Підготовка та проведення відкритого заняття з предмету « Спеціальний музичний інструмент»

Про матеріал
Як підготувати відкритий урок? З чого розпочати? Як правильно сформувати план уроку, щоб він був цікавим та інформативним? Скільки часу повинно тривати відкрите заняття, щоб не втомити слухачів? Чи потрібно взагалі якось особливо готуватись до нього? Про це дізнаємось в даній методичній розробці.
Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка

 

“ Підготовка та проведення відкритого заняття з предмету « Спеціальний музичний інструмент» ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів 2020

Укладач:        Яворівський Андрій Павлович – викладач та концертмейстер вищої категорії Львівського  коледжу культури і мистецтв.

Рецензенти: кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри народних інструментів ЛНМА імені М.В.Лисенка Я.В. Олексів;  народний артист України, доцент кафедри народних інструментів ЛНМА імені М.В.Лисенка Личенко О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

  1. Вступ……………………………………………………………...4 ст.
  2. Підготовка до відкритого уроку……………………………....6 ст.
  3. Проведення відкритого уроку………………………………....12 ст.
  4. Висновки………………………………………………………....16 ст.
  5. Фото з відкритих уроків………………………………………..18 ст.
  6. Використана література………………………………………..20 ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Вступ

 

 

Як підготувати відкритий урок? З чого розпочати? Як правильно сформувати план уроку, щоб він був цікавим та інформативним? Скільки часу повинно тривати відкрите заняття, щоб не втомити слухачів? Чи потрібно взагалі якось особливо готуватись до нього? Як часто ці запитання виникають, коли потрібно продемонструвати свої вміння та педагогічні навички перед черговою атестацією чи плановим заходом. Чому одним викладачам з легкістю вдається зробити відкритий урок, як захоплюючу подорож у казковий світ музичного мистецтва і заполонити увагу слухачів та продемонструвати найкращі якості студента? А на уроці інших усі тільки чекають, коли ж це все нарешті закінчиться… В чому секрет успіху? В особливому таланті чи харизмі педагога, у його вмінні імпровізувати та тримати інтригу до кінця, завдяки своїм надзвичайним здібностям? Чи є все ж таки певні передумови для успішного проведення відкритого уроку, деякі правила, методичні поради та рекомендації, застосовуючи які, можна досягнути успіху?

В цій методичній розробці ми розглянемо, що потрібно в першу чергу робити при підготовці до відкритого уроку, як правильно сформувати зміст заняття, чітко визначити мету та поставлене перед нами завдання, чому не варто покладатись лише на власну інтуїцію взагалі не готуючись до відкритого уроку, як правильно застосовувати інноваційні технології та допоміжні засоби для кращого донесення інформації до слухача,  як втримати увагу аудиторії та допомогти студенту якнайкраще показати свої виконавські та музичні здібності. Також ми розберемо, як вибрати тему заняття, зробимо детальний опис того, як правильно сформувати робочий план, щоб він відповідав загальним вимогам, яка повинна бути послідовність уроку та що робити, коли не все пішло так, як ми запланували.

Мета цієї роботи допомогти молодим педагогам максимально якісно та успішно провести відкритий урок, вказати на певні типові помилки та прогалини при підготовці заняття, мотивувати, на що потрібно звертати увагу, щоб досягнути поставленого перед собою завдання.

Усі ці аспекти, які будуть представлені, сформовані на основі власних спостережень, роботи з студентами  та багаторічної педагогічної діяльності, а також почерпнуті з різноманітних наукових джерел,  книжок та журналів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготовка до відкритого уроку

 

Існує певна думка, що до відкритого заняття не потрібно взагалі готуватись. Треба провести урок так, як завжди ми це робимо в класі, без якогось особливого приготування. Проте практика показує, що такі відкриті заняття проходять монотонно та нецікаво, і якщо не має якогось конкретного плану дій, дуже швидко увага слухачів знижується, а то і взагалі зникає всяке бажання ще раз приходити на подібного плану заходи.

Є друга крайність, коли викладач повністю прописує весь хід заняття, а потім фактично читає його з листа. На такому уроці, хоча все буде послідовним і правильно сформульованим, не буде живого спілкування та контакту педагога з аудиторією, буде відчуватись певна скованість та дискомфорт, і ми не зможемо досягнути бажаного результату. Тому потрібно вибрати «золоту середину», мати перед собою чіткий план дій , проте завжди залишати місце для імпровізації і контакту з слухачами. Як же ж підготуватись до відкритого уроку, з чого починати і на що звернути свою увагу?

Перед тим, як готуватись до відкритого заняття, спочатку слід уявити собі загальну картину, як би ми хотіли його провести; чітко сформувати в своїй уяві, з яких головних аспектів буде він складатись, та що дійсно зможе зацікавити слухачів. Добре походити на відкриті уроки інших викладачів, переглянути відео проведення таких занять в інтернеті, де можна почерпнути багато корисної інформації, і взяти гарний матеріал для сформування власного шедевру. Також потрібно переглянути певну літературу, в якій описується, як проводити такі заходи. Не треба соромитися звернутися за допомогою чи порадою до своїх колег. Чим більше порад чи зауважень ми отримаємо перед уроком, тим менше промахів буде потім. Краще врахувати критику перед відкритим заняттям, ніж почути її під час аналізу після нього.

Після цього потрібно шукати певну ідею, навчальний матеріал, на основі якого ми зможемо втілити свій задум. Це може бути якийсь твір, який добре виконує один з наших студентів, або робота над якимось певним видом техніки, чи втілення художнього образу на основі кількох композицій. Саме головне, щоб нас самих захопила ця ідея, і ми захотіли її розкрити перед широкою аудиторією.

Дуже важливим є правильно обрати тему відкритого уроку. Не потрібно брати такий матеріал, в якому ми самі добре не розбираємось, найкраще обрати те, що нам самим подобається, з чим ми найчастіше працюємо, і зможемо показати свої найкращі педагогічні якості. Від правильного вибору теми заняття залежить вся наша подальша робота, тому слід дуже ретельно та відповідально підійти до цього.

Назва відкритого уроку повинна бути чітко та лаконічно сформульована, і відповідати тому, над чим ми будемо працювати. Не слід обирати таку назву, яка буде важко зрозумілою, та значення якої ми самі не зможемо пояснити. В назві відкритого заняття повинна бути акумульована головна думка та ідея нашого напрацювання, і звучати своєрідним лейтмотивом на протязі всього уроку.

Важливо також оприділитись, з яким учнем (студентом) ми будемо робити наше відкрите заняття. Доводилось спостерігати випадки, коли хороший педагог не зміг якнайкраще розкрити свої здібності на відкритому уроці через халатне та безвідповідальне відношення студента до підготовки заняття. Тому слід звернути свою увагу в першу чергу не тільки, щоб студент був яскравим та талановитим виконавцем, а на його старанне та відповідальне відношення до спеціальності та до відвідування занять.

Отже, перейдемо тепер до підготовки самого відкритого уроку. Коли ми вже створили в своїй уяві загальну картину заняття, вибрали тему, над якою будемо працювати, обрали назву уроку та відібрали учня, який якнайкраще зможе реалізувати наш задум, потрібно скласти план або програму відкритого заняття, в якому буде детально та послідовно описаний весь хід нашого заняття, і котрий буде для нас і для слухачів немов би дорожньою картою у казковий світ музичного мистецтва.

Як наочний приклад, хочеться навести програму власного відкритого уроку, який відбувся 23 грудня 2017 року в Львівському коледжі культури і мистецтв.

Львівський коледж культури і мистецтв,

циклова комісія народних інструментів. (23.11.2017)

 

Програма

Відкритого уроку з дисципліни "Спеціальний музичний інструмент" на тему

"Робота над втіленням художнього образу автора у творі А.Білошицького "Байлаора" 

Викладач Яворівський А.П.

Студентка Кравець І.

 

Мета: За допомогою образного мислення, техніки виконання, досконалого володіння інструментом  донести до слухача  всю палітру музичного звучання та втілити художній задум автора.

Завдання: Використовуючи динамічні відтінки, фразування, різноманітні штрихи, акценти та музично-технічні навики,  досягнути максимально якісного звучання твору.

Вимоги до студента:

1. Правильна постава, положення рук та ніг, розміщення інструменту

2. Слідкувати за міховеденням та рівномірним звучанням як на розжим, так і на зжим

3. Виконувати твір правильною аплікатурою та штрихами

4. Звертати увагу на динаміку, зміну музичного характеру

5. Вчасно переключати регістри

6. Виконувати твір ритмічно, не пришвидшуючи в простих місцях, та не сповільнюючи там, де є технічні труднощі

7. Слідкувати за цілісністю звучання твору

План уроку:

1. Представлення студентки; твору, який вона виконує , та поставлених перед нею завдань

2. Технічні вправи : гама, арпеджіо, акорди …

3. Оприділення значення назви твору, який виконується

4. Програвання твору від початку до кінця

5. Виявлення помилок; відпрацювання місць, які прозвучали невдало

6. Відпрацювання частин твору, які звучать неритмічно за допомогою метроному

7. Робота над звуком та фразуванням

8. Пошук художніх образів, які асоціюються з даним твором

9. Перегляд відеоматеріалу та порівняння двох різних варіантів виконання даної композиції

10. Програвання твору від початку до кінця, враховуючи попередні помилки та зауваження

11. Домашнє завдання

12.  Оцінка

Прогнозований результат: Студентка повинна володіти певними музично-технічними навичками і завдяки правильним методам та  сумлінному виконанню досягнути поставленої перед собою мети.

 

На початку програми потрібно написати назву відкритого заняття, якщо розглядається якийсь конкретний твір, вказуємо композитора, який його написав, а також назву твору. Якщо розглядаються особливості техніки виконання або робота над динамікою чи багатоголоссям в узагальненій формі, потрібно зазначити, на основі якого матеріалу (гами, вправи…), або в творах яких авторів це буде доводитись до слухача. Якщо твір циклічної форми, потрібно вказати, яка частина буде виконуватись. Після цього треба визначити мету та завдання нашого відкритого заняття.

Мета відкритого уроку повинна відображати в собі те, чого ми хочемо досягнути в кінцевому результаті, яка взагалі ціль нашої показової роботи та який результат ми хочемо отримати.

Завдання описує засоби , які ми використовуємо для досягнення поставленої перед нами мети. Потрібно вказати, які динамічні відтінки, фразування, штрихи, акценти, музично-технічні навики повинні застосовуватись для того, щоб досягнути максимально якісного звучання твору. Після визначення мети та поставлених перед нами завдань треба описати вимоги до студента.

Вимоги до студента повинні містити в собі певні поради та конструктивні зауваження щодо осанки самого виконавця (правильного положення рук та корпусу); технічні особливості,  характерні для інструменту, на якому виконується твір ( вчасне переключання регістрів, зміна міху, знімання педалі, рівномірне ведення смичком, дихання на опорі …); правильне виконання штрихів та динамічних відтінків, фразування та слідкування за рівним ритмом. Після цього складаємо послідовність, або план проведення заняття.

План відкритого уроку в кожному окремому випадку є особливим та індивідуальним відповідно до специфіки предмету, рівня підготовки студента та харизми самого педагога, але є певні елементи, які повинні бути присутніми в кожному плані проведення заняття.  План треба складати по наростанню, саме цікаве слід залишити на сам кінець, щоб постійно тримати увагу слухачів. Важливо правильно розрахувати час, щоб встигнути все, що було заплановано. Кожен пункт повинен бути і не дуже коротким, і не занадто довгим, щоб не втомити слухача. Якщо увага присутніх в аудиторії розсіюється, і ми відчуваємо, що їм стає нецікаво, слід зразу ж переходити на наступну думку. Обов`язково в програму слід включити програвання твору від початку до кінця. Після прослуховування всієї композиції, спочатку треба звернути увагу на позитивні моменти, похвалити і відмітити ті місця, які прозвучали непогано, а потім вже можна зробити певні зауваження. Потрібно не тільки самому вести діалог з учнем, але й старатись залучити всіх слухачів до загального процесу. В кінці програми слід підсумувати та узагальнити всі попередні зауваження, і дати певні рекомендації для їх виправлення а також поставити оцінку і дати домашнє завдання.

Прогнозований результат – це є сукупність мети і поставленого перед нами завдання, тобто те, чого би ми мали досягнути в кінцевому результаті, використовуючи правильну методику та певні музично-технічні засоби.

Відкрите заняття можна зробити набагато цікавішим, використовуючи інноваційні технології та сучасні засоби. Набагато краще буде сприйматись інформація, яка буде підтверджена переглядом відео, чи слайдшоу на екрані проектора чи ноутбука. Можна також показати два відео різних виконавців композиції, яка демонструється, і порівняти, вказуючи на недоліки чи позитивні моменти.

В плані відкритого заняття не потрібно прописувати все до дрібниць, треба завжди залишати місце для імпровізації, проте, якщо не буде чіткої послідовності в діях, є небезпека перетворити все на одну суцільну кашу. Про це більш детальніше ми поговоримо в проведенні відкритого уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проведення відкритого уроку

 

 

Для проведення відкритого заняття, якщо це можливо, найкраще обрати день та час, в який в нас проходить урок з студентом, якого ми будемо представляти, щоб не порушувати графік загального розкладу. Обрати потрібно таку годину, яка буде зручною для всіх бажаючих прийти до нас на відкрите заняття.

