Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю.
Виховний захід.
Тема: «Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю і ти побачиш шлях у життя».
Григорій Сковорода
Мета: прищепити учням любов та повагу до історичних та культурних надбань українського народу; виховувати почуття національної гідності за свою Батьківщину та народ, розвивати вміння учнів вірно використовувати набуті знання моральної культури, повагу до свого минулого, стимулювати
пізнавальний інтерес учнів до етичного знання , вчити діяти і поводитися, орієнтуючись на моральні правила та цінності.
Обладнання: святково прибраний клас, державні символи, диски, музичний центр, ілюстрації до музичних творів, національний одяг, рушники.
Хід заходу:
Епіграф: «Без пісні, як без любові, нема життя».
Ведучий: Співа Дніпро, відлунюють Карпати.
Той голос чути сестрам і братам,
Ми хочемо усіх вас привітати,
Доземно поклонитись, друзі вам.
А слово наше скупане в любові,
Його почують друзі звідусіль.
На світлому, як доля, рушникові
Дозвольте вам піднести хліб і сіль.
Ведуча: Ми дружбою і правдою багаті,
Злітають наші мрії до висот,
На поклик серця брат іде до брата,
І до народу тягнеться народ.
Ведучий: Ми українцями ідемо в світ, і раді з того, що маємо свою державу, мову, культуру, віримо у своє майбутнє. Людина має пам‘ятати, звідки її коріння, глибоко знати історію свого народу, його мову, культуру,
шанувати звичаї та традиції своїх предків. Тож сьогодні ми поринемо у світ народної мудрості.
Ведуча: Є щось святе в словах «мій рідний край».
Для мене – це матусі пісня ніжна,
І рідний сад, від квіту білосніжний,
І твій калиновий у тихім лузі гай.
Для мене - це твої стежки й мої,
В лісах і селах стоптані любов‘ю,
Й пісень людські прозорі ручаї,
Усе, що серцю рідне невимовно.
Його історія…. В ній стільки гіркоти,
І тим мені ти рідний, краю рідний,
Що вже назад поломані мости,
І день встає, як райдуга, погідний.
(Л. Костенко)
У виконанні учнів класу звучить пісня «Рідний край»,
музика і слова Михайленко
Ведучий: Кажуть, якось Бог зустрівся з одним чоловіком і запитав, чому він такий сумний. Чоловік відповів, що дуже любить тепло, а сонце гріє не завжди.
Тоді Господь сказав: «Я дуже хочу, щоб ти був щасливим. А щоб у тебе на душі було завжди тепло, я дарую тобі пісню. Бери її, тримай біля себе щодня, люби і бережи, і обов‘язково даруй її людям….»
Так розповідає старовинна легенда про пісню – невичерпний і безцінний скарб народу, яка зігріває душі своїм теплом, звеселяє своєю усмішкою, допомагає, розраджує добрим словом.
Ведуча: В українського народу, як і в інших, сформувались певні традиції та звички. В кожній родині є свої певні традиції та звички. Але в кожній родині завжди лунає українська пісня. Україна з давніх – давен славиться піснями. У них – одвічна мудрість і гіркий біль народної пам‘яті, безмежна щирість і весела вдача української душі.
Українська народна пісня завжди була поряд із людиною – у радості і смутку, у праці і відпочинку. Вона торкалася людського серця ще у дитинстві й залишалася в ньому назавжди.
Звучить віночок українських пісень у виконанні відомих сучасних
виконавців.
Ведучий: Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, гамувати біль, множити силу в боротьбі. Пройнята любов‘ю пісня величала не тільки людину, а й природу рідного краю, його красу і багатство.
Ведуча: А зараз невеличка вікторина «Знавці народної мудрості».
(клас ділиться на дві команди)
- Назвіть пісні, у яких оспівується калина.
- Назвіть українські пісні, що починаються словом на «Ой…..»
- З якої це пісні?
(зачитується фрагмент куплету з пісні, учні відгадують пісню)
а) Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче;
Як ти мене покидаєш, тільки подумай. («Їхав козак за Дунай»)
б) Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить на всю Україну славних козаків. («Ой у лузі червона калина)
в) Гей, попереду кошовий,
Ге, як той орел степовий. («Ге, там, на горі Січ іде)
г) Сумно, сумно аж за край,
не дивись на мене, грай музико, грай…. («Одна калина»)
д) Копав, копав криниченьку у вишневому саду,
Чи не вийде дівчинонька рано – вранці по воду.
(«Розпрягайте хлопці коней»)
е) Вітер дуба хитає,
Козак дівку питає. («Два дубки»)
і) Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах бринить сльоза,
Бо з милим розлучалась я. («Ой, у вишневому саду»)
Ведучий: Український фольклор - скарбниця народної мудрості. І цій мудрості ми повинні постійно учитись. З дитинства всім знайомі прислів‘я, яка в них велика народна мудрість, ви тільки замисліться! У них акумулюється багатовіковий досвід українського народу, думи, сподівання. Причиною виникнення цього мистецтва було прагнення людей до трудового досвіду в словесних формах, які найлегше й найміцніше закріплювалися у пам‘яті. В основі прислів‘їв лежить якесь узагальнення, важлива думка або пояснення.
Ведуча: Тож наступна вікторина має назву « Назвіть прислів‘я про родину, калину, Україну».
Ведучий: Люди кажуть, що: « Пісня вранці помагає,
Пісня в горі нас вітає,
Пісня радощі приносить,
Наше серце пісні просить!»
Українська пісня! Хто не був нею зачарований. От і зараз ми в цьому переконаємось.
Конкурс на кращу драматизацію української народної пісні.
- Укр. нар. пісня «Несе Галя воду»
- Укр. нар. пісня «Розпрягайте, хлопці коней».
Ведучий: Мальовнича наша земля українська. Із самої сивої давнини хлібом-сіллю привітна для друзів, славна родом наших дідів.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову
І мову її солов‘їну.
Ведуча: Добро хай панує у вашому домі,
І мир нехай буде завжди,
Здоров‘я міцного і щедрої долі
Бажаємо на довгі роки!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку