План-конспект уроку "Рослинні угрупування"

Тема: “Рослинні угруповання”

Мета: сформувати знання учнів про взаємозв’язки рослин із довкіллям; дати поняття «рослинне угруповання» та розкрити типи зв’язків в угрупованнях; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища і рослин рідного краю; сприяти екологічному вихованню.

Завдання:

•                 розвивати уміння порівнювати рослинні угруповання між собою;
•                 розвивати уміння спостерігати, аналізувати, робити відповідні висновки та узагальнення;
•                 продовжувати екологічне виховання на основі усвідомлення зв’язків між усіма природними компонентами у рослинному угрупованні;
•                 виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища і рослин рідного краю.

Тип уроку: комбінований.

Базові поняття та терміни: рослинне угрупування, ліси, степи, луки, болотяні угрупування, пустелі, штучні рослинні угрупування.

Методи і методичні прийоми: словесний – бесіда, розповідь – пояснення, повідомлення, опис, виклад інформації, метод ,,Кросворд”, вправа ,,Так чи ні ”; наочний – ілюстрація, демонстрація; практичний: вправа ,,Бесіда”.

Література: Біологія : підруч. для 6 кл. закладів загальної середньої освіти / І. Ю. Костіков та ін. — Вид. 2-ге, доопр. — К. : Видавничий дім «Освіта», 2020. — 240 с. : іл.

Структура уроку

1.                      Організаційний момент (1 хв).
2.                      Перевірка домашнього завдання (3 хв)
3.                      Мотивація навчальної діяльності (2 хв).
4.                      Актуалізація теоретичних знань (3 хв)
5.                      Вивчення нового матеріалу (28 хв).
6.                      Закріплення матеріалу (4 хв).
7.                      Підсумок уроку (2 хв).
8.                      Домашнє завдання (2 хв).

Хід уроку

1.                      Організаційний етап.

Привітання учнів, побажання хорошого настрою. Перевірка присутніх.

2.                      Перевірка домашнього завдання.

“Кросворд”

1.               Водяні рослини, цілком або майже цілком занурені у воду?
2.               Деревні рослини з виткими стовбурами?
3.               Які рослини здатні переживати температури, нижчі за 0 °С, хоча ростуть лише за температури понад 0 °С?
4.               Які рослини найкраще розвиваються лише у затінку?
5.               Які види рослин зростають там, де вологи мало?
6.               Які рослини мають багаторічні здерев’янілі пагони з бруньками відновлення та один головний пагін — стовбур?
7.               Як називають маленькі до 50 см чагарники?

3.                      Мотивація навчальної діяльності.

Відомий німецький природодослідник, мандрівник Олександр Гумбольдт виявив залежність поширення різних типів рослинності від природних умов і перш за все від клімату. Також Гумбольдт заклав основи вчення про рослинні угруповання — фітоценози, яке сформувалося вже в наступні періоди, як і вчення про життєві форми рослин.

Про життєві форми ми дізналися на минулому уроці, а сьогодні дізнаємося про рослинні угрупування та, які вони бувають.

4.                      Актуалізація теоретичних знань.

Вправа “Так чи ні”

1.               Група рослин, виділена за відношенням до окремого головного фактора, називається екологічною групою. (Так)
2.               За забезпеченістю водою рослини поділяють на земні, помірно водні, водолюбні? (Ні)
3.               Теплолюбні рослини не витримують холоду і для нормального росту потребують доволі високих температур. (Так)
4.               Водні рослини населяють водойми і поділяються на: гідатофіти, гідрофіти та гігрофіти. (Так)
5.               Тіньолюбні рослини найкраще розвиваються спочатку при високій освітленості, а потім у затінку (Ні)
6.               Життєва форма — це внутрішній вигляд рослини, що не відображає її пристосованість до умов середовища. (Ні)
7.               Деревам властивий лише один головний пагін — стовбур. (Так)
8.               Напівдеревні рослини від 20 см заввишки — це напівчагарнички (Ні)
9.               В однорічних трав вся рослина живе лише один рік, встигаючи вирости, утворити квітки та насіння і повністю відмерти. (Так)

5.                      Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Сукупність взаємопов’язаних у своїй життєдіяльності видів рослин, які мешкають на однорідній за умовами ділянці місцевості, називають рослинним угрупуванням. Кожному рослинному угрупованню властива своя структура — закономірний розподіл рослин у просторі. Прикладами рослинних угруповань є ліси, степи, луки, болота.

Ліси — це рослинні угруповання, у яких переважають дерева. Їхня вертикальна структура (ярусність) визначається розміщенням фотосинтезувальних пагонів різних видів на певних висотах. У наших лісах зазвичай виділяють яруси, утворені:

1.                       високими видами дерев;
2.                       нижчими деревами;
3.                       чагарниками;
4.                       травами;
5.                       мохами та лишайниками.

Ярусність властива і кореневим системам. Лісові угруповання бувають різними залежно від видів, які переважають у ярусі високих дерев.

Наприклад, смерекові ліси, поширені у Карпатах, зазвичай темні, з потужним шаром опалої хвої. Тут майже не ростуть трави. Натомість соснові ліси, які переважають у північній частині України, часто світлі, з багатим трав’яним покривом. Ліси, утворені дубом, буком, кленом, називають широколистяними лісами. У таких лісах наявність товстого шару опалого листя та затіненість улітку також заважають росту трав. Тому тут часто трапляються рослини з кореневищами, бульбами і цибулинами, які, завдяки запасам поживних речовин, встигають відцвісти рано навесні, до того, як листя дерев повністю розвинулось. Широколистяні ліси поширені у горах Криму й Карпат та у центральних регіонах України. У нашій країні найбагатшими на види є мішані ліси, у яких найвищий ярус утворюють водночас хвойні та листяні дерева. Проте найбагатшими у світі за видовим складом є вологі тропічні ліси Африки, Азії та Південної Америки.

Які ліси характерні для нашого регіону?

Степи — це угруповання, що розвиваються за низької зволоженості. Головною групою рослин тут є багаторічні злаки, зокрема ковила та костриця. Усю воду, яка випадає з атмосферними опадами, трави встигають повністю поглинути своїми кореневими системами. Завдяки травам у степах за тисячоліття утворились потужні найродючіші ґрунти нашої планети — чорноземи. Люди здавна розорювали степи для вирощування сільськогосподарських культур. Через те недоторканих степових угруповань, які називають цілинними, залишилося дуже мало.

Які життєві характерні для степу?

Луки також є угрупованнями, де переважають трави. На відміну від степів луки розвиваються за умов достатньої зволоженості. Природні луки поширені переважно у заплавах річок та у високогір’ях. Проте більшість сучасних лук існують завдяки людині, яка використовує їх для заготівлі сіна та випасу худоби. У процесі своєї діяльності людина знищує деревні рослини.

Які екологічні угрупування характерні для луків?

Болотяні угруповання розвиваються в умовах надмірної зволоженості. Тут домінують трави, але часом зростають невеликі кущі й дерева. На сфагнових болотах домінує мох сфагнум.

Він створює умови, у яких можуть зростати лише деякі чагарники та напівчагарнички (багно, журавлина) і трави (росичка, пухівка, деякі осоки). Але болотяні рослинні угруповання дуже різні за способом водного живлення. До верхових боліт, де зростає сфагнум, вода надходить здебільшого з атмосферними опадами. А от низові болота живляться ґрунтовими водами, які є багатими на поживні речовини. Тут ростуть переважно осоки.

Які групи водні рослини населяють болота?

Рослинним угрупованням степів, лук і боліт також властива ярусність, але вона не така чітка, як у лісах, а кількість ярусів значно менша. Проте і в цих угрупованнях, подібно до лісів, фотосинтезувальні пагони, намагаючись отримати якомога більше сонячного світла, майже повністю затінюють поверхню ґрунту.

Рослинні угруповання пустель відрізняються від описаних вище тим, що рослини не утворюють тут суцільного покриву. Тож більша частина сонячної енергії не перехоплюється рослинами, а досягає поверхні. Далі вона або розсіюється як тепло (у гарячих посушливих пустелях), або відбивається у космос (у холодних льодових пустелях Арктики, Антарктики та високих горах). В Україні найбільші пустельні угруповання розташовані в Олешківських пісках на Херсонщині.

У яких видів рослин є особливе пристосування для створення запасів води у соковитих м’ясистих стеблах або листках?

Для кожної ділянки місцевості характерний свій тип рослинних угруповань, який визначається її кліматом, рельєфом і складом ґрунтів. Різноманітні природні процеси (пожежі, повені тощо) та діяльність людини можуть змінити або знищити сталі угруповання рослин. Коли виникають повністю вільні від рослин поверхні землі, першими на них зазвичай оселяються водорості й мохи. Вони накопичують органічні речовини, потрібні для утворення ґрунту. Далі на таких ділянках оселяються невибагливі однорічні трави. Їхній видовий склад дуже мінливий і визначається не так взаємодією рослин, як умовами і можливістю занесення насінин тих чи інших видів.

Наступним кроком розвитку є заселення ділянки багаторічними травами. Пізніше серед них починають з’являтися деревні рослини, дуже часто — світлолюбна береза. Під її пологом згодом проростають потужніші тіньовитривалі дерева — смерека, дуб, бук, граб. Вони переростають березу, затінюють її, і на зміну березовому лісу приходять хвойні, широколистяні або мішані ліси зі своїми видами трав, чагарників та з особливим тваринним, грибним і бактеріальним населенням.

Людина часто створює штучні угруповання — сади, ягідники, парки, поля, баштани, городи, квітники. Вони не здатні самостійно існувати тривалий час. Доводиться витрачати чимало зусиль на боротьбу з бур’янами, аби зберегти бажаний видовий склад штучних рослинних угруповань. Без догляду вони швидко заростають — перетворюються на рослинні угруповання, подібні до природного типу.

6.                      Закріплення матеріалу.

Бесіда

1.               Що таке рослинне угрупування?
2.               Що таке ярусність та для якого угрупування характерна  чітка ярусність?
3.               Які рослини заселяють степи та які його особливості?
4.               Де поширені природні луки?
5.               Які особливості болотяних угрупувань?
6.               Чи здатні штучні угрупування самі зберігати свій видовий склад?

7.                      Підсумок уроку.

Учні з допомогою вчителя формулюють такі висновки:

1.               Різні види рослин зростають не самі по собі, а у певних рослинних угрупованнях.
2.               Завдяки рослинним угрупованням різні види рослин можуть існувати разом і ефективно використовувати вологу, світло та ін. ресурси середовища, наявні у певному місці зростання.
3.               Кожне рослинне угруповання має свій видовий склад і структуру, які визначаються умовами середовища та взаємодією рослин між собою.
4.               Штучні рослинні угруповання існують завдяки підтримці людини.

8.                      Домашнє завдання.

Опрацювати § 45 підручника, виконати тести у Google Classroom.