За тиждень перед проведенням відкритого уроку, потрібно розклеїти оголошення, добре також особисто підійти і запросити колег, яких би ви хотіли побачити в себе на занятті. Коли весь матеріал вже повністю готовий, треба роздрукувати програму відкритого заняття. Краще зробити більшу кількість копій чим нам потрібно, щоб потім не ніяковіти, коли прийде більше людей, аніж ми очікували.

Аудиторію для проведення відкритого заняття потрібно вибрати світлу та простору, хоча найкраще, якщо це можливо, проводити урок там, де ми завжди займаємось, щоб не створювати зайвого напруження та дискомфорту в студента.

Одяг повинен бути чистим та охайним як в нас, так і в учня, проте ті, хто буде присутнім на уроці повинні в першу чергу зосередити свою увагу на навчальний матеріал, який ми викладаємо, а не на вивчення нашого гардеробу. Також потрібно подбати, щоб в приміщенні було достатньо крісел для наших слухачів. Треба щоб в класі не було нічого зайвого, що б могло відволікати увагу аудиторії.

Перед початком відкритого уроку необхідно не лише підготувати, а обов’язково перевірити в дії прилади, комп’ютерну техніку, наочність та інші засоби, які ми хочемо використати, та спланувати порядок їх застосування. Також важливо переглянути сам інструмент, на якому буде виконуватись програма, щоб не демонструвати перед всіма свої навики майстра по ремонту музичних інструментів. Розміститись біля свого вихованця потрібно так, щоб всім було добре видно, що ми йому показуємо. Якщо ми використовуємо пульт для нот, його треба опустити на такий рівень, щоб усі могли добре бачити виконавця.

За 15 хвилин до початку потрібно вже бути з студентом в аудиторії, позитивно налаштувати його на роботу, ще раз прокрутити в своїй уяві весь хід заняття. Коли викладачі та адміністрація зайдуть в клас, потрібно роздати їм програму відкритого заняття. Також можна в кількох екземплярах роздати бажаючим слідкувати за програмою ноти самого твору, який буде виконуватись.

На початку уроку потрібно привітатись,  представити студента (студентку) та оголосити назву відкритого заняття. Важливо поводити себе впевнено і спокійно, говорити чітко та виразно, дотримуватись складеного нами плану уроку.

Дуже добре, коли ми можемо не тільки розказати учневі, що потрібно робити під час уроку, але й самі практично показуємо та демонструємо це на музичному інструменті. Це викликає неабияку повагу та схвальні відгуки зі сторони аудиторії, що викладач не тільки обізнаний в теорії, але й на практиці може пояснити учневі, що треба робити. Проте, якщо ми не впевнені в своїх силах, незначний промах з нашого боку може викликати абсолютно іншу реакцію.

Після привітання та оголошення теми уроку, потрібно сказати яка мета цього заняття  і які завдання слід виконати для досягнення цієї мети. Обов`язково, якщо розглядається якийсь конкретний твір, потрібно коротко розповісти про автора і історію написання даної композиції. Якщо твір має якусь особливу назву, варто пояснити її значення.

Після цього можна перейти до програвання твору від початку до кінця. Коли композиція прозвучала, потрібно спочатку вказати на хороші моменти, а потім зробити певні зауваження. Також можна запитати в слухачів, що їм сподобалось, а над чим ще потрібно попрацювати.

Наступним етапом є основна наша робота над твором. Це може бути відпрацювання складних технічних місць, робота над динамікою і фразуванням, штрихами чи аплікатурою, або пошуки художнього образу для даної композиції. Якщо це поліфонічний твір, можна особливу увагу звернути на відокремлення головної теми від підголосків за допомогою динаміки чи зміни штрихів. Коли це етюд або віртуозна композиція, можна попрацювати над технікою виконання. Якщо слухачам представлена лірична і  мелодійна п`єса, варто звернути увагу на фразування та динамічні відтінки. Варіантів є безліч, головне, щоб це було цікавим і актуальним. Власне на цій стадії роботи найбільше видно усім наш професіоналізм, педагогічні здібності та майстерність.

Можна застосувати на уроці метроном, як наочний приклад того, як ми відпрацьовуємо місця, що звучать неритмічно. Працювати потрібно подібно, як завжди ми проводимо свої заняття, проте слід пам`ятати при цьому, що нашим завданням є не тільки ідеально відпрацювати якесь конкретне місце, а в першу чергу показати технологію, за якою ми можемо досягнути бажаного результату. Тому потрібно слідкувати за часом, щоб не втомити слухачів.

