Підготовка до ЗНО .М.Хвильовий

Микола Хвильовий.                                                          Роздвоєність особистості (чекіст і людина) протистояння добра і зла в  душі героя.

Фітільов.                  ВАПЛІТЕ.      

«Цвітові яблуні »

«Я»

«Я чекіст, але я і людина» (герой про своє роздвоєння).

 «Я, главковерх чорного трибуналу комуни, — нікчема в його руках (доктора Тагабата), яка віддалася на волю хижої стихії».

Мати  «Моя мати — втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна». Я(її м’ятежний син) зовсім замучив себе

Доктор Тагабат    Злий геній, безжальний до своїх жертв». «Я бачу тільки білу лисину й надто високий лоб».

Андрюша    «Похмурий, наївний, печальний».

«Андрюшу призначили в “чека”, проти його кволої волі. Цей невеселий комунар, коли треба енергійно розписатись під темною постановою — “розстрілять”, завше мнеться, завше не ім’я і прізвище на суворому життьовому документі ставить, а незрозумілий та химерний хвостик».

Дегенерат

«Вірний вартовий із дегенеративною будівлею черепа. Мені видно лише його трохи безумні очі, але я знаю: у дегенерата — низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс. Мені він завжди нагадує каторжника, і я думаю, що він не раз мусів стояти у відділі кримінальної хроніки».

Ішла гроза. Тихо вмирав місяць у пронизаному зеніті. Йшла чітка, рясна перестрілка.Я зупинився серед мертвого степу: там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни.

«Шукання Хвильового почались там, де урвалися шукання Коцюбинського»

               (М. Рильський).