"пісні літературного походження"

Про матеріал
пояснення що таке літературна пісня , ознайомленя з гімном України. аналіз пісень
Перегляд файлу

Гоч Валентина Федорівна, учитель вищої категорії Рівненської ЗОШ            I-III ступенів № 13 Рівненської міської ради

Розробка уроку в 6 класі

Тема. Пісні літературного походження. «Ще не вмерла України…»                      П. Чубинського, М. Вербицького – національний гімн нашої держави

Мета. Презентувати пісню П. Чубинського, М. Вербицького «Ще не вмерла України…», звернути увагу на історію її створення, призначення;  пояснити специфіку пісні літературного походження, гімну, національного гімну; формувати вміння інтерпретувати художній твір шляхом використання різних видів мистецтв (музики, співу, художнього перекладу), прийомів компаративного шляху аналізу схожих пісень; сприяти розвитку навичок міжособистісного спілкування завдяки організації роботи в групах; прищеплювати розуміння важливості виявлення публічної пошани до національних святинь, символіки інших народів.

Тип уроку. Урок формування умінь і навичок

Обладнання: підручник, тексти українського та польського гімнів; відеозаписи пісень «Ще не вмерла Україна», «Мазурка Домбровського» або їх живе виконання; переклад польського гімну; портрети П. Чубинського,                   М. Вербицького.

Хід уроку

  1. Мотиваційний етап

Звучить Державний Гімн України. Учні слухають його стоячи. Коли сідають, учитель пропонує висловити настрій, почуття, які викликає у них гімн, поміркувати, чому гімн для держави такий важливий, використовуючи прийом «Мікрофон».

Музична редакція ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, текст затверджено  6 березня 2003 року. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:

Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

 

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

 

Варіанти виконання

Виконує Михайло Зазуляк. Columbia Records 1916 рік

Гімн України у виконанні 14 національностей України

 

  1. Актуалізація і корекція опорних знань

Відтворити визначення гімну, Державного Гімну, національного гімну, народної пісні літературного походження, уставивши пропущені слова. Скористатися статтею підручника «Пісні літературного походження» на      с. 28.

Робота в групах. Клас поділено на три групи. Учасники від кожної групи мають уставити по 3 слова.

Гімн – це _______ пісня.

Гімн – це урочиста пісня.

Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами _______ куплету та ________ твору П. Чубинського.

Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського.

     Національний гімн – ______, що є одним з видів національних ________, нарівні з прапором та гербом. Національний гімн може бути затверджений законом країни як офіційний, або Державний Гімн. Проте затвердження не є ____________.

Національний гімн – пісня, що є одним з видів національних символів, нарівні з прапором та гербом. Національний гімн може бути затверджений законом країни як офіційний, або Державний Гімн. Проте затвердження не є обов’язковим.

 

Пісням літературного походження властивий __________ стиль, але авторство ___________; високий рівень індивідуалізації, психологізм; пісня побудована на основі особистих ___________, нетрадиційних ситуацій.

 

Пісням літературного походження властивий авторський стиль, але авторство не збережене; високий рівень індивідуалізації, психологізм; пісня побудована на основі особистих переживань, нетрадиційних ситуацій.

 

 

  1. Оголошення теми й мети, завдань уроку

 

  1. Цілевизначення і планування

Шестикласники розгортають підручники на с. 29, де вміщені слова національного гімну, швидко мають визначити відмінності між національним і Державним Гімном, звертають увагу на виділені жирним шрифтом терміни уроку і визначають його зміст, формулюють особистісні цілі уроку. Спільно з учителем узгоджують план діяльності.

 

  1. Опрацювання навчального матеріалу
  1. Ознайомлення з історією створення пісні «Ще не вмерла України…»

    Леонід Білецький згадував, що на вечірці членів «Київської громади» із сербами співали хорову сербську пісню, в якій були слова: «Серце біє і крев ліє за свою свободу». Ця пісня сподобалася Чубинському, і він на тій же вечірці написав на її мотив «Ще не вмерли України…».

    Але існує ще версія нащадків Миколи Вербицького-Антіоха. Послухаймо уривки із статті Володимира Сиротенка (Вербицького), правнука Михайла Вербицького.

  • Читання із зупинками.

Історія створення гімну «Ще не вмерли України» тісно пов’язана з Тарасом Григоровичем Шевченком. Микола Вербицький-Антіох в 16 років поступив до Київського університету св. Володимира. За свої сатиричні віршики і організацію студентської газети «Помийниця», по проханню-вимозі ректора був переведений батьком в Петербург «для охолодження».

          Привіз його батько й поселив в будинку архітектора Штакеншнейдера, де вже мешкали – його родич, теж студент, Іван Рашевський та Павло Чубинський. А зовсім поряд, в будинку Академії мистецтв, мешкав Шевченко. Не один вечір вони проводили разом.

… Та не довго продовжувалось те спілкування з Кобзарем. Зломлений тугою за Батьківщиною… та зрадою коханої, він невдовзі помер. Друзі брали участь і у похованні Шевченка, і у благочинних вечорах в його пам’ять.

Логвин Пантелєєв згадував:

«Они совпали со временем – панахида в католическом соборе по пяти убитым в Варшаве при подавлении манифестации 13 февраля 1861 и похороны Шевченко… когда для нас, русских, совершенно неожиданно раздалось пение польского гимна, и все поляки в одно мгновение пали на  колени и со слезами на глазах присоединились к пению гимна…

Сразу после панахиды состоялись похороны Шевченко… польская корпорация в полном составе проводила Шевченко на кладбище…

По поводу панахиды началось следствие, что предполагало привлечь к ответственности только польских студентов. Русские студенты постановили собрать в следственную комиссию листы с подписями в доказательство, что и они были на панахиде».

 Та згодом конфлікт перейшов в студентські заворушення, і всі учбові заклади Петербурга і Москви були закриті.

Миколу Вербицького відправили додому, до того ж в 111 відділенні вже лежав донос про те, що він насмілився перекласти «Єщє польска не згінела» на українську і російську мови…

Наприкінці серпня Миколу Вербицького викликали в Петербург, щоб вирішити питання про відновлення у студентах. З цього приводу і зібралась вечірка у серпні 1842… На ній були присутні і Микола з побратимом Павлом, і його найближчі друзі-сусіди брати Рильські… своїх приятелів сербів привели Павло Житецький та Іван Навроцький…

Вечірка як вечірка. …Співали, згадували. Згадав Чубинський і про похорони Шевченка, про ту панахиду, на якій пролунав польський гімн.

 

  • Аудіювання «Мазурки Домбровського» із запису або виконання учнями. Одночасно на екрані (або в іншій формі) має висвічуватись переклад пісні.

«Мазурка Домбровського». Слова Юзефа Вибіцького. Музика народна. Автор перекладу Юрій Винничук

(«Мазурка Домбровського» стала неофіційним гімном Польщі під час листопадового повстання 1830 року).

Іще Польща не згинула,

Коли ми живемо.

Що нам чужа сила взяла,

Шаблею відберемо.

 

Приспів

Марш, марш, Домбровський,

З землі італійської до Польщі!

За твоїм проводом

Злучимось з народом.

 

Пройдем Віслу, пройдем Варту,

Будем поляками.

Дав нам приклад Бонапарт,

Як звитяжити маємо.

 

Як Чарнецький до Познаня.

По шведській навалі,

Для вітчизни порятунку

Вернемось по морю.

 

Каже тато своїй Басі

Цілий заплаканий:

Слухай-но, то певно наші

Бють у барабани.

За фортепіано сів Вербицький, а Рильський та Свенціцький заспівали… Коли ж вони скінчили, Микола став тихо наспівувати свій переклад: «Мати Польща не загине, доки ми живемо». Тут Павло Чубинський сказав Миколі, що чим перекладати чужу пісню, краще написати таку ж свою… Микола, який славився своїми імпровізаціями, не став комизитись і тут же, під той же мотив, заспівав, творячи нову пісню:

Ще не вмерли України ні слава, ні воля,

Ще нам браття молодії усміхнеться доля.

Ще розвіє чорні хмарі і біля віконця,

В рідній українській хаті діждемося сонця.

 

Спогадаймо ж тяжкий час, лихую годину,

Й тих, що вміли боронить рідну Україну –

Наливайко, і Павлюк, і Тарас Трясило

Із могили кличуть нас на святеє діло…

Рильським і Пауліну Свєнціцькому, родичів яких від немовлят до старечі вирізав Павло Бут (Павлюк), не сподобалась згадка про нього, і Йосип Рильський, що так і не відійшов від фортепіано, заспівав свій варіант:

Згинуть наші вороженькі, мов роса на сонці,

Запануєм і ми браття у своїй сторонці.

Наливайко, Залізняк і Тарас Трясило

Із могили нас зовуть на святеє діло.

 

Спогадаймо ж славну смерть лицарів козацтва,

Щоб не стратить марно нам свойого юнацтва.

 

Ой Богдане-Зиновію, пяний наш гетьмане,

Защо віддав Україну москалям поганим,

Щоб вернути її честь, ляжем головами,

Наречемось України вірними синами…
         
    Тут уже не витримав правник Чубинський, який побачив небезпеку виконання таких слів. Він запропонував свій варіант:

Гей Богдане-Зіновію, необачний сине.

Нащо віддав на поталу неньку Україну?

Щоб вернути її честь, станем куренями,

Наречемось України вірними синами.


Олександр Стоянов, показуючи на себе та серба Єнтич-Карича, запропонував додати:

Наши братчики-словяни

Вже за зброю взялись,

Не допустимо, щоб ми

Позаду зостались.


Здається, пісня була закінчена. Знову пішли спогади. Та от серб Єнтич-Карич заспівав свій Гімн, де приспівом були слова: «Серце біє і кров ліє за нашу свободу…» . – «Та це ж саме те, чого нам не вистачало», -  схопився Павлусь Чубинський і заспівав безсмертні рядки:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми браття козацького роду!

Гей-о-гей же браття милі, нумо братися за діло,

Гей-о-гей, пора вставати, пора волю здобувати!

От тепер пісня була вже закінчена. Коли через кілька тижнів повернувся до Києва з етнографічної експедиції по селах Микола Лисенко, Антонович доручив йому покласти на музику слова нової пісні. Вже через тиждень «Українська Марсельєза» полетіла по Лівобережжю.

А от Гімном України пісня стала на Правобережжі. Її там приписували Шевченку. А сталось це так. Свій екземпляр Вербицький віддав земляку Пантелеймону Кулішу. Пантелеймон поклявся надрукувати пісню, та чого вартою була та клятва, якщо «Основа» припинила існування… Він пообіцяв літератору Ксенофонту Климковичу ненадруковані вірші Шевченко з архіву «Основи». Переправив він вірші з вже знайомим нам Пауліном Свєнціцьким, який після придушення польського повстання емігрував до Львова.

…Разом з «Заповітом», «Мені однаково», «М. Костомарову» було передано і «Ще не вмерли України», за яким йшли три вірші Шевченко і під всім цим було поміщено його підпис.

Це число журналу отець Юстин Желехівський, катехит Перемишльської семінарії, відвіз своєму побратимові, Млинівському священику Михайлу Вербицькому.

Отець Вербицький фанатично любив Шевченка, мріяв покласти на музику всі його вірші. Отже, отримавши журнал, він вже через тиждень поклав на музику всі чотири вірші.

К.т.н. Володимир Сиротенко (Вербицький), Львів

Виконання національного гімну в записі або учнями.

  1. Інтерпретація творів
  • Що хочеться сказати з приводу почутого? Які думки, переживання викликали у вас прослухані твори?
  • Який із двох текстів був створений раніше? Про які країни у них ідеться?
  • Як ви розумієте перші два рядки творів? Що їх об’єднує?

Робота в групах.

Група №1. Запишіть у дві колонки слова і вирази із «Мазурки Домбровського», пов’язані з Польщею. Хто такі Домбровський і Чарнецький? Які географічні назви є у тексті? (Польща, Вісла, Варта, Познань). Коротко охарактеризуйте їх.

Група №2. Запишіть у дві колонки слова і вирази з національного гімну «Ще не вмерла України…», пов’язані з Україною. Хто такі Наливайко, Павлюк, Тарас Трясило, Богдан Хмельницький?  (Можна використати відеопрезентації). Які географічні назви є у тексті? (Україна, Сян, Дон, Чорне море, Дніпро). Коротко охарактеризуйте їх.

  • Показати спільне й відмінне в тематиці, ідейному змісті творів.

Група №3. Чому в польському гімні згадується ім’я Бася? Що воно символізує? ((Бася – та, що досягла успіху в пізнанні мудрості і Всесвіту. Це імя дочки фараона, яка знайшла маленького Мойсея в кошику в ріці Ніл. Символізує людину, яка покидає всі блага світу і приєднується до народу в тяжкий для нього час, бажаючи змити із себе бруд бездуховності). Поясніть метонімію «бють у барабани».

Запишіть у робочі зошити приклади персоніфікацій у пісні «Ще не вмерла Україна» . Які емоції навіюють персоніфікації «усміхнеться доля», «Чорне море всміхнеться», «Дніпро зрадіє», метафора «діждемося сонця»? Як ви розумієте порівняння «згинуть вороженьки … як роса на сонці»? Які слова передають впевненість українців  у перемозі? Яке звертання вжито у творі? Кого воно стосується?

Ознайомтеся із висловлюванням композитора Валентина Сильвестрова, що виходив на акції протесту в Києві, про український гімн:

    «Це унікальний твір: це – гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають».

  • Яка фраза із двох текстів вам найбільше подобається і чому?
  1. Рефлексивно-оцінювальний етап

Чому ми пишаємося своїм гімном? Висловлюються представники кожної з груп.

     Закінчіть речення: «Мені вдалося… Потрібно попрацювати…».

  1. Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять пісню «Ще не вмерла України…». С. 29. 2. За бажанням опрацювати тестові запитання і завдання в підручнику до вивченої теми на с. 30-31.

 

Використані джерела

О. В. Павленко: Україна в російсько-югослов’янських зв’язках (друга половина XIX - початок XX ст..), К.: Наукова думка, 1992, с. 102-103, 110-111.

Авраменко О. М. Українська література: підруч. Для 6 кл. загальноосвітн. навч. закл. / О. М. Авраменко – К.: Грамота, 2014. – С. 28-29

Владимир Сиротенко (Вербицкий). Ще не вмерла Украина. - // Наш Техас.- 2006. - №165

Дмитро Чередниченко: Від патріотичних пісень до національного гімну. // Українська мова і література в школі. – 1991. - №12, с. 41-42.

Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі «Мета». // Мета.  - Львів, - 1863, №4. - с. 271-272

Антологія польської поезії в двох томах. – Том перший. – К.: Дніпро, 1979. – С. 90-91 

https://uk.wikipedia.org/wiki/Гімн_України

http://gukr.com/article2243.html

http://www.rastko.rs/cms/files/books/46cb42423a2f3.pdf

http://energy.gift/gimn-ukraini_4005158.html

http://energy.gift/gimn-polschi_3544644.html

https://www.youtube.com/watch?v=R88OpO8F5e0

https://www.youtube.com/watch?v=AwxTwcoDTTo

 

docx
Додав(-ла)
Лисенко Ганна
Додано
10 жовтня
Переглядів
63
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку