“Підвищення ефективності навчання біології за допомогою впровадження інноваційних технологій»

“Підвищення ефективності навчання біології

за допомогою впровадження інноваційних технологій»                                                                          (Михайліченко В.П., учитель біології,

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист)

Три шляхи ведуть до знань:

шлях роздумів – це найблагородніший шлях,

шлях наслідування – це найлегший шлях,

шлях досвіду – це найважчий шлях.

Конфуцій

        Працюючи більше 30 років вчителем біології, я хочу поділитися деякими напрацюваннями в питанні підвищення ефективності навчання з цього предмету за допомогою впровадження інноваційних технологій.  

Оцінюючи сучасний стан біологічної освіти, можна зазначити позитивні тенденції розвитку освіти в нашій країні, зокрема: завершення роботи над державними стандартами основної школи, створення банку національних підручників, розробку концепції та упровадження профільного навчання в старшій школі, розробку концепції підвищення якості природничо-математичної освіти, використання різних форм державної підсумкової атестації, створення програми з розробки електронних засобів навчального призначення, розвиток системи роботи з обдарованою учнівською молоддю.

Біологія як предмет природничого циклу покликана формувати в учнів:

• цілісне уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу;
•  екологічний спосіб мислення; 

             роль і місце людини в довкіллі, її моральну відповідальність за збереження природи;

•  здоровий спосіб життя.

Одним із основних завдань біологічної освіти є створення сприятливих умов для формування творчої особистості, реалізації та самореалізації здібностей дитини. Випускник сучасної школи, який живе і буде працювати у ХХI ст., має: самостійно набувати необхідних знань й уміло застосовувати їх на практиці; критично мислити, уміти бачити труднощі й шукати шляхи їх розв’язання; працювати з різноманітною інформацією; бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах; самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

Досягти визначених критеріїв можна завдяки інноваційним технологіям. Вони передбачають використання певних наукових прийомів, методів, що дають змогу вчителю застосовувати свої знання та вміння для організації цілеспрямованої, творчої роботи учнів.

 Мета,яку я ставлю перед собою:

• об’єднати розвиток інтелектуальних здібностей учнів з дослідницькими вміннями і на цій основі формувати активну творчу особистість;
• підготувати учнів до повноцінної діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства;
• осучаснити та вдосконалити навчальний матеріал за рахунок використання інноваційних технологій.

Вважаю, що для того, щоб дитина могла творчо працювати, потрібно створити їй відповідні умови. Реалізація інноваційної педагогічної технології передбачає наявність діалогової взаємодії учасників процесу, тому важливим є:

-     форма структурування, впорядкування педагогічної взаємодії всіх суб’єктів навчально-виховного процесу;

-   механізм продуктивної взаємодії суб’єкта педагогічної діяльності з педагогічною реальністю;

-   поєднання інструментального та етичного компонентів професійно-педагогічної діяльності.

Завдання педагога, на мою думку, полягає у тому, щоб створити умови, з яких будь-яка дитина могла б просуватися шляхом власної досконалості, уміла мислити самостійно, нестандартно. Цей шлях називається «самовдосконаленням дитини в умовах освітнього процесу».

 Актуальність цього питання полягає в тому ,що:

Для сучасної системи навчання характерна переорієнтація з пасивних методів навчання на активні. Учні повинні мати такі навички: думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Таким чином, для ефективної реалізації поставленої мети виникає необхідність переорієнтації навчального процесу і приведення методів навчання у відповідність з методами наукового пізнання.

Таку переорієнтацію можливо здійснити, запроваджуючи в навчальний процес існуючі сучасні технології навчання, які й відповідають методам наукового пізнання, а саме: проблемне навчання, інформаційно-комунікаційні технології, інтерактивні технології, проектні й модульні технології, дистанційне навчання, дослідницькі технології. Особлива увага має приділятися здобуттю учнями знань у результаті самостійної пошукової діяльності.

