Підготовка до НМТ з біології (Загальна біологія)
ПЩГОТОВКА ДО НМТ 2024
БЮЛОГШ
(ЗАГАЛЬНА БЮЛОГШ)
Рис. 29. Будова молекули нуклеотиду (залишок моносахариду позначено кольором, залишок ортофосфатно1 кислоти — жовтим, залишок основи — зеленим)
он
О-Р-О сн2 он
ОН ОН
Прочитайте опис зображеного нуклеотиду: 'Мстить залишок ортофосфатно7 кислоти, вуглеводу рибози та HirporeH0BMicH0i основи aeHiHy». До складу нукле\новот кислоти якого типу BiH може входити?
Рис. 40. Схема будови плазматично: мембрани
MeM6paHHi
мембранний
Трансмембранний
Рис. 41. Принцип роботи Рис. 42. Принцип роботи Na+-k •насоса 6iJIka, що транспортуе глюкозу
речовина речовина
Глюкоз
АТФ
АДФ
Цитоплазма Цитоплазма
Рис. 43. Схеми екзоцитозу (а) й ендоцитозу (б)
речовина речовина
Цитоплазма
.'k*ii',-•
Цитоплазма Формування везикули
|
Рис. 48. Будова |
ДНК Матрикс |
Рис. 49. Будова хлоропласта |
|
|
|
ДНК хлоропласта Грана Строма |
||
|
Кри ти |
|
Ламела |
|
|
Рибосоми |
|
|
мембрана |
мембрана мембрана мембрана
|
Рис. 52. Будова ядра Ядерна оболонка |
|
Рис. 53. |
хроматину |
|
Хроматин Ядерце пори |
Ядро |
|
|
Ендоплазматичн ciTka
О чому хроматин мае перебувати в конденсованому cTaHi.
Рис- 54. а — схема будови; б — електронна
тини кишковот палички
|
cTiHka Капсула ДНК (нуклеоТд) Плазматична мембран |
Рибосоми |
Цитоплазма |
Джгутик
Рис. 55. Будова (а),
1 6 7 5 3 4 2
а
(б) та (в)
5 2 1 5 73 2 4
1 — cTiHka; 2 — плазматична мембрана; З — цитоплазма; 4 — ядро; 5 — 6 — хлоропласт; 7 — вакуоля
Рис. 70. Процеси спадковот Схема б
МЕХМПЗМ ТРАНСКРИПЦЈ\
днк
днк РН К-пол1мераза
1
фермент
РНК РНК
2
З'еднання Роз'еднання ниток ДНК ниток ДНК
з
Ознака
Рис. 71. Принцип
1йд час
Г ГАЦТЦААТГ ГАГТЦТ
ЦЦУГАГУУ АЦЦуц
О Змоделюйте нуклеоу мРНК, що синтезуеться на такому молекули ДНК: ААТГЦГЦАТЦГ.
Рис. 72. молекули РНК. Сплайсинг
ДНК Екзон 1 Екзон 2 Екзон З
Пре-мРНК 2 з
мРНКА мРНКБ
1 2 з 1 з
А Блок Б
Зеленим кольором позначено жовтим екзони. З одного гена можуть утворитися pi3H0i будови: два екзони в мРНК, що 1х кодуе, е а один — оВизначте, за яким екзоном у гена 6iлок А вЈд Б.
Схема 7 СХЕМА ГЕНЕТИЧНОГО КОДУ
Старт
• Стоп Фен
Глу
Сер
Асп гуЦАГУ Аг тир
Цис
Вал А
Стоп
Арг
А ц Лей
Сер
Лјз
про
тре Гл н
Арг
Для встановлення значення певного триплету [10Tpi6H0, рухаючись i3 середини схеми, вибрати послјдовно перший, другий та нуклеотиди. Ви отримаете назву кодовано1 або стоп- кодону.
Рис. 73. Принцип генетичного коду
ТАЦЦЦАТАГЦАЦАЦТ днк АТГГГТАТЦГТГТГА 47 мРНК АУГГГУАУ УГ ГА
2
MeTi0HiH 1золейцин Стоп -соон
1 — 2 — синтез молекули.
матричного ланцюга ДНК позначено коричневим кольором, комплементарний йому ланцюг — мРНК — червоним. Показано кожного триплету (див. схему 7).
Схема 8 СХЕМА ПРОЦЕСУ ТРАНСЛЯЦП
Рибосома
РНК
тРНК з тРНК
л
1ле
про
Рис. 77. КЈйтинний цикл Рис. 78.Подвоення ДНК
Пресинтетичний
]нтерфаза l l T
Ю-йтини, що не
Синтетичний
MiT03
Телофаза Профаза
|
|
Анафаза метафаза |
|
Постсинтетичний |
|
О Який |
тривае найдовше? |
О |
у хро- |
мосом у pi3Hi
Рис. 81. CTaTeBi Рис. 82. Процес в покрирослин
Акросома
Голјвка Ядро ПИЛОК
XBicT Пилкова трубка
Ядро центральноТ
болонка
Рис. 84. Життевий цикл
|
1 — молодий |
нестатевого |
|
2 — дорослий |
нестатево- |
го З — соруси;
4 - спори;
5 — статевого
6, 7 — cTaTegi органи; 8 — початок розвитку нестатевого
Рис. 85. Будова Рис. 86. Проростання
Оболонки
Ендосперм
Брунечка
о о
Рис. 87. Етапи хордових тварин
2 бластомери 4 бластомери
Мезодерма Нервова система
Хорда
Бластула Гаструла Ендодерма
Ектодерма
Рис. 105. Неповне в pa3i успад- Рис. 106. Схематична будова еритроцикування кольору ротикав садових TiB i генотипи людей i3 групами kPOBi
i0i0
]Bi0
АВ
Puce 112. CxeMa cxpe1_qyBaHb, IIPOBOÅHB MopraH
AB ab ab ab ab
AB ab AB ab AB ab
G: AB ab G: AB ab ab
ab ab ab ab
AB ab ab ab ab
AB AB ab
Рис. 120. Схема виникнення точковот
днк ТАЦЦЦАТАГЦАЦАЦТ ТАЦГЦАТАГЦАЦАЦТ АТГЂГТАТЦГТГТГА АТГЦГТАТЦГТГТГА
АУГГГУ У УГ ГА АУГЦГУ У УГ ГА
мРНК
ApriHiH ВалЈн
-соон MeTi0HiH 'золецин Стоп MeTi0HiH 'золецин Стоп
Рис. 121. Нормальний (праворџч) та серпо- Рис. 122. Типи хромосомних перебудов (лгворуч) еритроцити
Перевертання Подвоення
A E D C B F A B C C D E F
A B C D E F
A B E) E F
Видалення Вставка
Рис. 140. частоти хвиль
Рис. 141. Утворення нового виду дрейфу
Рис. 145. Приклад видоутворення: а — Шишкар сосновий; б — Шишкар ялиновий
Рис, 147. Приклади дивергенцп•:
а — дзьоби Галапагоських ocTpoBiB; б — види
Рис. 149. Приклад в рослин : а — кактус; б — молочай Рис. 150. Приклад у тварин: а — б — папуга
Рис. 153. Узагальнена схема
людини
250— 30 тис. р.
2,8- 1,5млнр. 2—0,3 w1Hp. 130 тис. р.
та Америка
европа
Африка
Людина Л юди на Людина прямоходяча неандертальська розумна
4— 1 млн р.
|
ABcTpaJ10niTek |
Людин |
|
афарський |
мЈл |
Рис. 160. ряд коня Рис. 161. хребетних тварин
Риба
Саламандра
Черепаха
Курка
Людина
1 — 2 — Mi01'inyc;
З 4 — сучаснии
|
Рис. 162. Приклади систематики тварин i рослин |
Рис. 163. Схематичне |
|
Тва ри ни Росл ини “f>kak0Bi P030Bi |
ЗВ' 33kiB ОСНОВНИМИ групами Трибиј ри |
|
'[жак [2622-•сунщ Тжак вухастий |
eykapi Рослини |
|
приклади систематичного положення |
тварин i рослин. |
Схема 10 ДМ ЕКОЛОГIЧНОГО ФАКТОРА
Зона нормально;
агибель Загибель
]нтенсивнјсть фактора
Оптимум — сприятлива для впливу фактора.
Зони — впливу фактора, за яко\
Схема 11 СТРУКТУРА ЕКОСИСТЕМИ
Екосистема
частина частина
Продуценти Консументи Редуценти
Температура,
Склад fpyHTiB
Рис. 185. води в
Опади (дощ, град,
та випаровування Випаровування Випаровування
Рјка
Озеро
.rpyHT0Bi води
Рис. 188. Первинна
Береза, ялиця
Сосна, ялина, осика
$4
Чагарники Трав'янистј рослини
Лишайники
Час
Рис. 189. Вторинна Старий дубово-сосновий
Молодий сосновий
Сосновий
Чагарники
Трав'янистј
Погар рослини
Час
Рис. 203. Центри походження та pi3H0MaHiTHocTi культурних рослин за М. I, Вавиловим
IV Середземноморський
V
VI Центральноамериканський
Vll
Рис. 20. Будова молекули для частина
о
АмЈногрупа H2N —С с он Карбоксильна група
В-грула
(pi3Ha в
Рис. 21. Приклади молекул aMiH0kvrcJ10T, що входять до складу 6iJIkiB
Н н н
—с H2N—с—с H2N—с—с
он он с он
2
о
про публікацію авторської розробки
Додати розробку