План – конспект теоретичного уроку з предмета “Електротехніка з основами промислової електроніки” Тема уроку: № 21 Вимірювання струму та напруги. Розрахунок шунтів та додаткових о

Про матеріал
Мета уроку: Навчальна: сформувати знання про методи і способи вимірювання струму і напруги, методи розрахунку шунтів та додаткових опорів. Виховна: виховувати культуру праці, працелюбність, повагу до праці. Розвиваюча: розвивати мислення, сприяти всебічному розвитку учнів, розвивати пам`ять, мислення. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Перегляд файлу

План – конспект теоретичного уроку з предмета

Електротехніка з основами промислової електроніки

 

Тема уроку: № 21 Вимірювання струму та напруги. Розрахунок шунтів та додаткових опорів.

Мета уроку:

Навчальна: сформувати знання про методи і способи вимірювання струму і напруги, методи розрахунку шунтів та додаткових опорів.
Виховна: виховувати культуру праці, працелюбність, повагу до праці.
Розвиваюча: розвивати мислення, сприяти всебічному розвитку учнів, розвивати пам`ять, мислення.
Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

 

Наочні засоби :

  1. плакати.

                            2)  електровимірювальні прилади різних типів.

 

СТРУКТУРА УРОКУ

 

1. Організаційно-вступна частина уроку.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

3. Постановка завдань уроку.

4. Пояснення нової теми.

5. Оперативний контроль вивченого на уроці.

6. Закріплення теми уроку (практичне завдання).

7. Систематизація та узагальнення знань.

8. Підсумок уроку:

    а) підведення підсумків розглянутих на уроці знань

    б) пояснення домашнього завдання

    в) оцінювання знань учнів.

 

ХІД УРОКУ

 

1. Організаційно-вступна частина

     Налаштування психологічного настрою учня на продуктивну роботу

  1. взаємне вітання;
  2. перевірка наявності учнів;
  3. організація уваги учнів до уроку.

 

2. Актуалізація та корекція опорних знань учнів

    Актуалізація мотиваційних резервів учня шляхом фронтального опитування учнів з пройденого раніше матеріалу. Запитання до учнів :

  1. роль електричних вимірювань ;
  2. що таке результат вимірювання;
  3. методи електричних вимірювань.

 

3. Постановка завдання уроку

    Сьогодні на уроці ми вивчимо як вимірюється струм та напруга. Навчимося розраховувати шунти та додаткові опори.

 

4. Пояснення нової теми

 

Вимірювання струмів і напруг

Струми і напруги є найпоширенішими електричними величинами, які необхідно вимірювати в дуже широкому діапазоні значень.

Весь діапазон вимірюваних струмів і напруг можна умовно поділити на три піддіапазони:

малих струмів (до одиниць міліампер) і напруг (до одиниць мілівольт);

середніх струмів (від одиниць міліампер до десятків ампер) і напруг

(від одиниць мілівольт до сотень вольт);

великих струмів (понад десятки ампер) і напруг (понад сотні вольт).

Вимірювальні перетворювачі струму і напруг

 

В електромеханічних вимірювальних перетворювачах і побудованих на їх основі приладах вимірювана величина (найчастіше напруга чи струм) перетворюється в кутове переміщення рухомої частини приладу. Елек­тромеханічні прилади поділяються за принципом дії на такі групи:

  • магнітоелектричні;
  • електромагнітні;
  • електродинамічні та феродинамічні;
  • електростатичні.

Магнітоелектричні прилади. Прилади магнітоелектричної системи застосовують для вимірювання постійних струмів і напруг (амперметри та вольтметри). Принцип дії приладів магнітоелектричної системи ґрун­тується на взаємодії магнітного поля постійного магніту з провідника­ми обмотки рухомої котушки.

Вимірювальні прилади магнітоелектричної системи мають лінійну шкалу, високу чутливість, вплив зовнішніх магнітних полів на них не­значний, мало споживають енергії.

До недоліків цих приладів слід віднести малу здатність до переванта­жень, а також те, що приладами цієї системи можна виконувати вимі­рювання тільки в електричних колах постійного струму.

 Електромагнітні прилади. Прилади електромагнітної системи засто­совуються для вимірювання постійних і змінних струмів і напруг. Дія електромагнітного приладу ґрунтується на взаємодії магнітного поля ко­тушки з рухомим феромагнітним осердям, в результаті чого осердя втя­гується в котушку і рухома вісь повертається на деякий кут під дією обер­тального моменту, який пропорційний квадрату струму.

До переваг електромагнітних приладів слід віднести їхню простоту, дешевизну, надійність, здатність витримувати короткочасні навантажен­ня, а також придатність для вимірювання в колах змінного й постійно­го струмів.

Недоліками приладів електромагнітної системи є порівняно низька точ­ність, нерівномірність шкали, досить велика споживана потужність, залеж­ність показів від частоти та впливу зовнішніх магнітних полів.

Електродинамічні та феродинамічні прилади. Прилади електроди­намічної системи застосовують для вимірювання потужності, струму, на­пруги в електричних колах постійного та змінного струмів. Принцип дії приладів електродинамічної системи ґрунтується на взаємодії провідни­ків зі струмом у рухомій котушці з магнітним полем, створеним стру­мом у нерухомій котушці.

Феродинамічний прилад відрізняється від електродинамічного лише тим, що його нерухомі котушки мають магнітопровід з магнітном'якого матеріалу.

Електродинамічні прилади застосовують найчастіше як ватметри для вимірювання потужності у колах як постійного, так і змінного струмів. В електродинамічних та феродинамічних амперметрах нерухома і рухома котушки з'єднуються послідовно.

Електродинамічні прилади придатні для роботи як в електричних ко­лах постійного, так і змінного струмів. У колах змінного струму електро­динамічні прилади мають найвищу точність порівняно з іншими елек­тромеханічними приладами. Але на покази електродинамічних приладів значно впливають зовнішні магнітні поля.

Електростатичні прилади. Прилади електростатичної системи засто­совуються головним чином як вольтметри для вимірювання напруг у ко­лах постійного та змінного струму.

Прилади електростатичної системи мають такі позитивні якості:

  • здатність вимірювати великі напруги безпосередньо без додаткових
    пристроїв;
  • придатність для вимірювання як постійних, так і змінних напруг;
  • незначна потужність, яку споживають прилади;
  • широкий частотний діапазон вимірювання.

До недоліків цих приладів слід віднести низьку точність та чутли­вість, а також значну залежність від впливів зовнішніх чинників (воло­гості, електричних полів).

 

5. Оперативний контроль

Викладач оперативно проводить опитування учнів з викладеного матеріалу:

  1. що таке електричні та радіотехнічні вимірювання ?
  2. якими методами користуються при вимірюванні струму та напруги ?

                           3)  якими приладами користуються при вимірюванні струму  та напруги ?

6. Закріплення теми уроку

  Викладач дає завдання учням написати на дошці формули розрахунку шунтів та додаткових опорів.

 

7. Систематизація та узагальнення знань

   Викладач викликає до дошки по одному з учнів із завданням:

- пояснити якими приладами вимірюють струм;

- пояснити якими приладами вимірюють напругу;

                           - пояснити для чого використають шунти та додаткові опори.

 

8. Пояснення домашнього завдання

Викладач

- підводить підсумки уроку коротким оглядом його змісту.

- проводить оцінювання знань учнів, які відповідали на уроці, оголошує оцінки.

На дошці викладач пише домашнє завдання

Сторінки 160 – 166 у підручнику «Електротехніка з основами промислової електроніки» , Автор  А.М. Гуржій та інші. Київ Форум 2002


 

 

 

 

 

   

План – конспект теоретичного уроку

 з предмета

 

 

Електротехніка з основами промислової електроніки

 

Тема уроку №21: Вимірювання струму та напруги. Розрахунок шунтів та додаткових опорів.

 

 

 

 

 

 

 

                                                                            Склав викладач: Р.В. Лакуста

 

doc
Додано
17 березня 2020
Переглядів
857
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку