План- конспект уроку за темою"Естетичні тенденції Олександра Олеся (за драматичним етюдом "По дорозі в Казку"

Мета уроку

Навчальна:

•        показати масштаби творчості митця;
•        поглибити знання учнів про Олександра Олеся як поета-модерніста;
•        вчити учнів представляти напрацьовані матеріали у вигляді проєктів, презентацій;
•        формувати вміння аргументовано доводити власну думку, робити висновки, узагальнення , працювати в команді;
•        сприяти розвитку особистісних зацікавлень учнів.

Розвивальна:

•        розвивати творчу уяву;
•        розвивати вміння сприймати поетичне слово, аналізувати та оцінювати його зміст та особливості форми;
•        розвивати логічно правильне усне мовлення учнів, уміння, зіставляти та аналізувати факти.

Виховна:

•        виховувати почуття гордості за рідний край, прагнення завжди тримати в серці любов до рідної землі
•        спонукати учнів до осмислення благородства вчинків, які здійснюються заради щастя людей

Дидактична:

•        Розробка різних рівнів інтеграції вказаних дисциплін, створення органічності змістовних зв’язків всередині кожного з блоків уроку, відпрацювання техніки «режисування» для розвитку теми уроку.

Очікувані результати

Випереджувальне завдання:

•     опрацювати матеріал про творчість Олександра Олеся.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: створення міні-проєктів.

Теми на вибір учнів:

•     «Відображення концепту життєвого вибору людини через вимір символістського, неоромантичного та романтичного світосприйняття дійсності»;
•     «Найвищий подвиг людини - це жертовність заради інших».

Обладнання: портрет письменника: довідкові матеріали; интернет- ресурси; словники літературознавчих термінів;  збірки творів О.Олеся; фотоматеріали; учнівські презентації.

Епіграф уроку:

«Горе людям, які не знають сенсу життя свого»

Б. Паскаль.

«Найпрекрасніші і в той же час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших»

В. Сухомлинський.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель визначає емоційний стан учнів, очікувані ними результати, допомагає учням усвідомити власну мотивацію за допомогою технології незакінчених речень.

•     «Незакінчені речення»

1. «Перед цим уроком я хвилююся, оскільки…»

2. «На уроці я сподіваюся…»

3. «Від цього року я очікую…»

III. Актуалізація опорних знань.

Робота в групах.

Підготувати матеріал (запитання і відповіді) до прес-конференції поета Олександра Олеся.

Прес-конференція Олександра Івановича Кандиби (Олександра Олеся) дає змогу актуалізувати знання учнів про життєвий і творчий шлях митця.

Учні об’єднується у дві групи. Учасники першої групи виступають від імені Олександра Олеся, а  другої – кореспондентів.

 Учні – кореспонденти ставлять запитання стосовно життєвого і творчого шляху Олександра Олеся. Учні заздалегідь ознайомлені з матеріалом підручника, а також із додатковою літературою. Учасники першої групи відповідають на запитання (по черзі чи за бажанням).

Прес – конференція за темою: «Туга за Україною Олександра Олеся»

 Орієнтовні запитання та відповіді.

Перший «журналіст». Шановний Олександре Івановичу, розкажіть нам про пам'ятні моменти дитинства. (Учень у ролі Олександра Олеся).

Відповідь. Найбільш мені запам'яталося, коли влітку я разом з сестричками гостював у дідуся по матері Василя Пархомовича Грищенка у Верхосуллі. Це був маєток чоловіка відомої української художниці Марії Башкирцевої, яка більшу частину свого життя проводила за кордоном. Дідусь розповідав, що вона жила в Парижі, вчилася малярства у Р. Флері в приватній Академії Юліана і у Б. Лепажа. Мій дідусь, колишній кріпак графа Толстого, вів усі справи у маєтку і тільки пересилав власниці гроші за кордон. Тут, у гостях у дідуся, я насолоджувався прекрасною природою і пробував писати свої перші вірші.

Другий «журналіст». Розкажіть, будь ласка, Олександре Івановичу, про причини, які змусили Вас покинути Україну?

Відповідь. Відверто кажучи, я не мав наміру виїжджати за кордон назавжди. Складність громадянської війни в Україні, кровопролиття, велика трагедія народу посіяли в моїй душі гірку зневіру. У січні 1919 року я із своїм другом Костянтином Хороманським, піаністом і композитором, збиралися поїхати на гостину до сестри Марії, але дійти до Бессарабки, де вона мешкала, було неможливо через вибухи снарядів і кулеметну стрілянину. Від одного з таких вибухів загинув і Костянтин. Ще одна гірка подія, яка змусила мене покинути Україну, — розстріл петлюрівцями брата моєї дружини.

Третій «журналіст». Що затримало Ваше повернення на Батьківщину? Чи мучили Вас докори сумління?

Відповідь. У перші роки перебування за кордоном я займався громадською роботою і видавничою справою. Страшні звістки, що надходили з України про голод, репресії, розправи над державними і політичними діячами, не давали змоги повернутися на рідну землю.

Звичайно, сумління терзало мою душу, навіть навіяло такі рядки:

«Чую я докори:

Ти наче зрадник кинув нас

І щастя власного пішов шукать в простори

В такий страшний, проклятий час...»

Четвертий «журналіст». Як пройшли останні роки Вашого життя?»

Відповідь. Останні роки життя я провів під гнітом фашистської окупації. Також взнаки далася важка хвороба. Найтяжчим ударом для мене стала звістка про смерть сина, закатованого у фашистському концтаборі Заксенгаузен.

IV. Засвоєння нових знань.

•     Вступне слово вчителя.

На попередньому уроці ми з вами дізналися, що лірика Олександра Олеся позначена великомасштабністю мислення. Поет здатен був передавати найтонші нюанси доби модернізму.

Так, дійсно, існує багато художніх напрямів модернізму, які змінюють один одного або співіснують, з’являються як продовження чи опозиція до попереднього, зникають і відроджуються, набувають нових рис.

Головне: кожен напрям має право на існування і добру пам'ять, якщо він представлений талановитою особистістю і своїм найвищим злетом, найкращими творами стає внеском у національну й загальнолюдську мистецьку скарбницю.

Саме через призму символістського, неоромантичного та романтичного світобачення ми розглянемо проблему стосунків лідера та юрби у драматичному етюді «По дорозі в Казку» (Учні записують тему уроку в зошити)

Словникова робота

Етюд – зарисовка з натури, невеликі пейзажні  або психологічні літературні зарисовки; невеликий драматичний чи музичний твір або розіграна сцена.  

«Мозковий штурм»:

• Як ви розумієте епіграфи уроку? ( Cенс життя - природне прагнення людини до кращого життя, спонукання до активної діяльності  заради світлого майбутнього).
• Яким, на вашу думку, повинен бути справжній лідер? (Найголовніша риса справжнього лідера – це саможертовність заради інших, абсолютна впевненість у досягненні поставленої мети).

•     «Обговорення структури навчального міні-проєкту».

•     Формування груп.

 Викладач допомагає учням у формуванні груп і, залежно від їх кількості, структурує завдання.

•     Планування проєктної діяльності.

Обрати й опрацювати один проєкт із запропонованих.

1. «Відображення концепту життєвого вибору людини через вимір символістського, неоромантичного та романтичного світосприйняття дійсності».
2.  «Найвищий подвиг людини - це жертовність заради інших».

•     Визначення форми презентації проєкту.

Орієнтована відповідь.

З метою розв’язання поставленої проблеми («Сутність особи, її місце в суспільстві й історії, прагнення до здійснення мрії») можна дібрати матеріал і презентувати результати роботи у формі розповіді з елементами роздуму на тему, яку обрали учні для здійснення проєктної діяльності.

V. Реалізація проєкту.

•     Самостійна робота груп над змістом обраної теми.

Картка №1

Взаємини героя, індивідуальності й натовпу, юрби і колективу через символістське сприйняття дійсності.

Картка №2

Протиставлення характеру головного героя запальній масі в контексті неоромантичного світобачення.

Картка №3

Поривання головного героя до ідеалу, краси, гармонії через романтичне світосприйняття.

Матеріал для роботи групи №1

Узагальнений коментар)

Символізм як літературна течія виникає наприкінці ХІХ сторіччя у Франції. Зачинателями його були поети Артюр Рембо і Стефан Малларме Символізм починає будуватися на сформульованому Шарлем Бодлером законі „відповідностей”, розімкнутих у безкінечний, постійно оновлюваний світ, де відбувається „активне самоперетворення внутрішнього на зовнішнє”, їхній синтез, спостерігається їхня відмінність. Символісти вважали, що сутність світу не може бути пізнана за допомогою раціоналістичних засобів, а доступна лише інтуїції, на ірраціональній основі, що розкривається через натяк осяяння. В основі естетичної системи символізму покладено символ як засіб уникнення повсякденності, досягнення ідеальної сутності світу ― краси.

Про творчий спадок Олександра Олеся усталилася думка як про зразок українського символізму. І дійсно, певна схематичність образів, тяжіння до їх узагальнення (головний герой – Він, героїня – Дівчина) дозволяють тлумачити їх як майже абстрактні символи, що вимагають глибшого трактування. Основний мотив твору – пошуки гуртом людей дороги із темного лісу. Причому автор змальовує узагальнений образ юрби: «Убрання не має ознаки нації і часу».  Люди не знають, що саме прагнуть відшукати, і просто інтуїтивно намагаються знайти стежку, що виведе їх із мороку. У драмі наявні загальні символи: лісу, сонця, шляху (дороги) тощо (див. додаток №26)

Презентація роботи групи №1

Символісти

1. Зображення напівтваринного животіння юрби в темному лісі.

Питання до учнів:

• Чому натовп не особливо шукає виходу із лісу?
• Як показано перепади настроїв у масах, коли головний герой намагається шукати стежки?
• На початку твору ми бачимо юрбу людей, як її характеризує автор у ремарці. Що їх турбує найбільше? Окресліть коло їх інтересів (Люди з юрби нарікають, що в лісі, де вони живуть, холодно,що тут не можна жити).
• У яких умовах живуть люди? (Люди живуть без сонця, без мрії).
• Чи можемо ми цих людей назвати народом? Обґрунтуйте (Сіра маса, що не має мрії, скніє у темряві)

2. Поривання головного героя до світлої мрії, до Казки.

• Чи одразу натовп повірив юнакові, що переконало його в тому, що Він знайшов шлях? (Юрба визнала в юнакові лідера,побачила його силу й сміливість: він поглядом приборкував хижих звірів)
•  Як натовп реагує на першу спробу головного героя знайти дорогу? (Народ вирішує іти за ним)
• З якими словами Він звертається до юрби, щоб підтримати її віру й упевненість у діях. Наведіть приклади з тексту («Я приведу вас, я йтиму перший . Ви візьмете кілки , а я розкрию груди і вільними руками терни колючі буду розгортать. Там день, блискучий, бачу. І ви не зможете мене спинить». ).
• Коли й через що головного героя починають мучити сумніви? (Через бездуховність, ницість, обмеженість натовпу).
•  Як Він поводить себе у хвилини зневіри? (Занепадає духом, починає боятися натовпу)

Коментарі учнів:

1-й учень

У своєму виступі ми хочемо визначити сутність особи, її місце в суспільстві й історії, а також її прагнення до найвищого блаженства – щастя.

Герої п’єси по-своєму розуміють порив до нового життя, пошук мрії.

Він у драмі виступає лідером, але, на превеликий жаль, тільки на початку шляху до омріяної казки. Саме через призму символістського світобачення ідеалом лідера є духовно сильна особистість, герой, без страху і сумнівів. А в цьому творі знайшов відображення соціально-психологічний дискомфорт особистості, яка не встигла призвичаїтися до швидких змін у житті.

2-й учень

Ще одним образом символом п’єси виступає Юрба – пасивне начало,сіра маса, що не має мрії, скніє у темряві. Людська юрба зображена в поета досить ницою, гидкою у своїй бездуховності, примітивній жорстокості. Вони не спроможні на будь – які благородні поривання навіть заради майбутнього своїх дітей. «До сонця кличеш ти,- говорять вони Йому,- для нас дорога ця далека, а от як з лісу вийдеш ти і день ясний угледиш, вернись до нас та й розкажеш. А то ми чуєм: день та день, а де він - нам ніхто не скаже». Вони бояться навіть майбутнього без звичного мороку , тому й повертаються назад у темний ліс.

Отже, ми бачимо, що основою символістської драми були такі проблеми:

• відчуженість людини від суспільства, природи і світу;
• безпомічність перед глобальними проблемами, безпорадність будь-яких пошуків.

Матеріал для роботи групи №2

Узагальнений коментар

 На думку чеського вченого М. Невролого, в ідейно-тематичному відношенні драматичні твори Олександра Олеся були в модній тоді течії європейської символістської драми, у змісті й стилі якої найсильніше виявились неоромантичні тенденції модерної літератури. У цій драмі відбилися духовні прагнення Західної Європи кінця ХІХ й початку ХХ ст. ― вічне поривання людини до кращого, досконалішого життя, туга за сонцем, світлом, за «казкою життя» та зіткнення цих мрій і прагнень із суворою дійсністю. Героями цих творів є кращі особистості з-поміж темної і малорозвиненої маси, які на шляху до свого вимріяного ідеалу зазнають поразки й часто гинуть. Тема «одиниця-маса», що посіла визначне місце в усій світовій літературі, випливала з філософії німецького мислителя Фрідріха Ніцше. Спершу ця тема реалізувалась у західноєвропейських літературах, а вже згодом ― у слов’янських.

Презентація роботи групи №2

Неоромантики

Протиставлення характеру головного героя загальній масі в контексті неоромантичного світобачення.

1. Укажіть тему та ідею твору(домінує тема неоромантичного героя, який намагається вивести людство з темряви до світла; ідея - визволення особистості; виклик рабській свідомості).

2. Які образи – символи використовує автор для втілення неоромантичної ідеї?

1-й учень:

Своєрідним знаком нового життя, активного пошуку, притаманному неоромантикам, є Він. Герой готовий принести себе в жертву.

 Уже в кінці першої дії Він постав у новому світлі, його поетичний портрет, що притаманно для О. Олеся, ґрунтуються на порівняннях: “...у його очі блискають, неначе в вовка.

Якою міццю дихають слова”. Таке ж сміливе й самоусвідомлення героя: “Хай грім мене ударе, я впаду без крику, хай ляжуть на тропі, я перейду по їхніх спинах. Я не боюсь нічого... Згоріть в житті – єдине щастя.” Заради досягнення мети Він здатен стерпіти будь – які випробування

2-й учень:

 У твір уведено образ - символ квіток маку. Побачивши цвіт, люди вірять юнакові. Мак у творі є символом жертовної крові, яку проливає той,хто жадає змінити, покращити людей.

Християнським символом є терновий вінок, який Дівчина одягає на голову Йому. Це знову ж таки символ жертовності.

 У творі присутні образи-символи стежки, тропи.

 Синоніми стежка і тропа, тобто неторовані шляхи, важкі й небезпечні; наявне й інше тлумачення: кривавий слід, який залишає за собою герой, ведучи оточення в Казку – символ його самопожертви; «далека путь, закидана камінням», що веде круто вгору – це також частина тієї самої дороги, і цим знов-таки підкреслюється важкість шляху.

 Герой неоромантичного твору О.Олеся не тільки йде сам до цього ідеалу, а й хоче вивести до нього інших

3. Проаналізуйте уривок драми від слів: «На дереві, що зламано вітрами, він сів із подружжям відпочити до «Брати мої! За мною ж! Вище! Далі!»Якими почуттями і настроями переповнена ця частина твору?

Образ головного персонажа твору подано в еволюції і змальовано глибоко психологічно.

Не менше уваги приділяє митець і зображенню головного настрою маси, натовпу. В українській літературі це не перша спроба відтворити етап озвіріння до якогось часу цілком порядних і миролюбних членів громади.

Коментарі учнів:

Важливим у художньому світі драми О.Олеся є те, що доля головного героя трагічна: Він зазнав розчарування у власних силах, на якийсь час втратив віру в те, що приведе людей до Казки. Звісно, ті не могли вже сприймати такого вождя, тому кинули його напризволяще, поранивши камінням (теж характерний і символічний мотив побиття камінням, що прямо асоціюється із сценами Нового Завіту). І перед смертю він побачив хлопчика, що прибіг на хвилинку із Казки, яка, виявляється, вже поруч. Герой помирає, не дочекавшись здійснення своєї мрії. У цілому ж у творі О.Олеся представлено типовий неоромантичний образ головного героя: виступаючи породженням маси, він веде її до світлої мети (романтичного ідеалу) і гине, залишившись несприйнятим цією масою.

 Матеріал для роботи групи №3

 Узагальнений коментар

Дотримуючись канонів структури та образної організації романтичної ї п’єси (поєднання реального й трансцендентного світів, ), О. Олесь перемістив акценти з подій зовнішнього світу на пізнання людської душі, головним сенсом його драм стало розкриття самоцінності людини, проте герої українського драматурга не впадають у містику, що надавало п’єсам реалістичного характеру та наближало автора до позитивістського світогляду. Тому повернення головного героя у світ своєї душі в п’єсах письменника нерозривно пов’язане з вибором, який змушує персонажа до здійснення геройського вчинку. Отже, внутрішня драма в душі героя спричинює драму духу, що кидає виклик, тобто трагедію героя. Драматург у згаданих п’єсах піднімав низку мистецьких проблем (кохання, патріотизму, віри), але заради однієї мети – показати перемогу всього «духовного» над практицизмом і меркантильністю доби.

Традиційний романтичний герой, незадоволений дійсністю, прагне відшукати ідеал в іншій реальності. Він одинак, у нього повністю відсутнє єднання з масою, злиття з іншими персонажами, бо принциповим було саме протистояння.

Отже «втеча» від реальності, пошуки ідеалу, образ самотнього героя, наявність романтичного конфлікту, своєрідність романтичного досвіття, тяжіння до фольклору , можливість героїзації будь-якої особистості із натовпу, а також можливість знайти омріяний ідеал у самій людині, інтерес до внутрішнього світу особи у «новому» романтизмі наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття .

Презентація роботи групи №3

Поривання головного героя до ідеалу, краси, гармонії через романтичне світобачення дійсності.

1. Як ви вважаєте, чому драма Олександра Олеся називається «По дорозі в Казку»? ( Оскільки Олександр Олесь завжди прагнув до ідеального життя , то й омріяна мета до щастя пролягла через дорогу в Казку. Казка, у свою чергу, - це  поривання до кращого життя, своєрідний символ душевних пошуків).

2. Яким зображений головний герой на початку твору? Чому автор ідеалізує його? (Поет відображає людину, яка заради мрії, досягнення мети здатна стерпіти будь – які випробування, навіть знущання натовпу).

3.Складання сенкана до образу головного героя.

4. Характеристика образів-символів, які допоможуть розкрити романтичну тенденцію твору.

• Для чого у творі введено розмову про крила?
• Чому дещо пізніше натовп уявляє собі жителів Казки крилатими людьми?
• Яке поняття вкладено в символічне значення крил? (на думку поета, проникнути за межу буденності, злетіти можуть тільки окремі люди. Осяяння може тривати одну мить. Крила можна легко обпалити, але заради однієї миті варто ризикнути. Тільки сильна духом особистість спроможна полетіти і заставити інших піднятися ввись до омріяної мети, до Сонця)

Гра «Асоціативний ланцюжок»

Скласти асоціативний кущ-символів до поняття «окрилена людина».

Коментар учня:

Крилатість людини – це глибоке духовне наповнення, що проявляється індивідуально, інколи навіть стихійно.

VІ Підсумок проєктної діяльності.

1.            Метод «Прес»
2.            Група №1. Які риси символізму найглибше виявлені у драматичному етюді? (Трагічна сутність буття людини; перетворення конкретного художнього образу на багатозначний символ).

Група №2. Що найбільше вразило вас у характері героя-неоромантика?  (Звільнення від рабської свідомості, боротьба за волю, за життя)

Група №3. Якими рисами характеру, на вашу думку, наділений романтичний герой? (Герой романтик – стихійна особистість, готовий на самопожертву заради інших)

2. Колективна робота над таблицею «Символізм, романтизм, неоромантизм: спільні та відмінні риси»

Рефлексія.

Простежити філософську домінанту творчості й відтворити її схематично (робота у творчих групах)

Робота з тлумачним словником.

•     Домінанта - основна, панівна ідея, головний, панівний принцип, основна ознака або найважливіша частина чого-небудь.

Символісти

Коментар учнів групи № 1

Трагічна сутність буття людини завжди вражає, зумовлена вона нездатністю оточення зрозуміти її.

Наслідком потім стає відрив людини від суспільства, і наостанок – смерть сильної духом особистості, виражена в символах та натяках. Саме таку дорогу обрав головний герой.

Неоромантики

Коментар учнів групи № 2

Однією з основних світоглядних характеристик неоромантиків є утвердження свободи як провідної духовної цінності, а вільною може бути тільки ідеальна непересічна індивідуальність, яка може кинути виклик рабській свідомості.

Романтики

Коментар учнів групи №3

Романтичний герой Олександра Олеся - не революційний борець до кінцевого результату. Він - герой – одинак, самотня особистість, готова на самопожертву заради інших. Протест романтиків стихійний, дуже часто з трагічним кінцем. Зневірившись у підтримці народу,  герой шукає, перш за все, ідеал у своїй душі.

Слово вчителя.

Сьогодні ми зробили  наступний крок на стежині О. Олеся. Його спогади, розповіді дослідників його творчості довели, що життя і творчість митця були присвячені рідній землі — Україні.

Питання до учнів:

• Який образ поета склався у вас після почутого про нього?
• Яка стильова тенденція переважила його у творчості поета?
• Хто вам ближче – поет-романтик чи поет-символіст?

VІІ. Підсумок уроку.

 Наш урок добігає кінця. Сподіваюсь, що зустріч із творчістю поета не пройшла марно. Але я пропоную вам уявити, що сталося диво, що ви зустрілися із Олександром Олесем у сучасному житті.

•     Мозковий штурм

1. Що б ви запитали в Олександра Олеся як поета – громадянина?

2. Про що хотіли б висловити власну думку?

Гра «Мікрофон»

Скажіть, що ви можете взяти від О.Олеся, патріота і громадського діяча, у власну життєву мандрівку, щоб створити свою Казку життя?

Заключне слово вчителя.

Дорогі друзі!

Щиро дякую всім за співпрацю. Дивлячись на вас, радію, що ви не байдужі до нашого минулого, до славетних синів рідного народу, зокрема до Олександра Олеся. Тому я щиро вірю, що виросте нове покоління не з рабською психологією, а з новим мисленням, перетворить Україну - руїну на справді демократичну державу. Великі надії покладаю на вас, молодих, бо недарма Богдан Лепкий зазначив:

Воскресне, встане Україна!

Тільки не тратьте, браття, віри.

Тільки не будьте маловіри,

Тільки не будьте як бур’ян.

Домашнє завдання.

1.Підготувати повідомлення про життя і творчість письменника  під час перебування його на Харківщині.

2. Написати домашній твір за темою: «Моя любов, моя країна з вінком терновим на чолі».