Підготовка руки до письма дошкільників з ІП

 «Підготовка руки до письма дошкільників з ІП» 

Розвиток  дрібної моторики дитини з порушеннями опорно-рухового апарату є одним з головних завдань педагога у дошкільному навчальному закладі. Якщо руки дитини вчасно не навантажити посильною працею, їй буде важко впоратися з обсягом письмових завдань в школі. Навчання певним діям (зав’язування, складання, витирання тощо) лежить в основі формування здатності дитини до самообслуговування.

Формування функції рук найбільш інтенсивно відбувається в перші роки життя – у період від 1 до 4 років.  У дитини з руховими порушеннями цей розвиток не відбувається спонтанно, а потребує відповідних коригувальних впливів, які застосовуються педагогом протягом  послідовних етапів навчання.

На першому етапі відбувається формування здатності до захоплювання предметів та їх обмацування.  Дитину слід навчити тягнутися до предмету, захоплювати його, утримувати та перекладати з руки в руку, стежачи при цьому  за своїми діями. На цьому етапі застосовуються також такі засоби розвитку моторики як перенесення предметів, ігри-потішки з кулачками, оплесками, ігри з м’ячем тощо.

На другому етапі дитину навчають самостійно їсти, виконувати дії одягання. Удосконалення моторики стимулює розвиток сприйняття та збагачення  чуттєвого досвіду дитини. На основі предметно-маніпулятивної діяльності відбувається закріплення зв’язків між словом, предметом та дією, що стимулює розвиток сенсорно-перцептивних функцій з одночасною корекцією рухових порушень. 

На третьому етапі здійснюється корекційна робота, спрямована на   розвиток дрібної моторики, удосконалення  тактильних відчуттів дитини, зорово-моторної координації, формування графічних навичок та підготовку руки до письма. На цьому етапі провідна роль належить таким дидактичним засобам,  як ігри-дії з ложкою, пірамідкою, перекладання, сортування, ігри з крупною мозаїкою, з мотрійками, водою та піском тощо.

Достатньо уваги слід приділяти підготовці руки до письма. У дітей з церебральним паралічем часто відмічається підвищений тонус м’язів кисті, парези та гіперкінези, внаслідок чого порушується  формування рухової навички письма та малювання. Враховуючи характер рухових порушень, основними завданнями з підготовки руки дитини до письма є такі:

– формування вміння виконувати рухи ведучої руки з великою амплітудою та рухи кисті й пальців рук при зоровому контролі;

–  навчання ізольованим рухам рук;

–  формування вміння  брати предмети різними способами;

–  розвиток маніпулятивних  дій з предметами. 

Під час навчання дитини певних рухових дій педагогу необхідно дотримуватися такого алгоритму:

1) чітко визначити рухове завдання;

2) скласти план виконання руху;

3. виокремити опорні точки руху;
4. визначити орієнтири для контролю.

Показ виконання завдання повинен бути детальним: необхідно привертати увагу дитини до напрямку, амплітуди дії руки та кисті; нагадувати дитині послідовність  виконання дій; пересвідчитись, що вона засвоїла інструкцію та навчати виконувати завдання з його одночасним промовлянням. 

Структура заняття з підготовки руки до письма включає такі компоненти:

1) Вправи на загальну моторику.

2. Ігровий момент, розвивально-корекційні вправи.
3. Вправи на розвиток дрібної моторики відповідно етапу навчання та вправи на утримання олівця.
4. Показ та  пояснення виконання завдання, письмо.

Письмо слід проводити у альбомах розміром 170-205 мм, білого кольору з графічною сіткою двох видів: горизонтальні лінії, відстань між якими 9 мм, та клітинка з боком такого ж розміру.

З метою формування у дошкільнят графомоторних навичок, тематику, планування та проведення занять з зображувальної діяльності з дітьми, які мають гіперкінези, несформовані за віком уміння та навички зображувати, доцільно проводити у поєднанні з заняттями з підготовки руки дитини до письма: навчання малювати вертикальні лінії, горизонтальні, квадрати, трикутники, круги та овали. При цьому використовувати наступні прийоми (до кожного окремого елемента, лінії, форми): за опорними лініями, за опорними крапками, тренінг, малювання предметів, простих сюжетів, використання відповідних трафаретів. З метою навчання оволодіння навичками проводити різні лінії та основні форми, доцільніше використовувати олівець.

Одночасно з традиційними методами психолого-педагогічного впливу на дитину, доцільно використовувати метод кінезологічної корекції, спрямований на зняття окремих симптомів, поліпшення розвитку психічних процесів, дрібної та загальної моторики, зниження стомлюваності, активізацію пізнавальних процесів тощо. Підвищенню ефективності заняття сприяє комплексне використання таких вправ:

1) пальчикова гімнастика;

2) вправи, спрямовані на розвиток міжпівкульової взаємодії;

3) дихальні вправи;

        4) масаж та самомасаж кисті;

5) ритмізовані мовленнєві вправи;

6) декламування віршованих рядків з руховим супроводом;

7) вправи на релаксацію.