Тема: Скрутні часи Київської держави
Мета: показати небезпеку для Київської держави князівських міжусобиць, набігів половців і монголо-татар; з'ясувати, чому рішення з'їзду князів у Любечі були недовговічними; дати характеристику Володимира Мономаха як авторитетного князя, який «тримав руські землі воєдино»; на прикладі героїчної оборони Києва від ординців продемонструвати учням відвагу і готовність людей захищати рідну землю до загину; сприяти формуванню почуттів гордості та співпереживання, надихати їм почуття патріотизму та волелюбності.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: карта Русі – України ХІ - ХШ ст.; підручник: В. Мисан. Вступ до історії України. — К.:, 2005. — С. 56-61, або Власов В.С.; портрет Володимира Мономаха, комп'ютер або телевізор, відеоролики « Князь Володимир Мономах» та «Історія Українських земель . Київ. Орда».
Основні поняття: князівські усобиці, доба роздробленості, монгольське панування, імперія, Золота Орда.
Основні дати:
1068 р. - поразка Ізяслава, Святослава та Всеволода від половців на річці Альті;
1097 р.- Любецький з'їзд князів;
1111 р. - перемога князів над половцями;
1113 – 1125 рр. – правління Володимира Мономаха;
6 грудня 1240 р. – зруйнування Києва монголо - татарами
Тема: Скрутні часи Київської держави
Мета: показати небезпеку для Київської держави князівських міжусобиць, набігів половців і монголо-татар; з'ясувати, чому рішення з'їзду князів у Любечі були недовговічними; дати характеристику Володимира Мономаха як авторитетного князя, який «тримав руські землі воєдино»; на прикладі героїчної оборони Києва від ординців продемонструвати учням відвагу і готовність людей захищати рідну землю до загину; сприяти формуванню почуттів гордості та співпереживання, надихати їм почуття патріотизму та волелюбності.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: карта Русі – України ХІ - ХШ ст.; підручник: В. Мисан. Вступ до історії України. — К.:, 2005. — С. 56-61; портрет Володимира Мономаха, комп’ютер або телевізор, відеоролики « Князь Володимир Мономах» та «Історія Українських земель . Київ. Орда».
Основні поняття: князівські усобиці, доба роздробленості, монгольське панування, імперія, Золота Орда.
Основні дати:
1068 р. - поразка Ізяслава, Святослава та Всеволода від половців на річці Альті;
1097 р.- Любецький з’їзд князів;
1111 р. - перемога князів над половцями;
1113 – 1125 рр. – правління Володимира Мономаха;
6 грудня 1240 р. – зруйнування Києва монголо - татарами
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання, представлення, запис відсутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
Історичний диктант (усно)
1.Військо князя називається ____________________________
2.Коли було засновано місто Київ? ________________________
3.Хто автор літопису «Повість минулих літ»_____________________
4. Хто автор слів: « Хай буде се місто матір’ю градам руським»? __________
5.Хто правив у Києві з 980 по 1015 роки?______________________________
6. Віра в багатьох богів називається ________________________________
7.Пояснити рік : 988 р.- __________________________________________
8.Перша мурована церква у Києві називалася__________________________
9.Кого називають «тестем Європи»?__________________________________
10.Перший збірник законів мав назву________________________________
11.Цю споруду почали будувати на честь перемоги над печенігами у 1037 році за наказом Ярослава Мудрого ______________________________________
12. Монети, які були запроваджені Володимиром Великим ______________
_____________________________________
Відповіді:
1.Дружина;
2. Кінець V – початокVI ст.
3.Нестор
4. Олег
5. Володимир Великий
6.Язичництво
7.Хрещення Русі
8. Десятинна церква
9. Ярослав Мудрий
10. « Руська правда»
11. Софійський собор
12.Златники та срібляники.
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
Тема сьогоднішнього уроку звучить так: «Скрутні часи Київської держави»
На сьогоднішньому уроці ми дальше продовжимо подорож по найцікавішому і захоплюючому періоду Української історії. Ми перенесемося в XI.XII.XIII
століття. Дізнаємося які зміни відбулися саме в цей період?
Запишіть дату і тему уроку.
Давайте познайомимось із планом уроку (на дошці)
План
IV.Вивчення нового матеріалу
1.Битва з кочівниками
Слово учителя
Передчуваючи наближення смерті, Ярослав Мудрий, усвідомлював неминучість наступної боротьби за владу між своїми синами й спробував цьому запобігти, склавши заповіт, у якому закликав синів жити в мирі та злагоді. Ось послухайте ,як О Олесь у книзі «Княжа Україна» говорить:
Перед смертю Ярослав
Всіх своїх синів покликав
І з любов’ю проказав:
“Вас я, діти, покидаю,
Йду я в ліпшу сторону,
Але, діти, пам’ятайте
Мою заповідь одну:
Не сваріться, жийте в згоді:
Тільки мир збере усе,
А незгода, наче вітер,
Все по полю рознесе.
Як не будете всі разом
Йти до спільної мети,
Ви, державу зруйнувавши,
Подастеся у світи.
Ви розгубите ту землю,
Що придбали вам батьки,
А тинятиметесь всюди,
Як вигнанці й жебраки”.
Ярослав Мудрий помер 20 лютого 1054 р.
Відразу після його смерті сини розпочали боротьбу між собою великокнязівський престол - звідси і виникло поняття «Князівські усобиці»
Та недовго пам’ятали
Діти мудрий заповіт,
А нащадки Ярослава
Осміяли на весь світ…
Міжусобиці - це війни між князями за владу та землю.
Численні князеві родичі, прагнули мати свій уділ, - не бажаючи бути підлеглими князя.
Уділ - власні незахоплені землі.
Ярославові сини намагалися підкорити непокірних, але потім і самі почали боротися за право стати Великим київським князем.
У той час, коли брати сперечалися за владу, на півдні кордону напали половці.
1068 рік Ізяслав, Святослав та Всеволод вирушили в похід. Та їхні зусилля виявились марними. В битві на ріці Альті вони зазнали поразки. З утратами довелося повернутися додому.
Спустошливі набіги кочівників, грабежі міст і сіл змушували князів задуматися над подальшою долею держави.
Найважливіше завдання - припинити міжусобиці це їм допомогло б згуртуватися й виступити спільно проти кочівників.
Наслідки міжусобиць:
1.Війна між синами та онуками Я.Мудрого за владу і землю.
2.Розпад Київської Русі на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву.
3.Посилення нападів половців.
4.Послаблення військової мужності Київської Русі.
5.Занепад Київської Русі.
У листопаді 1097 року князі зібралися на з’їзд до міста Любеча (поблизу Києва
Причини скликання з'їзду:
1.Спустошливі набіги половців
2.Необхідність залагодження суперечок між князями. Учасники – 6 князів:
Святополк Київський, Володимир Мономах, Олег, Давид Святославович, Василько Ростиславович, Давид Ігорович.
Зібралися вони в Любечі на раду для влаштування миру.
- Життя немає від тих кочівників, руйнують наші міста, забирають у полон наших матерів і сестер.
Учасники з'їзду вирішили не нападати один на одного, припинити чвари й розпочати спільну боротьбу проти половців. Однак рішення з'їзду виконували не всі. Єдине, в чому князі досягли єдності, у битві проти половців. Об'єднанні київські дружини в 1111 році розбили половецькі орди.
Орда - військо, об'єднання кочових племен.
Чвари - суперечки, незгода, розбрат, війни.
2. Володимир Мономах
Пояснення вчителя, показ портретного зображення
Руська земля на деякий час дістала спокій. Цей період припадає на час правління Володимира Мономаха (1113 - 1125)( ст.56 підручника)
Володимир Мономах залишив у спадок літературний твір «Повчання дітей». Давайте детальніше познайомимося з настановами своїм дітям Великого князя майже тисячу років тому назад.
Діти, давайте подумаємо, які поради В.Мономаха ми можемо запозичити для себе, для нашого життя.
Робота з текстом підручника(коментоване читання, ст. 57)
Вчитель: Але найголовніший заповіт Мономаха своїм нащадкам - бути єдиним, боронити разом землю.
- Які співзвучні заклики київських князів із сьогоденням! Ми живемо в незалежній державі. Та, на жаль, в наші дні деякі політики й досі не можуть порозумітися, об'єднати свої сили для процвітання України.
Показ відеоролика
3.Монгольська навала
Показ відеоролика
Робота з текстом підручника( ст.58)
IV. Закріплення нових знань учнів
Бесіда за запитаннями
- Скажіть, які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте «часу міжусобиць і скрути» (Сварки, влада, половці, поразка, з'їзд, перемога, розпад держави, грабежі, полон... і т.д.)
а)Хозари б)печеніги в)половці.
-В якому столітті, тисячолітті правив князь В.Мономах?
- Наведіть факти, що ця доба була для Київської держави дійсно скрутними часами.
Оцінювання учнів за роботу на уроці, мотивація оцінок.
V. Домашнє завдання
Опрацювати параграф №9;
Повтори параграф №8.
VІ. Підсумки уроку
Заключне слово вчителя
Сьогодні ви дізналися про те, як запалала велична Київська держава внаслідок міжкнязівських чвар.
І князі в бої криваві
Вічно кидали народ.
Брат на брата йшов війною,
Люди гинули в війні,
Марно села руйнувались
І палали у огні.
І з великої держави
Стали князівства малі.
Так князі розбили силу
Української землі.
- Чого навчають ці рядки і весь сьогоднішній урок?
Дякую за увагу.