План – конспект теоретичного уроку з предмета
“Електротехніка з основами промислової електроніки”
Тема уроку: № 21 Вимірювання струму та напруги. Розрахунок шунтів та додаткових опорів.
Мета уроку:
Навчальна: сформувати знання про методи і способи вимірювання струму і напруги, методи розрахунку шунтів та додаткових опорів.
Виховна: виховувати культуру праці, працелюбність, повагу до праці.
Розвиваюча: розвивати мислення, сприяти всебічному розвитку учнів, розвивати пам`ять, мислення.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Наочні засоби :
2) електровимірювальні прилади різних типів.
СТРУКТУРА УРОКУ
1. Організаційно-вступна частина уроку.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
3. Постановка завдань уроку.
4. Пояснення нової теми.
5. Оперативний контроль вивченого на уроці.
6. Закріплення теми уроку (практичне завдання).
7. Систематизація та узагальнення знань.
8. Підсумок уроку:
а) підведення підсумків розглянутих на уроці знань
б) пояснення домашнього завдання
в) оцінювання знань учнів.
ХІД УРОКУ
1. Організаційно-вступна частина
Налаштування психологічного настрою учня на продуктивну роботу
2. Актуалізація та корекція опорних знань учнів
Актуалізація мотиваційних резервів учня шляхом фронтального опитування учнів з пройденого раніше матеріалу. Запитання до учнів :
3. Постановка завдання уроку
Сьогодні на уроці ми вивчимо як вимірюється струм та напруга. Навчимося розраховувати шунти та додаткові опори.
4. Пояснення нової теми
Вимірювання струмів і напруг
Струми і напруги є найпоширенішими електричними величинами, які необхідно вимірювати в дуже широкому діапазоні значень.
Весь діапазон вимірюваних струмів і напруг можна умовно поділити на три піддіапазони:
малих струмів (до одиниць міліампер) і напруг (до одиниць мілівольт);
середніх струмів (від одиниць міліампер до десятків ампер) і напруг
(від одиниць мілівольт до сотень вольт);
великих струмів (понад десятки ампер) і напруг (понад сотні вольт).
Вимірювальні перетворювачі струму і напруг
В електромеханічних вимірювальних перетворювачах і побудованих на їх основі приладах вимірювана величина (найчастіше напруга чи струм) перетворюється в кутове переміщення рухомої частини приладу. Електромеханічні прилади поділяються за принципом дії на такі групи:
Магнітоелектричні прилади. Прилади магнітоелектричної системи застосовують для вимірювання постійних струмів і напруг (амперметри та вольтметри). Принцип дії приладів магнітоелектричної системи ґрунтується на взаємодії магнітного поля постійного магніту з провідниками обмотки рухомої котушки.
Вимірювальні прилади магнітоелектричної системи мають лінійну шкалу, високу чутливість, вплив зовнішніх магнітних полів на них незначний, мало споживають енергії.
До недоліків цих приладів слід віднести малу здатність до перевантажень, а також те, що приладами цієї системи можна виконувати вимірювання тільки в електричних колах постійного струму.
Електромагнітні прилади. Прилади електромагнітної системи застосовуються для вимірювання постійних і змінних струмів і напруг. Дія електромагнітного приладу ґрунтується на взаємодії магнітного поля котушки з рухомим феромагнітним осердям, в результаті чого осердя втягується в котушку і рухома вісь повертається на деякий кут під дією обертального моменту, який пропорційний квадрату струму.
До переваг електромагнітних приладів слід віднести їхню простоту, дешевизну, надійність, здатність витримувати короткочасні навантаження, а також придатність для вимірювання в колах змінного й постійного струмів.
Недоліками приладів електромагнітної системи є порівняно низька точність, нерівномірність шкали, досить велика споживана потужність, залежність показів від частоти та впливу зовнішніх магнітних полів.
Електродинамічні та феродинамічні прилади. Прилади електродинамічної системи застосовують для вимірювання потужності, струму, напруги в електричних колах постійного та змінного струмів. Принцип дії приладів електродинамічної системи ґрунтується на взаємодії провідників зі струмом у рухомій котушці з магнітним полем, створеним струмом у нерухомій котушці.
Феродинамічний прилад відрізняється від електродинамічного лише тим, що його нерухомі котушки мають магнітопровід з магнітном'якого матеріалу.
Електродинамічні прилади застосовують найчастіше як ватметри для вимірювання потужності у колах як постійного, так і змінного струмів. В електродинамічних та феродинамічних амперметрах нерухома і рухома котушки з'єднуються послідовно.
Електродинамічні прилади придатні для роботи як в електричних колах постійного, так і змінного струмів. У колах змінного струму електродинамічні прилади мають найвищу точність порівняно з іншими електромеханічними приладами. Але на покази електродинамічних приладів значно впливають зовнішні магнітні поля.
Електростатичні прилади. Прилади електростатичної системи застосовуються головним чином як вольтметри для вимірювання напруг у колах постійного та змінного струму.
Прилади електростатичної системи мають такі позитивні якості:
До недоліків цих приладів слід віднести низьку точність та чутливість, а також значну залежність від впливів зовнішніх чинників (вологості, електричних полів).
Викладач оперативно проводить опитування учнів з викладеного матеріалу:
3) якими приладами користуються при вимірюванні струму та напруги ?
6. Закріплення теми уроку
Викладач дає завдання учням написати на дошці формули розрахунку шунтів та додаткових опорів.
7. Систематизація та узагальнення знань
Викладач викликає до дошки по одному з учнів із завданням:
- пояснити якими приладами вимірюють струм;
- пояснити якими приладами вимірюють напругу;
- пояснити для чого використають шунти та додаткові опори.
8. Пояснення домашнього завдання
Викладач
- підводить підсумки уроку коротким оглядом його змісту.
- проводить оцінювання знань учнів, які відповідали на уроці, оголошує оцінки.
На дошці викладач пише домашнє завдання
Сторінки 160 – 166 у підручнику «Електротехніка з основами промислової електроніки» , Автор А.М. Гуржій та інші. Київ Форум 2002
План – конспект теоретичного уроку
з предмета
“Електротехніка з основами промислової електроніки”
Тема уроку №21: Вимірювання струму та напруги. Розрахунок шунтів та додаткових опорів.
Склав викладач: Р.В. Лакуста