Пилип Орлик. і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.

Гетьман Пилип Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній УкраїніПідготувала вчитель історії України. КЗО «Спеціальна школа №12» ДОР»Заброда Анна Андріївна

Що підштовхнуло І. Мазепу на союз зі Швецією?1708 рік шведсько-український союз

Пилип Орлик(11 (21) жовтня 1672 р. – 1742 р.) Пилип Орлик – український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист – народився 11 (21) жовтня 1672 на території нинішньої Білорусі в сім’ї родовитої литовської шляхти чеського походження — Орликів. Пилип Орлик походив з давнього чеського роду. Його батько загинув у війні з Туреччиною. Навчався Орлик спочатку в єзуїтській колеги у Вільно, а потім у Києво-Могилянській академії, де його вчителем був професор філософії Стефан Яворський. Саме за його рекомендацією молодий Орлик став секретарем канцелярії київського митрополита, а через короткий час був запрошений до гетьманської канцелярії в Батурин.

Києво-Могилянську академію Пилип Орлик закінчив у 1694 році. Навчався відмінно, проявив поетичний талант та талант ораторства, цікавився філософією й літературою, добре володів українською, польською, церковнослов’янською, болгарською, італійською та іншими мовами. З 1702 (за іншими джерелами — з 1706) року був Генеральним писарем та довіреною особою Івана Мазепи. 1708 року взяв участь у виступі Гетьмана Івана Мазепи проти Петра I.

Пилип Орлик та його Конституція В квітні 1710 р. під Бендерами відбулася козацька рада, на якій новим гетьманом було обрано найближчого сподвижника І. Мазепи — генерального писаря його уряду Пилипа Орлика (1672—1742 рр.). Він очолив першу українську політичну еміграцію в Західній Європі . Під час козацької ради було ухвалено складений П. Орликом документ «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (пізніше цей документ стали називати Конституція Пилипа Орлика). Це була угода між старшиною та запорозькими козаками з одного боку та гетьманом — з іншого. Уперше новообраний гетьман укладав зі своїми виборцями офіційну угоду, де чітко зазначалися умови, за яких він отримував владу.

«Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького»Конституція Пилипа Орлика складалася зі вступу й 16 статей. Цей документ детально визначав права та обов‘язки гетьмана, старшини і козаків як представників українського народу. Проголошувалося створення незалежної української республіки на козацькому звичаї та праві. Тому його вважають першою українською Конституцією

Робота з термінами. Політична еміграція — вимушена зміна місця проживання або переселення зі своєї батьківщини в інші країни з політичних причин. Деспотизм - свавілля, грубе поводження з людьми, підкорення їх своїй волі. Конституція  - основний закон про державний устрій та взаємовідносини громадян і держави. Коаліція - політичний або військовий союз двох чи більше держав, що за домовленість вирішують певні міжнародні питання

«Пакти і конституції ...» П. Орлика 1710 р Проголошувався республіканський політичний устрій Української держави, бо усі посади мали бути виборними. Затверджувались права православної церкви під зверхністю царгородського (константинопольського) патріарха. Глава держави - гетьман. Влада гетьмана обмежувалась старшинською радою. Генеральна рада (складалась з генеральної старшини, полковників, представників від кожного полку та Запорозької Січі) збиралася тричі на рік і здійснювала законодавчу владу разом з гетьманом. У перервах між засіданнями Генеральної ради питання державного життя вирішували гетьман і генеральна старшина. Територія Української держави визначена за Зборівським договором 1649 р. Столиця - Київ. Шведський король визнавався протектором України. Конституція закріплювала ідею поділу влади на: законодавчу, виконавчу, судову. Законодавча - Генеральна рада, виконавча - гетьман, генеральна старшина та обрані представники від кожного полку, судова - незалежний Генеральний суд. Документ визначив основні принципи внутрішньої і зовнішньої політики Української держави, закріпив рішення про соціальне забезпечення злидарів, удів, сиріт.

 Похід Пилипа Орлика на Правобережжя. Пилипу Орлику вдалося згуртувати довкола себе вірних козаків. Владу гетьмана визнали й уклали з ним союз Шведське королівство, Кримське ханство, Османська імперія, та претендент на польську корону Станіслав Лещинський. Так було створено широку антимосковську коаліцію.  У лютому 1711 р. в Україну вирушило два війська - одне, татарське, направилося на Слобожанщину, друге військо, козацько-татарсько-шляхетське, йшло на Правобережжя під керівництвом П. Орлика. Невдала облога Білої Церкви, відхід з-під її стін військ хана, поголос про поводження татар на Слобожанщині спонукало правобережне козацтво відвернутись від Пилипа Орлика й рятувати власну землю від татар. Залишившись без війська, Орлик був змушений повернутися до Бендер.

 Ліквідація козацтва на Правобережній Україні У відповідь на дії П. Орлика Петро І в 1711 р. здійснив «Прутський» похід до Молдови, але там потрапив в оточення й погодився на підписання принизливого для нього Прутського договору 1711 р. з Туреччиною, за яким цар зобов’язувався вивести війська з Польщі, Волині, Поділля, Київщини. Виконуючи умови Прутського договору, цар заразом видав указ, за яким всі полковники Правобережжя зі своїми полками були зобов’язані перейти на Лівобережжя. Протягом 1711—1712 рр. вдруге відбулося примусове переселення людей з правого берега Дніпра на лівий. З літа 1712 р. українці знову почали заселяти пустки на Правобережжі, вважаючи їх вільною, козацькою землею. Проте Річ Посполита боялася відновлення козацтва, тому її війська одну частину людей знищили, інша частина, рятуючись, перейшла на Лівобережжя, а хтось подався на Олешківську Січ. 1714 р. правобережне козацтво було ліквідовано.

У червні 1714 р. П. Орлик виїхав із Бендер в Європу, де намагався отримати допомогу в боротьбі проти Росії. Однак підтримки у правителів європейських держав гетьман не знайшов. Після підписання російсько-шведського Ніштадтського мирного договору 1721 р. перебування українських політичних емігрантів у всіх європейських столицях не схвалювалося. До того ж за наказом Петра I непокірного гетьмана намагалися заарештувати. Три десятиліття Орлик прожив в еміграції, переїжджаючи з країни в країну: Швеція, Німеччина, Франція, Туреччина. У 1722 р. П. Орлик був змушений переїхати на територію Туреччини, де й прожив останні 20 років свого життя. Усі його дипломатичні зусилля виявилися марними. Помер 1742 р. та похований в м. Ясси. Родовий герб П. Орлика

Прутський мир (Прутський трактат) — мирна угода підписана 12 липня 1711 року на березі Пруту неподалік Ясс, між оточеною московською армією на чолі з Петром Першим, та силами союзної коаліції, створеної Пилипом Орликом. Умови договору. Московське царство передавало Османській імперії Азов і мусило зруйнувати свої щойно зведені фортеці у нижній течії Дніпра та Новобогородицьку у гирлі Самари. Цар зобов'язався припинити втручання у внутрішні справи Речі Посполитої і «вийти геть із земель пов'язаних з Річчю Посполитою козаків, запорожців, а також тих козаків, що перебувають у союзі з найяснішим ханом Криму». Московська держава визнавала юрисдикцію Османської імперії над Військом Запорозьким. Вікіпедія

Адріанопольський мирний договір (1713) — мирна угода, укладений 13 (24 червня) 1713 року у Адріанополі (Московським царством і Османською імперією строком на 25 років після російсько-турецької війни 1711 — 1713 років). Умови договору. Московське царство зобов'язувалось у 60-денний термін вивести з Речі Посполитої свої війська, які перебували переважно на території Правобережної України. Московсько-османський кордон переносився аж до безпосередніх кордонів Лівобережної Гетьманщини  Московське царство втрачало східну частину Запорожжя й була повністю ізольована від Азовського моря. Османський султан дозволяв військам Речі Посполитої зайняти територію Правобережної України. Відповідно до цієї угоди Московська держава підтверджувала угоди 1711 та 1712 років, в тому числі визнавала юрисдикцію Османської імперії над Військом Запорозьким. Вікіпедія

Цікаві факти про Пилипа Орилика Пилип Орлик залишив після себе багато листів і великий рукописний «Діаріуш подорожній» («Щоденник», 1720-1733, частково його видали 1938 року та повністю у 2013 році (видавництво «Темпора»). Пилип Орлик написав також поетичні книжки: «Прогностик щасливий», приурочений полковнику Данилу Апостолу (1693), «Алкід Руський», присвячений Івану Мазепі (1695), а на честь полковника Івана Обидовського – «Гіппомен сарматський» (1698). До останніх своїх днів великий гетьман невтомно шукав підтримки української державності у володарів Франції, Великої Британії, Ватикану, Саксонії, Прусії, привертав увагу європейських володарів до трагічної долі рідної країни, розділеної між зажерливими сусідами.   Оригінал Конституції Пилипа Орлика зберігається у Швеції. Його вперше привезли в Україну 16 серпня 2021 р. з нагоди святкування 30-річчя Незалежності

Домашнє завдання:1. Опрацювати §38 (стр.161-164)Відповісти на запитання: У чому ж полягає заслуга гетьмана П. Орлика перед Україною?У чому схожі діяльність І. Мазепи та П. Орлика ?Творче завдання: Підготувати презентацію «Пилип Орлик – гетьман в еміграції»(Можна об’єднатись в групи і зробити спільну презентацію, а потім виступити з нею на наступному уроці)