Підсумковий урок-гра «Що? Де? Коли?» Тема: Мова-дивний скарб.
Підсумковий урок-гра «Що? Де? Коли?»
з української мови у 3 класі
Тема: Мова-дивний скарб.
- пригадати, розширити, узагальнити знання дітей з даної теми;
- привчати уважно, вдумливо читати твори;
- розвивати смислову і образну пам'ять, увагу, мислення;
- збагачувати словниковий запас слів, ознайомити з виставкою книг про рідну мову, прививати цікавість до літератури;
- привчати до товариських відносин між дітьми.
Обладнання: ігровий стіл з дзигою, табло з результатами команд, плакати з прислів'ями про мову, словники різного типу, виставка книг на дану тематику.
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.
Діти командами займають місця за ігровими столами.
Вступна розповідь вчителя
- У довкіллі нас оточує дуже багато різних звуків. Ми можемо почути дзюрчання весняного струмочку, шелест осіннього листопаду, скрип слідів у тріскучий мороз, щебетання пташок, а можемо почути тривожний звук сирени швидкої допомоги, злий гавкіт собаки чи болісний людський стогін. Ці звуки бувають приємні для людини і не зовсім приємні, і все це - немовні звуки. А людська мова складається з мовних звуків, які ми можемо промовляти і записувати буквами. Звуки складаються в слова, а слова в речення, і ми чуємо людську мову та розуміємо її. За допомогою мови люди спілкуються між собою, передають інформацію, розуміють один одного, творять поезію, складають казки.
Звуків дуже є багато,
У природі все звучить.
Свище вітер, грім завзято
В темнім небі гуркотить.
Навесні співає пташка,
І струмочок дзюркотить.
Джміль гуде, дзвенить комашка,
Все по-своєму звучить!
Звуки всі впізнати можна,
Хоч багато в світі їх.
Розбере дитина кожна,
Де тривога, сум чи сміх.
Але звуки ці - немовні:
Стукіт, грюкіт, шелест, свист.
Хоч приблизно та умовно Ними скаже щось артист.
Знайте всі, мої шановні,
Не забудьтеся, бува.
У людей є звуки мовні,
Що складаються в слова.
Звуки зібрані у слово
Ще в далеку давнину
Утворили рідну мову
Українську чарівну.
Мова - це велике досягнення людства. Вона у кожного народу своя і відрізняється від іншої, тому ми, не знаючи чужої мови, можемо і не зрозуміти, про що говорить людина. І дуже важливо для людського спілкування добре знати мови інших народів, але найперше потрібно знати досконало свою рідну мову. А наша українська мова є державною мовою нашої країни, бо ми - українці , живемо в Україні, в мальовничому куточку Європи. І свою рідну мову ми всі повинні добре знати, правильно і чисто нею розмовляти, тому що кожна людина, яка себе поважає, вважає себе українцем, повинна добре вміти розмовляти рідною мовою. А ми - українці, народ древній і працелюбний, співучий і відважний, добрий і щедрий. І мова у нас дуже гарна, співуча, мелодійна, багата, як земля, веселкова і чарівна. За милозвучністю вона стоїть поряд з італійською та перською. А для нас вона найкраща в світі, бо рідна нам, своя від діда-прадіда, від самої колисочки. І здається, що вона увібрала в себе все: сонце і зорі, красу вишневого цвіту і ранкової роси, шепіт трави і дзвінкий спів струмочка, вечірні тумани і тепло літнього дня, увесь Всесвіт. І нема кращої мови для українців, ніж його рідна материнська мова. А на вас покладається велике завдання - вивчати її, не забувати її де б ви не знаходились, де б не закинула вас доля, шануйте її.
Плекайте, діти,
рідну свою мову,
вчіться складноговорити своїм рідним словом.
Сидір Воробкевич
(Кожна команда мала завдання підготувати прислів'я, приказки про мову)
Діти зачитують з плакату записані прислів'я, визначають найбільш вдало виконане домашнє завдання. Вчитель робить підсумок про виконану роботу.
- Ми закінчили вивчати розділ підручника «Мова - дивний скарб». Ви чудово справились з домашнім завданням. А на сьогоднішньому уроці ми пригадаємо твори, які вивчали, провівши гру «Що? Де? Коли?». А хто саме уважно і вдумливо читав твори цього розділу, пам'ятає їх зміст, тему, героїв ми дізнаємось в кінці уроку, підвівши підсумок гри. Отже, розкручуємо дзигу і перше питання...
Питання до гри по розділу «Мова - дивний скарб»
- Що виникло швидше: мова чи письмо? Доведіть свою думку.
- Чому мова змінила життя людей?
- За зразком якої азбуки була зроблена створена слов'янська азбука?
(грецької)
- Скільки літер додали наші предки до грецьких літер, створюючи свою
абетку? (19)
- Скільки приблизно мов на світі? (приблизно 5тисяч)
- Хто працює над вдосконаленням і збагаченням української мови?
(письменники, вчені, видавці...)
- Продовж прислів'я: Птицю пізнають по пір'ю, а....
(людину — по мові)
- Хто є автором вірша « Найрідніші слова»? (В.Лучук)
- З якого вірша рядки .. .Мова барвиста,
мова багата,
рідна і тепла,
як батьківська хата.
(«Мова» Варвара Гринько)
Музична пауза (Звучить пісня «Вчимо рідну мову» слова і музика Н.Красоткіної)
- Назвіть п'ять слів-родичів до слова мова.
(мовчати, розмовляти, примовляти, мовлення, мовити...)
- Яку назву має вірш Дмитру Білоуса про важливість кожної букви у слові?
(«Кожну літеру ціни»)
- Вислів «Зарубай на носі» означає… (запам’ятати)
- Поясніть значення слова словник. (довідкова книга)
- Перелічіть які словники ви знаєте? (тлумачний, словниковий...)
- Про що розповідається у творі Алли Коваль « У школі все таке знайоме»?
- Розкажіть про походження слів парта.
- Розкажіть про походження слів клас.
- Яким словником треба скористуватись, щоб дізнатись правопис слова директор? Знайдіть це слово у словнику.
- Яке призначення тлумачного словника?
- Як розміщені слова у словнику?
За кожну правильну відповідь на питання команда отримує бал. В кінці гри підсумовують результати, визначають переможців.
Вчитель знайомить дітей із виставкою збірок поезій про мову, декілька віршів зачитує.
…Не цурайтесь, люди, мови, Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово - Не буде народу.
- Що цікавого ви дізнались на сьогоднішньому уроці?
- Яке питання вам найбільше сподобалось?
- Яке питання для вас було найлегше?
- Яке питання для вас було найважче?
Народні прислів’я та приказки про мову та слово
- В джерелах слова - в душі криниця, а рідна мова - як чарівниця.
- Людина без книги, як криниця без води.
- Книга вчить, як на світі жить.
- Книжка маленьке віконце, а через нього увесь світ видно.
- Не всяк, хто читає, в читанні силу знає.
- Хто більше читає, той більше знає.
- Око бачить далеко, а розум ще далі.
- Де розумом не дійду, то в книжці знайду.
- Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
- Пташка красна своїм пір‘ям, а людина знанням.
- Ніколи не кажи: “Не вмію”, а кажи “Навчуся”.
- Не бійся, коли не знаєш: страшно, коли знати не хочеться.
- Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
- Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.
- Мова — не полова.
- Пізнати з мови, якої хто голови.
- Від теплого слова і лід розмерзається.
- Пуста мова не варта доброго слова.
- Хто своєї мови цурається, хай сам себе стидається.
- Гостре словечко коле сердечко.
- Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
- Красная мова находить добрії слова.
- Кого слова не беруть, з того шкуру деруть
- Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
- Шабля ранить тіло, а слово —душу.
- Краще недоговорити, ніж переговорити.
- Слово до слова — зложиться мова.
- Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
- Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.
- Пусті слова, правди в них нема.
- Умієш говорити — умій слухати.
- Не завжди говори, що знаєш, але завжди знай, що говориш.
- Коли сам добре не знаєш, то не говори.
- Треба знати, що де казати.
- Краще мовчати, ніж брехати.
- Що думаєш сказати, спершу обміркуй.
- Слово — не стріла, а глибше ранить.
- Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.
- І від солодких слів буває гірко.
- Слово - не полова, язик - не помело
- Скажеш — не вернеш, напишеш — не зітреш, відрубаєш — не приставиш.
- Їж борщ з грибами І держи язик за зубами.
- Більше слухай, а менше говори.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку