План-конспект уроку географії в 6 класі на тему: «Розвиток географічних знань про Землю. Сучасні дослідження»

Про матеріал
План-конспект уроку географії в 6 класі на тему: «Розвиток географічних знань про Землю. Сучасні дослідження» (із елементами використання інформаційно-комунікаційних технологій)
Перегляд файлу

План-конспект уроку географії в 6 класі на тему:

«Розвиток географічних знань про Землю. Сучасні дослідження»

(із елементами використання інформаційно-комунікаційних технологій)

 

 Автор: Кузенко Данило Володимирович, учитель географії Тернівського навчально-виховного комплексу с.Терни Лиманського району Донецької області.

 

Навчальна мета уроку: сформувати знання про розвиток географічних знань; розширити і поглибити знання про історію пізнання Землі; розвивати комунікативні навички та уміння працювати з різноманітними джерелами географічних знань, в тому числі, використовуючи сучасні інформаційно-комунікативні технології.

 

Обладнання: підручники, атласи, карти півкуль, глобус, мультимедійне обладнання, веб-браузер.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

 1. Робота в парах

 Учні обмінюються питаннями, підготовленими вдома, відповідають на них.

 2. Гра

 Учитель загадує одного з давніх дослідників, учні за допомогою навідних питань намагаються відгадати його.

 3. Запитання-«чомучки»

  • Чому уявлення давніх людей про Землю істотно відрізняються від сучасних?
  • Чому давні вчені були не лише істориками або географами, але й філософами, математиками, астрономами?
  • Чому в давніх учених виникли думки про кулястість Землі?
  • Чому багато мореплавців давнини, відкриваючи нові землі, приховували свої відкриття?
  • Чому сучасні вчені-географи продовжують досліджувати Землю?

 

IІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

 Прийом «Проблемне питання»

 Давні мандрівники зробили великі відкриття – знайшли морські й сухопутні шляхи в усі куточки нашої планети. Вони довели, що Земля має форму кулі. Але ще до цих мандрівок у VI до н.е. давньогрецький філософ і математик Піфагор вважав, що вона має кулясту форму. Через 300 років інший давньогрецький вчений Ератосфен навіть обчислив радіус Землі, використовуючи закони геометрії. І це був достатньо точний розрахунок (6302 км). Сьогодні географія складається з багатьох наук, але всі вони потребують точних знань про нашу планету Земля. Наші з вами знання про Землю величезні. Ми знаємо багато про її внутрішню будову, про тайни її водних просторів, про атмосферу. Але залишається ще багато загадок у нашої планети, які людство намагається розгадати. На цьому уроці ми з вами простежимо як розвивалися географічні знання про Землю і ознайомимось з сучасними дослідженнями. Дізнаємося, чи наблизилось людство до повного розуміння найзагадковішого і найпрекраснішого творіння Всесвіту – планети Земля.

 

IIІ. Вивчення нового матеріалу

 Географічні знання про Землю накопичувались протягом більш ніж двох тисячоліть. Але вчені виділяють п’ять часових проміжків, в які були здійснені найважливіші географічні відкриття і які змінили уявлення людей про Землю. Тож давайте простежимо за шляхом цих відкриттів.

 

  1. Стародавня епоха вивчення Землі

 Уявлення про Землю у давніх народів були різними. Наприклад, давні індійці уявляли Землю у вигляді півсфери, що лежить на спинах трьох слонів, які стоять на черепасі. Жителі Вавилону зображували Землю у вигляді гори, на західному схилі якої розташована Вавилонія.

 Великий внесок зробили давньогрецькі вчені:

Фалес Мілетський (VII–VI ст. до н. е.) − першим, застосовуючи математичні методи, почав вимірювати і визначати положення об’єктів на поверхні Землі.

Геродот (480–425 рр. до н. е.) − увів поняття «історична географія».

Аристотель (384–322 рр. до н. е.) обґрунтував кулястість Землі.

Ератосфен (275–194 рр. до н. е.) − «батько географії», фундатор наукової географії, першим використав термін «географія», обчислив радіус Землі.

Страбон (64/63–21 рр. до н. е.) − автор «Географії» в 17 книгах, де він дав детальний опис всіх відомих на той час земель.

 

  1. Географія Середньовіччя

Завойовницькі походи норманів (вікінгів) у IX-XI ст.

 Вікінги відкрили та заселили Ісландію; досягли берегів Гренландії та Північної Америки, заснували там поселення; склали опис Білого моря та Скандинавського півострова; склали оповідання про міста Київської русі.

Подорож Марко Поло

 Марко Поло (1254–1324 рр.) 17 років мандрував країнами Сходу. Про ці мандрівки написав «Книгу Марко Поло». Вона містить описи Китаю та материкової частини Азії, а також островів − від Японії до Занзибару.

Подорож Ібн Баттути

 Арабський мандрівник Ібн Баттута (1304–1377 рр.) подорожував 30 років. Написав книгу «Особливості міст та чудеса подорожей».

Розширення географічних відомостей про українські землі

 В 1187 р. в літописі «Повісті минулих літ» вперше вжита назва «Україна». Жителям Київської русі було відомо про Середземне море, Месопотамію, Персію, Індію. Туди вирушали торгові каравани із зерном, полотном, керамічним посудом, ковальськими виробами, хутром. У зворотному напрямі везли шовкові тканини, килими, зброю.

 

  1. Епоха Великих географічних відкриттів

 Генріх Мореплавець

 Португальський принц Генріх створив морехідну школу, де готували португальських капітанів і моряків до далеких морських подорожей. У 1416р. він спорядив першу експедицію.

 Подорож Бартоломеу Діаша

 У 1487 році португальський капітан Бартоломеу Діаш обігнув Африку з півдня, відкривши мис Доброї Надії.

 Глобус Мартіна Беґайма

 В 1492 р. німецький учений Мартін Беґайм створив глобус. Це найстаріший глобус, який дістався наших часів.

 Подорож Христофора Колумба

Експедиція Христофора Колумба (1451–1506 рр.) 12 жовтня 1492 р. досягла багамських островів неподалік від берегів Америки. Відкриті землі Колумб вважав Індією, а місцевих жителів індіанцями.

 Подорож Васко да Ґама до Індії

 У 1497–1499 рр. відбулася подорож Васко да Ґами (1469–1524 рр). Мореплавці обігнули південний край Африки та водами Індійського океану дісталися берегів Індії.

 

  1. Навколосвітні подорожі

 Перша навколосвітня подорож Фернана Маґеллана

 У 1519–1521 рр. португальський мореплавець Фернан Магеллан здійснив першу навколосвітню подорож. Вона тривала 1081 добу і підтвердила кулястість Землі та довела існування єдиного Світового океану. Сам Магеллан не дожив до здійснення своєї мрії, він загинув у результаті сутички з туземцями на одному з Філліпінських островів.

 Піратство. Подорожі Френсіса Дрейка

 Пірати під керівництвом Френсіса Дрейка перебували під захистом  англійської корони. Їхні походи сприяли вивченню Світового океану, численних островів і морського узбережжя. Френсіс Дрейк здійснив друге навколосвітнє плавання (1577–1580 рр.).

 Відкриття Австралії

 У 1606 р. голландський мореплавець Віллем Янсзон досягнув берегів п’ятого материка − Австралії. Але, подібно до Колумба, Янсзон так і не дізнався, що відкрив новий материк. Те, що Австралія − самостійний материк, остаточно встановив голландський мореплавець Абель Тасман 1644 року.

 Походи землепрохідців

 Землепрохідці − люди, які розпочали освоєння Сибіру та Далекого Сходу. Найвідоміші серед них − Семен Дежньов, Володимир Атласов, Василь Поярков, Єрофей Хабаров.

 

  1. Подорожі Нового часу. Сучасні географічні відкриття

 Географія Нового часу

 Подорожі Нового часу не тільки відкривають нові землі, а й започатковують їх наукові дослідження. Вкажемо найвизначніших дослідників того часу.

 Джеймс Кук (1728–1779 рр.) − англійський мореплавець, перший антарктичний мореход, капітан вищого рангу, член Королівського товариства, здійснив три кругосвітні подорожі. Обстежив два острови Нової Зеландії, східне узбережжя Австралії. Вперше перетнув Південне полярне коло.

 Олександр фон Гумбольдт (1769–1859 рр.) − німецький природознавець, географ та мандрівник, досліджував природу країн Європи, Центральної та Південної Америки, Уралу, Сибіру.

 Іван Федорович Крузенштерн − видатний російський мореплавець, керівник першої російської навколосвітньої експедиції (1803–1806 рр.), під час якої була уточнена карта світу, відкрито рід островів, проведені численні океанографічні, метеорологічні та етнографічні спостереження.

 Фаддей Беллінзґзаузен та Михайло Лазарев – російські мореплавці, які відкрили останній шостий материк – Антарктиду.

 Сучасні географічні дослідження

 6 квітня 1909 р. американець Роберт Пірі з п’ятьма супутниками досягнув Північного географічного полюса.

 14 грудня 1912 р. норвезький дослідник Руаль Амундсен дістався Південного географічного полюса. З першої половини ХХ ст. починаються регулярні дослідження полярних просторів.

 Отто Шмідт (1891–1956 рр.) на криголамі «Сибіряков» в 1932 р. здійснив перше наскрізне плавання Північним морським шляхом з Білого моря до Берингова.

 Продовжуються дослідження Світового океану. Французький натураліст, океанолог, письменник Жак-Ів Кусто (1910–1997 рр.) все своє життя присвятив вивченню океанічних глибин. Він винайшов скафандр з аквалангом, за допомогою якого можна було вільно пересуватися під водою на глибині до 90 м, проводив підводні археологічні дослідження, фотографування морського дна, створив товариство з охорони морського середовища.

 Детальні дослідження процесів, що відбуваються на Землі та в навколоземному просторі, з 70-х років ХХ ст. проводяться за допомогою космічних супутників. Наприклад, дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) – спостереження поверхні Землі авіаційними і космічними засобами, спорядженими різноманітними видами знімальної апаратури

IV. Закріплення вивченого матеріалу

  1. Прокласти маршрути перших навколосвітніх подорожей, використовуючи Інтернет сервіс Google Earth − https://earth.google.com/web/.

 

  1. Використовуючи генератор QR кодів http://qrcodes.com.ua/, створіть посилання на статтю у Вікіпедії про відомого дослідника-мандрівника.

 Наприклад:

1) знаходимо через пошукову систему вікі-статтю про Христофора Колумба;

2) копіюємо адрес цієї статті з адресної строчки браузера в QR - генератор;

3) Сформований QR код використовуємо для подальших занять.

 

  1. Знаходимо потрібну статтю

 

  1. Запускаємо генератор QR кодів

  1. Зберігаємо згенерований QR код

 

  1. Отрумуємо графічний файл з QR кодом

 

  1. За допомогою копіювання-вставки, розміщуємо QR код у потрібному місці документа

C:\Documents and Settings\Admin\Мои документы\Downloads\qrcode-20200319125656.png

 

  1.  Проблемне питання: «Чи доцільно витрачати величезні кошти на дослідження Землі з космосу?»

 

V. Підсумок уроку. Рефлексія

 

VI. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Підготуватися до підсумкового уроку контролю. Повторити параграфи.

 

Використанні ресурси:

1. Довгань Г. Д., Загальна географія. 6 клас (Серія «Географія. Мій конспект») (Х.: Основа, 2012), с. 144.

2. Пестушко В.Ю., Уварова Г.Ш., Географія 6 клас (К.: Генеза, 2014), с.260

3. Матеріали сайту https://uk.wikipedia.org

docx
Додано
1 квітня 2020
Переглядів
667
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку