Підсумковий урок з навчання грамоти "Свято Букваря"

Свято Букваря

 

Мета. Узагальнити знання  учнів, одержані при вивченні Букваря; вчити дітей виразно декламувати вірші, формувати інтерес до читання; розвивати пам'ять, зв’язне мовлення, пізнавальні інтереси, вдосконалювати навички читання; виховувати любов до книжки, бажання вчитися. Виховувати любов до школи, бажання  добре   вчитися.

 

Учень

          Ось над містом тихим ранком

           Зайнялась заря.

           У нас свято, славне свято –

           Свято Букваря!.

 

Біжить Буратіно

 

Вчитель – Добрий день, Буратіно! Куди, ти, поспішаєш?

 

Буратіно – Поспішаю я до школи. Хочу навчитися читати. Скільки тут багато дітей! І всі такі нарядні, веселі! Що за свято у вас?

 

Вчитель – У нас свято Букваря! Ми вивчили всі букви, навчилися читати, і нам пора прощатися з Букварем.

 

Буратіно – А можна і мені побувати на вашому святі?

 

Вчитель – Нам буде приємно запросити такого гостя. Діти, запросимо?

 

Учні читають вірші

Учні

В першім класі урочистий

День прощання з Букварем

Пригадай – но, як колись ти

Був маленьким школярем.

 

Любі гості, мами й тата.

В нас  - Букварикове свято.

Ми всіх гостей вітаємо,

Бо ми всі букви знаємо,

Бо ми читати вміємо!

 

Є книг багато – радісних, товстих,

Тонких, барвистих, наче жар.

Але одна усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому Буквар.

 

Літера перша і перше слово,

З книжкою перша серйозна розмова,

Перша сторінка, оповідання…

Інколи були й розчарування.

 

Є червоних днів багато

На листках календаря.

А між ними й наше свято –

Вшанування Букваря!

 

Від першого дня

Дуже любий він нам.

І веде нас усіх

По країні знання.

 

Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали з букваря

 

Ми – шкільна сім’я єдина.

Вчили ми за складом склад.

Мама, щастя, Україна,

Річка, гори, перший сад.

І за все це говорю:

 

Всі Спасибі книзі – Букварю!

 

На сцені з’являється Ліса Аліса та Кіт Базиліо

 

Лиса Аліса  - Подайте бідній хромій Лисі і сліпому Коту… Кепські  наші справи. Ніхто нічого нам не дає! О і Буратіно тут!

 

Підхоплюють Буратіно під руки

 

Кіт Базиліо – Наш любий Буратіно! Що ти тут забув? Пішли з нами в країну Дурнів. Сьогодні ніч, коли сіють свої золоті…

 

Буратіно – От добре, що вас побачив. Ви не бачили Букварика? Ми його чекаємо. Без нього свято не можемо розпочати.

 

Лиса Аліса  – Навіщо вам, любі діти, букварик!? Навіщо вам вчитися. Подивіться на нас. Вчилися ми вчилися, а тепер і хромі, і сліпі.

 

Кіт Базиліо - От би здорово було б, як би не було шкіл взагалі.

 

Вчитель – Без шкіл не можна. Діти розкажіть, що було б, якщо не було б шкіл.

 

Діти співають пісню «Якщо б не було шкіл» (з кінофільму «Пригоди Електроніка»)

 

З’являється Букварик

 

Букварик – Ой, як я поспішав до вас на свято! І Буратіно тут! Мені дуже приємно, що ти не слухаєш Кота і Лисицю. І вирішив теж вчитися.

 

Кіт Базиліо – Лиса Аліса, може і нам треба вчитися читати. Так важко бути безграмотними.

 

Лиса Аліса  – І ми хочемо навчитися читати.

 

Вчитель – От і добре. Сідайте і слухайте дітей.

 

Учні ( В руках тримають букви.)

 

Ми закінчили буквар

Всюди чути сміх і гам

Та не видно щось ніде

Літер А, Б, В, Г, Ґ, Д…

 

Ні, давайте заберем

Букви  Й, К, Л, та  М! –

 

Букви Ш, Щ, Ю, і Я

Мовлять: - Ми одна сім’я,

І тому всі тридцять три

Мусять разом всі іти!

 

Мабуть справи в них свої,

Кажуть Е, Є, Ж. З, И, І, Ї –

Доведеться, як не гірко,

Нам самим іти вперед.

 

Раптом Н, О, П, Р, С,

Підстрибнули до небес:

Заберіть з собою нас,

Ми всі маєм вільний час!

 

Ми також! – слідом кричать

Т, У, Ф, Х, Ц,  та  Ч.

 

Мусить бути саме так!

Їх підтримав  (Ь) м’який знак.

 

Буратіно – Відгадайте загадку та з букв складіть відгадку.

                     Цю найпершу книжку

                     Знає будь-який школяр.

                     До усіх книжок доріжку

                     Прокладає наш …  (буквар)            

 

Лиса Аліса  – А ми чули таку загадку, що і самі не знаємо що це.

Кіт Базиліо   -  Дуже я потрібна всім –

                 І дорослим, і малим.

                  Всіх я розуму учу,

              А сама завжди мовчу.   (книга)        

 

Учень  Дружба з книгою – це свято,

             Не було б його у нас,

             Ми не знали так багато

             Про новий і давній час.

 

Учень  Сторінки книжок завітних

             Всіх нас доброго навчать –

             Працювати, і учитись,

             І Вітчизну шанувать.

 

Буратіно  - Я коли перший раз сів за парту навчатися, згадую, що зі мною було. Пам’ятаєте, як я носа всунув у чорнило? А які пригоди можуть трапитися в школі?

 

Сценка. Заходить з портфелем учень.

 

Вчитель – Ти і сьогодні запізнився в школу.

               Не вже тобі не може мати будильника придбати?

Учень    -  Та що я з ним зроблю?

              Він дзвонить ще тоді, коли я міцно сплю.

 

Вчитель дивиться в зошит

Вчитель -  Чому ти знову не поставив знаки розділові?

Учень     -  Ставив, як ви зошит брали,

                   то вони тоді, можливо, десь повипадали.

 

Вчитель – Де твій букварик?

Учень    -  В портфелі новому.

Вчитель – Ну, а портфель де?

Учень      - У столику дома…

Вчитель  - Взяв би із столу.

Учень     -  Так стіл же замкнувся…

Вчитель  -  То відімкнув би.

Учень      -  Ключа я позбувся.

Вчитель   - Де ж це той ключ?

Учень      -  В портфелі новому.

Вчитель   - Ну, а портфель де?

Учень      -  У столику дома…

 

Вчитель  – В твоєму диктантові, Вово,

                   Чомусь не дописане слово.

Учень     -  Відказує Вова не сміло: то я економив чорнило.

 

Вчитель  – Чому в чорнилі руки, Таню?

Учень    -  Це  в нас було чистописання.

Вчитель -  А на щоках чому чорнило?

Учень     - Бо я руками щоки мила.

 

Діти беруть ганчірки, труть стільці і бубнять.

Вчитель – Чого з ганчірками весь клас?

Всі          -  За чистоту змагання в нас!

Вчитель – Ну а чого так розкричались?

Всі           - Бо ми за тишу вже змагались!

 

Учень 1     Юра твердить, що перерва –

         Втричі більша від урока.

        Бо встига Юрко за неї

         Купу справ зробить нівроку.

Учень  2 За перерву Юра встиг

         Насмішити в класі всіх.

         Ще й на Славі покататись,

Учень 1  Десь залізти встиг у фарбу,

Учень  2 Гулю встиг набить об парту.

Учень 1  Й на портфель Марині

         Причепить якусь мармизу.

Учень  2 В двір помчав – аж тут дзвінок:

         Знову треба на урок!

Учень 1  Та в Юрка спокійні нерви,

          Бо урок мине за мить,

          Ну, а потім знов перерва:

          Встигне купу справ зробить!

 

Діти співають частівки

1

Розпочавсь навчальний рік

Тікають годинники

Задаю собі питання

Коли будуть канікули.

2

Букви в зошиті у нас

Не дружать з каліграфією

Букви плигають і пляшуть

І нам хвостиками машуть.

3

Трішки ми поговорили

В вікнах шибки задзвеніли.

Ми сказали «Тишина!»

В школі рухнула стіна.

4

Маша їла, сміючись,

Гречаную кашу.

Відмивали, відтирали

Гречаную Машу.

5

Всіх Микита задирає

Получає тумаки.

Хтось з нас марки назбирає

А Микита синяки.

6

Ой, подружка моя,

Як тобі не стидно,

На уроці булку їла

Думаєш не видно!

7

Я сама розфарбувала

Чорною фарбою покривало.

Рижий кіт під ним поспав,

Полосатим тигром став.

 

Виходить Читанка і Рідна мова

 

Учень

Ой, книжко, гарна та нова,

Які ти скажеш нам слова?

З чим новим до нас ідеш?

  Що цікаве нам несеш?

 

 Читанка – Я ваша перша читанка.

                    Розкриваю сторінки

                    Є вірші і казочки.

                    Даруватиму щодня

                     І забави і знання.

                    Час зі мною вирувати.

                    І нові знання черпати.

 

Рідна мова – Буква до букви – і виникло слово.

                       Слово до слова – звучить рідна мова.

                       Як найчарівніша колискова

                       Хай завжди звучить для вас рідна мова.

 

Учні

З вами ми подружимось.

Дари ваші заслужимо.

Ви руки нам подайте

Про все розповідайте.

 

Гарну казку розкажіть.

Світ широкий покажіть.

Розкажи нам про іменник,

Про числівник і займенник.

 

Звертаються до Букваря

 

Учень  Добрий букварику! Перша книжка!

         Хочеться навіть поплакати трішки.

         Жаль розлучатися, хоч і треба.

         Ми не забудем ніколи про тебе!

 

Учень  Спасибі тобі за добру науку

         За паличку першу і першу букву,

         За перше слово і першу казку,

        За першої вчительки щиру ласку.

         Ми пам’ятатимем  довгі роки

         Мудрі й повчальні твої уроки.

 

Діти співають пісню про Букварик