План-конспект уроку з української літератури

План-конспект уроку

7 клас

Тема.  Олекса Стороженко «Скарб». Гумористичне, викривальне зображення   головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання.

Мета: продовжувати опрацьовувати ідейно-художній зміст твору О. Стороженка «Скарб», звертаючи при цьому увагу на скарб як узагальнений образ щастя, з'ясовуючи повчальний характер оповідання;

розвивати культуру зв'язного  мовлення, увагу, пам'ять , логічне мислення,вміння грамотно висловлювати власні думки, співставляти, робити висновки;

виховувати пошану до звичаїв українського народу, його традицій; прищеплювати риси доброти, працьовитості, гуманного ставлення до оточуючих.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, текст твору, дидактичний матеріал (картки)

                                                 Хід уроку

І. Організаційний момент.

Доброго дня. Доброго сонячного весняного дня.

      Літо – без  осені,

      Радість  - без  суму.

      Хто  тебе,   щастя, людям  придумав?

     Сонцем  ціловане,  в  білому  світі

      Спершу  ти  наміри  мало  нехитрі:

      Там,  де  квітуче  кінчалося  літо,

      Ти  намагалося  землю  нагріти.

      В  час, коли   мрія  лишала  людину,

      Та  нахиляла  обрії  сині.

      Світ  все  багатшав. Роки  минали.

      Люди  для  себе  щастя  шукали.

      З  доброго  дива, з  власної   волі

      Стало  залежним  щастя  від  долі.

                                             Г. Чубач

До  теми  щастя  зверталися  і  будуть  звертатися  письменники  в  усі  часи,  бо  вона  вічна. О. Стороженко  теж  запитує:

- Що  таке  щастя  на  світі?

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Відомостей про О. Стороженка збереглося дуже мало. Олекса Петрович Стороженко як письменник виступив у 50-60-х pp. XIX ст. Він увійшов в історію української літератури творами на історичну тематику і гумористичними розповідями. Письменник створив поетичний образ України, овіяний легендами, повір'ями, піснями. Він змалював образ кмітливого, дотепного українця, із вродженим почуттям гумору.

На минулому уроці ми ознайомилися із біографією письменника, прочитали оповідання «Скарб». А зараз пригадаємо матеріал минулого уроку.

Метод «Незакінчене речення»

1. Область, де народився О. Стороженко. (Чернігівщина)

2. Хто із українських письменників назвав О. Стороженка «талановитим оповідачем». (Франко)

3. Назва журналу, в якому друкувалися більшість українських творів О. Стороженка. («Основа»)

4. Батько Павлуся хотів, щоб його син навчався у... (Школі)

5. Руки у Павлуся були як у... (Панночки)

6. Місце, де Павлусь іноді так кричав, «буцім з його чортяка лика дере». (Церква)

7. Ті, хто закинули хорта через вікно Павлусевої хати. (Парубки)

8. Після смерті батьків за Павлусем доглядали... (Наймити)

9. «За один сільничок меду» мати пообіцяла подарувати попу... (Теля)

10. Парубки хотіли взяти Павлуся із собою для пошуків скарбу на... (Щастя)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що таке щастя? На це непросте запитання намагаються відповісти багато письменників різних епох і народів. Мабуть, і ви ставили собі не раз таке запитання.

А в чому вбачав своє щастя герой твору Олекси Стороженка «Скарб», ми сьогодні дізнаємося на уроці.

Запишіть, будь ласка, тему уроку. «Олекса Стороженко «Скарб». Гумористичне, викривальне зображення головного героя.  Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання».

Мета:  продовжимо працювати над змістом твору О. Стороженка

«Скарб», звертаючи при цьому увагу на скарб як узагальнений образ щастя, з'ясуємо повчальний характер оповідання.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Яке цікаве слово «скарб»! Кожна людина по-різному його сприймає, але водночас – це щось цінне, корисне, велике … Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже цікаво автор розповідає про особливості пошуку скарбу. Для цього він звертається до народних уявлень, прикмет. Так, О. Стороженко говорить, що «...часом скарби і самі вилазять наверх землі, перекинувшись у яку-небудь пакость...». Розмірковуючи над сенсом життя людини, автор зазначає, що скарбом для кожного є його щасливе життя. Тож люди повсякчас і шукають свій скарб — щастя. З прочитаного оповідання ми бачимо, як легко Павлусеві дістався скарб.

- Як ви розумієте слово «скарб»? Яким скарбам ви надаєте перевагу? Свої думки обґрунтуйте.

1. Словникова робота

Скарб-це…

1. Коштовності, гроші, цінні речі.. Коштовності, гроші та ін., сховані в потаємному місці, закопані в землю.

2. Духовні та культурні цінності, що їх створила людина. Мовні скарби.

3. Хто-, що-небудь надзвичайної цінності з винятковими достоїнствами, якостями. Багатство розуму, почуттів.

4. Господарські речі; пожитки, майно. Хатній скарб.

- Яке з визначень у тлумачному словнику для вас є найближчим ?

2. Вправа «Мікрофон».  «Для мене скарб — це...». (висловлювання учнів)

- Ще з сивої давнини люди повсякчас шукають свій скарб – щастя.. Так і герої нашого твору, розшукуючи скарб, прагнули бути не тільки багатими, але й щасливими. Дуже багато про щастя говориться  в усній народній творчості, зокрема у прислів’ях.

•             А які ви знаєте прислів’я або приказки про щастя?

3. Метод «Плутанка» (робота в парах, картки).

Відновивши прислів'я, скажіть, які з них відповідають подіям у творі. Яке з них найвлучніше характеризує героя твору?

Хто горя не бачив,…. …                  а родись щасливим;

Без щастя….. …                                не буде й до останку;

Де щастя родиться,… …                  в ліс по гриби не ходи;

Дурень спить, … …                           той і щастя не знає;

Не в кожної Насті… …                     там і зависть плодиться;

Коли нема щастя зранку, … …        а щастя в головах лежить;

Не родись вродливим,…               …однакове щастя.

Бачите, як народна мудрість влучно розкриває зміст твору. Почувши, якими прислів’ями можна охарактеризувати головного героя, пригадаємо, як про нього писав автор                                                                                                                                                                                                    4. Робота з підручником 

- Знайдіть у тексті цитати, що характеризують головного героя

- Які риси характеру письменник намагається висміяти у творі?

- Чи є даний твір оповіданням ?

- Цей твір ми відносимо до гумористичних, чому? (автор тут не викриває вади Павлуся, а в жартівливому тоні виявляє смішне в характері й поведінці головного героя, у способі його життя. Павлусь нікого не ображає, нікому не шкодить і не заважає жити. Такий спосіб життя видається смішним.)

- Які елементи фантастики наявні у ньому ?

О.Стороженко у своєму оповіданні повчає читача, намагається прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм.

Як про це сказав Олекса Стороженко в оповіданні?

1) «Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю».

2) «Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба».

3) «Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як Рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має - і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи».

4) «...Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав...»

5) «Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть...»

- Чи погоджуєтеся ви з думкою автора?

- Чи є в нас час люди, схожі на Павлуся?

- Якби вам дісталися такі гроші, як Павлусеві, на що б ви їх потратили?

- Який висновок ви зробили для себе, прочитавши даний твір?

5. Літературний диктант

«Хто сказав?»

- «Не ходи, -каже,- холодно, змерзнеш, та ще, крий Боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш» (Мати)

- «Нате вам за працю, а се наші гроші, бо самі таки розсудіть: хто б їх у чужу хату вкинув, якби не сам Бог того схотів!» (Наймит)

- Якби вечорниці збирались біля моєї хати, то, може б, і пішов. (Павлусь)

- «На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?.. ( Батько)

- «Ми тебе так з периною на руках і понесемо; не тебе нам треба, а твого щастя… (Парубки)

V. Закріплення опрацьованого матеріалу.

Письменник у своєму творі намагається звернути увагу читача не на самі пошуки скарба, а на те, що скарб має символічне (приховане) значення.

1. Метод «Мікрофон»

   - Що символізує образ скарбу? Спробуйте розкрити його символічне значення. (Скарб – узагальнений образ щастя. І хоча люди заздрили Павлусеві, вважали що щастя приклеїлося до нього, та жити, так, як він, вони не хотіли. Щасливим не був і Павлусь, бо він нічого у своєму житті не бачив, окрім того, що їв та спав. А такий спосіб життя людині щастя не приносить.).

 - Чи хотіли б ви мати таке щастя, як герой твору?

2. Скласти сенкан до слова «Скарб».

3. Напишіть міні-есе на тему «У чому полягав скарб Павлуся?»

VІ. Підсумок уроку.

Слово вчителя. Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Історія Павлуся показує, що безділля і ситість – це ще не щастя. Не може бути щасливою людина, котра безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило Павлусеві в усьому, але, мабуть, мало хто хотів би такого щастя. Тому, діти, я бажаю, щоб кожен з вас досяг свого щастя, знайшов свій скарб у житті.

Добігає до кінця наш урок і на завершення мені дуже хочеться вам розповісти одну притчу:

Зліпив Бог із глини людину і залишився в нього невеличкий шматочок глини.
- Що тобі ще зліпити, людино?

Людина подумала й промовила:

- Зліпи мені щастя!

Але Бог, хоча й створив увесь світ, не знав, що таке щастя. Дав Він людині глину і сказав: « Зліпи сама своє щастя!». І з тих пір кожна людина ліпить, що може.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Намалювати ілюстрації до твору (за бажанням)

2. Написати листа Павлусеві.