Підготовка до виконання перевірної роботи. Робота з дитячою книжкою. І. Малкович «Отакий роззява!»

Тема. Підготовка до виконання перевірної роботи. Робота з дитячою книжкою. І. Малкович «Отакий роззява!»

 

Мета: закріпити знання, уміння і навички, набуті учнями за добукварний період; учити вимовляти питальні речення; ознайомити з особливостями прозивалок; розвивати фонематичний слух, виразність мовлення; виховувати самостійність, тактовність, інтерес до книги.

 

Обладнання: зошити в клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; предметні малюнки; комплект книжок «Веселі вірші» на кожну парту (з навчального комплекту «Читаю сам» для 1 класу).

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

— Сьогодні на уроці навчання грамоти у нас з’явилася ще одна нова книжка. Ми обов’язково з нею попрацюємо. Перевіряємо порядок на партах: олівці є, зошит для читання лежать на краю парти. Нова книжка — у кожного на столі посередині.

 

II. Повідомлення теми і мети уроку

— Ми виконаємо самостійну роботу; попрацюємо з новою книжкою.

 

III. Підготовка до виконання самостійної роботи.

 

1. Повідомлення вчителя про види дитячої художньої творчості

— Ви прийшли до школи не тільки, щоб одержувати знання, а й розвивати свої вміння: співати, танцювати, читати вірші, виконувати ролі різних дійових осіб у виставах, розвивати спортивні вміння.

 

2. Складання речень за ілюстраціями

— Подивіться, що нового ви бачите у кінці моделі речення? (Замість крапки — новий знак кінця речення.) Він називається знаком питання і ставиться тоді, коли в реченні про когось або про щось запитується. Наприклад:

Що співає дівчинка? Де гуляють діти? Чим грають у футбол?

 

3. Робота в парах. Інтонування питальних речень. Міні-діалоги

Учні повторюють за вчителем запитання і дають відповіді.

— Що росте на дереві?

— На дереві ростуть яблука.

— Чим займаються діти?

— Діти танцюють.

—Що робить дівчинка з мікрофоном?

— Дівчинка співає.

 

Фізкультхвилинка («Гопачок» під музику)

 

IV. Підготовка до виконання перевірної роботи

 

1. Запис моделей до речень, які промовляє вчитель (за варіантами)

 

Варіант 1

Діти танцюють.

Сонечко сяє у небі.

 

Варіант 2

Дівчинка співає.

Хлопчик грає у футбол.

 

2. Запис звукових схем до предметних малюнків, які називають діти

 

Варіант 1

Оса

Рука

Кінь

 

Варіант 2

Око

Коза

Сіль

 

V. Робота з дитячою книжкою

 

1. Установка на слухання твору

— «Отакий роззява — ліві двері справа»,— це весела прозивалка. Звідки вона з’явилась і хто її придумав, ви зараз дізнаєтесь. Уважно слухайте.

 

ОТАКИЙ РОЗЗЯВА

Жив собі роззява —

Ліві двері справа.

Зранку він хутенько встав,

Піджака вдягати став:

Шусть руками в рукави —

З’ясувалось, то штани.

Отакий роззява — ліві двері справа.

Вбрав сорочку він, однак

Всі кричать йому: не так!

Одягнув пальто — проте

Знов кричать йому: не те!

Отакий роззява — ліві двері справа.

Поспішаючи в дорогу,

Рукавичку взув на ногу.

Ну, а замість капелюха

Натягнув відро на вуха.

Отакий роззява — ліві двері справа.

Трамваєм тридцять третім

Він їхав на вокзал

І, двері відчинивши,

До водія сказав:

— Шановні?! трам-тарам-пам-пам,

Я щось хотів сказати вам!

Я сів не в той, мені… а-яй!

Трамзал негайно на вокзай!

Водій перелякався

І на вокзал подався.

Отакий роззява — ліві двері справа.

Ось біжить він до кав’ярні

Щоб квитки купити гарні.

Далі — гляньте на роззяву —

Мчить купляти в касі каву.

Отакий роззява — ліві двері справа.

Вибіг він аж на перон,

Там — відчеплений вагон.

Пан роззява в нього вліз,

Сім валіз туди заніс,

Примостився під вікном

Та й заснув солодким сном.

Зранку гульк:

— Егей! — гукає,

Що за станція? — питає.

Чемний голос відповів:

— То є славне місто Львів!

Ще поспав. Аж сходить сонце.

Знов поглянув у віконце.

Бачить — знов стоїть вокзал,

Здивувався і сказав:

Що за місто? Це Болехів,

Коломия чи Радехів?

Чемний голос відповів:

— То є славне місто Львів!

Ще собі поспав з годинку,

Знов поглянув на зупинку.

Бачить — знов якийсь вокзал,

Здивувався і сказав:

— Що за станція цікава

— Київ, Зміїв чи Полтава?

Чемний голос відповів:

— То є славне місто Львів!

Тут він крикнув —

— Що за жарти?

Жартувати так не варто!

Вчора я у Львові сів,

А приїхав знов у Львів?

Отакий роззява — ліві двері справа!

І. Малкович

 

— Чи сподобався вам веселий вірш Івана Малковича «Отакий роззява!»?

Учитель відкриває запис на дошці.

— Запам’ятаймо: придумав вірш про роззяву поет І. Малкович. Хто запам’ятав? Хто повторить прізвище автора?

— А яка назва цього вірша?

Учитель звертає увагу на те, щоб діти правильно вимовляли прізвище письменника і заголовок твору.

 

3. Колективне відтворення прослуханого, розмірковування про прослухане

— Сьогодні ми будемо вчитися колективно читати і декламувати вірш. У ньому повторюються рядки «Отакий роззява — ліві двері справа». Зараз ми кілька разів повторимо ці слова і навчимося їх виразно хором декламувати.

— Приготуйтесь: я читаю вірш, і коли потрібно буде проговорювати рядки вірша, які ми завчили, я зупинятимусь, і ми разом будемо їх декламувати.

 

4. Повторне читання вірша з елементами декламації

 

5. Розглядання книжки

Учні розглядають книжку, знаходять написи на обкладинці, ілюстрації до вірша всередині книжки, уважно розглядають їх, переконуються в тому, що це саме той твір, який щойно прочитав учитель. Педагог спонукає учнів відтворювати окремі рядки вірша до деяких ілюстрацій.

 

6. Виховний момент

— Діти, як ви вважаєте, для чого складають прозивалки?

— Вони існують для того, щоб аналізувати свою поведінку і поведінку інших. Якщо людина ще не вміє дотримуватись загальноприйнятих правил поведінки, можна дати їй змогу виправитися, не роблячи зауважень. Ми знаємо, що дехто дуже ображається на зауваження і робить навпаки. А ось прочитає такий вірш, і все зрозуміє, і буде поводитись гідно. Ображати, обзивати ж один одного не слід. Це не ввічливо!

 

7. Рекомендації до діяльності з книжкою протягом тижня

Добирати і виставляти у «Куточку читача» книжки з веселими віршами. Організувати виставку малюнків до твору І. Малковича «Отакий роззява!»

 

VI. Підсумок уроку

— Які види робіт ви виконували на уроці?

— Який знак може стояти в кінці речення?

— Наведіть приклади питальних речень.

— Що було складно виконати під час самостійної роботи?

— Що було виконати найлегше?

— Чи сподобався вам вірш І. Малковича «Отакий роззява!»? Чим?

— Чи можна про героя вірша сказати: «Поспішиш — людей насмішиш»?