 Новизна моєї роботи полягає в тому, що:

Цілком очевидно, що під час інтенсивного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій відбуваються кардинальні зміни в навчальному процесі середніх навчальних закладів освіти. Разом з тим, без змін лишається основна мета вчителя, яка полягає в тому, щоб забезпечити учня знаннями, уміннями та навичками, тобто, компетентностями, які необхідні йому у подальшому житті. Але сьогоднішній світ змінюється дуже швидко, і тому не треба сподіватись на те, що знань, отриманих учнем за шкільною лавою, вистачить на все життя. Сучасна людина приречена лишатися учнем усе своє життя, вона має навчатися упродовж усього життя, щоб не залишитися на його узбіччі. І саме від того, як відбуватиметься ця постійна адаптація учня (майбутнього спеціаліста) до зовнішнього середовища, яке постійно змінюється, буде залежати його успіх та самореалізація. Саме тому завдання сучасного вчителя полягає в тому, щоб не лише надати певну суму знань відповідно до навчального плану та програми, але і надати йому життєво важливих навичок збирання необхідних даних і відомостей, умінь ефективно взаємодіяти з однокласниками, зберігати та презентувати результати своєї роботи

 Наукова основа з цього питання:

Дослідження інноваційних технологій в освіті ведуться з кінця 50-х років ХХ сторіччя, у вітчизняній практиці термін «інновація в освіті» почав використовуватися лише у середині 80-х років XX століття у зв’язку з процесами перебудови радянської освітньої системи. Проблемам інноваційної діяльності в освітній сфері було присвячено чимало досліджень провідних вчених, серед яких К.Ангеловськи, Л. Ващенко, О. Козлова, Н. Артикуца, М. Поташник, О. Арла мов, М. Бургін, В. Журавльов, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс, Г. Герасимова, Л. Ілюхина, І. Беха, Л. Даниленко, І. Дичківська, М. Кларіна, О. Пєхота, О. Попова, Л. Подимова, А. Прігожина, В. Сластьоніна, А. Хуторський та інші. Але, незважаючи на велику кількість досліджень у цьому напрямі, й нині відсутні єдині підходи як до визначення поняття «освітня інновація», так і до класифікації інновацій, орієнтованих на освітні цілі, що мають певні специфічні особливості та властивості.

Отже, в першу чергу, необхідно визначитися з трактуванням самого поняття «освітня інновація». Незважаючи на численні дослідження, трактування цього поняття в педагогічній літературі та в інноваційному менеджменті, що може бути використано в практичній інноваційній діяльності суб’єктів освітньої сфери, недостатньо розроблене.

Існує декілька підходів щодо визначення поняття «педагогічна інновація». Так, Г. Сиротинко [2] характеризує її як новий педагогічний продукт - результат процесу створення нового, що відповідно оновлює педагогічну теорію і практику, оптимізуючи досягнення поставленої перед суспільством освітньої мети. На думку Р. Юсуфбекова [3], «педагогічна інновація» визначається як зміст можливих змін педагогічної діяльності, що ведуть до раніше невідомого, розвивають теорію та практику навчання, тобто як процес створення, освоєння, використання та поширення нового. В. Загвязинський [4, с. 23] трактує це поняття, як ідеї, підходи, методи та технології, що раніше не використовувалися, та їх комплекс, що несе на собі прогресивний початок, який дозволяє в умовах, що змінюються, досить ефективно вирішувати завдання освіти.

Так, використання на уроках біології дослідницької технології передбачає набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності. Під час навчання біології це дає змогу вчителеві об’єднати розвиток інтелектуальних здібностей учнів з дослідницькими вміннями і на цій основі формувати активну творчу особистість.

Проектна технологія передбачає створення вчителем таких умов під час навчального процесу, за яких його результатом є вдосконалення індивідуальності учня, його потенціальних здібностей, виховання мотивації, особистісних та вольових якостей: самостійності, цілеспрямованості, організованості в роботі. Під час вивчення біології слід розкривати практичну цінність вивчення біології, формувати вміння учнів самостійно конструювати свої знання.

У 2020 році мною розроблено навчальний проект для учнів 6-х класів «Подорож у світі рослин». Мета даного проекту - оволодівання учнями новими термінами, біологічними поняттями, новими цікавими фактами з життя рослин. Робота над проектом допоможе учням більш глибоко осягнути дану тему, знаходячи відповідну інформацію, оформлюючи результати своїх досліджень у вигляді цікавих доповідей та яскравих робіт.

Інформаційно-комп’ютерні технології готують учнів до повноцінної діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства. Так під час вивчення біології вони уможливлюють підвищення ефективності навчального процесу, розвиток уміння експериментально-дослідницької діяльності учня, моделювання біологічних процесів.

Дистанційний курс «Опорно-рухова система», розроблений мною у 2019/2020 навчальному році – це відкрита система навчання, що передбачає активне спілкування між вчителем та учнями за допомогою сучасних технологій та мультимедіа. Така форма навчання дає свободу вибору місця, часу та темпу навчання. Даний курс було використано як систему дистанційного вивчення даної теми під час призупинення навчальних занять у 2020/2021 навчальному році.

Тестування в режимі он-лайн. Традиційно я приділяю увагу контролю й самоконтролю знань, зокрема в тестовій формі. Тест уже визнаний об’єктивним та оптимальним вимірювальним інструментом рівня знань учнів з біології. Об’єктивність тестування досягається шляхом стандартизації процедури його проведення. Тести дають змогу виміряти рівень засвоєння ключових понять, умінь, навичок, передбачених чинною програмою. Вчителю біології під час конструювання тесту важливо враховувати один із основних критеріїв його якості – валідність (від англ. valid – придатний), а саме адекватність, функціональність і дієвість, що дає змогу характеризувати точність вимірювання досліджуваної властивості (навчальних досягнень). Чим валідніший тест, тим краще відображається в ньому саме та якість (властивість) заради якої він створювався.

Варто зазначити, що у процесі визначення рівня знань тестування може розглядатися як метод вимірювання, який на відміну від методів усного опитування та письмової роботи, задовольняє основні методичні критерії якості. Цей метод дає можливість забезпечити об’єктивність як процесу вимірювання, обробки даних, так і їх інтерпретації.

Тестування дає змогу вчителю забезпечити вимірювання знань, підходячи до цього поняття системно, зокрема оцінити знання за обсягом та повнотою, їх системністю, узагальненням та мобільністю. Характеристика системності, узагальнення та мобільності знань визначаються за допомогою тесту відповідної складності, тоді як обсяг знань визначається за допомогою відповідей на певну кількість запитань, які видаються учневі із загальної кількості. Доцільно здійснювати тестування на уроках біології у комп’ютеризованому режимі або в системі он-лайн.

Протягом останніх   років я брала активну участь у роботі районної педагогічної майстерні «Тестування в освіті. Теоретичні та практичні основи складання тестів і проведення тестування». Результатом роботи стали он-лайн тести для учнів 10-х класів, розроблені в системі тестування «Тесторіум».

 За останні роки маю такі результати:

Переможці Всеукраїнської олімпіади з біології:

• 2018 - I м.-  Щербак О., II м.-  Медвєдєва Р.,   (ІІ етап)
• 2019 - II  м.-  Кіммел С., Ходєєва Н. (ІІ етап)
• 2020 - I м.-  Бурачас Ф.,  Медведєва Р. (ІІ етап)

Переможці Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН:

• 2018 - І етап - I м. -  Харченко А., Стрілець А.

                ІІ етап - I м. -  Харченко А.

• 2019  - І етап - I м. -  Бурачас Ф., Кіммел С.

                ІІ етап - II м. -  Бурачас Ф.

• 2020  - І етап - I м. -    Бурачас Ф., Кіммел С.
•          ІІ етап - II м. -   Бурачас Ф.