Після цього можна підключити інноваційні методи, щоб підсилити увагу аудиторії і дати відпочити учневі. Це може бути відеоперегляд даної композиції у виконанні інших музикантів, або порівняння двох відео різного рівня виконавців, один з яких буде як приклад для наслідування, а інший - навпаки, буде невдалим. Якщо це якась характерна музика (іспанська, аргентинська, циганська…), можна запропонувати переглянути відео іншого твору, навіть виконаного на іншому інструменті, але в характері композиції, яку ми представляємо.

Не слід надто довго зациклюватись на чомусь одному, хід уроку повинен бути цікавим та динамічним, тому нам потрібно чітко розподілити, скільки хвилин ми можемо виділити на кожен пункт зокрема. В загальному відкритий урок повинен тривати не більше однієї години. Потрібно пам`ятати, що це не є сольний концерт, а наша показова робота, в  якій головним є в лаконічній та доступній формі показати всю нашу майстерність і  професіоналізм, як педагога, який вміє швидко та фахово донести учневі те, що від нього вимагається.

В кінці заняття потрібно, щоб учень ще раз переграв твір від початку до кінця, враховуючи всі попередні помилки та зауваження. Після цього викладач дає домашнє завдання та ставить оцінку.

Не завжди урок може піти так, як ми собі запланували, тому треба бути завжди готовим до несподіванок і правильно зреагувати на ситуацію та скерувати хід заняття в правильне русло. В кінці, як правило, проходить обговорення та аналіз проведеного відкритого уроку, потрібно уважно, з повагою до кожної думки, вислухати усі побажання та зауваження. Навіть якщо ви з чимось незгідні, буде нетактовно про це говорити на загал, краще це обговорити після завершення заняття.  В кінці  обов`язково потрібно подякувати всім присутнім за те, що вони знайшли час та виявили бажання прийти на ваш відкритий  урок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

Успішне проведення відкритого уроку в великій мірі залежить від підготовки педагога до нього. Халатність та недбале ставлення до підготовки заняття може зіграти злий жарт під час самого уроку. Тому, щоб нам не червоніти перед поважною аудиторією наших слухачів, потрібно заздалегідь  проаналізувати весь хід відкритого заняття, добре підготувати наш виклад матеріалу, переглянути всі технічні засоби та інноваційні технології, які ми будемо використовувати, провірити на справність музичний інструмент, на якому буде виконуватись програма, щоб звести до мінімуму певний дисонанс чи непорозуміння, яке може виникнути або проявитись в процесі відкритого уроку. 

Для цього, щоб досягти успіху, не потрібно ігнорувати попередніми порадами чи настановами наших колег. Потрібно взяти, як хороший матеріал для створення власного шедевру, досвід від відвідування відкритих уроків інших педагогів чи перегляду подібних занять в інтернеті. Дуже важливо правильно обрати тему для нашого заняття, яка буде надихати нас самих, і в якій ми зможемо проявити якнайкращі наші педагогічні здібності та навики. Також необхідно добре обдумати як правильно визначити мету та поставлене перед нами завдання, щоб те, що в них написано, дійсно відображало все, над чим ми будемо працювати. Потрібно ретельно та послідовно написати план уроку, а також  слідкувати за тим, щоб постійно тримати в напрузі увагу слухачів і не затягнути час, відведений на заняття.

Перед початком відкритого уроку слід приготувати весь матеріал, який ми будемо використовувати для його проведення, налаштувати себе та студента на хорошу та плідну співпрацю, розпочати урок впевнено, без зайвого напруження, говорити чітко, не поспішаючи, та точно дотримуватись нашого робочого плану.

Все заняття повинне проходити в звичній для нас та студента атмосфері, не потрібно старатись когось чимось здивувати, а краще зосередитись на тому, щоб в доступній та лаконічній формі донести до слухача свої педагогічні вміння та навики і допомогти учневі якнайкраще розкрити свій  творчий потенціал.

Якщо бути добре підготовленим та творчо налаштованим на роботу, наш відкритий урок принесе користь та задоволення не лише нам, але й усім присутнім на ньому.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фото з відкрих уроків

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1. Шевчук С.С. Урок теоретичного навчання у професійно-технічному навчальному закладі: Методичні рекомендації. — Донецьк, 2004р. — 44с.

2. Ковальчук В.І. Як стати майстерним педагогом. Київ, 2007. 3. Освітянський науково - методичний журнал «Відкритий урок» №5 – 6, 2009.

4. Профтехосвіта №2, 2009 Навчально-методичний супровід діяльності ПТНЗ. Л.Шевчук ст. 12-14.

5. Профтехосвіта №2, 2010 Система методичної роботи в ПТНЗ Т. Петренко ст. 36-40.

6. Мурашко Н. Аналіз уроку. К.; «Шкільний світ», 2008.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
20 травня 2020
Переглядів
953
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку