Тема: “Рослинні угруповання”
Мета: сформувати знання учнів про взаємозв’язки рослин із довкіллям; дати поняття «рослинне угруповання» та розкрити типи зв’язків в угрупованнях; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища і рослин рідного краю; сприяти екологічному вихованню.
Завдання:
Тип уроку: комбінований.
Базові поняття та терміни: рослинне угрупування, ліси, степи, луки, болотяні угрупування, пустелі, штучні рослинні угрупування.
Методи і методичні прийоми: словесний – бесіда, розповідь – пояснення, повідомлення, опис, виклад інформації, метод ,,Кросворд”, вправа ,,Так чи ні ”; наочний – ілюстрація, демонстрація; практичний: вправа ,,Бесіда”.
Література: Біологія : підруч. для 6 кл. закладів загальної середньої освіти / І. Ю. Костіков та ін. — Вид. 2-ге, доопр. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2020. — 240 с. : іл.
Структура уроку
Хід уроку
Привітання учнів, побажання хорошого настрою. Перевірка присутніх.
“Кросворд”
Відомий німецький природодослідник, мандрівник Олександр Гумбольдт виявив залежність поширення різних типів рослинності від природних умов і перш за все від клімату. Також Гумбольдт заклав основи вчення про рослинні угруповання — фітоценози, яке сформувалося вже в наступні періоди, як і вчення про життєві форми рослин.
Про життєві форми ми дізналися на минулому уроці, а сьогодні дізнаємося про рослинні угрупування та, які вони бувають.
Вправа “Так чи ні”
Розповідь учителя з елементами бесіди.
Сукупність взаємопов’язаних у своїй життєдіяльності видів рослин, які мешкають на однорідній за умовами ділянці місцевості, називають рослинним угрупуванням. Кожному рослинному угрупованню властива своя структура — закономірний розподіл рослин у просторі. Прикладами рослинних угруповань є ліси, степи, луки, болота.
Ліси — це рослинні угруповання, у яких переважають дерева. Їхня вертикальна структура (ярусність) визначається розміщенням фотосинтезувальних пагонів різних видів на певних висотах. У наших лісах зазвичай виділяють яруси, утворені:
Ярусність властива і кореневим системам. Лісові угруповання бувають різними залежно від видів, які переважають у ярусі високих дерев.
Наприклад, смерекові ліси, поширені у Карпатах, зазвичай темні, з потужним шаром опалої хвої. Тут майже не ростуть трави. Натомість соснові ліси, які переважають у північній частині України, часто світлі, з багатим трав’яним покривом. Ліси, утворені дубом, буком, кленом, називають широколистяними лісами. У таких лісах наявність товстого шару опалого листя та затіненість улітку також заважають росту трав. Тому тут часто трапляються рослини з кореневищами, бульбами і цибулинами, які, завдяки запасам поживних речовин, встигають відцвісти рано навесні, до того, як листя дерев повністю розвинулось. Широколистяні ліси поширені у горах Криму й Карпат та у центральних регіонах України. У нашій країні найбагатшими на види є мішані ліси, у яких найвищий ярус утворюють водночас хвойні та листяні дерева. Проте найбагатшими у світі за видовим складом є вологі тропічні ліси Африки, Азії та Південної Америки.
Які ліси характерні для нашого регіону?
Степи — це угруповання, що розвиваються за низької зволоженості. Головною групою рослин тут є багаторічні злаки, зокрема ковила та костриця. Усю воду, яка випадає з атмосферними опадами, трави встигають повністю поглинути своїми кореневими системами. Завдяки травам у степах за тисячоліття утворились потужні найродючіші ґрунти нашої планети — чорноземи. Люди здавна розорювали степи для вирощування сільськогосподарських культур. Через те недоторканих степових угруповань, які називають цілинними, залишилося дуже мало.
Які життєві характерні для степу?
Луки також є угрупованнями, де переважають трави. На відміну від степів луки розвиваються за умов достатньої зволоженості. Природні луки поширені переважно у заплавах річок та у високогір’ях. Проте більшість сучасних лук існують завдяки людині, яка використовує їх для заготівлі сіна та випасу худоби. У процесі своєї діяльності людина знищує деревні рослини.
Які екологічні угрупування характерні для луків?
Болотяні угруповання розвиваються в умовах надмірної зволоженості. Тут домінують трави, але часом зростають невеликі кущі й дерева. На сфагнових болотах домінує мох сфагнум.
Він створює умови, у яких можуть зростати лише деякі чагарники та напівчагарнички (багно, журавлина) і трави (росичка, пухівка, деякі осоки). Але болотяні рослинні угруповання дуже різні за способом водного живлення. До верхових боліт, де зростає сфагнум, вода надходить здебільшого з атмосферними опадами. А от низові болота живляться ґрунтовими водами, які є багатими на поживні речовини. Тут ростуть переважно осоки.
Які групи водні рослини населяють болота?
Рослинним угрупованням степів, лук і боліт також властива ярусність, але вона не така чітка, як у лісах, а кількість ярусів значно менша. Проте і в цих угрупованнях, подібно до лісів, фотосинтезувальні пагони, намагаючись отримати якомога більше сонячного світла, майже повністю затінюють поверхню ґрунту.
Рослинні угруповання пустель відрізняються від описаних вище тим, що рослини не утворюють тут суцільного покриву. Тож більша частина сонячної енергії не перехоплюється рослинами, а досягає поверхні. Далі вона або розсіюється як тепло (у гарячих посушливих пустелях), або відбивається у космос (у холодних льодових пустелях Арктики, Антарктики та високих горах). В Україні найбільші пустельні угруповання розташовані в Олешківських пісках на Херсонщині.
У яких видів рослин є особливе пристосування для створення запасів води у соковитих м’ясистих стеблах або листках?
Для кожної ділянки місцевості характерний свій тип рослинних угруповань, який визначається її кліматом, рельєфом і складом ґрунтів. Різноманітні природні процеси (пожежі, повені тощо) та діяльність людини можуть змінити або знищити сталі угруповання рослин. Коли виникають повністю вільні від рослин поверхні землі, першими на них зазвичай оселяються водорості й мохи. Вони накопичують органічні речовини, потрібні для утворення ґрунту. Далі на таких ділянках оселяються невибагливі однорічні трави. Їхній видовий склад дуже мінливий і визначається не так взаємодією рослин, як умовами і можливістю занесення насінин тих чи інших видів.
Наступним кроком розвитку є заселення ділянки багаторічними травами. Пізніше серед них починають з’являтися деревні рослини, дуже часто — світлолюбна береза. Під її пологом згодом проростають потужніші тіньовитривалі дерева — смерека, дуб, бук, граб. Вони переростають березу, затінюють її, і на зміну березовому лісу приходять хвойні, широколистяні або мішані ліси зі своїми видами трав, чагарників та з особливим тваринним, грибним і бактеріальним населенням.
Людина часто створює штучні угруповання — сади, ягідники, парки, поля, баштани, городи, квітники. Вони не здатні самостійно існувати тривалий час. Доводиться витрачати чимало зусиль на боротьбу з бур’янами, аби зберегти бажаний видовий склад штучних рослинних угруповань. Без догляду вони швидко заростають — перетворюються на рослинні угруповання, подібні до природного типу.
Бесіда
Учні з допомогою вчителя формулюють такі висновки:
Опрацювати § 45 підручника, виконати тести у Google Classroom.