План-конспект на тему:"Політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст. "

Тема. Політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України 

в другій половині XVII ст.

Мета: охарактеризувати політичний устрій Лівобережної та Слобід­ської  

України в другій половині XVII ст., проаналізувавши процес за­снування слобідських міст, адміністративно-територіальний устрій, ор­гани влади, соціальні стани населення; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, робити висновки, узагальнення, виділяти головне та другорядне, висловлювати свою точку зору, аргу­ментувати, посилаючись на джерела, свою позицію.

Основні поняття: «Слобідська Україна», «слободи», «Генеральна вій­ськова

канцелярія», «городові козаки», «низові козаки».

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати  політичний  та адміністративно-територіальний устрій Лівобережної та Слобідської України  в другій половині XVII ст. 
• визначати соціальний устрій Лівобережної та Слобідської України, називати основні стани населення;
• показувати на карті центри полків Лівобережної та Слобідської Ук­раїни, столиці Лівобережної Гетьманщини;
• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина»;       
• розвинути вміння працювати з історичними джерелами, робити висновки, узагальнення, порівняння, висловлювати свою точку зо­ру, аргументувати, посилаючись на джерела, свою позицію.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань учнів

 

Евристична бесіда

1.     Коли, за яких обставин утворилася Українська козацька держава — Гетьманщина?

2.    Як ви вважаєте, чому вона мала таку назву?

3.     Пригадайте її адміністративно-територіальний устрій.,

4.     Як було організовано управління цією державою?

5.    Які зміни в управлінні державою сталися після укладення Б. Хмель­ницьким Переяславського договору з Москвою у1654 р.?

6.     Коли і за яких обставин відбувся поділ Української держави на Ліво­бережну і Правобережну?

7.     Пригадайте, яким було політичне становище Гетьманщини в 60-х —-на поч. 80-х рр. XVIІ ст. заповніть таблицю.                  

 

Робота з таблицею

Із поданого переліку оберіть події, які пов'язані з іменами гетьманів  . Петра Дорошенка, Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича.

	Петро Дорошенко	Дем'ян Многогрішний	Іван Самойлович

 

1.Став гетьманом Правобережної України у 1665 р.

2.Походив із родини священика.

3.Народився в селянській родині під Коропом на Чернігівщині.

4.Активний учасник Національно-визвольної війни українського народу

5.Обіймав посади наказного полковника Прилуцького полку, чернігівського 

полковника, генерального судді.

6.Проголошений гетьманом обох берегів Дніпра поблизу м. Опішня  у 1668 р.

7.У 1668р. призначений наказним гетьманом Лівобережної України.

8.У 1672 р. був обраний гетьманом Лівобережної України,

9. Керував полками у війні проти Туреччини в 1677-1678 рр.

10.Створив постійне наймане військо (сердюцькі полки).

11 Мав право утримувати наймане військо — компанійців — чисельністю

одна тисяча чоловік.

12. Домігся, щоб Київ залишився у складі Лівобережжя.

13.Припинив скликання Генеральної військової ради.

14.У 1669 р. погодився прийняти турецький протекторат.

15. Проводив переговори з Росією, щоб повернути права і вольності . Війську

Запорозькому.                          

16.Уклав Глухівські статті з Москвою.

17.Уклав з російським урядом Конотопські статті.

18.Розпочав випускати власну монету.

19.Створив бунчукове товариство особливу привілейовану групу козацької

еліти.

20.Намагався закріпити спадковість гетьманської влади.

21.Виданий козацькою старшиною царському уряду.

22.Засуджений до довічного ув'язнення, вивезений з родиною до Сибіру.

23.У 1687 р. очолював козацькі полки в першому Кримському поході

царських військ і був звинувачений у його невдачі.  

 

II. Мотивація навчальної діяльності

 

Учитель (розповідь супроводжує демонстрацією карти). Усередині XVIІ ст. розпочинаються масові переселення українців на землі, що розташовувалися на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою. Ці землі на поч. XVIІ ст. були незаселеними через спустошливі набіги татар. Ще в 30-х роках XVIІ ст. сюди потяглися перші поселенці. А в середині XVIІ ст. цей рух став масовим. Ці землі отримали назву Слобідська Україна.                

У другій половині XVII ст. Слобідською Україною називалася тери­торія сучасних Харківської, Сумської, півночі Донецької, Луганської областей, а також прилеглих до них земель Бєлгородської, Курської і Воронезької областей Росії. Назва «Слобідська Україна», або «Слобо­жанщина», походить від назви слобод — поселень, які засновували на цій території переселенці з Правобережжя і Лівобережної України.

 

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

 

Учитель (розповідь супроводжує демонстрацією карти). Слобід­ська Україна підпорядковувалася московському царю.    

Українці здавна оселялися на цих землях. Ми вже знаємо, що у 1638 р. у місті Чугуєві осів великий загін козаків-повстанців на чолі з Я. Острянином.               

Наприкінці XVIІ ст. у Слобідській Україні проживали 250 тисяч осіб, переважно українців.

Робота з документом (за допомогою вправи «Карта понять або ідей»)

 

Цей вид роботи передбачає відображення змісту тексту документа у вигляді схеми, на якій ідеї розташовуються за певними ознаками. Схе­ма (або карта понять) має відображати групування понять, зв'язки між ними, послідовність, ранжування на більш і менш важливі тощо. Карто­графування думок, ідей, понять — це візуальна презентація, що показує, як можна співвідносити ідеї чи поняття. Послідовність роботи може бу­ти такою:            

 

1. Виділення того поняття, що учні вважають найважливішим. Воно 

повинно бути в центрі карти.

2. Запис всіх понять, пов'язаних із центральним.

3. Запис всіх другорядних подій, що походять від головних.

4. Позначення зв'язків між ідеями та поняттями відповідними стрілками.      

 

Документ. Зі спогадів нащадків перших поселенців

«Наші діди, батьки, брати й родичі, і ми самі поприходили сюди з рідних гетьманських і задніпрянських міст на заклик білгородських та курських, воєвод, котрі забезпечували нас царським словом — не однімати від нас наших вільгот. Вони веліли селитися нам, щоб ми захистили собою московські українні городи по Білгородській лінії — в диких степах, на татарських займищах, котрими ходили татари під оці городи. І для збільшення населення в цих нових містах наказано було нам призивати на життя свою братію — українців. Ми збудували Суми. Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля й інші міста, а до них повіти, села й хутори. І ми вірою та правдою служили. І тоді, як татари приходили плюндрувати московські українні городи, ми не приставали ні до якої зради. За те й пожалувано нас усякими вільностями й дозволено займанщини займати, пасіки й усякі ґрунти заводи­ти й усякими промислами промишляти без чиншу, за старим українським звичаєм». (Власов В. Історія України. 8клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. – С. 170)                                                                

 

Завдання

1. Чому землі на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою не були заселені?

2. Чому московський уряд був зацікавлений в заселенні цих земель? Що він робив для того, щоб привабити сюди переселенців?

3. А чому саме в середині XVII ст. переселенський рух став масовим? Які події в цей час відбувалися на території Гетьманщини?

 

 

Орієнтовна схема
Передумови колонізації
Незаселеність		Зацікавленість			Складна внут-			Надання
земель		московського			рішня ситуація			московським уря-
у верхів'ях		уряду у заселенні			В Гетьманщині,			дом пільг пересе-
Псла, Ворск-		цих			пов'язана			ленцям (звільнен-
ли, Сіверсько-		земель       і			з Національно-			ня від податків за
го Дінця		для захисту			визвольною			промисли, право
через набіги		московських			війною			займанщини
татар		кордонів			та Руїною			та ін.)

 

Слобода — поселення переселенців, названі так, оскільки населення звільнююся від податків. Звідси походить і назва регіону — Слобідська Україна..                                                           

Учитель. Таким чином, українські переселенці заснували й засе­лили багато міст і містечок на Слобожанщині. Наприклад, у 1652 р. чер­нігівські козаки на чолі з полковником Іваном Дзиковським заклали місто Острогозьк на річці Тиха Сосна. До середини 50-х рр. виникли такі міста, як Суми, Харків, Лебедин, Зміїв. Українці заселяли також міста, які були закладені царським урядом, — Цареборисів, Маяки, Тор та ін.

Наприкінці XVII ст. на слобідських землях існували десятки міст і містечок. У них успішно розвивалися ремесла, промисли і торгівля. Це сприяло економічному піднесенню Слобожанщини.                           

 

Робота з узагальнюючими таблицями

По ходу розповіді вчителя учні складають узагальнюючу таблицю «Адміністративно-політичний устрій Гетьманщини». Потім учитель пе­ревіряє таблицю і в разі необхідності доповнює її.

 

	Адміністративно-політичний устрій Гетьманщини
	•   Гетьманщина поділялася на 10 полків: Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький, Київський, Гадяцький, Переяславський, Лу­бенський, Миргородський, Полтавський. Полками керували полковники. •   Полки поділялися на сотні. Сотнями керували сотники. •   Столицею Гетьманщини були в різні часи міста: Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів. •   Гетьманщина не була політично самостійною. Вона мала автономію у внутрішніх справах. •   Очолював Гетьманщину гетьман, який у другій половині XVIІ ст. обирався на вузькій Старшинській раді, потім це рішення схвалювалося на Гене­ральній військовій раді, а потім затверджувалось царем.     •   Велику роль в управлінні державою відігравала Старшинська рада, до складу якої входили гетьман, генеральна старшина і полковники

 

 

Завдання

1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний та політичний, устрій Лівобережної Гетьманщини.

2.   Які зміни в управлінні Гетьманщиною, відбулися в період Руїни?

 

По ходу розповіді вчителя учні складають ще одну узагальнюючу таблицю «Адміністративно-політичний устрій Слобідської України».

Адміністративно-иолітичний устрій Слобідсько» України
«  Територія Слобідської України поділялася на полки: Харківський, Сум-
ський, Охтирський, Острогозький, Їзюмський. На чолі полків стояли пол-
ковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі.
•   Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини,
•   Кожен полк отримував царську жалувану грамоту. '
•   Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода
і затверджувалося царем.
•   Кількісний склад козацьких полків не був постійним

Завдання

1.    Охарактеризуйте адміністративно-територіальний та політичний ,   устрій Слобідської України.

2.    Розкрийте спільні та відмінні взнаки адміністративного та політич­ного устрою Лівобережної України та Слобожанщини.

 

 

IV. Узагальнення та систематизація знань      

       

Історичний диктант                                                  

 

1. На середину XVII ст. припадають масові, переселення українців на

землі, що розташовувалися на схід від Гетьманщини на кордоні з __.

2. Ці землі на поч. XVII ст. були незаселені через спустошливі набіги__.

3. ЦІ землі згодом, отримали назву ____, або _.

4. Ця назва походить від назви поселень, які засновували тут переселенці з Правобережжя і Лівобережної України, і називалися вони —

5. Слобідська Україна підпорядковувалася      .

6. Масове переселення на Слобожанщину розпочалося після

7. Нові хвилі переселенців на слобідські землі спричинила громадян­ська війна в добу _.    

8. Адміністративно-політичний  устрій   Лівобережної. Гетьманщини ґрунтувався на засадах, що утвердилися в період утворення__

9. Вищими органами влади на Лівобережжі залишалися __і

10. Гетьманщина поділялася на.__, які, у свою чергу, ділилися на ___.

11. Полками керували__, а сотнями —

12. Територія ж Слобідської України поділялася на

 

V. Домашнє завдання.

 

1.Опрацювати відповідний параграф - підручника.

2.Підготувати повідомлення про Івана Сірка.