План-конспект уроку з української літератури
5 клас
Тема: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі» Пригодницька повість про мандрівку історичними місцями сучасної України.
Мета:ознайомити п’ятикласників із життєвим та творчим шляхом Зірки Мензатюк; вчити учнів аналізувати художній твір, оцінювати вчинки героїв;вдосконалювати вміння переказувати найяскравіші фрагменти твору, характеризувати образи головних героїв,висловлювати власні думки про прочитаний твір, дискутувати про значення історичної пам’яті для сучасної людини; сприяти формуванню національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті , розвивати культуру зв’язного мовлення, пам'ять, логічне мислення, увагу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет та бібліотечка творів Зірки Мензатюк.
Перебіг уроку
Організаційний момент.
Оголошення теми і мети уроку.
Учитель. Любі діти, а чи любите ви читати книжки про пригоди, про усілякі детективні історії?
Мабуть, любите і самі мандрувати, щоразу бачити щось нове, незнане. А якщо ви ще не мандрували, то скажемо відверто, що то дуже й дуже цікава річ. Особливо мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі. Полюбляє такі мандри і письменниця , з якою ми сьогодні познайомимось. Це Зірка Захаріївна Мензатюк. «Причому, то мають бути «дикі» мандри з наметом, наплічником — по місцях, які не затоптали туристи. Казанок на багатті, лисиця, яка вночі цупить нашу ковбасу, проблеми з грозою чи вітрюганом, що серед ночі зриває намет — оце мені саме всмак», — говорить вона.Під час однієї з таких мандрівок і виник у Зірки Захаріївни задум написати книжку — пригодницьку повість «Таємниця козацької шаблі» , з якої ми дізнаємось чимало цікавого про козацькі часи в Україні, відвідаємо фортеці, замки, історичні заповідники.
Розповідь про життя і творчість письменниці (додаток 1,2)
Засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.
Обмін думками за змістом прочитаного
Назвіть героїв твору.
( дружна родина Руснаків: тато, мама, їхня донечка Наталочка; легкова машина на ім’я Машка; дядько Богдан ; національно свідомий, дуже патріотично налаштований привид ; пластуни зі Львова Северин та Василь;
родина національно несвідомих чортів: мати, батько та їхній син — молодий, чепурний чортик Антип; «Добірне товариство» , яке складалось із чортів, відьом та відьмаків, пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком; миршавий та дебелий та ін..)
Ідейно-художній аналіз змісту повісті
Тема: зображення подорожі сім′ї Руснаків у пошуках реліквії – козацької шаблі; опис небезпечних, часом смішних пригод Наталочки Руснак; мандри різними історичними місцями, де відбувались важливі події, битви, зустрічі; шалені перегони, небезпечна , сповнена містики і захвату мандрівка замками України у пошуках козацької шаблі.
Ідея: утвердження значення історичної пам’яті для сучасної людини; повага до памяток історії та культури ; формування національної свідомості, патріотичних почуттів, громадянської позиції, усвідомлення актуальності цих понять у нашому житті;уславлення мужності, героїзму, винахідливості, рішучості Наталки та її друзів; засудження сил зла, жорстокості, корисливості, лжепатріотизму.
Жанр: пригодницька повість
ПРИГОДНИЦЬКА ПОВІСТЬ – це твір,у якому зображені непередбачені, несподівані події, що трапляються з героями.
|
Пригодницький твір має складний,заплутаний сюжет, із героями трапляються цікаві, часом неймовірні пригоди, вони опиняються у складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно ж, виходять переможцями. Пригоди можуть бути значні, як у творі «П’ятнадцятирічний капітан» Жюля Верна, або звичайні, які часто трапляються з дітьми у повсякденному житті, як-от у «Тореодорах з Васюківки» Всеволода Нестайка
Словникова робота
Булава-палиця з кулястим потовщенням на кінці, яка була знаком гетьманської влади(в Україні і Польщі).
Корогва(хоругва)- прикріплене до довгого держала полотнище із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу.
Отаман – головний керівник козацького війська.
Жупан – старовинний верхній чоловічий одяг, оздоблений позументами та хутром – показник належності до польської шляхти і заможного козацтва.
Шляхта – дрібне дворянство колишньої феодальної Польщі.
Литаври – ударний мембранний музичний інструмент у вигляді півкулі на підставках, отвір якої затягнений шкірою, різновид барабана.
Кольчуга – частина старовинного захисного військового спорядження у вигляді сорочки з металевих кілець.
Гетьман – виборний ватажок козацького війська Запорізької Січі.
Старшина – офіцерський чин у козацьких військах, що відповідав чинові підполковника.
Опрацювання змісту казки.
1). «Так чи ні»
Завдання:визначте, які з наступних тверджень є правдивими, а які помилковими.
Бесіда за запитаннями:
(Легкова машина на ім’я Машка. Та машина не нова, не вельми гарна, уже підстаркувата. Зате трішки чарівна. Коли треба, нікого не питаючи, мчить по дорозі швидше нового іноземного джипа. Машка сама включає та виключає звуковий сигнал, а якось її «ясні кришталеві очі» у потрібний момент своїм блиском легко розігнали усіх чортів та відьом під час їхнього бенкету у Підгорецькому замку. Можна сказати, врятували Наталочці життя.)
(Берестечко, де 1651 року під проводом Богдана Хмельницького відбулась одна із найтрагічніших в нашій історії битв — битва козаків з поляками, Дубно, Тараканівський форт, Олеський замок — резиденцію колишніх польських королів, Кам’янець-Подільська та Хотинська фортеці, Козацькі могили неподалік Берестечка.
Разом з родиною Руснаків , подорожуючи Україною, можна ознайомитись , запам’ятати назви та місцезнаходження багатьох річок рідної землі, таких, як Дніпро, Ірпінь, Здвиж, Тетерів, Горинь, Золочівка, Стрипа, Серет, Гнізна, Золота Липа (є й така). А назви сіл! «Кругом не назви, а шедеври! Кобиловолоки! Болязуби! Або Ракобовти! Або Паликорови! Ще краще Печихвости», Ставища, Мрія, Царівка. Це все історичні назви. «Козаки не раз хитрували. Заманювали вороже військо в таке місце, щоб воно не мало куди розбігтися, тоді бикам — головешку під хвіст, і оскаженіле стадо стоптувало ворогів до цурки... Від того Печихвости і Паликорови». Звичайно, з точки зору милосердя не дуже то добре. Але такий був час, а деколи і безвихідь. )
( У пановій Богдановій квартирі на Русанівці уподобав собі зявлятися один привид, дуже патріотично настроєний. От з нього все і почалося. Бо саме він попередив про те, що має статися злочин: коштовну українську реліквію, старовинну козацьку шаблю мають за великі гроші продати за кордон. Але, як відомо, привиди не розмовляють. Тому пояснити, де шукати реліквію, привид міг лише жестами, часом загальнозрозумілими. А коли хвилювався, то бувало що і непристойними. І Руснаки разом із Машкою вирушають на пошуки реліквії.)
( Нелегко було маленькій і довірливій героїні повісті у пошуках шаблі. Чого лишень їй довелось пережити: головою шубовснути у брудну воду, у Тараканівському форті, де багато усіляких пасток для ворогів, гепнутись у глибокий кам’яний колодязь. Ні крик, ні плач не допомагали їй вибратись нагору. Бідна дівчинка вже й уявила, що коли її знайдуть, то буде запізно. «У газетах напишуть про мужню дівчинку, яка, рятуючи національну реліквію, пожертвувала власним життям. Так і напишуть: «віддала своє молоде життя», то буде гарно і зворушливо...». Але Наталочку врятували... до наступної пригоди. Цього разу їй довелося краплею власної крові скріпити невигідну угоду з юним чортиком Антипом, згодом ще й побувати на відьомсько-чортівському бенкеті у Підгорецькому замку. Як же вона, звичайна дівчинка, ніяк не відьма, туди потрапила? Бо була дуже допитливою. Пішла туди, куди її ніхто не кликав. За позолоченою каретою по двору зайшла Наталочка до розкішної зали замку. І кого вона там побачила? «Добірне товариство» з гарно вбраних панів та панянок. Але з якимись дивними прикрасами. У тієї пані в якості прикраси сиділа жива жаба на шлейфі. «В тої на шиї теліпався золотий скелетик, в іншої голову обвивав вуж, в того на зап’ясті зблискував череп, а замість ґудзиків біліли кістки». Затесався серед них і один козакощур.