Підсумкова контрольна робота з української мови та літературного читання

1.Прочитай уважно текст.

ДІДОВА ПАСІКА

             Біля  кр..ниці стояла в..личезна дубова ді..ка з водою. Гаряче сонячне промі..я  добре (на)грівало воду. І (в, В)арочка (що)дня поливала нею квіти та вишен..ки коло хати.

      Якось  дівчинка зачерпнула води у своє  дерев..яне відеречко.  Дивиться —

( у) воді б..жола плаває. Борсає..ся, намагає..ся  змахнути мокрими крильцями. Варочка поставила відерце й почала пильно розглядати бджолу.

            Чи то бджолі закортіло скупатися, а чи води напитись? Бджілка безсило перебирала лапками. Але крильця  намокли, й нічого з тих силкувань не виходило.

    «Еге, вона ж не злетить, ще й потонути може!» — подумала Варочка. Проте дівчинка боялась навіть доторкнутися до бджоли. А раптом  вжалить! І    Варочка загукала:

— Дениску-у-у! Швидше йди сюди! Тут бджола тоне!

     Дениско миттю шурхонув із вишні, де рвав ягоди на вареники. Плутаючись у картоплинні, підбіг до Варочки. 

— Хто тоне? Де?

—  Глянь, бджола... У моєму  відеречку...

    Дениско — хлопчина метикуватий. Він швиденько знайшов тоненького прутика і вихопив бджолу з води.

—І що тепер з нею робити? — подивився на Варочку. А дівчинка  ніяк не могла заспокоїтись.

— Мабуть, це бджола з пасіки діда Оксена, — сказала Варочка.— Давай віднесемо її туди!

Варочка знайшла коробочку з- під сірників. Помістила туди бджілку.

   У липовому гаю є ціле містечко з голубих, білих, червоних будиночків. Вулики  для того пофарбував в різні кольори, щоб легше було бджолам домівку знаходити.

   Біля куреня, під старою грушею сидів дід Оксен, щось стругав.

— Ваша? — Дениско розчинив коробочку, в якій ледве повзала  бджола.

      Пасічник неквапливо вийняв з кишені окуляри, примружився:

— Авжеж, моя! Свою худібку я завжди впізнаю.

    Діти розповіли йому, як вони стали бджолі у пригоді. Дід Оксен слухав і примовляв:

— Ну й рятівнички! Оце я розумію! Дякую, що принесли мою красуню.

  Він пригостив їх медом, сотовим, пахучим. А бджола тим часом вилізла з коробочки і раптом злетіла. Але високо здійнятися не змогла, сіла дідові на бороду. Пасічник не займав її.

— Нехай зігріється,— сказав, усміхнувшись.

        Бджола заметушилася. Дід виплутав її з бороди, посадив па широчезну долоню. Бджола задзижчала , зблиснула золотою цяткою  і зникла у верховітті старої груші.                                                                 ( За Василем Чухлібом, 330 слів)

Виконай завдання.

2.Дай коротку відповідь. Кого врятували діти?___________________

 

3.Що зробив Дениско, щоб урятувати комаху?

А вилив воду з відеречка

Б прутиком витягнув з води

В попросив допомоги в діда Оксена

4. Віднови послідовність подій у творі. Простав цифри в порожні клітинки.

□ Бджола зникла у верховіті старої груші.

□ Тут бджола тоне!

□ Давай віднесемо її на пасіку.

□ Нехай зігріється.

□  Варочка  пильно розглядає бджолу.

□  Дід Оксен впізнав свою худібку.

□  Дениско вихопив бджолу з води.

□ У воді бджола плаває.

5. Спиши уривок з тексту, вставляючи пропущені букви та розкриваючи дужки.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Відеречко, відерце, відро  – це слова…

А спільнокореневі      Б синоніми       В  антоніми

7. Встанови зв'язок слів у реченні за допомогою питань.

   Сонячне проміння  добре нагрівало воду.

8. З'єднай стрілками іменник з його закінченням в орудному відмінку.

                                Гай                                    - ом

                                Відерце                             -єм

                                Вулик                                - ем

9.Чи можна назвати Варочку і Дениска рятівниками? Доведи свою думку.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.Прочитай уважно текст.

