Писанки виготовляли навесні, перед Паскою, сільські дівчата і жінки, монастирські ченці й іконописці, міські панночки, пекарі та ін. Тому й техніка декорування різнилася.
Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків.
Чисте гладкофарбоване або оздоблене візерунками яйце набуло символічного релігійно-обрядового значення ще задовго до християнства. Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивченням трипільської культури (V-ІІ тис. до н.е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі, в Х-ХІІІ ст.
Зважаючи на фізичні особливості шкаралупи яйця, середньовічні писанки до наших днів не збереглися. Однак масове розписування яєць в Україні існувало протягом століть. У XIX ст. писанкарство у різних художніх варіантах побутувало на всій території України . Розрізняють писанки Подніпров'я, Слобожанщини, Полісся, Поділля, Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини тощо. На Слобожанщині й Покутті поширені крапанки, на Бойківщині й Лемківщині — так звані шпилькові й крапанки.
"Безконечник« або меандр є символом культу Води. Старо-давні слов'яни крім Сонця поклонялися так само і Воді, і ось що з цього вийшло: "Древо Життя" зазвичай Дуб. Був символом єднання Неба і Землі. Корінням Дуб захищав людей від мешканців Нижніх Світів, гілками стосувався Верхніх Світів. Людям надавав кору для замінника кави і дупла для рекреації, релаксації.
"Зоря", "Зірка" або "Ружа" - в першу чергу символ Сонця, але так само Ранкова, Полуденна і Вечірня зорі. Символи сакраль-ності часу. Зображувалися схематично у вигляді: Ружа відповідала за все пов'язане з часом - народження і смерті, пори року, цикли сільгосп- робіт. Так само зірки вважа-лися дірками в небосхилі, крізь які боги спостеріга-ють за людьми.
Хрест. Хрест був символом світобудови, праобразом Декартової системи координат, видом зверху на перетин двох площин. Знаком вогню і символом з'єднання чоловічого й жіночого начал. Вертикальна лінія - чоловіча, горизонтальна -жіноча. Так само, хрест був пов'язаний з Богом Землі і уособлював зміну чотирьох пір року.
Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов. Жовтий — місяць і зорі, урожай. Зелений — багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння. Блакитний — чисте небо, здоров'я. Бронзовий — матінку-землю. Чорний з білим — пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.
Найпростішою є технологія виготовлення крашанки. Для виготовлення крашанок (галунок) використовують круто зварене в лушпинні цибулі яйце, яке після цього набуває жовто-коричневого кольору різної інтенсивності. Іноді до них прив'язують листочки петрушки, які залишають на шкаралупі світлі відбитки. Найчастіше крашанки фарбують у червоний колір, символ кохання і вічного життя.
Писанка Спочатку малюють лінії, які розподіляють яйце на площині. Їх наносять простим олівцем. Яйце підтримується трьома пальцями лівої руки, а три пальці правої руки тримають писачок. Писачком набирають гарячого воску, притулюють його отвором до яйця і пишуть по лініях, позначених олівцем. Візерунок кожна господиня підбирає сама, при цьому вони несуть символічне значення. П ісля цього яйце занурюють у фарбу, кладуть у духовку і витирають віск.