Результати Всеукраїнського турніру юних біологів:

• 2018 - І етап - І місце

               ІІ етап - ІІ місце

• 2019 -  І етап - І місце

                ІІ етап - І місце

• 2020 - І етап - І місце

                ІІ етап - І місце
                  Особливе місце в моїй роботі займає керівництво шкільним музеєм  Охорони природи. У сучасному світі питання охорони природи займає провідне місце. Вплив людської діяльності на природне середовище зростає в незалежності від соціально-економічного розвитку, нераціонального використання природних ресурсів, цим самим зменшується різноманітність живої природи. Умови, що склалися, вимагають термінову участь населення в охороні навколишнього середовища й збереження видового складу тварин. Саме тому музей Охорони природи Харківського ліцею №107 Харківської міської ради Харківської області (далі ХЛ № 107) є центром дослідницької, наукової, організаційної та творчої діяльності учнів. 

Головною метою роботи нашого музею є вивчення рідкісних та типових видів місцевої і світової фауни шляхом збереження зоологічних колекцій, ведення наукової та освітньої роботи.

Основними задачами музею є екологічне виховання, пропаганда знань про природу і проблеми охорони природи; вивчення, збереження та раціональне використання природних ресурсів.

Відповідно до задач музею охорони природи, здійснюються наступні напрямки  діяльності: науково-дослідницька, науково- експозиційна, культурно-освітня, науково-методична, експедиційна робота. За 2015-2020 роки оргкомітет музею  створив і впровадив декілька екологічних проектів. У рамках Всеукраїнського конкурсу “Мій рідний край - моя земля” був розроблений шкільний  проект з такою ж назвою. У ході цього проекту проходить конкурс малюнків “Птахи Харківщини”, в якому беруть участь учні 5-7 класів. Із кращих малюнків формується виставка, яка розміщується на II поверсі ліцею. Кожного року відбувається екологічна акція “Зустрінемо птахів разом!”, під час якої учні 1-4 класів разом із старшокласниками розвішують в парковій зоні біля будівлі ХЛ № 107 шпаківні. Перед зимою на цих же деревах юннати розвішують годівнички для зимуючих птахів. Протягом зими юні екскурсоводи 6-8 класів ведуть спостереження за поведінкою зимуючих птахів. Ці матеріали вони оформлюють у  міні-проектах, які висвітлюються на засіданнях гуртка “Юний екскурсовод” та в офіційній шкільній газеті  у форматі телеграм –каналу (@today107). Навесні екскурсоводи музею проводять для учнів 5-6 класів орнітологічний турнір “Як ми знаємо птахів?”, на якому проходять конкурси на кращого знавця птахів, на кращу годівничку та шпаківню, а учні 7-8 класів беруть участь у конкурсі на кращий міні-проект “Зимова орнітофауна Харківщини”. Проект завершується  створенням виставки “Різноманітність гнізд птахів міста”, яка формується з матеріалів, які зустрічають у навколишньому середовищі школярі   

Щорічно на базі музею проходять предметні тижні біології та екології. У цей час проходять різноманітні  тренінги. Останніми з них були  “Рідкісні тварини Слобожанщини” та  “Співіснування людини і природи”, на яких екскурсоводи  в ігровій формі познайомили учнів  з питаннями охорони природи та екологічними проблемами людства. Завершуються предметні тижні  організацією виставки   “Друге життя сміття”, на якій школярі демонструють свої вироби з побутових відходів.

Учні ХЛ № 107 беруть участь у різноманітних природничих та інтелектуальних Всеукраїнських конкурсах (“Колосок”, “Геліантус”).

У рамках екологічного проєкту "Захистимо свій дім" у ліцеї проводяться усні журнали: у 2017 році - “Природничо-заповідний фонд Слобожанщини”,  у 2018 - «Земля - наш рідний дім!”, у 2019  - “Лише з добром в природу йдемо!” Під керівництвом екскурсоводів у класах обираються редактори, які готують цікаву інформацію з  різних питань, беруть інтерв’ю у гостей, якими часто бувають викладачі факультету біології Харківського Національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, проводять вікторини, дають поради з охорони природи рідного краю. Учні ХЛ № 107 беруть участь у різноманітних конкурсах, олімпіадах. У 2020 році керівник групи екскурсоводів учениця 10А класу Петрович Анна взяла участь у Всеукраїнському конкурсі юних екскурсоводів музеїв закладів освіти “Край, в якому я живу”, де отримала I місце на обласному рівні та стала учасником Всеукраїнського етапу 

Екскурсоводи музею Охорони природи беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів малої академії наук України, де стають призерами III Всеукраїнського рівня. Найкращі учні отримують стипендії Президента України (Тимохіна Дарина - 2017р. та 2018р.; Щербак Олександр -2018р., Щербак Віталій - 2019р.). А у 2019 році учениця 11Б класу Грицина Анастасія отримала стипендію Харківського міського голови “Обдарованість” .

Методична робота:

У 2004 році я стала керівником районного методичного об’єднання вчителів біології Київського району.  По сьогоднішній день на засіданнях РМО панує творча, доброзичлива  атмосфера, обговорюються новинки, проводяться зустрічі з науковцями під моїм керівництвом.

 Друковані  роботи з даної теми.

Шляхом публікації своїх авторських робіт у всесвітній мережі Internet, намагаюсь поділитися досвідом з колегами, знайти однодумців, це ще один із способів за допомогою  нових технологій  підвищити рівень  своєї професійної майстерності.

• Науково-дослідницькій роботі – належну увагу (2018 рік).
• Нетрадиційний інтегрований урок з курсу загальної біології 10 класу “Фотосинтез” (2018 рік).
• Інноваційні педагогічні технології в управлінні методичною роботою з педагогічними кадрами. Частина 3. Метод проектів як технологія навчання (2019 рік).

Особистий сайт.

Немало вчителів користуються матеріалами із сайтів інших викладачів, впроваджуючи чужі методики у свою практику. Вони беруть, але не діляться своїми напрацюваннями. Такий підхід дещо нагадує філософію трутнів, не вважаєте? Брати щось, не ділячись із іншими своїм досвідом. Так, у викладацькому світі теж існує конкуренція. Але, здебільшого, вона проявляється у рамках рідного учбового закладу. Вчитель – почесна професія. Від якості роботи викладачів багато в чому залежить те, якими стануть наступні покоління. Так навіщо ж скупитися на знання проміж своїх колег? Вчителя теж вчаться, і корисний досвід їм потрібен не менше, ніж їх учням. 

Я вважаю, що наявність сайту посилює авторитет вчителя серед просунутого покоління учнів. Головне для чого я створювала свій сайт – це надання важливої інформації та чогось нового, що відсутнє на інших ресурсах як моїм учням, так і колегам - вчителям та батькам.

Висновок:

Аналізуючи свій педагогічний досвід з цього питання, я можу сказати, що інноваційність як показник якості освіти забезпечує умови розвитку особистості, здійснення її права на індивідуальний творчий внесок, на особистісну ініціативу, на свободу саморозвитку вчителя.

Кожен урок – це екзамен для вчителя. Знаю, витримати його зможе той, хто йде в ногу з часом, постійно збагачує себе, шукає нове, вміє захоплювати учнів своєю любов’ю до предмета.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Артем’єва О. Навчаємо учнів працювати з інформацією /О. Артем’єва //Біологія і хімія в школі. – 2010. - №3. – С. 33.
2. Балл Г.О. Теория учебных задач: психолого-педагогический аспект. – М.: Педагогика, 1990. – 184с.
3. Барна М.М., Похила Л.С., Яцук Г.Ф. Біологія для допитливих. – Тернопіль: Богдан, 2000.
4. Даниленко Л. І. Управління процесом здійснення інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти /Л. Даниленко //Післядипломна освіта в Україні. – 2003. - №3. – С. 70-74.
5. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології /І.М. Дичківська. – К., 2004.
6. Зламанюк Л. Особливості професійної діяльності сучасного вчителя хімії /Л. Зламанюк //Біологія і хімія в школі. – 2011. - №3. – С. 18-19.
7. Інформація в матеріальному світі //Довідник школяра: 5-11 кл.: Математика. Фізика. Хімія. Біологія. Інформатика. – К.: Казка, 2002. – С. 488 -500.