План – конспект теоретичного уроку з предмета “Електротехніка з основами промислової електроніки” Тема уроку: № 25 Вимірювання опору ізоляції.
План – конспект теоретичного уроку з предмета
“Електротехніка з основами промислової електроніки”
Тема уроку: № 25 Вимірювання опору ізоляції.
Мета уроку:
Навчальна: сформувати знання про прилади вимірювання опору ізоляції.
Виховна: виховувати культуру праці, працелюбність, повагу до праці.
Розвиваюча: розвивати мислення, сприяти всебічному розвитку учнів, розвивати пам`ять, мислення.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Наочні засоби :
- плакати.
2) електровимірювальні прилади різних типів.
СТРУКТУРА УРОКУ
1. Організаційно-вступна частина уроку.
2. Актуалізація опорних знань учнів.
3. Постановка завдань уроку.
4. Пояснення нової теми.
5. Оперативний контроль вивченого на уроці.
6. Закріплення теми уроку (практичне завдання).
7. Систематизація та узагальнення знань.
8. Підсумок уроку:
а) підведення підсумків розглянутих на уроці знань
б) пояснення домашнього завдання
в) оцінювання знань учнів.
ХІД УРОКУ
1. Організаційно-вступна частина
Налаштування психологічного настрою учня на продуктивну роботу
- взаємне вітання;
- перевірка наявності учнів;
- організація уваги учнів до уроку.
2. Актуалізація та корекція опорних знань учнів
Актуалізація мотиваційних резервів учня шляхом фронтального опитування учнів з пройденого раніше матеріалу. Запитання до учнів :
- як вимірюється струм та напруга;
- що таке результат вимірювання;
- методи електричних вимірювань.
3. Постановка завдання уроку
Сьогодні на уроці ми вивчимо як вимірюється опір та якими приладами при цьому користуються. Навчимося вимірювати опір ізоляції.
4. Пояснення нової теми
Погрішності вимірювань і приладів електровимірювань.
Свідчення приладів електровимірювань декілька відрізняються від дійсних значень вимірюваних величин. Це викликано непостійністю параметрів вимірювального ланцюга (зміна температури, індуктивності і т. п.), недосконалістю конструкції вимірювального механізму (наявність тертя і т. д.) і впливом зовнішніх чинників (зовнішні магнітні і електричні поля, зміна температури навколишнього середовища і т. д.).
Різниця між зміряним Аи і дійсним Ад значеннями контрольованої величини називається абсолютною погрішністю вимірювання:
ΔА = Аи─ Ад.
Якщо не враховувати значення вимірюваної величини, то абсолютна погрішність не дає уявлення про ступінь точності вимірювання. Дійсно, припустимо, що абсолютна погрішність при вимірюванні напруги складає U = 1 В. Якщо вказану погрішність одержано при вимірюванні напруги в 100 В, те вимірювання вироблене з достатнім ступенем точності. Якщо ж погрішність U = 1 В одержана при вимірюванні напруги в 2 В, то ступінь точності недостатній. Тому погрішність вимірювання прийнято оцінювати не абсолютною, а відносною погрішністю.
Відносна погрішність вимірювання є відношенням абсолютної погрішності до дійсного значення вимірюваної величини, виражене у відсотках.
Оскільки дійсне значення вимірюваної величини при вимірюванні не відоме, для визначення ΔU і γ можна скористатися класом точності приладу, що є узагальненою характеристикою засобів вимірювань, визначувану граничними допустимими погрішностями.
Амперметри, вольтметри і ватметри підрозділяються на вісім класів точності: 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0. Цифра, що позначає клас точності, визначає найбільшу позитивну або негативну основну приведену погрішність, яку має даний прилад.
Під основною приведеною погрішністю приладу розуміють абсолютну погрішність, виражену у відсотках по відношенню до номінальної величини приладу.
Наприклад, прилад класу точності 0,5 має γnp= ±0,5%. Погрішність γпр називається основною, оскільки вона гарантована в нормальних умовах, під якими розуміють температуру навколишнього середовища 20 °С, відсутність зовнішніх магнітних полів, відповідне положення приладу і т.д. За інших умов виникають додаткові погрішності. Погрішність γпр називається приведеною, тому що абсолютна погрішність незалежно від значення вимірюваної величини виражається у відсотках по відношенню до постійної величини Аном.
З цього виходить, що відносна погрішність вимірювання залежить від дійсного значення вимірюваної величини і зростає при її зменшенні. Внаслідок цього треба прагнути по можливості не користуватися при вимірюванні початковою частиною шкали приладу. У разі потреби вимірювання малих величин слід застосовувати інші прилади.
Номінальні величини приладів.
Найбільші значення напруг, струмів і потужностей, які можуть бути зміряні перерахованими приладами називаються номінальними напругами Uном, струмами Iном і потужностями Pном відповідно вольтметрів, амперметрів і ватметрів.
Номінальна потужність ватметра на відміну від його номінальних напруги і струму указується не завжди. Для ватметра номінальна напруга є найбільшою напругою, на яке може бути включена обмотка напруги; номінальним струмом є найбільший струм, на який розрахована послідовна обмотка.
Якщо номінальна потужність ватметра не дана, то її можна підрахувати по номінальній напрузі і струму: Pном= UномIном .
Постійні приладів.
Постійна (ціна розподілу) приладу є значенням вимірюваної величини, що викликає відхилення рухомої частини приладу на один розподіл шкали. Постійні вольтметра, амперметра і ватметра можуть бути визначені таким чином:
CU = Uном / N, вольт на один розподіл;
CI = Iном / N, ампер на один розподіл;
CP = Uном Iном / N, ват на один розподіл;
де N — число розподілів шкали відповідно вольтметра, амперметра і ватметра.
Приклад Ватметр має номінальна напруга Uном= 150 В, номінальний струм Iном = 5 А, число розподілів шкали N = 150.
Визначити номінальну потужність і постійну ватметра, а також його свідчення, якщо при вимірюванні потужності рухома частина відхилилася на N = 60 розподілів.
Рішення. Номінальна потужність ватметра Pном = Uном Iном = 150 · 5 = 750 Вт .
Постійна ватметра CP = Pном / N = 750/150 = 5 Вт/дел.
Свідчення ватметра при відхиленні його рухомої частини на N = 60 розподілів
P = CP N = 5 · 60 = 300 Вт.
Чутливість приладів.
Під чутливістю приладів розуміють число розподілів шкали, що доводиться на одиницю вимірюваної величини. Чутливість вольтметра, амперметра і ватметра може бути визначена таким чином:
SU = N /Uном, розподілів на вольт;
SI = N /Iном, розподілів на ампер;
, розподілів на ват.
Очевидно, що S = 1/С.
Умовні позначення приладів електровимірювань.
На лицьовій стороні приладів електровимірювань зображений ряд умовних позначень, що дозволяють правильно вибрати прилад і що дають деякі вказівки по їх експлуатації.
Згідно ГОСТ на лицьовій стороні приладу повинні бути зображені:
а) умовне позначення одиниці вимірювання або вимірюваної величини або початкові букви найменування приладу (табл. 7.1);
б) умовне позначення системи приладу (табл. 7.2);
в) умовні позначення роду струму і числа фаз, класу точності приладу, випробувальної напруги ізоляції, робочого положення приладу, виконання приладу залежно від умов експлуатації, категорії приладу по ступеню захищеності від зовнішніх магнітних полів (табл. 7.3).
Таблиця 7.1
|
Рід вимірюваної величини |
Назва приладу |
Умовне Позначення |
|
Струм |
Амперметр |
. А |
|
Мілліамперметр |
. mА |
|
|
Мікроамперметр |
. μА |
|
|
Напруга |
Вольтметр |
. V |
|
Міллівольтметр |
. mV |
|
|
Електрична потужність |
Ватметр |
. W |
|
Киловаттметр |
. kW |
|
|
Електрична енергія |
Лічильник кіловат-година |
. kWh |
|
Зрушення фаз |
Фазометр |
. φ |
|
Частота |
Частотомір |
. Hz |
|
Електричний опір
|
Омметр |
. Ω |
|
Мегаомметр |
. МΩ |
Таблиця 7.2
|
Система приладу |
Умовне позначення |
|
|
Магнітоелектрична: з рухомою рамкою і механічною протидіючою силою з рухомими рамками без механічної протидіючої сили (логометр)
|
|
|
|
Електромагнітна: з механічною протидіючою силою без механічної протидіючої сили (логометр) |
|
|
|
Електродинамічна (без екрану): з механічною протидіючою силою без механічної протидіючої сили (логометр)
|
|
|
Таблиця 7.3
|
Умовне позначення |
Розшифровка умовного позначення |
|
─ |
Прилад постійного струму |
|
≈ |
Прилад постійного і змінного струму |
|
≈ |
Прилад змінного струму |
|
≈ |
Прилад трифазного струму |
|
1,5 |
Прилад класу точності 1,5 |
|
۞ |
Вимірювальний ланцюг ізольований від корпусу і випробуваний напругою 2 кВ |
|
|
Обережно! Міцність ізоляції вимірювального ланцюга не відповідає нормам |
|
|
Робоче положення шкали похиле, під кутом 60 ° |
|
─ |
Робоче положення шкали горизонтальне |
|
┴ |
Робоче положення шкали вертикальне |
|
|
Виконання приладу залежно від умов експлуатації (властивостей навколишнього середовища) Категорія приладу по ступеню захищеності від зовнішніх магнітних полів |
Викладач оперативно проводить опитування учнів з викладеного матеріалу:
- що таке електричні та радіотехнічні вимірювання ?
- якими методами користуються при вимірюванні опору ?
3) якими приладами користуються при вимірюванні опору ?
6. Закріплення теми уроку
Викладач дає завдання учням написати на дошці формули розрахунку опорів.
7. Систематизація та узагальнення знань
Викладач викликає до дошки по одному з учнів із завданням:
- пояснити якими приладами вимірюють опір;
- пояснити якими приладами вимірюють опір ізоляції;
- пояснити для чого використають різні методи вимірювання опорів.
8. Пояснення домашнього завдання
Викладач
- підводить підсумки уроку коротким оглядом його змісту.
- проводить оцінювання знань учнів, які відповідали на уроці, оголошує оцінки.
На дошці викладач пише домашнє завдання
Сторінки 170 – 174 у підручнику «Електротехніка з основами промислової електроніки» , Автор А.М. Гуржій та інші. Київ Форум 2002
План – конспект теоретичного уроку
з предмета
“Електротехніка з основами промислової електроніки”
Тема уроку №25: Вимірювання опору ізоляції.
Склав викладач: Р.В. Лакуста
про публікацію авторської розробки
Додати розробку