План-конспект уроку з української мови на тему: "Однорідні члени речення. Однорідні означення"

Урок з української мови у 12-В класі

Тема: "Однорідні члени речення. Однорідні означення"

Підготувала: вчитель української мови та літератури

Вакула Наталія Олександрівна

___________________________________________________________________

Мета: дати поняття про однорідні члени речення, їх особливості та роль у мовленні; навчити визначати однорідні означення, правильно їх інтонувати й розрізняти з неоднорідними; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, культуру мовлення; виховувати любов до української мови, повагу до народних традицій.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, таблиці, картки

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя:

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення теми "Однорідні члени речення". Зверніть увагу на епіграф до уроку:

                   "Багатство мови – це багатство думки"

                                                (Іван Франко)

Бесіда:

Як ви розумієте цю фразу?

Яким чином багатство мови пов'язане з багатством думки?

Які мовні засоби допомагають нам зробити нашу мову багатшою, виразнішою?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання:

Перевірити виконання вправ з підручника.

IV. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя:

Переходимо до розгляду простих ускладнених речень. І розпочнемо цю тему найпростішим ускладненням — однорідними членами речення. Про них ви вже маєте знати із попередніх класів, але варто повторити і конкретизувати раніше вивчене. Тож з’ясуймо, якими бувають однорідні члени речення і в чому полягають їх особливості.

Однорідні члени речення — це такі члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю.

Однорідними можуть бути лише слова одного плану як за смислом, так і за граматичним оформленням.

2. Робота з підручником:

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Виконати вправи з підручника.

3. Закріплення вивченого:

1. Виконання вправ

Наприклад, правильно сказано:

а) Тут були і авіатори, і танкісти, і артилеристи. (О. Гончар.) Але до цього переліку не можна додати “й офіцери”, бо це поняття іншого плану, ніж попередні назви;

б) Люблять жінки свою ланкову за слово тверде, за веселу вдачу й надійну дружбу.(А. Шиян.) Проте було б неправильно це речення оформити так: “за слово тверде, за веселу вдачу і що вона надійна подруга” — бо член речення і підрядне речення не можуть бути рівноправні;

в) Наш обов’язок — сумлінно вчитися і допомагати батькам. Але не можна сказати: “…сумлінно вчитися і допомога батькам” — бо іменник і неозначена форма дієслова не поєднуються як однорідні.

Однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначним словом) і поширені (виражені групою слів).

Однорідні члени речення поєднуються між собою сурядним зв’язком:

а) без сполучників: Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени. (І. Драч.);

б) за допомогою одиничних сурядних сполучників і, та, а, але, проте, зате, однак, все ж, або, чи: 1. І так свіжо і синьо у небі й душі, тільки никнуть квітки посмутнілі. (В. Сосюра.)

в) Вирветься крик чи іржання та й знову у шумі зіллється. (П. Тичина.);

г) за допомогою повторюваних сурядних сполучників і… і, та… та, або… або, чи… чи, то… то, ні… ні (такий сполучник повторюється два або більше разів підряд): І сонце, й1 день, і вишняв цвіті, і творчості крилата мить. (П. Тичина.);

1Треба мати на увазі, що і та й — це той самий сполучник, тільки в різному звучанні.

ґ) за допомогою парних сурядних сполучників не тільки… а й; як… так і; хоч… але; якщо не… то (перша частина такого сполучника ставиться перед першим однорідним членом, друга — перед другим): Мужню силу хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне. (І. Франко.)

Якщо в простому реченні є два або більше підметів, присудків чи однакових додатків, то вони однорідні.

1. Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і силу наших рук. (В. Сосюра.)

2. В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

3. В яру колись гайдамаки табором стояли, лагодили самопали, ратища стругали.

    4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. (З тв. Т. Шевченка.)

Якщо при означуваному слові є два або більше означень, то вони можуть бути однорідними і неоднорідними (важка, чорна хмара і важка чорна хмара).

Означення неоднорідні, якщо вони в різних планах характеризують той самий предмет (безмежний [розмір] золотий[забарвлення] пшеничний [культура] лан);

Однорідні — якщо характеризують предмет в одному плані (наприклад, у позитивному: холодна, чиста, смачна вода.) Однорідні вони й тоді, коли являють собою перелік ознак (сині, червоні, фіолетові смуги).

Однорідні означення звичайно можна замінити одним словом (важка, чорна хмара — гнітюча; сині, червоні, фіолетові смуги — різнобарвні). І вимовляються вони, на відміну від неоднорідних, з інтонацією переліку.

1. Світало. Голубі, сині, фіолетові, рожеві [різнобарвні] пасма снувались над горами. (І. Цюпа.)

2. Знову потекли теплі, лагідні, задумливі [приємні] дні. (В. Козаченко).

3. Кругом хати росли старі велетенські волоські [неоднорідні: у різних планах] горіхи. (І. Нечуй-Левицький.)

4. Вся кучерява долина здається залитою буйними зеленими морськими прозорими [у різних планах] хвилями. (І. Нечуй-Левицький.)

Два означення однорідні, якщо першим стоїть непоширене означення, а другим — поширене (літній, залитий сонцем день). Якщо ж вони стоять навпаки — то неоднорідні (залитий сонцем літній день).

1. Рівний, залитий сонцем [однорідні: непоширене + поширене] степ одразу принишк. (О. Гончар.)

2. На лісових горбках солодко пахли нагріті сонцем стиглі [неоднорідні: поширене + непоширене] суниці. (О. Донченко.)

Означення, які стоять після означуваного слова, звичайно однорідні: Твої очі — як те море супокійне, світляне. (І. Франко.)

Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією переліку.

Не є однорідними членами:

1) повторювані слова, які вживаються в реченні для підкреслення кількості предметів, тривалості дії, вираження емоційності; вони розглядаються як єдиний член речення:

Квітки куплю в переході, ніжну, ніжну красу, радість в теплих долонях в дім принесу, принесу (О. Чубачівна));

2) повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так (хоч не хоч, писати так писати, дивиться не надивиться);

3) стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні (ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх);

4) два однакові за формою дієслова, що позначають дію та її мету (піду подивлюся)

V. Підсумок уроку

Бесіда:

Що таке однорідні члени речення?

Які особливості однорідних означень?

Як розрізняти однорідні та неоднорідні означення?

VI. Домашнє завдання

Вивчити параграф підручника.

Виконати вправи з підручника.

Скласти речення з однорідними означеннями.