Усе це товариство виявилось несправжнім і складалось із чортів, відьом та відьмаків. А пан Щуровський (нині щур) колись був козаком, який зрадив своїх у бою під Берестечком. Тепер живе по свинарниках, харчується покидьками. Адже зрадників не приймає земля. І навіть полунично-вершковий торт, яким пригостили Наталочку, теж виявився всього-на-всього «шматком свіжого коров’ячого гнояка, загорнутого у лопух». Але задушити і розтерзати дівчинку, так би мовити, «герої» повісті хотіли по-справжньому. Врятувала її машина Машка. А потім була гонитва на дорозі, як у детективному кіно. То чортик Антип найняв мордоворотів у чорних масках, щоб вони зупинили машину Руснаків. Ті поклали впоперек дороги чималу колоду. Здавалось, що зіткнення неминуче. І раптом позаду засигналила вантажівка. То знайомий Руснакам водій показував татові, щоб уступив дорогу. Тато збочив і вантажівка пронеслась уперед. «Це справді було кіно! Вона пішла зустрічною смугою... де попри колоду лишилося трішечки не перегородженого асфальту, проте не вписалася, могутні колеса зачепили колоду, і тоді... щось торохнуло, щось сяйнуло, мов сліпучий фонтан. Та колода, описавши півколо, другим кінцем вгатила автомобіль мордоворотів простісінько у лобове скло, сипнувши осколками!». Дорога лежала вільна. Та, як виявилося, ненадовго. «Бо позаду випурхнув знайомий чорний джип.
Що то була за погоня! Машина мчала, аж захлинався мотор... просто летіла над мокрою дорогою, блискучою від недавнього дощу... Поворот, ще поворот — Машка ледве вписалася, залетівши далеко на зустрічну смугу — і знов поворот — лет, зблиск, тріск... Наталочка обережно розплющила очі. Перед ними цвіла веселка. Всі були цілі. Тато, мама і, здається, Машка теж. Вона ніжно похитувалася: хить-хить. Мов кошеня. Лишенько — Руснаки сиділи... в кроні розлогого дерева» — старої верби. …)
( Разом зі своїми друзями — пластунами зі Львова Северином та Василем Наталці таки вдається розгадати таємницю козацької шаблі. Миршавому не вдалося продати шаблю дебелому. Зашкодив наступ привидів , миршавий віддає шаблю Наталлоччиній матері. Наталочці надали відзнаку пластунських вмілостей – Северин приколов на рукав пластунську нашивку. В епілозі – зустрічаємо шаблю в руках актора козака Андрія під час виконання вистави «Запорожець за Дунаєм»)
Гра «Впізнай героя»
« Ти смілива і … гарна» (Наталка)
« …який хоч і крутив дулі , проте палко переймався долею національної реліквії» (Привид)
«Хлопці стояли , мов гетьмани: поважні, виструнчені , акуратні – по всьому видно , що то українські лицарі, ще й численні нашивки на їхніх рукавах виглядали так значимо»(Северин та Василь)
« татів приятель … історик, мандрівник і взагалі вельми цікавий чоловік» (Дядько Богдан)
«… модного , розумного , упевненого в собі» , «кульгавого хлопчика , елегантного , прилизаного , з двома горбочками на голові» (Антипчик)
Підсумок уроку.
Домашнє завдання.
Визначте і запишіть нереальне, фантастичне у характерах героїв повісті «Таємниця козацької шаблі», їхній мові, зовнішності та вчинках.
Створіть власні ілюстрації до твору (за бажанням).
Додаток 1
Зірка Мензатюк (1954, Київ) закінчила факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працювала журналістом. Член Національної Спілки письменників України (з 1995 р). З 1997 р. веде в дитячому журналі «Соняшник» рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника». З 2004 року автор рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ» Національного радіо. Її твори публікувалися у США, Словаччині і Польщі.
Відзнаки: - Літературна премія імені Наталі Забіли (2005);
Публікації окремими книгами: