план-конспект уроку на тему:Розвиток тварин (з перетворенням та без перетворення). Періоди та тривалість життя у тварин.

Про матеріал

Розвиток тварин (з перетворенням та без перетворення). Періоди та тривалість життя у тварин. Лабораторне дослідження №4 «Визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб)»

Перегляд файлу

Тема: Розвиток тварин (з перетворенням та без перетворення). Періоди та тривалість життя у тварин. Лабораторне дослідження №4 «Визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб)»

Мета: сформувати уявлення про періоди та тривалість життя тварин, життєві цикли, особливості росту тварин різних груп. Ознайомити учнів з тваринами довгожителями. Розвивати практичні навички аналізувати, порівнювати, робити висновки. Виховувати етично-ціннісне ставлення до живих об’єктів.

Обладнання: підручник з біології 7 клас, авт. Соболь, робочі зошити, презентація, мультимедійне забезпечення.

Основні поняття та терміни: індивідуальний розвиток, яйце, ембріональний розвиток, післяембріональний розвиток, прямий розвиток, непрямий розвиток.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку:

1.Організаційний етап

Привітання з учнями, перевірка їх готовності до уроку.

2.Перевірка домашнього завдання

Учні презентують свої повідомлення «Турбота тварин про потомство».

3.Актуалізація опорних знань учнів

Фронтальне опитування учнів

1. Що таке розмноження?

2. Наведіть приклади нестатевого розмноження.

3. В чому полягає біологічне значення розмноження тварин?

4. Яка різниця між сперматозоїдом та яйцеклітиною?

5. Що таке запліднення?

6. Яке буває запліднення?

7. Що таке онтогенез?

4.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

На попередньому уроці ми вивчали форми розмноження тварин. Сьогодні ознайомимося з поняттям регенерація, а також розвитком тварин з перетворенням та без перетворення, розглянемо періоди та тривалість життя тварин.

5.Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя з елементами бесіди, складання з учнями опорного конспекту.

1. Розвиток тварин — це процес, унаслідок якого відбувається зміна якості статі, перехід від одного якісного сталу до іншого, вищого.

Перетворення — це процес, в результаті якого в організмі формуються ознаки дорослої тварини.

Розрізняють два типи постембріонального розвитку:

• прямий (без перетворення; з яйцевих оболонок або з тіла матері виходить організм невеликих розмірів, який здатен самостійно існувати й активно харчуватися; у ньому закладені всі основні органи, які властиві дорослій тварині; розвиток зводиться в основному до росту і статевого дозрівання у гідри, війчастих та малощетинкових червів, дафнії, річкових раків, черевоногих і головоногих молюсків, акул, каракурта, змії, птаха, ведмедя.

• непрямий (з перетворенням, з яйця, або з тіла матері, виходить личинка, яка відрізняється від дорослого організму будовою і способом життя; вона активно харчується і росте; розвиток личинки в дорослу особину пов'язаний з перетворенням у плоских, круглих, багатощетинкових червів, більшості молюсків, комах, ланцетників, кісткових риб, амфібій.

Непрямий розвиток з неповним перетворенням у комах (клопи, бабки, таргани, прямокрилі. воші) має три фази - яйця, личинки та дорослої комахи. Непрямий розвиток з повним перетворенням у комах (метелики, жуки, перетинчастокрилі, блохи тощо) має чотири фази - яйця, личинки, лялечки (відбуваються зміни будови) та дорослої комахи.

Біологічні функції (спрямованих на забезпечення існування виду) личинки:

• живильна (споживання твариною найбільше поживних речовин);

• раціональне використання ресурсів (різні фази розвитку можуть бути розділені просторово і за способом та об'єктами живлення);

• розселення на значні відстані для поширення виду (активне чи пасивне за допомогою течій, вітру, інших організмів).

2. Періоди життя тварин після народження.

У безхребетних тварин з непрямим розвитком виділяють:

личинковий період і період статевої зрілості; у птахів - стадію пташеняти, яке ще не здатне літати, і стадію дорослого статевозрілого птаха; у ссавців розрізняють новонародженість (як правило перші дні або тижні життя), молочний період (період годування молоком матері);
дозрівання (триває до статевої зрілості);
зрілість (розквіт функціональної діяльності тварин);
старіння (функції організму поступово згасають).

3.Ріст тварин

Ріст тварин — це збільшення розмірів та маси тварин.

4.Тривалість життя тварин.

Якщо серед рослин дуби і тиси живуть близько 2 000 років, а секвої ще довше, то серед тварин таких довгожителів немає. Між систематичним положенням тварин і тривалістю життя зв’язку немає. Навіть тривалість життя тварин, що належать до споріднених груп, буває різною. Наприклад, гідра живе не більше 1-2 років. Із кільчастих червів п’явка живе 25-30 років, а черв’як дощовий — утричі менше.

Більші за розмірами тварини загалом живуть довше дрібних, але й тут повного збігу немає. Деякі молюски живуть близько 100 років і більше, слони — понад 80 років, папуги — 70, кроти — 40-50, коні — 40, ропухи — 35-40, леви — 35, голуби — 30, корови — 25-30, ведмеді — 20-30, жаби — 15, зайці — 6-8, миші—5, щури — 2-3 роки.

Основні чинники що впливають на тривалість життя тварин:

• чинники довкілля (освітлення, температура, вологість повітря, склад води та інші), що змінюються протягом доби або протягом року, а вони зумовлюють сезонну линьку для росту, міграції тварин, сповільнення процесів життєдіяльності, впадання в сплячку, заціпеніння, розмноження в певний період тощо);

• внутрішні чинники – плодючість (чим більше потомства тварина дає, тим менше живе), розміри (зазвичай менші за розміром тварини мають меншу, а більші за розміром - більшу тривалість життя, оскільки обмінні процеси у більших тілах відбуваються повільніше), ритм і частота дихання та серцебиття (тварини, які мають високий ритм і частоту, живуть недовго), тип харчування (рослиноїдні живуть довше за хижаків), темпи розвитку організму (тварини, які швидко розвиваються і досягають статевої зрілості, як правило мають меншу тривалість життя, зумовлюється інтенсивністю обмінних процесів).

• умови життя (тривалість життя тварин у зоопарках, де вдосталь кормів, немає хижаків і є ветеринарний догляд, як правило, значно більша, ніж у природі).

6.Узагальнення та систематизація знань.

Лабораторне дослідження №4

Тема: Визначення віку тварин (на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб).

Мета: навчитися визначати вік тварин на прикладі двостулкових молюсків і кісткових риб.

Обладнання: мушлі двостулкових молюсків, зображення луски великих риб.

Хід дослідження

1.Розгляньте зображення луски різних видів риб та визначте вік тварини за річними кільцями. Візьміть зображення луски коропових риб у руки. За допомогою ручної лупи розгляньте кільцеві структури на лусці - річні кільця. Дослідіть річні кільця - вони мають темні і світлі смуги. Темні смуги - повільний ріст риби, а світлі - швидкий ріст. Рахуючи кільця попарно визначте вік риби, луску якої ви досліджуєте.

2. Розгляньте мушлі двостулкових молюсків та визначте вік тварини. Візьміть до рук мушлю беззубки (перлівниці тощо). Поверніть роговим шаром до себе. На темному фоні знайдіть смуги річного приросту. За допомогою ручної лупи дослідіть кільця річного приросту, порахуйте їхню кількість. Визначте вік молюска.