План-конспект уроку з фізики у 10класі на тема уроку: «Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та її дослідні обґрунтування».

Тема уроку: «Основні положення молекулярно-кінетичної теорії

будови речовини та її дослідні обґрунтування».

Навчальна мета: сформулювати основні положення молекулярно–кінетичної теорії, поняття броунівського руху, дифузії; показати сутність фізичних явищ, керуючись основними положеннями молекулярно–кінетичної теорії; довести за допомогою дослідів реальне існування частинок речовини; навести приклади практичного використання дифузії та броунівського руху

Розвиваюча мета: розвивати уміння застосовувати отримані знання в

повсякденному житті.

Виховна мета: виховувати спостережливість, уважність, акуратність.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи навчання: словесні( пояснення, бесіда), наочні ( фізичні досліди, демонстрації, презентація), логічні( висновки, підсумки.

Міжпредметні зв’язки

Хімія, математика, інформатика.

Наочність: склянки, фарби, зеленка, парфуми, прилад для демонстрації броунівського руху, ноутбук, проектор, презентація.

Демонстрації: досліди з дифузією, демонстрація броунівського руху, комп’ютерне моделювання явища дифузії та броунівського руху

Очікуванні результати

Після даного уроку учні зможуть назвати творців молекулярно-кінетичної теорії будови речовини; пояснити у чому полягає суть молекулярно-кінетичної теорії; знатимуть основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини; здатні навести приклади дослідного обгрунтування положень молекулярно-кінетичної теорії будови речовини.

 

План уроку

Етапи уроку	Орієнтовний розподіл часу, хв	Методи й форми роботи з класом
I. Організаційний етап	1 хв
II. Актуалізація опорних знань	5 хв	Фронтальне опитування
III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку	2 хв	Визначення мети уроку за планом вивчення теми
IV. Мотивація навчальної діяльності	5 хв	Метод «Прес»
V. Сприймання і первинне осмислення нового матеріалу	20 хв	Евристична бесіда
VI. Закріплення нового матеріалу	10 хв	Фронтальне опитування Метод «Порівняльна діаграма Ейлера-Вена»
VII. Підбиття підсумків уроку	2 хв	«Ключові слова»
VIII. Домашнє завдання		Пояснення, інструктаж

 

                                   Епіграф уроку:

                                                                     «Не існує нічого, крім атомів»

                                                                                                             Демокріт

Хід уроку

І. Організаційний момент

Забезпечити робочу обстановку на уроці, створити сприятливий психологічний клімат

 

ІІ. Актуалізація опорних понять

Зі шкільного курсу фізики і хімії 7-8 класу ви вже отримали деякі уявлення про атоми, молекули та їхній рух. Пропоную повторити ці відомості у вигляді

вправи «Фізична вишиванка».

 Я вам буду читати твердження, якщо ви згодні із сказаним, ви піднімаєте картку зеленого кольору, якщо ні – червоного.

 

1. Молекула — це найдрібніша частинка речовини, яка ще зберігає всі її

властивості. (ні, червоний колір);

2. Атом – це найменша частина хімічного елемента (так,зелений колір);

3. У холодній воді швидше розчиняються цукор і сіль? (ні,червоний колір);

4. Молекули безперервно й безладно рухаються. (так зелений колір);

5. Молекули не притягуються одна до одної. (ні,червоний колір);

6. Між молекулами існує взаємне відштовхування. (так зелений колір);

7.Якщо заповнений повітрям м’яч стиснути руками,то об’єм повітря і проміжки між частинками збільшаться. (ні,червоний колір);

8. Частинки, з яких складаються речовини, є занадто малими, щоб їх побачити. (так, зелений колір);

9. Частинки, з яких складаються речовини, є безкольоровими, тому їх не можна побачити. (ні,червоний колір);

10. Частинки, з яких складаються речовини, рухаються настільки швидко, що ми не встигаємо їх побачити. (ні,червоний колір);

 

Ви всі гарно справилися з поставленим завданням, і тепер ми з вами можемо

безпосередньо перейти до вивчення теми уроку.

 

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Оголошую тему уроку: «Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та її дослідні обгрунтування.» (учні записують в зошит тему уроку)

 формування разом із учнями мети і завдань вивчення нового матеріалу;

Пропоную учням самостійно визначити мету уроку.

Мета: вивчити основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини та визначити її дослідні обгрунтування.

Епіграф уроку. Слайд 3

 

IV. Мотивація навчальної діяльності

Ми вже знаємо, що матеріальний світ складається з безлічі речо­вин. У

свою чергу, будь-яка речовина — це сукупність дуже дрібних частинок. Частинки, з яких складається золота обручка, відрізняють­ся від частинок, з яких складається крапля води. А от шматочок льоду і крапля води утворені однаковими частинками. Настільки однакови­ми, що розрізнити їх між собою зовсім неможливо. Частинки, які утво­рюють кожну речовину,— це своєрідні сестри-близнюки, але вони на­стільки схожі, що ніхто і ніколи не може їх розрізнити.

• З яких частинок складаються всі речовини?

Найдрібнішу частинку речовини, яка здатна існувати самостійно, називають моле­кулою.

Коли ви тримаєте у руках книгу, ви тримаєте у руках молекули. Коли

ви п'єте чай, ви ковтаєте молекули. Коли ви сидите у класі, вас постійно бомбардують сотні, тисячі, мільйони молекул. Приємний смак домашньої їжі виникає завдяки молекулам. Ми одягнені в мо­лекули, ми їмо молекули, і ми виділяємо молекули. Врешті-решт, ми самі побудовані з молекул.

• Чи можна стверджувати, що молекула є найменшою частинкою речовини?

Хоча молекули є дуже маленькими частинками речовини, але й вони подільні. Частинки, з яких складаються молекули, називаються атомами.

•    постановка навчальної проблеми;

 Ми з вами пригадали, що всі тіла складаються з найдрібніших частинок: атомів і молекул, але виникає природне питання:

• Чому тіла не розпадаються на частинки?
• Чому тоді тіла не злипаються, а кожне тіло має певну форму?

Учні повторили матеріал, який необхідний для усвідомлення нової інформації, підвели підгрунття для отримання нових знань.

 

V. Сприйняття та засвоєння вивченого матеріалу.

Розділ фізики, у якому розглядаються закономірності атомно- молекулярної будови макроскопічних тіл, називається молекулярною фізикою.

Будова фізичних тіл з давніх-давен цікавила людство. Ще давньогрецький вчений Демокріт стверджував, що всі тіла складаються з молекул (у перекладі «маленька маса»), молекули складаються з атомів (у перекладі «неподільний»).

Наприкінці XIX ст. існування таких частинок було доведено наукою. Так зародилася молекулярно-кінетична теорія - це вчення, що пояснює

будову та властивості тіл рухом і взаємодією частинок, з яких

складається тіло.

В основі МКТ три найважливіші положення:

1.Усі речовини складаються з молекул або інших структурних одиниць

(атомів, іонів і електронів), розділених проміжками.

Частинки, з яких складаються речовини, настільки малі, що ми їх не

бачимо. Те, що ці частинки малесенькі, доводить дослід із фарбою.

Дослід

Маленьку крупинку фарби розчиняють у воді, налитій у посудину.

Потім трохи забарвленої води відливають у другу посудину й доливають її

чистою водою. У другій посудині розчин забарвлений слабше, ніж у першій.

З другої посудини відливають трохи розчину в третю посудину і знову

доливають її водою. Так повторюють декілька разів і щоразу переконуються ,

що розчин стає світлішим.

 Як можна пояснити цей дослід?

У воді розчинили дуже маленьку крупинку фарби і лише частина цієї

крупинки потрапила в останній розчин. Значить, крупинка складається з

багатьох частинок.

Підтвердженням 1-го положення МКТ являється також дискретність, тобто подільність речовини. Візьмемо шматочок цурку-рафінаду і вдаримо по ньому молотком. Що відбуватиметься? Правильно, цукор почне кришитися. Продовжуючи подрібнення цукру, ми доб’ємося того, що він перетвориться на дрібненький порошок. І цей процес триватиме доти, поки цукор не подрібниться до молекул. Молекула являється найдрібнішою частинкою будь-якої речовини, яка повністю зберігає її хімічні властивості. Слайд 10.

Крім того, якщо взяти краплину олії та капнути її на поверхню води, то ця крапелька розтечеться по поверхні води, утворивши пляму скінчених розмірів. Причому товщина шару олії на поверхні води буде рівною діаметру однієї молекули. Слайд 11.

 

2. Молекули або інші структурні частинки перебувають у безперервному хаотичному русі.

 Прикладом безперервного і безладного руху молекул є так званий

броунівський рух і явище дифузії.

 Дифузія.

Дифузія речовини – це явище проникнення молекул однієї речовини між молекулами іншої речовини внаслідок дотикання цих речовин.

Найпростіший приклад дифузії в газах — це швидке поширення запахів

навіть у спокійному повiтрi: аромат парфумів уже через кілька хвилин

відчувається в усій кiмнатi.

Дослід.

Розпилювання парфумів.

У рідинах дифузія відбувається значно повiльнiше.

Дослід. Змішування рідини блакитного і червоного кольорів. Учні

спостерігають,що протягом невеликого проміжку часу нерівномірно була

забарвлена рідина.

Дифузія в твердих тілах.

Зваримо столовий буряк і картоплю. Очистимо 1 буряк і 1 картоплину,

розріжемо і половинки з’єднаємо на деякий час (2 хв.). Після їх роз’єднання

побачимо, що в тому місці, де картопля була в контакті з буряком, вона стала

червоною.

Постає питання: як можна пояснити дифузію у твердих тілах рухом

молекул, якщо в них частинки лише коливаються навколо положення

рівноваги? Треба мати на увазі, що частинки твердих тіл зрідка покидають

свої місця і переходять на інші. Ось ці «мандрівні» молекули чи атоми

зумовлюють дифузію у твердих тілах.

Явище дифузії рідин має велике значення в житті тварин і рослин,

оскільки забезпечує всмоктування води і поживних речовин коренями

рослин, засвоєння їжі і видалення відходів із клітин рослин і тварин.

 А де ви як майбутні кухарі, можете спостерігати явище дифузії? ( соління овочів,приготування чаю…

Броунівський рух.

Одним з найпереконливішим доказом існування молекул і їх хаотичного

теплового руху є броунівський рух, названий на честь англійського ботаніка

Р.Броуна.

Броунівський рух – це рух найдрібніших частинок твердої речовини під ударами молекул рідин чи газу, у яких ці частинки містяться.

Зараз ми з вами переглянемо відео фрагмент «Броунівський рух

частинок».

3. Молекули або атоми взаємодіють між собою

Дослід. Спробуємо стиснути рукою камінь. Відчуваєте біль у руках. Але з каменем нічого не станеться. Наповнивши повітрям камеру м’яча, ми стискуємо його, прикладаючи значні зусилля. Рідину стиснути практично неможливо. Всі ці та аналогічні явища пояснюють тим, що між частинками речовини існують сили відштовхування, які не дозволяють їм наблизитися упритул одна до одної. Сили притягання між частинками речовини є причиною того, що після розтягу пружини та зняття навантаження вони

повертають її у початковий стан. Між молекулами речовини існує взаємне притягання і відштовхування. Ці сили взаємного притягання і відштовхування діють на відстанях, співрозмірних із розмірами самих молекул.

Учні роблять висновок.

Якщо між молекулами не існувало б сил притягання, то всі тіла при любих умовах знаходилися б тільки в газоподібному стані. Але сили притягання не можуть забезпечити існування стійких речовин із атомів і молекул. На дуже малих відстанях між молекулами обов’язково діють сили відштовхування. Завдяки цьому молекули не проникають одна в одну і частинки речовини ніколи не стискаються до розмірів однієї молекули.

Учитель.Отже, ми опрацювали усі питання плану , чи ми досягли поставленої мети?

VI. Закріплення нового матеріалу

Для закріплення вивченого матеріалу пропоную вам пройти невеличкий тест:

Після проходження тесту учні обмінюються листочками та оцінюють результати товариша по парті. Оцінки виставляються в журнал.

 

А зараз ми з вами переходимо до практичної частини уроку.

Вправа «Фізична лабораторія»

У вас на партах лежать такі прилади : лінійка,ватка,пахуча

речовина, секундоміри, які є у мобільному телефоні. Вашим завданням буде

дослідити швидкість поширення дифузії у газах. Спочатку ви виконуєте всі

необхідні обчислення у зошитах самостійно, а потім я викличу до дошки

одного з вас, щоб ви розповіли алгоритм розв’язку завдання.

 

                       Відстань між пробіркою та обличчям

(Швидкість =________________________________ .)

                       Час, за який виявлено запах

 

VII. Підбиття підсумків уроку

Оцінка ( словесна і бальна) навчальних досягнень учнів.

Я вдячна за активну співпрацю на уроці. Ви вільно володіли набутими знаннями та використовували їх для розв’язання нових навчальних проблем. Порівнювали та робили висновки з порівнянь. Тому ви одержуєте

теж добре володіють навчальним матеріалом, були активними, але вам не вистачало для оформлення правильної відповіді окремих знань, тому вам треба ще попрацювати над цим. Ви отримуєте

Хотілося б побажати учням бути більш сміливішими, висловлювати власну думку, не боятися допустити помилку.

VIII. Домашнє завдання

Д/з. 1) Підготувати повідомлення на тему: «Короткий історичний опис розвитку уявлень про будову речовини»

2) домашній експеримент:

Взяти склянку з водою, помістити у неї 0,5 чайної ложки кристалів перманганату калію (марганцівки) і фіксувати висоту підйому стовпчика його розчину щодня впродовж тижня. Результати досліду обговоримо на наступному уроці.

Дякую вам за урок! Бажаю успіхів! До побачення!