План- конспект виховного заходу для 5 класу На тему: «Тарас Шевченко – безсмертний Кобзар українського народу»

План- конспект виховного заходу для 5 класу

На тему: «Тарас Шевченко – безсмертний Кобзар українського народу»

Тема: «Тарас Шевченко – безсмертний Кобзар українського народу»

Мета заходу: показати світову велич Кобзаря, його значимість для всіх людей,  прививати любов до рідного слова, до рідної мови.

Завдання заходу:

1.  Розширити знання дітей щодо життя і творчості Т. Г. Шевченка; розвинути  інтерес до його творів, розуміти їх зміст, бажання їх розповідати.
2. Сформувати почуття громадянської позицію пронизану Кобзарем; збагачувати словниковий запас учнів, спонукати до власної творчості.
3. Розвинути в учнів пошану до героїчного минулого, любов до свого народу та рідного краю; розвивати мислення, творчу уяву, активність.
4. Сприяти національному вихованню учнів, виховувати почуття гордості за Україну, за її національного генія.
5. Розвинути на прикладі життя і діяльності Кобзаря  активну любов до рідної землі, свого народу, його мови і культури.
6. Сформувати уміння працювати в команді, здатність до взаємодії.

Обладнання: портрет Шевченка, книга «Козар», стіннівка з хронікою життя поета, логотип до 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка, відео-презентації, ілюстрація пам’ятника, квіточки, епіграф.

Хід виховного заходу

Вступна частина:

І мене в сім'ї великій.

В сім'ї вольній, новій.

Не забудьте...

Т. Шевченко

     Вчитель: Дорогі діти, сьогоднішній захід присвячується  видатному  українському поету  та художнику -  Тарасу Шевченку. Сьогодні ми зібрались, щоб Шевченка вшанувати  і низько вклонитись таланту його!

     Минає двісті років від дня народження  великого Українця,- людини незбагненної долі та багатого таланту, що вражає світ променистою глибиною свого правдивого слова. Навіть за ці два століття ми не можемо сказати, що вичерпали скарбницю поетичної спадщини Великого поета.

     Його думи, його пісні, його полум’яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів. Письменник з кріпаків, цькований, засланий, нещасливий в особистому житті, він віддав себе всього Батьківщині і в цім творчім пориві наче намагався віддати їй водночас  свою повноту і завершеність. Слово його животворяще стало ядром нової сили – народності, яка утвердила на всі віки українську суть.

Ось підтвердження цьому є слова І.Я. Франка

   «Він був сином мужика - і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком -  і став велетнем у царстві людської культури… Доля переслідувала його все життя, та вона не зуміла  перетворити золото його душі на іржу…Найкращий і найцінніший дар доля дала йому аж по смерті – “невмирущу славу і вічно нову насолоду, які приносять його твори мільйонам людських сердець», — так писав І.Я.Франко у “Посвяті» про Т.Г. Шевченка

• Діти, ви згодні зі словами І.Я. Франка?
• Чому саме Т.Г Шевченком пишається український народ?
• Ви згодні з цими словами?
• З чим ви асоціюєте творчість Т. Шевченка?
• Що Вам найбільше запам’яталося з творів Т. Шевченка?

Основна частина

    Вчитель: У сузір’ї поетів світового значення невгасимо сяє ім’я генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Його спадщина увійшла в свідомість народних мас і з кожною історичною епохою набуває все нової діючої сили. Ці слова засвідчують велич Тараса Шевченка – Поета, Художника й Пророка, який, простуючи крізь століття в сьогодення, начебто стає сучасником і співучасником наших патріотичних діянь.

    Ні, не мужикуватий селюк і не наївний неотесаний простак, як дехто з потомственних панських родин «подавати Шевченка. Це був велет духу і душі народної, що вивів себе самого на вершини всесвітньої культури щоденною каторжною працею, назавжди зрікшись світських благ, що манили в свої обивательські тенета». Він став пророком, гордістю нації, найвідомішим борцем за свободу українського народу. Тарас Шевченко прожив 47 років; з них пробув 24 роки в кріпацтві, 10 на засланні, а решту – під наглядом жандармів. Загалом на Батьківщині він був нечастим гостем, але де б він не перебував – він завжди залишався сином своєї землі, пам’ятав її і сумував за нею, як за матір’ю.

    Ось послухайте, як він говорив про Україну: « Рідний край – у груди б’ють духмяні пахощі зелених гаїв, широкополих ланів.». Великою і святою була любов Шевченка до України. Його непохитна віра і надія в її духовне, національне й соціальне відродження, його віра про майбуття землі нашої були такі сильні і глибокі, що їх не зламали ані терор, ані заслання та поневіряння. Одним із написаних віршів в часи заслання Шевченка був: «О думи мої! О славо злая».

О думи мої! О славо злая!
За тебе марно я в чужому краю
Караюсь, мучуся... але не каюсь!..
Люблю, як щиру, вірну дружину,
Як безталанную свою Вкраїну!
Роби що хочеш з темним зо мною,
Тільки не кидай, в пекло з тобою
Пошкандибаю ...

• Що він хотів сказати цими словами?
• Які ви знаєте вірші Тараса Шевченка?
• Чому саме він так любив свою Україну?
• Де на вашу думку Т. Шевченко брав сили та віру в краще майбутнє України?

Вчитель: Поет бачив у кріпацтві не тільки соціальну неволю, а й національну, у втраті історичної пам’яті бачив причину єдину – втрату національної ідеї. Євген Маланюк писав: «В історичній галереї видатних українців, коли шукаємо в ній повноти і довершеності «української людини», надто рідко знайдемо таку повну і довершену національну особистість, як Шевченко”.

Ось, що про нього писали видатні люди:

•  «Шевченко - це код нації, а в його "Кобзарі" закодовані самі генетичні основи нашої духовності, невичерпний її потенціал. Кожен, хто, відкривши томик "Кобзаря", вживеться в буйний світ його образів, сягне в його розпечені надра, відчує: книгу цю написала людина, яка по крутизнах життя піднеслась до вершин мудрості, на верхогір'я людського духу", -  О. Гончар.
• «Народ знає Тараса, любить Тараса, співає його пісні, пересилає з уст в уста оповіді про нього, як про живого сучасника і учасника на­шої дійсності» - Максим Рильський
•  «Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу. І тому народ так часто, так охоче звертається до свого поета. Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини, його постійна турбота за пригноблених – як це зараз нам співзвучно!». - Павло Тичина  
• «Невмирущий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення». - Павло Грабовський
• «Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець — він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше, ніж поет — він був хоробрим войовником за права і волю людей». - Ліндон Джонсон, президент США

• Чому саме такими словами відгукуються про Т. Шевченка?
• Чи ви згодні з такими словами?
• Щоб ви хотіли від себе добавити до цих слів?

    Вчитель:  Ім’я Тараса Шевченка ми чуємо постійно з дитинства. Тому для деяких з нас він дещо втратив риси живої людини, ставши символом. Але протягом останніх двох років ставлення українців до Тараса Шевченка та його поезій змінилися докорінно. На тлі історичних подій, які трапилися 2014 році на Майдані з боку російської імперії.  Саме у Шевченка ми сьогодні шукаємо підтримки, натхнення, сили духу. За цей час Кобзар став близьким і рідним. В творах Тараса Шевченка присутні мотивуючі уривки, які стали символом Боротьби, майже всі його твори, і поетичні і малярські ожили в новому перепрочитанні.

Ось деякі із них:

1. "...І вам слава, сині гори, кригою окуті. І вам, лицарі великі, Богом не забуті. Борітеся — поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!" ("Кавказ")
2. "Як понесе з України у синєє море кров ворожу... отойді я і лани і гори — все покину, і полину до самого Бога. Молитися... а до того я не знаю Бога. Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров"ю волю окропіте. І мене в сім"ї великій, в сім"ї вольній, новій, не забудьте пом"янути незлим тихим словом" ("Заповіт")
3. "А люде виростуть. Умруть ще незачатиє царята... І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі". ("І Архімед, і Галілей...")
4. "Схаменіться, недолюди, діти юродиві! Подивіться на рай тихий, на свою країну, полюбіте щирим серцем велику руїну, розкуйтеся, братайтеся, у чужому краю не шукайте, не питайте того, що немає і на небі, а не тілько на чужому полі. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля". ("І мертвим, і живим, і ненародженим…").

• Чому саме Т.Г. Шевченко став гордістю для України?
• Що він хотів сказати цими словами?
• Ці слова як пов’язанні із сьогоденням?
• Чому саме твори Шевченка актуальні в наш час?

    Вчитель: Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. У чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:

Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В остатню, тяжкую мінуту

За неї Господа моліть.

Розкуйтеся, братайтеся!

У чужому краю Не шукайте, не питайте

Того, що немає І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.

• Що на вашу думку  саме він хотів сказати цими словами?
• Чому він став гордістю для України?
• Що він зробив такого для нашої Батьківщини?

Заключна частина:

    Вчитель: Дорогі діти, як ви б охарактеризували одним словом Т.Г.Шевченка. (діти по черзі називають слова)