Пісні, обпалені війною (літературно-музична композиція)

 

 Тема. Пісні, обпалені війною. /Літературно-музична композиція/

            Мета. Залучити учнів до пісенної історії воєнної тематики,пробудити інтерес до пісень воєнних років; розвивати формування цілісної уяви про місце та роль пісні в житті людини; виховувати почуття патріотизму.

Обладнання. комп'ютер, мультимедійна дошка,  програма “Power Point”  

 

В песне зажёг я огонь, исполняя

Сердца приказ и народа наказ.

Друга лелеяла песня простая,

Песня врага побеждала не раз.

Песня исполнена правды и страсти –

Тем, для чего я живу и борюсь.

(Муса Джалиль)

 

Учитель.  Велика Вітчизняна війна... Усе далі йдуть у глиб історії її грізні, героїчні роки. Але час не здатний зрадити їхньому забуттю, вивітрити з народної пам'яті.   Ми не можемо  забути тяжкі військові випробування, страшну ціну, заплачену за перемогу - 20 мільйонів людських життів.

  Ідуть із життя люди, які були свідками й учасниками цих сумних і героїчних подій. І ми не вправі забувати про тих, хто захистив і врятував нашу Батьківщину від фашистського поневолення, й пам'ять про них й досі  живе в наших серцях.

 

Учень читає вірш  “Війна”.

 

Війна  холоднокровна і безжальна.

Ти вкоротила не одне життя.

Сімей розрушила мільйони

Й багато горя людям принесла.

Вбивала ти нещадно і дітей й дорослих,

Стирала з карти села і міста.

Солдати за Вітчизну воювали,

Яка страшна то і сумна була пора.

Над головами розривалися снаряди,

І від гарматних пострілів здригалася земля.

Але у бій безстрашно йшли солдати

Й на полі бою воювали до кінця.

Не встояли фашисти перед нами,

І відступати почали їхні війська.

А коли ж Берлін завоювали,

Раділа вся скривавлена земля.

Слізьми і кров’ю, і кривавим потом

Ми перемогу в битві здобули.

Вклоняємось солдатам за свободу,

За мир і спокій, що на землю принесли.

 

Учитель.  У прекрасний травневий день ми відзначаємо День Перемоги над фашистською Німеччиною. У це знаменне свято ми поздоровляємо ветеранів Великої Вітчизняної війни, героїв, що врятували Батьківщині життя. Сьогодні ми співаємо улюблені пісні військових й післявоєнних років, які, на відміну від більшості сучасних, являли собою гармонійне сполучення приємної мелодії й гарних, утримуючих у собі глибокий зміст, слів. Кожна з військових пісень - щирий шедевр, із власним життям і історією.

Звучить авторський вірш.

У ті криваві роки фронтові

Бійцям допомагали вижити пісні.

Вони солдат на подвиг надихали,

Вели у бій, в атаку підіймали.

Коли ж був між боями перекур,

Музиці не потрібно партитур.

Мелодія трьохрядки вмить звучала,

Лилася пісня, що від страху рятувала.

Знімалася напруга між боями…

І знов бійці безстрашні і веселі.

Хто заспіває, хто піде в танок ногами,

А хто листа нашвидкуруч напише до оселі…

День Перемоги у Великій Вітчизняній війні навічно увійшов у серце кожного з нас, як день великої радості і щастя.

І сьогодні, напередодні 65-ї річниці Перемоги, перед нами яскраво і велично встають безсмертні подвиги воїнів, здійснені в боях з підступним ворогом всього людства.

Притишено звучить пісня. муз. М. Александрова, сл. Лебедеєва-Кумача „Священная война”. На фоні музики ведучі розповідають.../

1 –й ведучий.     Неділя, 22 червня 1941 року...

О дванадцятій годині із всіх радіоточок пролунав суворий голос:                   „Розтоптавши домовленість і зобов’язання, без оголошення війни, Гітлер віроломно кинув броньовані полчища на Радянський Союз”.

Переборовши миттєве заціпеніння, країна розпочинала підготовку до бойових дій. Формувалися перші військові загони, звучали перші військові пісні.

2 –й ведучий.     Фронтові пісні. Пісні нашої пам’яті. Ніби короткий солдатський лист, летять вони до нас звідти, з фронтових років, грізних днів. Пісні,які пройшли по всіх фронтових дорогах, і зараз звучать у наших серцях.

 

1-й ведучий.

Вставай, страна огромная, вставай на смертный бой…

С этой песни всё и началось –

Первые сражения и беды…

Сколько нам их петь не довелось

Эта песня с нами до Победы.

В этой песне – первой бомбы взрыв,

Наша сила, мужество и горе…

И неслась, как лозунг, как призыв

Над страной в одном едином горе:

“Пусть ярость благородная

Идёт война народная

Священная война”.

        2-й ведучий. Першою піснею, написаною  в роки Великої Вітчизняної війни, була " Священная война ". Ця патріотична композиція стала справжнім гімном радянського народу. Уже 24 червня 1941 року в газетах "Красная звезда" і "Известия" було опубліковано вірш Василя Лебедєва-Кумача  "Священная война ". Перед фатальним повідомленням про напад Німеччини на СРСР поет переглядав кінохроніки бомбардувань європейських міст, і, вражений побаченим,  написав вірш. Прочитавши в газеті проникливі рядки, композитор Олександр Васильович Александров написав до них музику. І вже на п'ятий день війни перед  солдатами, які відправлялися на фронт, на площі Білоруського вокзалу, відбулася прем'єра " Священной войны " у виконанні Ансамблю пісні й танцю Червоної Армії під керівництвом Александрова. Звідси, за лічені дні, пісня, що закликала до подвигів, поширилася по всьому Союзові.

 1-й ведучий. Пісні, написані в роки війни, цінні для нас тим, що вони несуть в собі атмосферу тих днів, розповідають про труднощі, про втрати, а також про надію, вірність і кохання. Важкі були часи, але скільки чудових пісень було тоді написано. Про Батьківщину і подвиги, про мужність і військову звитягу, про вірність, дружбу і кохання. В ті дні стали крилатими поетичні рядки В. Лебедєва-Кумача:

      „Кто сказал, что надо бросить песню на войне?

           После боя сердце просит музыки вдвойне…”

 

Одна з таких пісень – „Землянка”  К. Лістова на вірші А. Суркова. Вона і сьогодні звучить по радіо, виконується на концертах.

 До тебя мне дойти нелегко, а до смерти – четыре шага…

2-й ведучий. Одна із самих ліричних пісень військових років,                        " В землянке ", "народилася" зовсім випадково. Текстом пісні став написаний  в листопаді 1941 року вірш поета й журналіста Олексія Суркова, який він присвятив дружині Софії Антонівні.  Знаходячись на  Західному фронті, поет потрапив в оточення. Разом з бійцями, ведучи цілу ніч бій, він вийшов із нього. Смертельно стомлений, у солдатській землянці, де була піч-буржуйка, Сурков вирішив написати листа дружині. Проза перейшла у вірші під впливом музики, яку награвав гармоніст. Всього 16 рядків, не призначених для друку, стали відомими солдатам. Її переписували і посилали своїм дружинам додому.  У лютому 1942 року теплі й глибоко особисті рядки Суркова настільки надихнули композитора Костянтина Лістова, що той написав для них музику. Він же став першим виконавцем цієї пісні. 25 березня 1942 року пісня " В землянке " була опублікована в "Комсомольській правді". На той час її любили й співали й бійці, і ті, хто їх чекав.

Звучить пісня “В землянке”: музика К. Лістова, слова А. Суркова

    1-й ведучий. Пісні про кохання, вірність, відвагу, сміливість… Вони допомагали солдатам знаходити для коханих слова, сповнені любові й ніжності і в пісні передати недосяжним коханим.

     Письма твои получая, слышу я голос родной…

2-й ведучий. Воістину незвичайна історія й у іншої чудової військової пісні " Синий платочек ". В 1940 році в московському саду "Ермітаж" виступав польський оркестр "Блакитний джаз" під керуванням Генріха Гольда. Тоді композитор Єжи Петерсбурський виконав свою нову мелодію. Після концерту до нього підійшов поет і драматург Яків Галицький, що виразив своє замилування творчістю оркестру й запропонував написати слова до тієї нової гарної мелодії. Польському композиторові думка поета сподобалася, і незабаром з'явився вірш " Синий платочек ". Уперше пісню " Синий платочек " виконав соліст "Блакитного джазу" Станіслав Ландау, після чого вона стала постійною в репертуарі оркестру. Цікаво, що в Польщі на той час уже була пісня на мелодію Єжи Петерсбурського " Синий платочек " співали Ізабелла Юр'єва й Вадим Козін, але до війни ця пісня не одержала широкої популярності.

1-й ведучий.  Настала війна, і в тексті пісні відбулися деякі зміни. У Києві, наприклад, на вірші невідомого автора, стали  співати:

Двадцать второго июня,
Ровно в четыре часа,
Киев бомбили, нам объявили,
Что началася война.

Война началась на рассвете,
Чтоб больше народу убить.
Спали родители, спали их дети,
Когда стали Киев бомбить.

 

2-й ведучий. Звичний же "Синий платочек" з'явився в 1942 році, коли пісню виконала Клавдія Шульженко. Справа в тому, що Клавдія Іванівна звернулася до співробітника газети "У вирішальний бій!" Михайла Максимова із проханням змінити слова пісні на більш патріотичні. Тоді-то поет і вставив у текст пісні знамениті слова про кулеметника. Однак Політуправління Робочо-Селянської Червоної армії визнало пісню "надмірно ліричною" і виразило своє невдоволення із цього приводу. Клавдія Шульженко перестала співати її, але сподобавшись мільйонам радянських громадян "Синий платочек" уже назавжди залишився в числі кращих військових пісень.

( Звучить пісня “Синий платочек”: музика Єжи Петерсбурського,

слова Я. Галицького і М. Максимова)

 Пісні  полегшували біль розлуки з рідним домом, зміцнювали віру в Перемогу.

Раскудрявый клён зелёный,  лист резной, здесь у клёна мы расстанемся с тобой…

1-й ведучий. В 1940 році на прохання керівництва Політуправління Київського військового округу для Окружного Ансамблю пісні й танцю поетом Яковом Шведовим і композитором Анатолієм Новиковим була створена пісенна сюїта про молдавських партизанів. Усього в сюїті було сім пісень, серед них, як ви вже здогадалися, і "Смуглянка", написана на основі молдавської фольклорної творчості. На початку Великої Вітчизняної війни ноти циклу в Новикова загубилися. Відновивши по пам'яті чорнові записи, Анатолій Григорович показав "Смуглянку" на радіо. Але "несерйозна" пісня не справила враження на керівництво. Тільки наприкінці  1944 року пісня про молдавську партизанку в числі інших композицій Новикова була по достоїнству оцінена керівником Ансамблю пісні й танцю Червоної Армії  А. В. Александровим. Так весела лірична пісня про партизанів Вітчизняної війни стала улюбленою як у тилу, так і на фронті.

Звучить пісня “Смуглянка: музика А. Новикова, слова Я. Шведова

2-й ведучий. Під час війни пісні відігравали значну роль. Їхню неймовірну здатність впливати на свідомість людей дуже добре розуміли керівники влади, адже нерідко вони самі замовляли композиції на певні теми або, навпаки, забороняли й критикували інші. Патріотичні пісні допомагали військовим зібрати сили й виграти останній бій, вони нагадували про рідних і близьких, заради яких потрібно було вижити.

Радостно мне, я спокоен в смертельном бою: знаю, встретишь с любовью меня…

1-й ведучий.  Назавжди ввійшла в життя фронтовиків пісня М. Богословського „Темная ночь” на слова В.Агатова (із кінофільму „Два бойца”). Для цієї пісні є характерним ліричний настрій, мрія про щастя. Рідний дім, кохана подруга були для бійця частинкою Батьківщини, яку він захищав. Пісні  полегшували біль розлуки з рідним домом, зміцнювали віру в Перемогу.

Звучить пісня „Темная ночь”: музика М. Богословського,  слова В. Агатова

2-й ведучий. Історія створення всенародно улюбленої пісні "Тёмная ночь" дуже цікава. В 1943 році, під час роботи над знаменитим кінофільмом "Два бійці" у режисера Леоніда Лукова не виходило зняти епізод написання солдатом листа. Засмученому через безліч безуспішних спроб режисерові зненацька прийшла думка, що прикрасою сцени могла б стати пісня, що передає почуття бійця в момент написання листа рідним. Не втрачаючи ні хвилини, Леонід Луків поспішив до композитора Микити Богословського. Підтримавши ідею Лукова, Микита Володимирович уже через 40 хвилин запропонував другові мелодію. Після цього обоє приїхали до поета Володимира Агатова, що, у свою чергу, за пару-трійку годин написав легендарний вірш. Так, на музику Микити Богословського й слова Володимира Агатова, завдяки ідеї Леоніда Лукова, була створена улюблена й понині пісня "Тёмная ночь" .

Проспівана виконавцем ролі головного героя Марком Бернесом, "Тёмная ночь" назавжди залишилася в пам'яті радянського народу. До речі, після запису пісні, сцена написання листа в землянці була вдало знята з першого дубля. Але й на цьому історія створення пісні не закінчується. Перша матриця пластинки постраждала від... сліз робітниці заводу, що не змогла стримати почуттів при прослуховуванні пісні у виконанні Івана Козловського. Так що у світ "Тёмная ночь" вийшла тільки із другої матриці.

Я как будто бы снова возле дома родного...

1-й ведучий. Пісня «Случайный вальс» була створена в 1943 році композитором Марком Фрадкіним і поетом Євгенієм Долматовським за особистим наказом командуючого Сталінградським фронтом, Маршала Радянського Союзу Костянтина Рокосовського. Ця композиція повинна була виконати дійсне бойове завдання: готувався наступ  на ворога в Курській битві, а німців треба було переконати в тім, що серйозних воєнних дій не готується. Цікаво, що в первісному варіанті пісні були такі слова:

Ночь коротка,
Спят облака,
И лежит у меня на погоне
Незнакомая ваша рука.

 

2-й ведучий. Говорять, коли  Сталін прослухав пісню, він обурився: як же тендітна дівчина може дістати до плеча високого сильного радянського офіцера?! Не сподобалося Йосипу Віссаріоновичу й назва "Офицерский вальс ": "Офіцер повинен не танцювати, а воювати". От у такий спосіб пісня стала називатися «Случайный вальс» , а "погони" перетворилися в "долоні".

Звучить пісня  “Случайный вальс”: музика М. Фрадкіна,

слова Є. Долматовського

За весенние ночи, за родную страну, да за карие очи я ходил на войну…

 1-й ведучий. У кожної пісні своє життя. Одна проживає його миттєво, тільки з’явившись, вмирає. Інші живуть довго і не старіють, улюблені не одним поколінням людей. До них можна віднести “Катюшу”, написану М.В. Ісаковським ще у 1938 році.

2-й ведучий. Задумана пісня була в рідному для поета краї, в невеличкому селищі на березі річки Угри, що на Смоленщині. І коли Ісаковський писав “Выходила на берег Катюша”, бачив свою річку Угру, а люди, що співали цю пісню, бачили свої береги, береги Дніпра, Бугу, Волги, Амуру. Спочатку поет написав кілька рядків і далі не йшло. Лише влітку 1938 року автор передав вірш Блантеру. Матвій Ісакович заворожено повторював слова і не переставав дивуватися глибокому замислу, простоті, ясності вірша. Незабаром мелодія була написана.

1-й ведучий. Вперше пісня у виконанні молодої співачки Валентини Батищевої прозвучала 25 листопада 1938 року в колонному залі Будинку спілок. Пісня стала символом високої духовності та мужності.

В роки війни кожен, хто чув чи співав “Катюшу”, відчував , ніби це його просили зберегти рідну землю. А незабаром фашисти познайомилися ще з однією Катюшею – реактивними мінометами. Цю грізну зброю, яка наводила панічний жах на ворога, артилеристи прозвали лагідним жіночим іменем “Катюша”, бо називалися міномети КАТи ( Костиковські автоматичні термічні).

2-й ведучий. А на березі Угри в селищі Сходи на Смоленщині стоїть пам’ятник пісні “Катюша” та відкрито музей.

Виконується пісня “Катюша”: музика  Блантера ,слова  М. Ісаковського

1-й ведучий. Пісня «Ехал я из Берлина» стала однієї з перших "переможних" пісень. Автор слів пісні, поет Лев Ошанін, розповідав, як народилася ідея про створення композиції. Коли він довідався, що частини радянської армії перебувають на підступах до Берліна, почуття щастя великої, довгоочікуваної перемоги ввійшло в його душу й уже не залишило її. В уяві поета склався образ молодого  хлопця, досвідченого солдата, одного з рятівників величезної держави, що здійснив героїчний подвиг, і в якого ще все життя попереду... І тоді народився в думках Льва Ошаніна рядок "Ехал я из Берлина". Але про свій задум написати вірш Ошанін нікому не говорив до того часу, коли перемога стала очевидною. Ісак Дунаєвський склав музику для вірша, причому для приспіву слів не вистачило, і вони були зімпровізовані відразу . Через кілька років Лев Іванович із жалем розповідав, як, на вимогу Політуправління, він змушений був змінити слова приспіву:

Эй, встречай,
Да крепче обнимай.
Чарочку хмельную
Полнее наливай!

на такі:

Эй, встречай,
С победой поздравляй,
Милыми руками
Покрепче обнимай!

 

Звучить пісня” Ехал я из Берлина” : музика І. Дунаєвського,

слова Л. Ошаніна

 

Этот день мы приближали как могли…

2-й ведучий. Головна "переможна" пісня народилася тільки через 30 років після завершення війни, але без неї сьогоднішня розповідь про військові пісні була б неповною. Пісня " День Победы " була створена поетом Володимиром Харитоновим і композитором Давидом Тухмановим до 30-річчя великої дати.

Вперше ця пісня пролунала на святковому концерті в московському Кремлі у виконанні Льва Лещенка. На попередньому прослуховуванні пісні деякі члени партії залишилися незадоволені композицією, її навіть назвали "циганською". Але на концерті пісня " День Победы " настільки сподобалася Генеральному секретареві ЦК КПРС Леоніду Брежнєву, що він встав і не стримав сліз. Після цього " День Победы " назавжди залишився в репертуарі військових пісень.

Звучить пісня “День победы”: музика  Д. Тухманова, слова В. Харитонова

1-й ведучий. Прослуховуючи пісні про Велику Вітчизняну війну, ми немов переживаємо почуття солдатів, що захищали Батьківщину в боях, почуття їхніх матерів і дітей, що очікували їхнього повернення, і той невимовний стан щастя, що відчули всі жителі Радянського Союзу 9 травня 1945 року.

         Учень.          Прошла война, ушла за поворот.

         В чехлах стоят гвардейские знамена.

         И жизнь, и время движутся вперед.

         Остались только двадцать миллионов.

         И память нам покоя не дает.

         И совесть нас с тобой частенько гложет.

         И 60, и 300 лет пройдет,

         Никто у нас войны забыть не сможет.

 

 Учитель:  Давно відгриміла Велика Вітчизняна війна, але, скільки б не минуло років, скільки б не змінилось поколінь, ми повинні пам’ятати її грізний героїчний час, ми повинні пам’ятати і вшановувати її героїв.

Крім пісень, які ми сьогодні почули, було створено ще дуже багато інших, не менш прекрасних, історію написання яких ми сьогодні не розповіли. Чути їх ми маємо можливість кожного року в День перемоги – 9 Травня.

Пройдуть роки, та не зітруться в пам’яті рядки, обпалені війною.

Пісня про війну. Пісня під час війни. Пісня в мирний час.

Для кожного з нас  вона - своє мірило. Мірило доброти, сумління, співчуття і уваги, смутку і пам’яті.

1418 днів і ночей розділяють дві дати – 22 червня 1941 року та 9 травня 1945 року. Не всі дожили до світлого свята – Дня Перемоги. Але у вдячній пам’яті нащадків вони залишаться вічно живими. Вічно живими…

 

Звучить авторський вірш.

Ніколи я не бачила війни

Й страхіть її не в змозі уявити.

Напевно можу знати лиш одне,

Ту мить народ не хоче повторити.

 

Пройшли солдати немалі дороги,

Через бої та смерті пазурі.

Та засвітили сонце перемоги.

І в цьому немалу зіграли роль пісні.

 

Пісні, ті що обпалені війною

Співають й зараз, в переможні дні.

Їх не забуть, як не забуть героїв,

Які життя за мирне небо віддали.

 

Вони летять, як журавлі, як душі тих героїв,

Що у боях нерівних полягли.

Вони звучать в серцях у нас з тобою,

Бо вдячні їм за перемогу ми.

 

В цьому році ми святкуємо 73 річницю Перемоги. Виростають, входять в життя вже онуки й правнуки молодих солдатів тієї жорстокої війни. Мир для них був завойований кров’ю. Вшановувати й пам’ятати подвиг народу-переможця – наш борг. Навіть, не зважаючи на те, що зараз точаться нові криваві бої на Сході нашої батьківщини. З’являються нові пісні. Але  це вже нова сторінка історії…

 

                

   На фоні пісні “Журавли”: музика Я. Френкеля,  слова  Р. Гамзатова звучать слова

Такими вони залишаться в нашій пам’яті:  ті, ” хто недолюбив, не докурив останньої  цигарки”, ті, хто вижив, але не забув, якою ціною завойований мир, завойоване щастя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              Використана література:

Долматовский Е. Зеленая брама: Документальная легенда об одном из первых сражений Великой Отечественной войны.  2 –е изд. Доп. – М.: Политиздат, 1985 - 316с.

Антология военной песни. Издательство: Эксмо,  ISBN 9785699165704, 800 ст.

Авторські вірші.

Вірш М. Воробйовського “Війна”

Ресурси інтернету.