БРИЛИК

    Мурахи( по)волі тягнули в..ликий шмат кори, щоб ут..плити (на) зиму свою хатину. Раптом почули якес.. ойка..я. Мурахи зупинилися. Хто це ж з..явився на їхній ст..жині? Ойка..я (про)лунало знову і змовкло. Старий Мурах - ватажок поправив окуляри. Він кивнув Муравчикам, щоб пошукали, хто (по)требує допомоги.   Муравчики хутко м..тнулися увсебіч.

— Ось він! — загукав найменший Муравчик. — Я знайшов його! 

   З-під дубового листочка виглядав голомозий* Жолудь.

— Ти чого галасуєш? — суворо запитав його старий Мурах.

— Я... брилика загубив. Десь отут... Шукав - нема…— ледь не плакав Жолудь.

— Знайдемо твого брилика! — заспокійливо  буркнув старий Мурах.

— Аякже! Знайдемо! — і Муравчики вже шелестіли листям.

— Ось він! — почувся веселий  голосок найменшого ,Муравчика. 

    Усі побачили брилика.  Але спробуй дістати ..ого! Брилик плавав пос..ред оз..рця, що хлюпотіло в кізоччиному сліду-копитці.Та хіба були( в) лісі справи, яких (не) вирішували мудрі Мурахи!І т..пер ватажок подумав хв..линку і наказав кидати (у) воду галу..ки. (Не)вдовзі плавучий міст (про)стягнувся до брилика. Охочих іти за бриликом було багато.

Але старший Мурах розсудив так:

— Брилика хто знайшов? Найменший Муравчик. До того ж він серед нас найлегший. Кому ж і йти, як не йому. 

    Думаєте, не боязко було Муравчику? Еге! Навіть коліна в нього затремтіли. Та цього ніхто не помітив. Він умить переборов страх і ступив на міст. Настил прогинався, подекуди вода сягала вище колін, однак Муравчик уперто пробивався до мети. Нарешті він торкнувся брилика… і зрозумів, що витягти його одному не під силу. На березі, мабуть, збагнули це, бо звідти линули вигуки, що поспішає підмога. Вони ж не знали, що пробиратися мостом так небезпечно. Муравчик закричав:

— Зачекайте! Міст не витримає! Я що-небудь придумаю!

     І таки  придумав! Стрибнув у брилика й погріб до берега гіллячкою, ніби весельцем. Так, у брилику, й винесли на берег Муравчика його друзі.

— Ось твій брилик, візьми! — сказали вони Жолудю.

— Спасибі! — прошепотів Жолудь, — Коли я стану Дубом, приходьте відпочивати до мене в затінок.

— А ти сьогодні в нас молодець! — похвалив ватажок найменшого Муравчика.

       Мурахи взялися за свою ношу й потягнули її далі. Жолудь вибрався на пеньок і махав їм услід бриликом.                             ( За Василем Чухлібом)

 

*голомозий – без головного убору

Виконай завдання.

2.Дай коротку відповідь. Хто першим побачив брилика?_______________

3. Для чого Мурахи тягнули шмат кори?

А  щоб боронитися від ворогів

Б  щоб утеплити на зиму хатинку

В  щоб зробити місточок на озерці 

4. Віднови послідовність подій у творі. Простав цифри в порожні клітинки.

□  Муравчик уперто пробивався до мети. 

□  Мурахи почули якесь ойкання.

□  Мурахи взяли ношу й потягнули її далі.

□  З-під дубового листя виглядав голомозий Жолудь.

□  Усі побачили брилика. 

□  Ватажок наказав кидати у воду галузки. 

 

5. Спиши уривок з тексту, вставляючи пропущені букви та розкриваючи дужки.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Мурахи, Муравчик, Мурашки  – це слова…

А антоніми     Б спільнокореневі         В синоніми 

 

7. Встанови зв'язок слів у реченні за допомогою питань.

Старий ватажок похвалив  найменшого  Муравчика.

8. З'єднай стрілками іменник з його закінченням в орудному відмінку.

                                 Змія                        - ою

                                 Ноша                      -єю

                                 Кора                        - ею

 

9.Вчинки якого персонажа ти схвалюєш? Напиши про це.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________