеві дружок, —

тому що зерно насипали

по саму зав'язку в мішок.

 

Та ось питають на уроці —

що скаже вчитель про слівце?

— Е, народилося в сорочці, —

всміхнувся він, — словечко це.

 

У давнину, коли в людини

ще ґудзики не повелись,

була в сорочці чи кофтині

на шиї зав'язка колись.

 

     Коли ж по горло хтось наївся —

«по саму зав'язку», — казав.

Отак цей вираз і прижився:

                                            народ сказав, як зав'язав.

 

 

Бесіда:

-Якими особливими словосполученнями насичений текст поезії?

-Як ви вважаєте, яка їх роль у мовленні?

IV.  Опрацювання навчального матеріалу.

Слово  вчителя.

• Діти, розгорніть свої зошити і запишіть дату та тему нашого уроку.

А тепер зверніть увагу на епіграф  (учень зачитує)

 Фразеологізми - це перли, самородки і самоцвіти рідної мови.

А. В. Єфімов

Запишіть його і поясніть , як ви розумієте  значення.

• Скажіть, що таке  перли,самородки,самоцвіти?(дорогоцінне каміння, скарби, дорогоцінності; уламки , частинки самородного металу, здебільшого дорогоцінного)
• Отже, фразеологізми є скарбом українського народу.

З давніх-давен народ з покоління в покоління передавав ці чудові перлини народної мудрості. І сьогодні наше завдання – з’ясувати , що таке фразеологізм   та яка його роль у мовленні.

Звернімося до підручника.  Сторінка 55.

Прочитайте матеріал під рубрикою «Запам’ятаймо».

А тепер ще раз самостійно прочитайте і запам’ятайте визначення фразеологізму.

• Так що ж таке фразеологізм?
• Чи можна передати значення фразеологізмів через значення слів, що входять до його складу?
• Яку ви помітили  особливість у визначенні синтаксичної ролі фразеологізмів?

Теоретичний матеріал, необхідний для роботи, ми опрацювали, а зараз закріпимо здобуті знання практично.

• Ви будете працювати у групах  і отримуватимете за правильно виконані завдання смайлики. У кінці уроку ми визначимо, хто був найактивнішим і найсильнішим .

Кожен із вас матиме можливість продемонструвати вміння творчо мислити, аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати й аргументувати власні думки.

5. Виконання  вправ.

1. Робота з текстом.

(Виписати фразеологізми , пояснити їх значення)

 Тимко бив байдики. Цілими днями тинявся по дворах, шукав розваг, а зустрівши знайомих хлопців, починав точити баляндраси. У розповідях часто фігурував він сам. При цьому, як правило,був сміливим, гострим на язик, завжди виходив переможцем, поклавши супротивників на лопатки. Усім було ясно, що Тимко робить з мухи слона, історії його прикрашені. А то й взагалі висосані з пальця. Та хлопці, іронічно посміхаючись, до часу мовчали…

 

2. У вас на партах лежать картинки із зображенням тварин, будь ласка , доберіть фразеологізми, що містять влучні порівняння з ними.
3. Діти, на екрані ви бачите  фразеологізми , пов'язані з характером людини, запишіть їх і доповніть поясненням їхнього значення :

Золота душа - чесна, відверта, щедра, доброзичлива людина.

Кам’яне серце – жорстока,бездушна людина.

Мухи не скривдить - хто-небудь дуже добрий, сумирний, лагідний.

Фізкультхвилинка

4. Знайдіть  відповідність між синонімічними фразеологізмами.

Молоти язиком. - Взяти ноги на плечі.

Накивати п’ятами. -Ніде яблуку впасти.

Як оселедців у бочці. –Точити  ляси.

 

Стріляний горобець. – Паленіти від сорому.

Ні пари з уст. – Битий вовк.

Пекти раків. -   Язика проковтнути.

 

Байдики бити – Обвести навколо пальця.

Лишити з носом. – Крапля в морі.

Кіт наплакав. – Ґав ловити.

5. Знайдіть відповідність між фразеологізмами – антонімами.

      Ні пари з уст. – Аж  кишить.

Як кіт наплакав. – Лежати лежнем.

Гнути спину.  – Подати голос.

 

Набрати води в рот. – Пускати сльозу.

               Під самим носом.  - Точити ляси.

               Шкірити зуби. –У чорта на  куличках.

 

З усіх ніг. – Тримати язик за зубами.

               Молоти язиком. – Сидіти склавши руки.

Не покладати рук. – Повзе, як черепаха.

6. «Відгадайте, що це»

• На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини (вітер).
• Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі(вуха).
• Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути будь-куди (ніс).
• Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих (язик).
• Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити (вовк).

7. «Знайдіть пару»

Поєднайте фразеологізм та відповідне слово-пояснення:

Накивати п’ятами                                             мовчати

Байдики бити                                                    червоніти

Дрижаків упіймати                                           забути

Пекти раків                                                        втекти

Тримати язика за зубами                                 ледарювати

Робити з мухи слона                                        тремтіти.

Вилетіло з голови                                            перебільшувати                                        8.  Складання сенкану зі словом «фразеологізми».

6. Підсумок уроку.
7. Домашнє завдання.